Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю закріплено, що кожна людина має всі передбачені в них права й свободи без будь-якого розрізнення.

У статті 29 Конвенції визначено, що держави-учасниці гарантують особам з інвалідністю політичні права й можливість користуватися ними нарівні з іншими та зобов'язуються:

a) забезпечувати можливість осіб з інвалідністю брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними, у тому числі шляхом:

  • забезпечення процедур, приміщень та матеріалів для голосування підхожими, доступними та легкими для розуміння й використання;

  • захисту права осіб з інвалідністю на участь у таємному голосуванні на виборах і публічних референдумах без залякування та на висунення своїх кандидатур для виборів, на фактичне зайняття посад і виконання всіх публічних функцій на всіх рівнях державної влади, сприяючи використанню допоміжних і нових технологій, де це є доречним;

  • гарантування вільного волевиявлення осіб з інвалідністю як виборців та із цією метою – задоволення, коли це необхідно, їхніх прохань про надання їм якою-небудь особою за їхнім вибором допомоги в голосуванні (…).

Вступ

З початку 2019 року в Україні розпочали роботу громадські омбудсмени із захисту виборчих прав, які працюють в усіх областях України. Основною метою та завданням омбудсменів є захист виборчих прав громадян України.

Серед ключових груп, з якими працювали омбудсмени, стали люди з інвалідністю, військовослужбовці, засуджені, внутрішньо переміщені особи.

Аналіз виборчих процесів показав, що одним із найбільш проблемних напрямків є питання доступності та реалізації виборчих прав людьми з інвалідністю та іншими людьми, які належать до маломобільних категорій населення. 

Діяльність виборчих омбудсменів була спрямована на виявлення основних проблем, які виникають у людей з інвалідністю під час реалізації своїх виборчих прав та пошуку ефективних механізмів з їх вирішення.

Ключовими напрямками роботи стали:

  • аналіз законодавства щодо можливості реалізації виборчих прав людьми з інвалідністю;

  • польові дослідження доступності виборчих дільниць та інформаційних матеріалів під час виборчого процесу;

  • розробка рекомендацій та пропозицій щодо дотримання виборчих прав людей з інвалідністю;

  • розробка дорожньої карти з вирішення проблеми доступності виборчих дільниць.

У цілому робота, яка проводилася, також стосувалась маломобільних груп населення, серед яких: люди поважного віку, матері з дитячими візками, особи, які на час виборчого процесу мали тимчасові фізичні травми, що перешкоджали їм вільно пересуватися, та інші. 

П. 3.21 ДБН В.2.2-40:2018 маломобільні групи населення (МГН). Люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До МГН тут віднесені особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітні жінки, літні люди, люди з дитячими візками.

Таким чином, робота, яка проводилась громадськими омбудсменами, направлена на вирішення проблем досить широкого кола вразливих верств населення. 

Результатами діяльності виборчих омбудсменів стали:

  • Визначення реального стану доступності виборчих дільниць по всій території України.

  • Внесення правок до проєкту Виборчого кодексу України.

  • Розробка та апробація дорожньої карти з вирішення проблеми доступності виборчих дільниць.

  • Проведення широкої інформаційної кампанії, яка була направлена на актуалізацію питання дотримання виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Нормативна база

При дослідженні нормативної бази, яка гарантує та закріплює виборчі права людей з інвалідністю, проводився порівняльний аналіз норм Міжнародного права та чинного законодавства України. 

Проведення порівняльного аналізу Міжнародних та національних актів щодо дотримання прав людей з інвалідністю дало можливість з одного боку зрозуміти систему цінностей та принципів, яких повинна дотримуватися держава задля забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю, а з іншого – рівень дотримання державою своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою та загалом гарантій щодо забезпечення прав людей з інвалідністю. Це, у свою чергу, дозволило сформувати комплексне бачення проблеми із нормативно-правовим регулюванням питання рівності під час здійснення виборчих прав людьми, які мають ту чи іншу форму інвалідності та надати конкретні рекомендації з удосконалення нормативної бази. 

Умовно нормативно-правові акти, які досліджувалися, можна поділити на дві взаємодоповнюючі групи: перша група стосується гарантій дотримання принципу недискримінації щодо людей з інвалідністю, інша регулює дотримання виборчих прав та організацію виборчого процесу.

Норми, що закріплюють принципи недискримінації

Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними (ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).

Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення прав та свобод без дискримінації за будь-якими ознаками. 

Так, ст. 1 Протоколу № 12 Конвенції «По захист прав та основоположних свобод» визначено: «1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Гарантії щодо рівності прав людей з інвалідністю закріплені ст. 4 Конвенції про права осіб з інвалідністю: «Щоб надати особам з інвалідністю можливість вести незалежний спосіб життя й усебічно брати участь у всіх аспектах життя, держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення особам з інвалідністю доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв'язку».

Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» наша держава підтвердила свої зобов’язання та визнала, що всі особи, незалежно від їх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації (пряма, непряма, підбурювання й пособництво в дискримінації або утиск) з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються. 

Основним законом також закріплено принцип рівності конституційних прав та свобод, заборону привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24 Конституції України). 

Таким чином, Україна взяла на себе зобов’язання дотримання принципів недискримінації людей з інвалідністю та зобов’язання створити всі необхідні умови для можливості реалізації своїх прав вказаною групою населення.

Галузеві нормативні акти

Статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.) закріплено: «1. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини».

Право громадян брати участь у веденні державних справ закріплено ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.): кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації, згаданої в статті 2, і без необґрунтованих обмежень право і можливість:

а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників;

b) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців;

с) допускатися в своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби. 

Основним Міжнародним актом, де закріплено гарантії реалізації та захисту виборчих прав громадян з інвалідністю, є Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. 

Ст. 29 конвенції зазначає, що держави-учасниці гарантують особам з інвалідністю політичні права й можливість користуватися ними нарівні з іншими та зобов'язуються забезпечувати можливість осіб з інвалідністю брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними.

