Близько 40 країн підтримали створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України

Громадянська мережа ОПОРА провела серію фасилітованих діалогів у Литві (Вільнюс) і трьох містах Сполученого Королівства (Престон, Манчестер, Ліверпуль). Фасилітовані діалоги спрямовані на покращення залучення громадян та інтегрування їхніх думок у державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку. Серед ключових завдань, які ставила перед собою ОПОРА, були систематизація досвіду українських громад за кордоном, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами й громадянським суспільством України, а також вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України.Отримані дані були деперсоніфіковані, переведені в електронний формат, оброблені та інтегровані до підсумкового аналітичного звіту дослідження. Аналіз результатів обговорень дозволив сформувати рекомендації, які сприятимуть вирішенню ключових потреб та допоможуть уряду та, зокрема, Міністерству національної єдності України при розробці майбутніх політик, спрямованих на підтримку українських громад за кордоном.

Вихід США зі складу Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України, до якого входили прокурори, що збирали попередні докази про очевидний злочин росіян не був неочікуваним в світлі всіх інших подій. Також США ніколи не були великими прихильниками Міжнародного кримінального суду і їх активна робота була винятково частиною політичного рішення, а не стратегічним завданням.

У цей день, 17 березня, у 2023 році Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт Владіміра Путіна і Марії Львової-Бєлової. Підставою для цього стали безпосередньо результати розслідування Офісом прокурора МКС фактів депортації сотень українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, укази Путіна, які пришвидшували надання їм російського громадянства, полегшували їх усиновлення росіянами, що свідчить про намір вивезти дітей з України назавжди. Такі дії є порушенням Четвертої Женевської конвенції та, відповідно, міжнародним злочином.

Більше 2000 свідчень українців, що постраждали від неспровокованої агресії Росії, зібрала Фундація OPORA in Poland завдяки роботі Центру сприяння документуванню воєнних злочинів у Варшаві з вересня 2022 року. Центр — єдина українська організація на території Польщі, яка працює з українцями задля збору інформації про російські воєнні злочини та офіційно передає ці дані польській та українській прокуратурам.

Фундація “OPORA in Poland” спільно з українською громадою в Об'єднаному Королівстві ініціювала проєкт із документування воєнних злочинів, скоєних росіянами в Україні. З початку повномасштабної війни OPORA in Poland здобула значну практику документування у Польщі, — провела понад 2300 попередніх інтерв’ю з очевидцями та постраждалими й передала ці дані до польської прокуратури в межах співпраці з Генеральної прокуратурою України. Успішний досвід вирішили розширити — географія нового проєкту розгортатиметься у трьох графствах Англії: Ланкаширі, Великому Манчестері та Мерсісайді.

У січні 2025 року радниця Фонду “OPORA in Poland” Катерина Рябіко відвідала Японію за запрошенням Міністерства закордонних справ Японії, Хіросімського університету та UNITAR у рамках програми з питань миру та сталого розвитку.

Щоб відповісти на ці запитання, ОПОРА провела дослідження групової (або афективної) поляризації серед українців, яке презентувала у жовтні 2024 року. Тоді ОПОРА разом з Київською школою економіки протестувала рівень соціальної дистанції, неприязні та жорстокості щодо певних груп українського суспільства (методом віньєткового дослідження), а також взаємну поляризованість одних груп щодо інших (вимірювання за шкалою афективної поляризації). У результаті ми зʼясували, що загалом українці досить нейтрально ставляться одне до одного, а рівень поляризації між різними групами є низьким.

Росію навряд чи можна вважати надійним постачальником енергоресурсів, адже нерідко Москва використовує їх як зброю. Згадаймо, як у 2022 році “Газпром” із надуманих причин зменшував обсяги постачання газу в Європу, щоб вплинути на європейську підтримку України, а потім просто неба спалював газ. Тепер Кремль за допомоги енергоресурсів намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові. Москва прагне привести до влади проросійських політиків на парламентських виборах восени цього року, що поставить хрест на європейському курсі країни. 

Документ підписали понад 160 осіб, серед яких правозахисники, народні депутати, дипломати, науковці, відомі митці, лідери найбільших бізнес-асоціацій та різних релігійних громад (християнських, мусульманських та іудейських). Звернення під назвою "Не умиротворяти зло" висвітлює українське бачення далекосяжних підривних цілей Росії, а також змальовує позитивні та негативні сценарії завершення війни, які залежать від позиції світових лідерів та міжнародної спільноти.