Іноземні інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) у політику і вибори: ознаки, приклади та висновки для України

Виборці повинні мати прості й доступні можливості перевірити свої дані й за потреби звернутися щодо їх уточнення або зміни. З розвитком цифрових інструментів важливо, щоб такі процедури залишалися зрозумілими та зручними для користувачів і не створювали додаткових бар’єрів у реалізації виборчих прав. Простота процедур, зрозуміла навігація і можливість швидко виконати необхідну дію є важливими чинниками готовності громадян користуватися державними онлайн-сервісами й актуалізувати власні дані. Це набуває особливого значення в умовах масштабного внутрішнього та зовнішнього переміщення населення України, коли участь самих громадян у перевірці й оновленні даних у Державному реєстрі виборців є важливим елементом підтримання його актуальності.  Щоб оцінити, наскільки онлайн-сервіси ДРВ відповідають цим очікуванням, Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження користувацького досвіду взаємодії з «Кабінетом виборця». У центрі уваги опинилися три ключові елементи сервісу: стартова сторінка, розділи «Перевірка включення» та «Заяви, запити». Дослідження мало на меті з’ясувати, наскільки зрозумілими для користувачів є логіка й навігація сервісу, чи можуть вони самостійно перевірити своє включення до Реєстру та коректно інтерпретувати результат, а також перед якими труднощами постають під час проходження процедури зміни виборчої адреси.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки виборче законодавство України забезпечує виборчі права національних меншин (спільнот) та корінних народів, узгоджується з міжнародними стандартами та європейськими практиками у відповідній сфері, які проблеми перешкоджають забезпеченню виборчих прав цієї категорії виборців і що має зробити держава для їх ефективного розв’язання з урахуванням українських політичних, безпекових і правових реалій.

24-25 вересня у Києві пройшла дводенна міжнародна конференція «Демократія попри все: від викликів до можливостей», яку організували Центральна виборча комісія України (ЦВК), Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES).

Станом на кінець липня в Закарпатській області було офіційно зареєстровано 124 929 внутрішньо переміщених осіб, із яких близько 120 тис. є виборцями. Водночас дані мобільних операторів свідчать про втричі більшу кількість людей, які прибули до області з початком повномасштабної війни. Чи здатна Закарпатська область забезпечити виборче право кожному, хто на нього претендує?

Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на Чернівці та область: з одного боку, регіон став домівкою для тисяч внутрішньо переміщених осіб, з іншого — частина місцевих переїхала жити в інші країни. Такі масштабні міграційні процеси лише частково відображаються в офіційних реєстрах, зокрема в Державному реєстрі виборців. Попри те, що дата перших повоєнних виборів лишається невідомою, питання актуальності виборчих даних не варто відкладати на потім. Що раніше буде виявлено слабкі місця системи, то більше шансів буде їх усунути до старту виборчого процесу.

Повномасштабна війна змінила виборчу географію Івано-Франківщини: в області зареєстровані понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, понад 30 тисяч виборців мають у Державному реєстрі виборців відмітку про вибуття, а частина жителів регіону перебуває за кордоном або служить у Силах оборони. Громадянська мережа ОПОРА з'ясувала, наскільки актуальними є дані Реєстру на Прикарпатті, як сьогодні працюють його відділи та які проблеми потрібно вирішити до того, як проведення виборів в Україні стане можливим. 

Уявіть: війна закінчилася, в Україні оголосили вибори, і мільйони людей приходять голосувати. Хтось повернувся з-за кордону, хтось усе ще мешкає у Варшаві чи Берліні, хтось переїхав з Харкова до Львова і живе тут уже п’ять років, а хтось щойно став повнолітнім. Чи знає держава, де саме всі ці виборці мають право проголосувати? У цій статті розбираємо, що таке Державний реєстр виборців, хто його адмініструє та в якому стані перебуває ця система на Львівщині.

Хоча питання проведення перших повоєнних виборів наразі заблоковане безпековою ситуацією в країні, підготовка до них вимагає чіткого розуміння наявних проблем і низки послідовних рішень: від забезпечення безпекових умов до законодавчих змін, аби громадяни могли повноцінно реалізувати своє виборче право — як безпосередньо проголосувати, так і бути обраними.

Повномасштабне вторгнення Росії суттєво змінило географію українських виборців. Понад 4,6 млн громадян зареєстровані як внутрішньо переміщені, 5–9 млн українців перебувають за кордоном, мільйони залишаються на тимчасово окупованих територіях, сотні тисяч залучені до сектору безпеки й оборони, тисячі мають статус зниклих безвісти та полонених. Водночас, за даними Державного реєстру виборців, на тимчасово окупованих територіях обліковується близько 42 тис. виборців віком понад 100 років, а понад 1000 виборців мають вік понад 115 років. Також близько 1,45 млн виборців офіційно не мають виборчої адреси, тобто знялися з реєстрації за попереднім місцем проживання, але не зареєстрували нове.