Конвенція зобов’язує держави створити такі умови, щоб процедури, приміщення та матеріали для голосування були зручними, доступними та легкими для розуміння й використання.

Ратифікувавши Конвенцію, Україна взяла на себе зобов’язання належним чином організувати дотримання виборчих прав своїх громадян, в тому числі людей з інвалідністю. Чинне законодавство України повинно повністю відповідати прийнятним на себе міжнародним зобов’язанням та не суперечити їм. 

У ст. 71 Конституції України задекларовано, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. 

Огляд новел Виборчого кодексу в сфері забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та маломобільних груп виборців

Прийняття Виборчого кодексу є важливою подією для розвитку України як правової, соціальної та демократичної держави, в тому числі на шляху виконання міжнародних зобов’язань за Конвенцією про права осіб з інвалідністю та інших міжнародно-правових актів, які гарантують дотримання принципів недискримінації при реалізації своїх виборчих прав громадянами України.

Виборчий кодекс України має як позитивні новели, так і деякі дискусійні аспекти та застереження, що потребуватимуть подальшого доопрацювання.

Новели, реалізація яких матиме позитивне значення

Серед найбільш позитивних аспектів прийнятого Кодексу слід виділити врегулювання питань архітектурної доступності приміщень для голосування та виборчих комісій. 

У Кодексі прямо передбачено обов’язок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування надати приміщення для організації та проведення виборів, які будуть доступними для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 

Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам Кодексу, а також встановленим вимогам щодо санітарних та технічних норм, державним будівельним нормам, у тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (ст. 62 Кодексу).

Як бачимо, у Кодексі розширено коло осіб, на яких буде розповсюджуватися дана норма, оскільки маломобільні групи населення охоплюють, окрім осіб із інвалідністю, також людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми у візочках та інших осіб, які не можуть самостійно пересуватися або обмежені в самостійному пересуванні. Таким чином, оскільки на кожній дільниці є виборці, які належать до маломобільних груп населення, усі приміщення для голосування повинні бути архітектурно доступними для виборців. 

У Кодексі також передбачено, що у разі, якщо приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень. Зміст даної норми не конкретизує, яким чином та в який спосіб повинен бути організований доступ до таких приміщень. 

Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у строк до 1 січня 2025 року встановлено обов'язок забезпечити доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування (п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу). 

Також у прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу України передбачено зобов'язання:

  • Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців 2020 року розробити та затвердити критерії доступності приміщень виборчих комісій звичайних виборчих дільниць для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також забезпечити проведення постійного моніторингу та оцінки доступності приміщень, що надаються виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць та врахувати їх результати моніторингу під час розробки та здійснення загальнодержавних програм забезпечення реалізації прав і задоволення потреб людей з інвалідністю на відповідні роки. 

  • Центральній виборчій комісії до 1 березня 2020 року розробити та затвердити перелік першочергових заходів, необхідних для реалізації положень Кодексу, у тому числі в частині забезпечення прав людей з інвалідністю та внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо обсягу фінансування видатків на реалізацію зазначених заходів, а до 1 липня 2020 року привести свої акти у відповідність до Кодексу.

Відзначимо, що встановлення конкретних строків для забезпечення інклюзивності виборчого процесу є важливим з точки зору гарантій виконання норм Кодексу. 

Однією з позитивних новел Виборчого кодексу є забезпечення для виборців, у тому числі з вадами слуху та зору, можливості доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. Порядок та обсяг даної інформації буде визначатися Центральною виборчою комісією (ст. 47 Кодексу).

Новелою у Виборчому кодексі є закріплення норми, відповідно до якої матеріали передвиборної агітації з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації повинні титруватися та/або перекладатися на українську жестову мову з метою забезпечення їх доступності для осіб з порушеннями зору та слуху з урахуванням вимог, встановлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (ст. 53 Виборчого кодексу України).

Кодексом також передбачено, що суб’єкти виборчого процесу сприяють доступу виборців до агітаційних матеріалів без дискримінації, зокрема шляхом виготовлення друкованих та аудіовізуальних матеріалів у доступних форматах, приведення офіційних вебсайтів у відповідність стандартам доступності (ч. 10 ст. 51 Кодексу). 

Позитивним є встановлення обов’язку дільничних виборчих комісій на всіх видах виборів з розміщення матеріалів про порядок голосування, відповідальність за порушення виборчого законодавства та інформацію про кандидатів, партії, з урахуванням можливості доступу до них людей з інвалідністю (ст.ст. 116, 171, 246 Кодексу). Однак дані норми потребують додаткових роз’яснень ЦВК щодо порядку розташування вказаних матеріалів.

У Виборчому кодексі значно спрощена комунікація виборців з Державним реєстром виборців. Виборчим кодексом встановлено можливість надсилання заяв до Державного реєстру виборців про включення до Державного реєстру виборців, виправлення неправильностей у реєстрі, з використанням мережі Інтернет (зміни до ст. ст. 19 - 20-1 Закону України «Про Державний реєстр виборців»). Практичне застосування цієї новели сприятиме безперешкодному доступу осіб з інвалідністю до Державного реєстру виборців на шляху забезпечення їх виборчих прав.

Відзначимо, що Прикінцевими положеннями Виборчого кодексу змінено норму ст. 21 Закону України «Про Державний реєстр виборців» стосовно можливості подання запиту до органів ведення ДРВ щодо змісту персональних даних самого виборця та прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження всіх виборців, внесених до Реєстру за його власною виборчою адресою. Як і в попередньому виборчому законодавстві, відповідно до Кодексу виборець, що постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на подання письмового запиту іншу особу. Проте Кодекс уточнює, що повноваження такої особи мають бути оформлені відповідно до законодавства. Раніше закон не містив такого уточнення, що значно ускладнювало роботу відділів Державного реєстру виборців у частині визначення документів, що надають відповідні повноваження. 

Законодавством передбачено, що виборець, який не здатний самостійно пересуватися, про що є відповідна позначка в списку виборців, може письмово або особисто повідомити відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування (ст. ст. 118, 174, 249 Кодексу). 

