Референдум та вибори в Молдові: європейське майбутнє і російське втручання

«У нас немає нічого спільного з тим, як працював план Маршалла. Бо це була супер централізована система з великою кількістю грошей та довгостроковим зобов'язанням – фокус був на тому, що європейські країни мають напрацювати свої спроможності виробництва матеріалів, а вже потім відбудовуватися. А також не було дискусій про те, що відбудовується, чи кому лежить земля. Цей процес абсолютно не передбачав якогось мережування, залучення громадськості, децентралізації», - зазначає Олександра Азархіна, яка у період 2022-2024 років була заступницею міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Наступні вибори в Україні будуть історичними, оскільки визначать її майбутнє на багато років. За їхнім проведенням пильно стежитиме цілий світ, тож наша держава буде зобов’язана зробити все, щоб виборчий процес відповідав міжнародним стандартам, зокрема у сфері прозорості передвиборчої агітації. Продуктивним рішенням може стати співпраця з європейськими регуляторами, що дозволить українським партіям та кандидатам долучитися до європейського онлайн-простору і забезпечити доступ до "білої" агітації. Такий підхід дасть можливість державним органам і громадським організаціям контролювати агітацію за кордоном та відстежувати витрати на неї. Все це може стати важливим кроком на шляху до забезпечення прозорості, підзвітності, та, зрештою, й легітимності майбутнього виборчого процесу в Україні й за її межами.

«Найскладніші міста – Харків, Одеса, Київ. Ці три міста поза конкуренцією за складністю ситуації – я не знаю, хто лідер. Ця зима буде вкрай складною», – розповідає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, який має багаторічний досвід консультування державних та приватних структур в сфері енергетики, а вже під час війни допомагав оцінювати пошкодження критично важливої інфраструктури, співпрацюючи з Програмою розвитку ООН.

Після так званих «референдумів» про входження в РФ окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей Росія почала систематично посилювати свій контроль над цими територіями. В березні 2024 року в ООН відзначали, що Росія створила на ТОТ (тимчасово окупованих територіях) атмосферу страху, яка проявляється, зокрема, в процесі інтеграції освітнього процесу в російську систему.

29 серпня 2024 року Верховній Раді IX скликання виповнилося п’ять років. Понад два з половиною з них вона функціонує в умовах повномасштабного російського вторгнення. Це скликання парламенту вже пропрацювало 1828 днів, і через воєнний стан воно точно стане найдовшим в українській історії.

30 липня 2024 року відбулося обговорення рекомендацій змін до законодавства щодо відповідальності за порушення правил політичного фінансування. Також нещодавно було опубліковано результати дослідження фінансування політичних партій та практики політичної корупції в Україні та зареєстровано проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правил фінансування виборчих кампаній та здійснення контролю виборчих фондів №11462 від 5 серпня 2024 року, участь у розробці якого брала ОПОРА. Оскільки реформування процедур фінансування виборчих кампаній досі триває, юристи ОПОРИ “звірили годинники” і проаналізували, які з міжнародних рекомендацій за результатами спостереження за виборами було враховано, а які — ні.

З 2023 року Росія, як сама стверджує, взяла за мету "відродити туризм" на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Через вибудувану мережу телеграм-каналів, яку виявила Громадянська мережа ОПОРА, а також інші соціальні мережі та медіа російські пропагандисти створюють ілюзію активної роботи окупантів над відновленням туристичного життя. Ми проаналізували 3010 повідомлень місцевих проросійських телеграм-каналів, у яких згадано про туризм на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Період, охоплений дослідженням, — з травня 2023 до травня 2024 року. 

Фактором, який заважає партнерам України швидко й ефективно реагувати на виклики, цілком імовірно, є страх ескалації конфлікту та прямого зіткнення з Росією У травні 2024 року Володимир Зеленський заявив, що кожне рішення союзників про надання Україні зброї запізнюється на рік. Такі затримки з постачанням справді призвели до того, що 14 українських бригад станом на початок липня 2024 року недоукомплектовані та не можуть виконувати бойові завдання. Фактором, який заважає партнерам України швидко й ефективно реагувати на виклики, цілком імовірно, є страх ескалації конфлікту та прямого зіткнення з Росією. Саме на це у липні цього року вказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням.