Ділимося з вами чудовою новиною — ОПОРА запускає серію програм про соціальні мережі, їхню роль під час виборів та вплив на суспільну думку і вибір кожного з нас.

Суперечки щодо вакцинації виникають постійно і  не лише в Україні. Тож не дивно, що в епоху всесвітньої пандемії Covid-19, коли під ризик ураження вірусом потрапила максимально велика кількість людей з різних етнічних, вікових, соціальних груп, це питання почало значно активніше циркулювати у соціумі. Більше того, останній рік значна частина нашого спілкування відбувається в онлайн-форматах, а соціальні мережі давно стали одним з основних джерел новин для українців. Далі розбираємо, як від...

Соціальні мережі поступово стають одним з основних майданчиків для комунікації між політиками та суспільством. Однак, крім можливості поскаржитися на незадовільний стан доріг безпосередньо депутату у Facebook-месенджері, соцмережі також мають значний потенціал для прихованого інформаційного впливу на суспільну думку. Про два найпоширеніші інструменти такого впливу – мережі сторінок та ботів – у цьому матеріалі.

Місцеві вибори 2020 року стали для українського політичного середовища справжнім викликом. Окрім зміни виборчої системи та обмежень, введених через пандемію COVID-19, вибори запам’ятаються величезними сумами, які партії та кандидати витрачали на власну агітацію в інтернеті. Більше того, рекламна кампанія деяких партій і політиків у соціальних мережах спостерігалась і у так звані “дні тиші” – період часу, коли поширення будь-якої агітації заборонене.

У неділю, 22 листопада, відбудеться чергове повторне голосування на місцевих виборах, під час якого обиратимуть міських очільників у Бердянську, Дніпрі, Дрогобичі, Львові, Миколаєві, Нікополі, Полтаві, Рівному, Слов’янську, Ужгороді, та Черкасах. Традиційно, ОПОРА уважно слідкувала за агітаційною активністю кандидатів на посади міських голів у соціальній мережі Facebook. Протягом трьох тижнів, з 25 жовтня по 16 листопада, на політичну рекламу у мережі Facebook було витрачено близько 227 ти...

В Україні під час обох виборчих кампаній у 2019 році стало очевидним те, що соціальні мережі стають тими майданчиками, де вийти на контакт з виборцями доволі просто та ефективно. З того часу ОПОРА постійно слідкувала за промо-активностями українських політичних гравців у соціальній мережі Facebook. У лютому та березні серед тих, хто найбільш активно користується інструментом політичної реклами, ми помітили групу сторінок (Політичні війни, Вільний Донбас, Економічні війни, Все гарно в Україні)...

Як витратити мільйон на просування фіктивних рейтингів і змусити півсотні фіктивних людей хвалити (а згодом — дискредитувати) кандидата в мери Києва. Бачили в соцмережах картинку з «рейтингом», у якому Андрій Пальчевський обігнав Дональда Трампа й наздоганяє Джо Байдена? Цей дотеп заснований на реальних подіях: в останні кілька тижнів користувачі Facebook, і не лише кияни, бачать у стрічці рекламні дописи з результатами «соціологічних опитувань», за якими кандидат у мери Києва Андрій Пальче...

Наступного дня після виборів фейсбук-стрічка рясніла радістю і зловтіхою, гнівом, розчаруванням і погрозами, образливими епітетами та ярликами. Здавалося, люди зовсім не здатні прийняти вибір, із яким вони не згодні, зрозуміти мотиви тих, хто підтримував іншого кандидата або не підтримав їхнього. І справа не лише у людській природі. Це також наслідок виборчих технологій — цілеспрямованого поділу суспільства. Технологій, які особливо ефективно працюють в інтернеті.

У червні в очікуванні місцевих виборів зросли вкладення у політичну рекламу окремих політиків та партій. Найбільше серед політиків з власних сторінок  інвестують Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Микола Тищенко, “Слуга народу” та Партія Шарія.