Питання прав виборців у місцях несвободи, доступність виборчих дільниць для людей з інвалідністю, забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб потребують комплексного вирішення, зокрема і змін до виборчого законодавства.

Про це йшла мова під час круглого столу щодо дотримання виборчих прав громадян під час чергових виборів Президента України 2019 року.

Представник Уповноваженого з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства Андрій Мамалига відзначив важливість роботи правозахисних організацій, які моніторять дотримання виборчих прав в Україні.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що мережа громадських омбудсменів з виборчих прав є унікальною за своєю роллю, оскільки вони не лише моніторять виборчий процес, а й опікуються правами конкретних громадян.

 «Нам завжди не вистачало інституційної пам’яті, яка відпрацьовується і відтворюється уже у практичних змінах, чи законодавчих, чи підзаконних актах після завершення виборчого процесу, а не лише публікацією дуже цінних та вартісних звітів результатів виборчої кампанії. Саме в цьому роль громадських омбудсменів. Я дуже сподіваюсь, що частина напрацьованих громадськими омбудсменами матеріалів буде використана Уповноваженою Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою в межах звітів, які готуються за результатами президентських виборів», - сказала Айвазовська.

За словами керівника Департаменту реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого з прав людини Ірини Савицької, під час першого та другого турів виборів проведено більше 120 моніторингових візитів у більше 100 місць несвободи. У 40% з них були виявлені організаційні порушення.

«Наприклад у низці установ було недостатньо кабінок або скриньок для голосування. До цього часу залишається невирішеним питання голосування у виправних колоніях та слідчих ізоляторах, де голосування здійснюється на декількох територіях. Утворюється одна виборча дільниця, але насправді вона складається з 3-4, навіть 5 піддільниць. Наприклад, у Київському слідчому ізоляторі є засуджені і ув’язнені, ув’язнені жінки, ув’язнені чоловіки, повнолітні, неповнолітні, хворі, позбавлені волі пожиттєво. Для кожних з них облаштовані окремі приміщення, де встановлені окремі кабінки і скриньки, де знаходиться частина дільничної комісії і проводиться голосування. Відповідно до Закону «Про вибори Президента» такого не передбачено. Офіційних пояснень нами не отримано. Єдиним документом, пред’явленим нам, були листи окружних виборчих комісій, що вони не заперечують, аби дільнична виборча комісія своїм голосуванням утворювала такі приміщення. Тому в подальшому до виборів до Верховної Ради ми плануємо звернутись до Міністерства юстиції та Центральної виборчої комісії, щоб це питання було врегульовано», - зазначила Савицька.

Крім того, вона підняла питання щодо голосування на підставі карток засуджених, непристосованості виборчих дільниць до людей з інвалідністю та відсутності з боку Центральної виборчої комісії централізованого навчання дільничних виборчих комісій.

Громадська омбудсменка з виборчих прав громадян у Сумській області Валентина Волік звернула увагу присутніх на те, що на парламентських та місцевих виборах люди, які знаходяться у місцях несвободи, не належать до жодної територіальної громади, відповідно не можуть проголосувати. Вона також додала, що ув’язнені не завжди знали про те, що від голосування можна відмовитись.

Олександр Вєлков, начальник організаційно-аналітичного управління Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, повідомив, що у другом турі у місцях несвободи  мали право голосу 53 тисячі 459 виборців, взяли участь 52 тисячі 66 людей, інші – відмовились.

«Кожному було доведено, що він має право голосу. Ніякої агітації з боку адміністрації не було», - зазначив він.

Спеціалістка відділу рівних прав і свобод Секретаріату Анастасія Чернобаєва розповіла, що під час виборчого процесу на «гарячу лінію» Уповноваженого було отримано 1392 повідомлення про факти порушення виборчих прав громадян.

«Серед найбільш поширених – неточності у списку виборців. Члени виборчих комісій зазвичай не знали, що з цим робити. Наступною проблемою була відмова у голосування за місцем перебування. Особи з інвалідністю не орієнтувались, що їм потрібно робити, багато не знали, що вони повинні звертатися двічі до органів ведення Державного реєстру виборців із довідкою та заявою. Наступні випадки – порушення таємниці голосування. Траплялись випадки, коли особа з інвалідністю не могла потрапити до кабінки для голосування, тому що вона не облаштована належним чином», - сказала вона.

Аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев підняв питання непрямої дискримінації на місцевих виборах, з якою стикнулись внутрішні переміщені особи та трудові мігранти.

«Під непрямою дискримінацією внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів я би мав на увазі ситуація, коли формально рівність перед виборчими процедурами призводить до де-факто обмеження прав цих громадян, тому що відповідно до нашого законодавства, можливість голосувати на місцевих виборах чітко прив’язана до зареєстрованого місця проживання. Законопроект 6240 базується на можливості звернутись до органу введення Державного реєстру у будь-який період, у тому числі у міжвиборчий, з заявою про зміну виборчої адреси на постійній основі», - зазначив він.  

Громадський омбудсмен з виборчих прав у Черкаській області Тарас Щербатюк запропонував створити робочу групу для спільного вирішення питань, пов’язаних з захистом виборчих прав громадян.

«Ми вже побачили деякі недоліки в законодавстві, це стосується постанови Центральної виборчої комісії, де є дискримінаційні умови щодо маломобільних груп населення, де прямо не заборонено розміщення дільниць на другому та третьому поверхах. Загалом відсутні посилання на доступність цих дільниць. У постанові є загальна фраза про те, що виборчі дільниці мають бути пристосовані для людей з обмеженими можливостями. Які це люди «з обмеженими можливостями»? Взагалі такого поняття нема в законодавстві. Крім того, з 1 квітня вступили в силу норми ДБН, тому постанову ЦВК треба привести у відповідність до цих норм», - розповів він.

Громадська омбудсменка у Тернопільській області Ольга Мазаєва розповіла про проблеми зі списками виборців, які виникали на президентських виборах та навела приклад зустрічі з виборцями, яким виповнилось 18 років:

«Виявилось, що у в Тернопільській області кожна п’ята молода людина себе у реєстрі не знайшла. Ми почали досліджувати цю проблему комплексно і виявили, що переважна більшість молодих осіб, народжених 97-го, 98-го, 99-го, 2000 року внесена у списки не була. Робилось це потім у авральному порядку, але на превеликий жаль, проблема така була і станом на сьогодні повністю не вирішена».

Виборчий омбудсмен у Херсонській області В'ячеслав Гусаков підняв питання щодо можливості  людям з інвалідністю надавати медичні документи лише один раз, а не перед кожним туром виборів.

«До мене звертались кілька людей, які мають інвалідність і які не змогли проголосувати у другому турі через те, що перед кожним туром вони мають поновлювати документи відповідно до статті 77 Закону України «Про вибори Президента», нести медичну довідку кожного разу до дільничної виборчої комісії. Деякі люди вважали, що це потрібно робити один раз. Через специфіку свого стану та через проблеми з інклюзією та безбар’єрністю ці люди сидять вдома. Вони мають дуже обмежений доступ до інформаційних матеріалів. Тому через цю необізнаність вони не змогли проголосувати», - розповів Гусаков.

Він також додав, що це питання можна вирішити окремою постановою Центральної виборчої комісії.

Крім того, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав у Харківській області Юрій Чумак розповів про проблеми зміни місця голосування громадян, які знаходяться за кордоном і хочуть проголосувати в Україні. Такий випадок зафіксовано у Харківській області, де мешканка Німеччини не змогла змінити місце голосування дистанційно, оскільки для цього їй необхідно було приїхати в Україну.

«В таких же умовах перебувають громадяни, які хочуть змінити місце голосування з закордонної виборчої дільниці на іншу закордонну дільницю. В них немає іншої можливості, як приїхати в МЗС у Київ і це зробити. У нас неможливості подати заяву про зміну місця голосування дистанційно.  Закон «Про вибори Президента» передбачає можливість, коли є якісь неточності у списку виборців, звернутись до посольства, щоб посольство або інша дипломатична установа передала таку заяву через свої мережі. Однак для зміни місця голосування таким самим способом процедура не передбачена», - сказав Юрій Чумак.

Активність мережі омбудсменів із захисту виборчих прав ОПОРИ підтримано ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project