Звіт. Дослідження практик залучення мешканців до розв'язання проблем місцевого значення. Рівненська міська територіальна громада

За результатами відкритої та закритої частин першого Громадського саміту ОПОРА підготувала аналітичну записку з описом ключових тез обговорення. Ми об'єднали їх у 7 тематичних блоків: демократія, європейська інтеграція, членство України в НАТО, суспільна згуртованість, безпека та належне врядування, енергетика, справедливість і міжнародне правосуддя. 

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин. Дослідження медіаспоживання українців відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року.

Чи захистять Україну від агресії Росії безпекові угодиЗа перші 5 місяців 2024 року Україна уклала з державами-партнерами 17 безпекових угод, розрахованих на 10 років. Усі вони ведуть до стратегічної мети — вступу нашої держави до НАТО. Першою державою, що уклала відповідний документ з Україною, стала Велика Британія, а наразі останньою — США. Поки що Верховна Рада не ратифікувала жодної з угод, і не відомо, чи відбудеться їх ратифікація взагалі. 

Попри віддаленість від лінії фронту, Хмельницька область систематично зазнає ворожих атак з повітря. Здебільшого росіяни скеровують БПЛА та ракети на місто Старокостянтинів, що за 40 км від обласного центру. Тут розташована одна з найбільш обладнаних у країні авіабаз. Внаслідок цих атак зазнає ушкоджень цивільна інфраструктура, а з огляду на кількість знешкоджених вибухонебезпечних обʼєктів Хмельниччину називають однією з найбільш замінованих областей у західній частині України. 

ОПОРА дослідила, які нові обмеження зʼявилися для іноземних рекламодавців у країнах, де нині перебуває найбільше українців, та спробувала відповісти на три ключові питання: Чи дозволяє законодавство певної країни транслювати політичну рекламу онлайн кандидату або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні? Чи є можливість у кандидата або партії, що беруть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні, транслювати політичну рекламу онлайн з погляду політики певної соціальної мережі? Чи існують додаткові обмеження (наприклад, вартість) онлайн-агітації за кордоном для кандидатів чи партій, які братимуть участь у загальнонаціональних чи місцевих виборах в Україні?

Протягом другого року повномасштабного вторгнення Житомирщина лишалася відносно безпечним регіоном. Територіально росіяни не підступили до області, однак не припиняли обстрілів з повітря. 28 травня 2023 року армія РФ завдала удару по інфраструктурному об'єкту в Житомирі. Вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, об'єкти інфраструктури та заклади освітньої й медичної сфер — всього 30 будівель. У Станишівській громаді поблизу Житомира внаслідок російського обстрілу пошкоджено 200 приватних садиб, будинок культури, амбулаторію та адміністративну будівлю. 9 червня під час нічної атаки зафіксовано влучання в житловий масив приватного сектору Звягельської громади. 19 липня через атаку дронами пошкоджень зазнали житлові будинки та інфраструктурний об'єкт у Чуднівській та Вільшанській громадах. 8 квітня 2024 року Росія вкотре атакувала інфраструктуру Житомирщини, внаслідок чого виникла пряма загроза забруднення повітря. За даними карти надзвичайних ситуацій, з 31 березня 2023 року до 31 березня 2024 року повітряну тривогу на Житомирщині оголошували 294 рази. В області ще триває процес розмінування територій і відбудови зруйнованих будинків та об'єктів критичної інфраструктури.

За останній рік повномасштабної російської агресії Волинська область залишалася у своїх адміністративно-територіальних межах, не зазнала суттєвих змін у політичній сфері та значних пошкоджень інфраструктури. Долаючи виклики воєнного часу, влада області працювала над збільшенням фінансової підтримки та забезпеченням потреб військових, розв’язанням безпекових питань та поліпшенням умов для внутрішньо переміщених осіб і релокованого бізнесу.  В області постійно триває робота над посиленням обороноздатності, особливо на північних рубежах з Білоруссю. Триває будівництво фортифікаційних споруд вздовж кордону: протитанкових ровів, залізобетонних конструкцій, невибухових загороджень тощо.

Станом на перший квартал 2024-го після двох років великої війни ситуація на Черкащині залишається стабільною і контрольованою. В цілому 2023-й мало чим відрізнявся від попереднього року. Ключовою відмінністю стало збільшення кількості ракетно-дронових ударів ворога по території області: “дісталося” і центру Черкас, де тепер про війну нагадує зруйнований готель, і Смілі, і особливо Умані. 28 квітня 2023 року увійде в історію як один із найтрагічніших днів в історії області — тоді російська ракета забрала життя 23 людей, зокрема 6 дітей. Черкащина й далі прихищає переселенців, допомагає відбудовувати деокуповану Херсонщину, намагається відновити зруйновані об’єкти на своїй території, проводить тендери на будівництво та ремонти укриттів тощо. Політичне середовище області й обласного центру продовжує перебувати у загальному затишші, попри незначні спалахи активності.