"Для мене основою чесних і вільних виборів є справжня політична конкуренція та доступ виборців до правди", — Айвазовська

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну перегляд новин, стеження за повітряними тривогами, обстрілами, змінами ситуації на фронті, в політиці й економіці стали рутиною для багатьох українців. Однак засилля дезінформації й інформаційно-психологічних спецоперацій, недовіра до державних медіамайданчиків і пошук правдивої інформації спонукають громадян змінювати свої звички та шукати нові платформи для отримання новин. Дослідження медіаспоживання українців відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року.

Після псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України у вересні 2022 року Росія розгорнула активну політику вписування всіх сфер життя ТОТ у російську вертикаль управління. Так, згідно з російським законодавством, відразу після окупації в так званих "нових регіонах" почав діяти "перехідний період", який триватиме до 1 січня 2026 року. За цей час "нові території мають повністю інтегруватися у всі сфери життя держави", в тому числі культурне. 

Соцмережі — місце, де українці зараз проводять чи не найбільше часу. Там вони читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам новий контент, й інколи це зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Про принципи налаштування стрічок в Meta, Х, TikTok та YouTube «Медіамейкер» поспілкувався з аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Снопок та YouTube-експертом Кирилом Євсеєвим. 

У зарубіжному інформаційному просторі й на різних дискусійних майданчиках у демократичних країнах світу час від часу поширюється риторика з тиском на Україну щодо необхідності проведення виборів в умовах війни. Цю позицію аргументують тим, що Росія свої “вибори” проводить. Тому виникає необхідність пояснити, чому російські вибори не мають нічого спільного зі справжніми демократичними виборами, а тому вони не призводять до формування легітимних органів влади не тільки на окупованих територіях, а й на всій території Росії. Для цього потрібно зупинитися на трьох ключових тезах.

Владімір Путін може вже вп’яте зайняти посаду Президента РФ. Перший період його президентства припадає на 2000–2004 і 2004–2008 роки, а другий — на 2012–2018 та 2018–2024 роки. У проміжку між ними номінально посаду глави держави обіймав Дмітрій Мєдвєдєв, який у 2008 році ініціював внесення змін до конституції задля збільшення строку президентських повноважень із 4 до 6 років. У результаті Путін отримав можливість залишитися при владі ще на два терміни загальною тривалістю 12 років. Загалом офіційно він є президентом уже 20 років, а з урахуванням перебування на посаді прем'єр міністра, він керує Росією близько 26 років.

Полювання на українську літературу, вбивства культурних діячів та перетворення історичних місць на пам'ятки радянської епохи — непоправні злочини окупантів. Про те, як росіяни стирають українську ідентичність з культурного простору та переписують історію, читайте у матеріалі. Українська культурна спадщина, багата і неповторна, стала об'єктом систематичного знищення з боку росії на тимчасово окупованих територіях сходу України ще з 2014 року. У цій статті Східний Варіант спільно з аналітикинею Громадянської мережі ОПОРА Ольгою Снопок розгляне серію злочинів, вчинених проти культурної спадщини України на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини й дослідить їх наслідки для самоідентифікації українського народу.

2024 рік можна назвати справжнім святом демократії, адже в щонайменше 64 країнах світу відбудуться вибори, і братимуть участь у них майже 49% населення світу. Зокрема, владу обиратимуть країни-партнери України: США, Литва, Південна Корея тощо. Також надзвичайно важливими є вибори до Європейського парламенту. Впродовж 6–9 червня виборці 27 країн голосуватимуть за 720 депутатів. Очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель зауважив, що ці вибори — “ключова ціль” для дезінформаційних кампаній, особливо російських. ОПОРА розібралася, як ЄС готується до майбутніх виборів до Європарламенту, які ризики становить передвиборча дезінформація у ЄС для України та які уроки може винести Україна для підготовки до післявоєнних виборів. 

Минулого місяця Росія зосередила свої зусилля на просуванні думки про неминучість поділу української території. Кремль намагався переконати західну аудиторію в нездатності України перемогти, підштовхуючи наших союзників розпочати переговори з урахуванням російських інтересів і "територіальних реалій".  Москві важливо не допустити політичного компромісу України з країнами Глобального Півдня, особливо в питанні реалізації мирного плану. Тому в російській риториці наша держава постає як ключовий чинник економічних негараздів небагатих країн.  Путінський режим спрямовує зусилля й на підготовку передумов для дестабілізації Молдови, розхитування єдності США та Європи, а також налаштування нейтральних до Росії країн проти Заходу. Для цього використовуються міждержавні майданчики БРІКС та G20, де нині головують Росія і Бразилія.