Аудит безпеки: Южненська міська територіальна громада (Одеська область)

На четвертий рік повномасштабного вторгнення українці повернулися до активних онлайн- та офлайн-суперечок на чутливі суспільні теми. Градус таких дискусій додатково зростає через травматичний воєнний досвід, погіршення економічного становища і загальне виснаження від постійної небезпеки та невизначеності. Дискусії про політичне минуле, теперішнє і майбутнє переростають у поділи на “поганих” і “хороших”, “правильних” і “неправильних” українців. Усе це — плідний ґрунт для радикалізації різних суспільних груп. Коли в інформаційному просторі нормалізують дискримінацію, сегрегацію й насильство, зростає ризик появи політичного насильства — ворожих, агресивних або насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненням прямо або опосередковано вплинути на політичні процеси в країні або на систему її управління. ОПОРА проаналізувала український сегмент Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 анонімних регіональних каналів та 5 каналів блогерів), щоб зʼясувати, чи є насильницька риторика системним явищем, а також виявити, кого й за що маргіналізують у публічному просторі.

Російське повномасштабне вторгнення суттєво змінило українське суспільство. Відмінні, часто травматичні досвіди проживання війни й різноманіття поглядів на суперечливі суспільно важливі питання створюють сприятливий ґрунт для зростання напруги в публічному просторі — зокрема через поширення взаємних звинувачень, мови ворожнечі та приниження інших на основі їхнього досвіду. У демократичних суспільствах подібна риторика становить особливу загрозу, адже підриває єдність громадян, зменшує довіру до інституцій і знижує ефективність суспільного діалогу, чим ускладнює пошук консенсусу й можливість мирного розв’язання конфліктів.

Це дослідження є частиною ширшого проєкту з вивчення рівня соціальної згуртованості в Україні, тому перелік соціальних груп для аналізу було визначено заздалегідь. Дослідження сфокусоване на п'яти групах, які потенційно більш вразливі до низки упереджень і стереотипів та можуть потребувати особливої уваги в контексті формування державної політики: люди з інвалідністю, ветерани російсько-української війни, внутрішньо переміщені особи, українці за кордоном та російськомовні громадяни України. Ця частина проєкту мала на меті дослідити, наскільки ці групи присутні в інформаційному просторі, в яких контекстах їх згадують та які уявлення формуються навколо них.

У цьому звіті представлено результати якісного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвяченого посиленню соціальної згуртованості та залученню до суспільного життя п’яти потенційно вразливих груп українського суспільства: українці за кордоном, внутрішньо переміщені особи, ветерани та їхні родини, люди з інвалідністю й російськомовні громадяни України.

У цьому дослідженні ОПОРИ під поняттям соціальної згуртованості мається на увазі спроможність суспільства забезпечувати добробут всіх його членів, мінімізуючи нерівності та уникаючи поляризації, а також формувати спільноти вільних індивідів, які підтримують одне одного та досягають спільних цілей демократичними методами.

Запропоновані рекомендації охоплюють ключові напрями реформування міграційної політики України: від удосконалення інституційної спроможності та координації профільних органів до систематизації законодавства шляхом розробки Міграційного кодексу. Вони спрямовані на уточнення правового статусу іноземців та осіб без громадянства, посилення захисту прав трудових мігрантів і залучення іноземних абітурієнтів, модернізацію підходів до питань громадянства, підвищення прозорості й доступності роботи органів державної влади у сфері міграції, спрощення адміністративних процедур та приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів. Окрема увага приділена необхідності адаптації виборчого законодавства до європейських норм у контексті майбутнього членства в ЄС та юридичним інструментам, спрямованим на сприяння політиці репатріації.

Еміграція величезної кількості українців через повномасштабне російське вторгнення стала економічним та гуманітарним викликом не лише для України, а й для держав-партнерів, що прийняли мільйони вимушено переміщених осіб. У дослідженні Громадянської мережі ОПОРА наголошено, що, навіть за найскромнішими підрахунками, населення України з 1991 року до 24 лютого 2022 року скоротилося більш ніж на 8 млн осіб. Повномасштабне російське вторгнення суттєво погіршило демографічну ситуацію, спричинивши масове зовнішнє та внутрішнє переміщення. За даними УВКБ ООН, станом на 19 лютого 2025 року в Європі зареєстровано 6 млн 346 тис. 300 громадян України. Водночас у згаданому дослідженні, проведеному на основі даних мобільних операторів, зазначено, що кількість мешканців України станом на 6 червня 2023 року порівняно з 31 грудня 2021 року зменшилася на понад 7 млн осіб.

Це друга версія дорожньої карти, доопрацьована на основі дискусій із широким колом стейкхолдерів, за результатами яких були уточнені ключові рекомендації.

Проблема недостатньої прозорості фінансування політичних партій та виборчих кампаній в Україні досі залишається актуальною. Про необхідність внесення законодавчих змін, якими будуть передбачені ефективні, обгрунтовані й стримуючі санкції за порушення правил фінансування політичних партій та виборчих кампаній зазначено у звітах БДІПЛ/ОБСЄ (за результатами усіх виборів 2019-2020 років — президентських, парламентських і місцевих), дорожній карті з функціонування демократичних інституцій та Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки.