Врешті, спікери конференції підкреслювали: в сучасних умовах проблема обмеження свободи мирних зібрань і переслідування активістів актуальна не тільки в «постсоціалістичних країнах», а й у західних демократіях, що свідчить про глобальність викликів, які стоять перед громадянським суспільством. Уряди різних країн (Росії, Грузії, Киргизстану, Казахстану) використовують закони про «іноземних агентів», щоб суттєво посилити контроль над діяльністю громадських організацій. Аналогічні закони планують прийняти в Сербії та Угорщині. 

29 квітня 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) провело публічне громадське обговорення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про всеукраїнський референдум» щодо автоматизації процесу подання фінансової звітності та підвищення ефективності контролю (аналізу) фінансових звітів учасників референдумів» (далі — законопроєкт або законопроєкт щодо референдуму), в якому взяли участь юристи Громадянської мережі ОПОРА Богдан Мохончук та Павло Романюк. 

Сьогодні, 9 травня, у Львові представники 35 країн прийняли міжнародну декларацію щодо створення трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. У спільній заяві міністрів закордонних справ та представників держав-учасниць Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України йдеться про завершення технічної роботи над правовими інструментами для створення такого трибуналу при Раді Європи.

Аудит безпеки Снігурівської громади відбувався у березні-квітні 2025 року на основі матриці оцінки, яку розробила Громадянська мережа ОПОРА. Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності та соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення повоєнних виборів на певних територіях.

ОПОРА ініціювала розробку матриці аудиту безпеки — інструмента, який дозволить на основі об'єктивних критеріїв визначати можливість або неможливість проведення виборів у певній громаді. Він передбачає комплексне дослідження соціально-економічної, суспільно-політичної та безпекової ситуації — з особливим акцентом на території, що найбільше постраждали від війни.

29 серпня 2019 року відкрилася перша сесія новообраної Верховної Ради. З того часу пройшло вже 5 з половиною років, а депутати продовжують працювати. Вибори мали б відбутися вже у “неблизькому” 2023 році, однак наразі їх дата залишається у мороці. Як працювали народні обранці від Полтавщини за цей час? У огляді охоплено період з серпня 2019 по 18 квітня 2025 року. 

Правозахисний клуб «За яких умов Україна може провести вибори?» відбувся 23 квітня у Києві. Організатори  — Центр громадянських свобод та Громадянська мережа ОПОРА. Зріз висловлених думок не є дослідженням, до нього не слід ставитись як до узагальненого виразу ідей. Усі позиції та думки анонімізовані відповідно до правила Chatham House, яке забороняє пов’язувати цитату та автора.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та спричинені ним глибокі демографічні зміни, зокрема суттєве зменшення фактичної кількості населення через вимушену міграцію й тимчасову окупацію територій, неминуче ставлять питання про ефективність моделі представництва громадян у єдиному законодавчому органі країни — Верховній Раді України. Детальніше з різними оцінками кількості населення України можна ознайомитися в дашборді “Демографія та міграція українців”, який створила Громадянська мережа ОПОРА.