Новелою Виборчого кодексу також є норма, якою правом присутності на засіданнях виборчих комісій наділяються особи, які супроводжують осіб з інвалідністю, що мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії (ч. 8 ст. 36 Виборчого кодексу України). Цією нормою значно розширено права та можливості осіб з інвалідністю брати участь у виборчому процесі. 

Новелою є визначення у ст. 65 Кодексу права на оскарження до відповідної виборчої комісії рішень, дій чи бездіяльності комісії нижчого рівня у випадку незабезпечення передбачених законодавством умов для доступу виборців з інвалідністю до виборчого процесу. 

Положення, неналежна реалізація яких може призвести до негативних наслідків

Поряд з позитивними аспектами, Виборчий кодекс містить дискусійні норми, які потребують доопрацювання.

Найперше, Виборчим кодексом не врегульовано питання виготовлення виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору. У тексті закону не містяться норми щодо порядку виготовлення виборчих бюлетенів, які були б доступними для людей з інвалідністю з вадами зору. 

Кодексом зовсім не врегульовано питання архітектурної доступності території на шляху слідування до приміщень для голосування, виборчих комісій, санітарних вузлів. Це питання є дуже важливим для осіб з інвалідністю, які пересуваються на інвалідних візках та осіб з вадами зору. Загалом у Кодексі немає комплексного підходу до вирішення проблеми з архітектурною доступністю під час виборчого процесу.

Кодексом не передбачено внесення змін до законів, які б встановлювали міру відповідальності у випадку дискримінації виборців за будь-якими ознаками. Зокрема, відсутня відповідальність за незабезпечення доступності приміщень для голосування, інформаційної доступності виборчих матеріалів (відомостей про кандидатів (партій), порядок голосування, агітаційних матеріалів, протоколів та рішень виборчих комісій), належних умов для голосування (зокрема, й через відсутність виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору).

Недоліком є відсутність у Виборчому кодексі норм, які б встановлювали обов’язок для всіх суб’єктів виборчого процесу та органів влади забезпечити доступність інформації про вибори та виборчий процес для осіб з інвалідністю. У зв'язку з цим є ризик, що інформація про вибори та виборчий процес на вебсайтах органів влади буде недоступною для виборців з інвалідністю. 

Деякі норми Виборчого кодексу потребують додаткового роз’яснення. Так, у тексті Кодексу передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні організувати безперешкодний доступ осіб з інвалідністю до приміщень для голосування у випадку неможливості повного пристосування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Оскільки зазначені положення не містять уточнень щодо форм та способів забезпечення доступності таких приміщень, існує загроза дискреційного трактування органами влади цієї норми, що може призвести до її невиконання. 

Окрім того, у Виборчому кодексі закріплено обов’язок виборчих комісій інформування громадян про дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб, які порушують або обмежують виборчі права. Водночас, ця норма Кодексу потребує додаткових роз’яснень щодо визначення відповідальних осіб за збір, обробку та систематизацію інформації про факти обмеження чи порушення виборчих прав, порядку передачі інформації зацікавленим особам.

Насамкінець слід зауважити, що у Виборчому кодексі є досить багато питань, врегулювання яких покладено на Центральну виборчу комісію: встановлення форм та форматів інформаційних буклетів суб’єктів виборчого процесу, агітаційних матеріалів, відомостей про кандидатів, порядку голосування, роз’яснення порядків та процесів надання інформації про порушення прав, прийняття заяв від виборців про бажання голосувати самостійно чи за місцем перебування, оскарження дій чи бездіяльності виборчих комісій тощо. З огляду на важливість цих питань та необхідність проведення навчання для членів комісій по їх застосуванню, необхідно у якомога стисліші строки їх проаналізувати та регламентувати.

Як вже зазначалося, для Кабінету Міністрів України встановлено 3-місячний строк з дня набрання чинності Кодексу для розробки та затвердження критеріїв доступності щодо звичайних виборчих дільниць. Однак дані норми не поширюються на спеціальні виборчі дільниці, що є суттєвим недоліком, оскільки саме на спеціальних виборчих дільницях, зокрема в закладах охорони здоров’я, часто голосують маломобільні виборці.

До процесу унормування актів Центральної виборчої комісії та Кабінету Міністрів України відповідно до Кодексу слід залучити більше зацікавлених сторін та експертів, оскільки у прикінцевих положеннях Кодексу встановлено досить короткі строки для цього.

Проблеми забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та маломобільних груп виборців, не вирішені в процесі реформування виборчого законодавства

Дискусійною є норма щодо необхідності зазначення позначки про наявність у виборця інвалідності, пов’язаної з вадами зору, опорно-рухового апарату, та постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (за наявності) безпосередньо у списках виборців. З одного боку, наявність відмітки сприяє членам виборчих комісій належним чином організувати голосування цих виборців та облаштувати виборчу дільницю із застосуванням форм розумного пристосування, з іншого боку – призводить до розголошення персональних даних виборців. Ця норма Виборчого кодексу була рецепійована з попереднього виборчого законодавства в схожій редакції (ст. 39 Кодексу). 

Виборець може перевірити інформацію про наявність або відсутність щодо нього позначки про «постійну нездатність самостійно пересуватися» в органах ведення Державного реєстру виборців, а під час виборчого процесу звернутися про включення або виключення такої відмітки в порядку уточнення попереднього списку виборців до виборчої комісії, органів ведення Реєстру або до суду. У разі якщо виборець за станом здоров’я не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб (cтаття 42 Кодексу). Положення статей 40 та 42 потребують роз’яснення в частині порядку прийняття заяви від виборця (у тому числі подання такої заяви через інших осіб). 

У Кодексі (статті 119, 174, 249) збережено норму попереднього виборчого законодавства, відповідно до якого виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця має бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування. 

За наявності в списку виборців позначки про постійну нездатність самостійно пересуватися Кодекс, як і попереднє виборче законодавство, передбачає автоматичне включення таких осіб у витяг для голосування за місцем перебування. 

