У новому випуску «Сили вибору» голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська та керівниця комунікаційного департаменту організації Євгенія Гончарук обговорили законодавчу підготовку до перших повоєнних виборів. Як активна реєстрація може сприяти включенню до виборчих процесів закордонних українців та вплинути на показники явки і легітимності виборів? Які умови необхідно забезпечити для голосування військових? Чому потрібні механізми «м'якої люстрації» та як захистити вибори від російського втручання?

Безпека, прозорість фінансування та протидія російському втручанню — такі пріоритети визначили учасники форуму “Перші повоєнні вибори в Україні: у пошуках балансу свободи справедливості та безпеки”, який ОПОРА провела 31 березня у Львові. Представники влади і громадського сектору презентували власне бачення того, як слід адаптувати виборче законодавство до сучасних українських реалій. Зокрема, обговорювали створення системи оцінки безпекових ризиків на деокупованих територіях і запровадження “запобіжників” проти кандидатів-колаборантів, аби гарантувати не лише демократичність, а й стійкість виборчого процесу.

Чому Угорщина блокує виділення 90 млрд євро допомоги і як Україна планує отримати 300 млрд доларів заморожених активів РФ? Яким є реальний стан нафтопроводу «Дружба», чи буде реакція на зухвале захоплення українських інкасаторів у Будапешті і як протидіяти російському тіньовому флоту? Ці й інші дипломатичні виклики Ольга Айвазовська обговорила з речником Міністерства закордонних справ України Георгієм Тихим у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору».

За результатами спостереження за загальнодержавними та місцевими виборами в Україні, а також аналізу українського виборчого законодавства і проєктів змін до нього Венеційська комісія та міжнародні місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) запропонували низку рекомендацій щодо посилення механізмів забезпечення виборчих прав окремих категорій виборців — вимушено переміщених осіб, жінок, виборців з інвалідністю та національних меншин.

Хмельницька область розташована на значній відстані від лінії фронту, у відносному тилу. Цей фактор є визначальним для суспільно-політичних та економічних процесів у регіоні в умовах повномасштабної війни. Однак, як і вся Україна, Хмельниччина залишається вразливою до ворожих ракетних і дронових атак.

Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа “ОПОРА”» оголошує конкурс на відбір надавачів послуг регіональних консультантів у Волинській, Дніпропетровській та Харківській областях України у межах комплексного напряму роботи з актуалізації Державного реєстру виборців. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Громадянська мережа ОПОРА продовжує серію інформаційних матеріалів про Реєстру збитків для України (RD4U). Це офіційний міжнародний механізм, де фіксуються збитки, втрати і шкода, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок війни. Подання заяви — це можливість уже сьогодні закласти підґрунтя для отримання компенсації та репарацій у майбутньому, коли відповідний міжнародний механізм запрацює. Консультанти ОПОРИ у Варшаві, Дніпрі, Рівному, Миколаєву та Львові допомагають постраждалим подавати заяви. А про те, як це відбувається на практиці — розказує юристка-документаторка фонду «OPORA in Poland» Олена Мурзановська на прикладі своєї консультації з постраждалою, яку надалі зватимемо “пані Т.”

ОПОРА продовжує серію публікацій про політичні мапи регіонів, у цьому матеріалі у фокусі Черкаська область. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну бойових дій на території Черкаської області не відбувалося. Втім, у пресі періодично з’являлася інформація про плани російського війська на регіон. Зокрема, The New York Times у кінці 2022 року писав про план росіян на другий день вторгнення зайняти позиції в Каневі, а очільник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець розповідав про мінування мостів та підняття рівня води в Дніпрі, щоб завадити атаці на Канів.