Також у статті 40 Виборчого кодексу передбачено, що особам, які не здатні самостійно пересуватися, надсилається повідомлення про голосування за місцем перебування, а у статтях 119, 174, 249 Виборчого кодексу України встановлено можливість для осіб, нездатних самостійно пересуватись, голосувати в приміщенні для голосування. Для цього необхідно до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто повідомити відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати в приміщенні для голосування. Таким чином виборці, щодо яких є відомості про постійну нездатність самостійно пересуватися, надалі автоматично включатимуться до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування, а можливість проголосувати у приміщенні для голосування надаватиметься лише за особистим зверненням такого виборця до безпосередньо виборчої комісії напередодні кожного голосування.

У той же час профільні громадські організації людей з інвалідністю відзначають, що виборці з інвалідністю досить часто бажають здійснювати своє волевиявлення саме в приміщенні для голосування, як і інші виборці, а не за місцем перебування. Автоматичне визначення для них місця голосування за місцем їх перебування та необхідність подання відповідних заяв перед кожним днем голосування є для них додатковою перешкодою.

Таким чином, потребує правового регулювання порядок подання особами, яким для забезпечення можливості голосування на виборчій дільниці повинно надаватися розумне пристосування, письмових заяв до органу ведення Реєстру про забезпечення їм особливих умов голосування в приміщенні для голосування. Надана виборцем інформація про його постійне бажання голосувати у приміщенні для голосування та вид розумного пристосування може включатися до службових даних реєстру виборців.

Дане питання потребує подальшого обговорення на рівні Центральної виборчої комісії та зацікавлених сторін. 

Виборчий кодекс у чинній редакції, як і попереднє виборче законодавство, не містить вимог щодо доступності території на шляху прямування до приміщення для голосування, санітарних приміщень. З огляду на досвід виборчих кампаній 2019 року, питання доступності територій на шляху до приміщень для голосування та санітарних приміщень є вкрай важливим та необхідним для забезпечення інклюзивності виборчого процесу.

Виборчим кодексом не врегульовано питання виготовлення виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору. Тут варто відзначити, що закони України про вибори Президента та місцеві вибори також не містили вказаних положень, натомість частина 6 статті 85 Закону про вибори народних депутатів щодо забезпечення виборчих комісій трафаретами за методом Брайля з розрахунку по два трафарети на дільничну виборчу комісію звичайної виборчої дільниці на позачергових виборах 2019 року так і не була реалізована на практиці.

Виборчим кодексом України збережено норми, якими надається можливість людям з інвалідністю отримувати допомогу від сторонніх осіб при заповненні та вкиданні у виборчу скриньку бюлетенів. Зокрема, п. 2. ст. 17 Кодексу визначено, що допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених цим Кодексом, не вважається порушенням вимоги особистого голосування. 

Залишається дискусійним законодавче положення щодо визначення головою або членом комісії сторонньої особи для допомоги в реалізації права голосу виборцю з порушенням зору. Профільні громадські організації неодноразово виступали проти такого формулювання норми, оскільки слабозорі виборці не завжди довіряють допомозі сторонніх осіб в кабіні (кімнаті) для таємного голосування, в той же час норма закону для уникнення незаконного впливу на волевиявлення не може зобов’язувати комісію дозволяти допомогу лише з боку супроводжуючої виборця особи. Прийнятне формулювання має бути напрацьовано під час дискусії з залученням профільних громадських організацій. Вирішенням цьому може бути подання виборцем попередньої заяви до органів реєстру виборців з проханням користуватися при отриманні та опусканні до скриньки бюлетеня за допомогою супроводжуючої особи, яка може не бути виборцем (наприклад, неповнолітній родич), проте закріплення такого підходу також може супроводжуватися ризиком адміністративного або іншого неправомірного впливу. Напрацювання нових механізмів має розроблятися шляхом публічної дискусії за участі всіх зацікавлених сторін.

Новим Виборчим кодексом визначено порядок отримання допомоги виборцем, який не має змоги самостійно заповнити виборчий бюлетень та опустити його до виборчої скриньки. Проте при підготовці Кодексу не вдалося уникнути вживання різної термінології. Під час голосування виборець, який внаслідок фізичних порушень не може самостійно заповнити виборчий бюлетень та опустити його до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів, довірених осіб чи уповноважених осіб партії, офіційних спостерігачів (статті 118, 173 Кодексу). Натомість у статті 248 Кодексу, яка регулює порядок голосування на місцевих виборах, уже вжито термін фізична вада, який використовувався у виборчому законодавстві до прийняття Виборчого кодексу. Трактування особливостей виборців «внаслідок фізичних порушень» та «внаслідок фізичних вад», яким надається право сторонньої допомоги, є не коректними. Вони не дають змоги визначити коло осіб, яким надається відповідне право, що в свою чергу призведе до труднощів застосування норми на практиці. Найбільш коректним та повним є визначення кола осіб, яким може бути надана допомога в отриманні виборчого бюлетеня та опусканні його до скриньки, яке міститься в ст. 17 Виборчого кодексу «допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я». 

Слід зазначити, що в переліку осіб, які не можуть надавати допомогу виборцям з фізичними порушеннями, відсутня уповноважена особа кандидата на пост Президента України.

Підзаконні нормативні акти

Вирішити означені проблемні питання щодо реалізації виборчих прав людьми з інвалідністю можливо за допомогою якісних та ефективних підзаконних нормативних актів. Питання доступності до виборчих дільниць, органів ведення реєстру виборців, доступності інформаційних матеріалів знаходяться в компетенції органів виконавчої влади, зокрема Центральної виборчої комісії.

Вимоги до приміщень для голосування та дільничних виборчих комісій встановлює Постанова Центральної виборчої комісії № 5 від 19.01.2012. 

Пункт 7 Постанови визначає, що приміщення для голосування повинні відповідати потребам громадян з обмеженими фізичними можливостями, зокрема бути оснащені пандусом, мати безперешкодний вхід і вихід з нього.

На практиці виникають труднощі із забезпеченням цього правила. Приміщення виборчих дільниць та виборчих комісій часто є важкодоступними, в тому числі й через непристосованість прилеглої території (наприклад, сама будівля може бути обладнана пандусом, дільниця знаходиться на першому поверсі, проте, аби дістатися до самої будівлі, потрібно подолати кілька десятків сходинок). Також жоден орган не веде фактичного обліку стану приміщень, в яких розташовують виборчі комісії та виборчі дільниці.

  • П. 4 суперечить п. 7. Постанови, оскільки його норми допускають можливість розміщення виборчих дільниць на 2 поверсі та поверхах вище. Оскільки в постанові не міститься відсилання про можливість розміщення виборчих дільниць на другому та вище поверхах, у випадках якщо такі приміщення є доступними для людей з різними формами інвалідності, дана норма є дискримінаційною по відношенню до даної категорії населення.

Крім того, Постанова не містить вимог щодо доступності виборчих дільниць, кабінок для голосування (в частині освітлення), прилеглої території поблизу дільниці, інформаційних матеріалів. Також цілком неврегульованим є питання доступності та пристосованості приміщень окружних виборчих комісій (ОВК) та інформації, яка розміщується у них. 

Ні Постанова Центральної виборчої комісії № 18 від 26 січня 2012 року «Про вимоги до приміщень окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України…», ні Постанова № 31 від 04 березня 2014 року «Про вимоги до приміщень окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України та приміщень для голосування…» не містять жодної норми, що дозволяла б людям з інвалідністю безперешкодно реалізувати свої виборчі права. Частина окружних виборчих комісій залишається архітектурно та інформаційно недоступною для людей з інвалідністю.

Стан дотримання виборчих прав громадян з інвалідністю в Україні. Архітектурна доступність виборчих дільниць

Низький рівень законодавства в питаннях забезпечення рівного доступу до реалізації виборчих прав осіб з інвалідністю спричинив виникнення правового нігілізму стосовно людей з інвалідністю під час їх участі у виборах.

Здебільшого це стосується органів місцевої влади, які при наданні приміщень виборчим комісіям та приміщень для голосування не зважають на потреби людей з інвалідністю. У результаті чого надані приміщення досить часто є недоступними або малодоступними для даної категорії населення.

Зважаючи на складність ситуації, організацією у період з лютого по липень 2019 року проводився аналіз доступності приміщень для голосування людей з інвалідністю.

 Під час проведення аналізу ставилося 2 питання:

  • Поверховість розміщення приміщень для голосування;

  • Наявність у приміщеннях засобів доступності (пандусів).

За результатами проведеного дослідження громадськими омбудсменами із захисту виборчих прав було зібрано інформацію про виборчі дільниці, які є проблемними.

За підсумком було визначено, що в Україні є проблемними дільниці в кількості:

  • 1 518 виборчих дільниць, які знаходиться вище 1-го поверху і є недоступними для людей з інвалідністю;

  • 3 369 виборчих дільниць, які не облаштовано пандусами та є недоступними для людей з інвалідністю.

У розрізі регіонів кількість проблемних дільниць наступна:

Область

Кількість дільниць вище першого поверху

Кількість дільниць без пандусів

Черкаська

14

115

Тернопільська

37

109

Рівненська

3

13

м. Київ

146

142

Миколаївська

34

161

Чернівецька

25

229

Чернігівська

59

292

Хмельницька

34

31

Кіровоградська

23

29

Донецька

64

146

Харківська

177

239

Івано-Франківська

56

137

Херсонська

39

155

Львівська 

69

239

Волинська 

12

4

Дніпропетровська 

64

142

Житомирська 

38

298

Закарпатська 

92

155

Запорізька 

60

92

Вінницька 

30

233

Київська 

392

60

Луганська 

22

229

Полтавська 

7

20

Сумська 

21

99

ВСЬОГО

1 518

3 369

Таким чином, результати проведеного аналізу показали, що проблема з доступністю виборчих дільниць в Україні є дуже актуальною та потребує термінового вирішення.

Практики відновлення порушених прав людей з інвалідністю

Починаючи з лютого 2019 року, громадськими омбудсменами із захисту виборчих прав розпочалась адвокаційна кампанія, яка була спрямована на вирішення проблеми дискримінації людей з інвалідністю під час реалізації їхніх виборчих прав.

Складовими кампанії стали:

  • Інформаційне висвітлення проблематики недоступності виборчих дільниць.

  • Обговорення та пошук механізмів вирішення проблеми з органами влади, громадськими організаціями, поліцією.

  • Напрацювання механізмів вирішення проблеми та їх застосування.

  • Підвищення кваліфікації представників органів місцевої влади з питань доступності виборчих дільниць.

Кампанія проходила паралельно з проведенням аналізу стану доступності виборчих дільниць, що надало можливість використовувати результати для проведення адвокації з вирішення виявлених проблем. 

Обговорення та пошук механізмів вирішення проблеми з органами влади, громадськими організаціями, поліцією

Ключовим напрямком при проведенні кампанії стали обговорення питань доступності виборчих дільниць та пошук шляхів з вирішення виявлених проблем. Починаючи з січня 2019 року, по всій Україні було проведено 49 робочих зустрічей з органами влади різних рівнів. Зокрема, слід відзначити наступну роботу:

  • 19 березня 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Черкаській області Тарасом Щербатюком ініційовано проведення ситуативного виборчого штабу м. Черкаси з питань доступності виборчих дільниць у м. Черкаси. Під час зустрічі обговорено проблеми з доступністю виборчих дільниць та можливості перенесення виборчих дільниць на 1-й поверх. 

  • 16 травня 2019 року організовано та проведено робочу зустріч з представниками офісу уповноваженого ВР з прав людини, на якій, зокрема, піднімалися питання забезпечення дотримання виборчих прав людей з інвалідністю. За результатом проведеної зустрічі досягнуто домовленості з офісом уповноваженого Верховної Ради з прав людини про координацію зусиль в регіонах щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю.

  • 31 травня 2019 року проведено робочу зустріч з моніторинговою місією ООН з прав людини.

На зустрічі було обговорення поточної ситуації з дотримання виборчих прав людей з інвалідністю, механізмів вирішення існуючих проблем та домовлено про спільні дії в даному напрямку.

  • 20 червня 2019 року за участю громадського омбудсмена із захисту виборчих прав у Кіровоградській області Володимира Гарієвського відбулася робоча нарада щодо забезпечення можливості для людей з інвалідністю реалізувати своє виборче право на виборчих дільницях.

  • 24 червня 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Кіровоградській області Євгенієм Гурницьким разом з представниками Кропивницької міської ради було проведено робочу зустріч з питань доступності виборчих дільниць. Під час проведення робочої зустрічі сторонами проведено обстеження виборчих дільниць та обговорено механізми вирішення проблеми в м. Кропивницький.

  • 27 червня 2019 р. громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Чернівецькій області Василем Купиною спільно з фахівцями Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області (за участі представників органів місцевого самоврядування) проведено спільний захід в м. Вижниця «Як реалізувати своє виборче право особам з інвалідністю», зокрема обговорено питання щодо доступності дільниць, можливості перенесення виборчої дільниці № 730001, що розташована в м. Вижниця (вище першого поверху), в інше приміщення на перший поверх та узгоджено подальші кроки із цього питання (за попередньою інформацією, відповідне подання щодо зміни адреси вказаної ВД перебуває на розгляді ЦВК).

  • За ініціативи громадського омбудсмена із захисту виборчих прав у Львівській області Ірини Гаєцької-Колотило при Львівській обласній державній адміністрації створено Комітет забезпечення доступності осіб з інвалідністю, інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Однією з причин створення комітету є необхідність вирішення проблем з доступністю виборчих дільниць у Львівській області.

  • За ініціативи громадського омбудсмена із захисту виборчих прав у Чернівецькій області Василя Купіни при Чернівецькій міській раді створено робочу групу щодо вивчення питання перенесення на перший поверх виборчих дільниць, які розташовані вище першого поверху.

Результати досліджень доступності виборчих дільниць та численні звернення людей з інвалідністю щодо порушення їхніх виборчих прав сформували один із основних напрямків роботи виборчих омбудсменів – пошук шляхів та механізмів відновлення порушених виборчих прав людей з інвалідністю.

Одними із основних проблем, над якими працювали виборчі омбудсмени, є доступність виборчих дільниць та приміщень для голосування, інформаційна доступність виборчих матеріалів. 

Практика з вирішення проблем з доступністю виборчих дільниць

З метою вирішення проблем з доступністю виборчих дільниць виборчими омбудсменами створено та апробовано порядок перенесення виборчих дільниць, які розташовані вище 1-го поверху та є недоступними для людей з інвалідністю.

Порядок перенесення виборчих дільниць та  відділів Державного реєстру виборців на 1 поверх (без зміни виборчої адреси)

  1. Сформувати робочу групу в органі місцевої влади з питань доступності виборчих дільниць та відділів Державного реєстру виборців.

  2. Провести обстеження приміщень, в яких розташовані виборчі дільниці та визначити:

  • Скільки дільниць знаходиться в будівлі.
  • Чи дозволяє площа приміщення на 1 поверсі будівлі розмістити додаткові виборчі дільниці.

Площа таких приміщень повинна мати для:

  • малих дільниць – не менше 50 кв. м;
  • середніх – не менше 75 кв. м;
  • великих – не менше 90 кв. м.

 3. Рішенням ОМС перенести дільницю на 1 поверх.

 4. Подати до відділу Державного реєстру виборців інформацію про перенесення виборчої дільниці з 1 на 2 поверх.

 5. Сповістити виборців про перенесення виборчих дільниць та відділів Державного реєстру виборців на 1 поверх будівлі.

Перенесення виборчих дільниць зі зміною виборчої адреси

1. Сформувати робочу групу в органі місцевої влади з питань доступності виборчих дільниць.

2. Провести обстеження приміщення та визначити:

  • Скільки дільниць знаходиться в будівлі.
  • Чи дозволяє площа приміщення на 1 поверсі будівлі розмістити додаткові виборчі дільниці.

Площа таких приміщень повинна мати для:

  • малих дільниць – не менше 50 кв. м;
  • середніх – не менше 75 кв. м;
  • великих – не менше 90 кв. м.

3. У разі неможливості привести приміщення відповідно до норм, які надають можливість доступу до приміщень людей з інвалідністю або інших маломобільних груп населення, визначити нове приміщення для розміщення виборчої дільниці.

 4. Винести питання на обговорення виконавчого комітету або місцевої адміністрації. 

Рішення про зміну адреси виборчої дільниці приймається Центральною виборчою комісією за поданнями відповідно районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад  (Постанова ЦВК №11 від 24.01.2012).

Важливо: Під час виборчого процесу відповідних виборів подання щодо зміни адреси приміщення для голосування та/або адреси приміщення дільничної виборчої комісії виборчої дільниці, що використовується для підготовки організації і проведення голосування, може бути внесено не пізніш як за 25 днів до дня голосування.

Порядок зміни адреси приміщення для голосування та/або адреси приміщення дільничної виборчої комісії, інших відомостей щодо виборчої дільниці встановлено Постановою ЦВК від 24 січня 2012 року № 11.

Використовуючи дорожню карту виборчими омбудсменами, вирішено питання про перенесення 14 виборчих дільниць на перший поверх.

Позитивні практики з вирішення питань з доступністю виборчих дільниць (дані дільниці були недоступними для людей з інвалідністю):

Черкаська область

  1. 19 березня 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Черкаській області вирішено питання про перенесення виборчої дільниці № 711055 в м. Черкаси на перший поверх. У результаті мешканці спеціалізованого будинку по вул. О.Теліги 15/1, в якому проживають люди з інвалідністю, мали змогу безперешкодно реалізувати свої виборчі права.

  2. 18 червня 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Черкаській області вирішено питання про перенесення виборчих дільниць №№ 711012, 711018, 711022, 711051, 711052, 711055, 711085.

Луганська область

  1. У липні 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Луганській області Сергієм Кошелем вирішено питання про перенесення на перший поверх виборчих дільниць № 440141 у м. Кремінна Луганської області та №№ 440562, 440562, 440563 в м. Старобільськ Луганської області.

Кіровоградська область

  1. У липні 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Кіровоградській області Євгенієм Гурницьким вирішено питання про перенесення на перший поверх двох виборчих дільниць у м. Кропивницький.

Окрім питань з перенесення виборчих дільниць, виборчими омбудсменами вирішувались питання зі встановлення пандусів, додаткового освітлення в кабінках для голосування.

Сумська область

  1. У березні 2019 року за ініціативи громадського омбудсмена із захисту виборчих прав у Сумській області встановлено мобільний пандус на дільниці № 590767, що заходиться в м. Конотоп. 

Хмельницька область

  1. У липні 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Хмельницькій області Володимиром Гарієвським вирішено питання про встановлення додаткового освітлення у всіх кабінках для голосування м. Хмельницький.

Івано-Франківська область

  1. У липні 2019 року громадським омбудсменом із захисту виборчих прав в Івано-Франківській області Зоряном Пілянським ініційовано встановлення тимчасового пандусу на виборчій дільниці № 260871 в м. Івано-Франківськ.

  2. З метою підвищення обізнаності людей з інвалідністю про порядок реалізації своїх виборчих прав, громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Черкаській області Тарасом Щербатюком розроблено та поширено в організаціях людей з інвалідністю Пам’ятку про порядок реалізації своїх виборчих прав особами з інвалідністю.

Інформаційна кампанія

Метою інформаційної кампанії було привернути увагу органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади до проблеми з доступністю виборчих дільниць на місцевому рівні. 

За час проведення інформаційної кампанії виборчими омбудсменами в регіонах розміщено більше 50 публікацій у ЗМІ та соціальних мережах про проблеми людей з інвалідністю під час реалізації ними своїх виборчих прав. 

Публікації на сайті організації

2020 рік

2019 рік

Кропивницька міська рада

Суспільне телебачення

Полтавське телебачення

 Хмельницька міська рада

 Сайт Конотоп.City

Висвітлення проблеми з доступністю в м. Житомир

Рекомендації

Верховній Раді України

1. Внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу в частині встановлення обов’язку Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, інших органів (посадових осіб) по облаштуванню архітектурної доступності на спеціальних виборчих дільницях.

2. Внести зміни та привести зміст норм статей 118, 173, 248 Виборчого кодексу у відповідність до використовуваної у ст. 17 термінології («...виборець, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я»).

3. Внести зміни до Виборчого кодексу та повернути норму із попередньої редакції Виборчого кодексу (п. 10 ч. 2 ст. 89) щодо включення до форми подання кандидатур до складу окружної виборчої комісії інформації про перелік необхідних умов та розумного пристосування для виконання повноважень члена комісії кандидатом з інвалідністю або з порушеннями здоров’я.

4. Встановити адміністративну відповідальність за порушення чи обмеження прав людей з інвалідністю під час виборчого процесу, у тому числі посадовими та службовими особами, шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідними положеннями. 

5. Шляхом внесення змін до Виборчого кодексу України встановити обов'язок територіальних виборчих комісій передавати інформацію щодо своєї діяльності в доступних форматах для централізованої публікації на сайті ЦВК (регіональних та територіальних представництвах ЦВК).

6. Внести зміни до Виборчого кодексу України та Закону України «Про Державний реєстр виборців» у частині забезпечення розумним пристосуванням для реалізації права голосу виборців, які потребують цього внаслідок інвалідності та/або за станом здоров'я шляхом:

  • закріплення можливості звернення зазначених категорій виборців із заявою щодо забезпечення їм особливих умов голосування та/або необхідності використання засобів розумного пристосування;
  • встановлення вимоги щодо внесення відповідної інформації про використання засобів розумного пристосування до Державного реєстру виборців на постійній основі для всіх видів виборів;
  • закріплення вимоги щодо відображення інформації про використання засобів розумного пристосування у списках виборців. 

Кабінету Міністрів України 

1. На виконання вимоги Виборчого кодексу щодо необхідності Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців 2020 року розробити та затвердити критерії доступності приміщень виборчих комісій звичайних виборчих дільниць для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Уряду слід залучити представників профільних громадських організацій та ЦВК, а також враховувати результати незалежних моніторингів щодо оцінки доступності приміщень для голосування. 

2. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України визначено Стандарт доступності публічних сервісів та послуг, зокрема серед критеріїв вимірювання доступності визначена 100% доступність будівель усіх шкіл, включаючи туалети для дітей з особливими потребами та доступ до них на кожному поверсі. Приміщення окремих шкіл після їх реконструкції повинні за поданням органів виконавчої влади до ЦВК використовуватися для діяльності виборчих комісій та приміщень для голосування. Використання приміщення школи чи іншого об’єкта інфраструктури під час голосування повинно бути визначено одним з нормативних критеріїв при визначенні пріоритетності виділення фінансування з бюджетних коштів на їх реконструкцію (зокрема, виділення коштів державних субвенцій чи надання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку).

Загальні рекомендації:

1. Створити робочу групу за участі експертів та спеціалістів, у тому числі профільних громадських організацій, з питань: 

- розробки критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування;

- проведення постійного моніторингу та оцінки доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, іншими органами (посадовими особами) для голосування.

2. Розробити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування. Встановити критерії доступності території на шляху слідування до приміщень для голосування та виборчих комісій.

3. Підготувати законопроєкт про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу в частині встановлення обов’язку Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, інших органів (посадових осіб) по облаштуванню архітектурної доступності на спеціальних виборчих дільницях. Розробити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям спеціальних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування.

4. Розробити та затвердити порядок проведення періодичної оцінки приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування на предмет їх доступності, формування за результатами оцінки бази виборчих дільниць України з індикаторами доступності їх приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування для різних категорій громадян. Створити загальнодержавну базу виборчих дільниць України з індикаторами доступності їх приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування для різних категорій громадян.

5. Створити програми виділення державного фінансування органам місцевого самоврядування для облаштування доступності приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування, а також території слідування до них. Визначити критерії пріоритетності надання такої допомоги з використанням результатів оцінки та бази виборчих дільниць.

6. Створити державний фонд підтримки для людей з інвалідністю, зокрема включаючи людей з інвалідністю, які будуть балотуватися на виборах. Визначити критерії надання такої допомоги.

Центральній виборчій комісії

Рекомендації на основі звіту:

1. У Постанові Центральної виборчої комісії, якою визначаються вимоги до приміщень дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування (Постанова ЦВК від 19 січня 2012 року № 5):

  • визначити порядок облаштування приміщень для голосування для осіб з інвалідністю (норми для кабінок для голосування, освітлення дільниць, висота та місця розташування інформаційних матеріалів виборчих комісій, відомостей про кандидатів, порядку голосування, рекомендації щодо розташування та розподіл обов’язків членів виборчих комісій з урахуванням потреб людей з інвалідністю, що голосують в приміщенні для голосування);

  • встановити вимоги до розміщення на дільничних виборчих комісіях матеріалів про порядок голосування, відповідальність за порушення виборчого законодавства та інформацію про кандидатів, партії у вигляді буклетів та плакатів, з урахуванням можливості доступу до них людей з інвалідністю;

  • визначити шляхи організації безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування, у разі якщо таке приміщення неможливо повністю пристосувати для потреб зазначених осіб (на виконання абз. 3 ч. 4 ст. 62 Кодексу).

2. Підтримати зміни до Виборчого кодексу України щодо встановлення обов'язку територіальних виборчих комісій передавати інформацію щодо своєї діяльності в доступних форматах для централізованої публікації на сайті ЦВК (регіональних та територіальних представництвах ЦВК).

3. Розробити рекомендації суб’єктам виборчого процесу щодо порядку виготовлення та розміщення агітаційних матеріалів з урахуванням форм та форматів розумного пристосування.

4. Із залученням органів державної влади, наукових установ та громадських об’єднань людей з інвалідністю провести аналіз ситуації щодо порядку голосування людей з інвалідністю з порушеннями зору та впровадити новітні технології для голосування цих осіб. Визначити прийнятні для людей з порушеннями зору розумні пристосування та вивчити рівень необхідності друку трафаретів зі шрифтом Брайля. 

5. При розробці програм навчання членів виборчих комісій та публікації ЦВК (Центром підготовки учасників виборчих процесів) інструкційних роз’яснювальних матеріалів для виборців та членів виборчих комісій передбачити:

  • роз’яснення щодо порядку дій членів дільничної виборчої комісії при зверненні осіб з інвалідністю за допомогою для голосування (порядок встановлення осіб, які мають таке право та спостереження за процесом надання такої допомоги);

  • роз’яснення щодо способів подання заяв від виборців до органу ведення Державного реєстру виборців або до дільничної виборчої комісії про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно, подання до виборчих комісій заяв про бажання проголосувати у приміщенні для голосування, отримання, реєстрації та обліку таких заяв виборчою комісією;

  • роз’яснення щодо процедури голосування виборців, які перебувають у списках «не здатний самостійно пересуватися» та не подали заяви про бажання голосувати безпосередньо на виборчій дільниці й з’явилися для голосування на виборчу дільницю. 

6. Оновити постанови Центральної виборчої комісії з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій із урахуванням забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців. 

Загальні рекомендації 

1. Налагодити системну та комплексну роботу при регіональних та територіальних представництвах Центральної виборчої комісії (Державному реєстрі виборців до створення мережі представництв) та в роботі з людьми з інвалідністю:

  • закріпити відповідальних працівників по роботі з людьми з інвалідністю;
  • провести навчання відповідальних осіб щодо взаємодії та надання допомоги людям з інвалідністю;
  • у перехідний період приведення приміщень для голосування до норм доступності, визначити доступні приміщення для голосування та налагодити роботу зі зміною місця голосування людей з інвалідністю на ці дільниці. 

2. Налагодити системну та комплексу роботу виборчих комісій по роботі з людьми з інвалідністю: 

  • рекомендувати комісіям різних рівнів визначити відповідальних осіб по роботі з людьми з інвалідністю;
  • провести Центром підготовки учасників виборчих процесів навчання осіб, які можуть бути відповідальними за взаємодію та надання допомоги людям з інвалідністю;
  • розробити рекомендації для роботи відповідальних осіб щодо збору, обробки, систематизації та порядку передачі інформації про факти обмеження чи порушення виборчих прав людей з інвалідністю.

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення 

1. Розробити вимоги доступності для матеріалів передвиборної агітації з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації з обов'язковим залученням профільних організацій та представників політичних партій до цього процесу. 

Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування

1. Провести аналіз доступності територій на шляху прямування до приміщень для голосування та забезпечити їх належне облаштування із застосуванням розумного пристосування для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців. 

2. Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спільно з організаціями людей з інвалідністю, провести комплексний аналіз приміщень для голосування та приміщень, в яких розташовуються виборчі комісії, на предмет їх доступності та комфортності для людей з інвалідністю.

3. Обласним держаним адміністраціям створити базу стану приміщень для голосування та виборчих комісій. 

4. На рівні обласних держаних адміністрацій визначити відповідальну особу, яка здійснюватиме контроль за станом приміщень для голосування та приміщень, в яких розташовуються виборчі комісії.

5. Створити або активізувати комітети доступності при органах місцевої влади та обласних державних адміністраціях. Підняти на порядку денному комітетів необхідність вирішення проблеми з доступністю приміщень для голосування та приміщень, в яких розміщуються виборчі комісії.

6. Органам місцевої влади спільно з громадськістю необхідно розробити та прийняти місцеві програми доступності. Питання доступності приміщень для голосування зробити пріоритетним у програмах.

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project