10 липня, під час розпалу виборчої кампанії, Кабінет Міністрів України розподілив чергові 900 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Загалом було профінансовано 1 885 об’єктів. Найбільше їх було у Кіровоградській – 171, в Черкаській – 165, в Чернігівській – 144, в Житомирській – 130 та в Миколаївській – 122 областях.

Як і у попередні рази, перелік об’єктів просто рясніє несистемними та дріб’язковими витратами на зразок принтерів, бойлерів, тенісних столів чи сценічного взуття. Також зазначимо, що за кошти субвенцій цього разу мають встановити 231 дитячий майданчик. 

У зв’язку із новим розподілом, почастішали і випадки використання народними депутатами бюджетних ресурсів у агітаційних цілях. Так, за першу половину липня спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 229 таких випадків. Для порівняння, таку ж кількість випадків піару було зафіксовано за весь травень.

Значне збільшення активності парламентарів у своїх виборчих округах у липні безпосередньо пов'язане з наближенням дати виборів. Червень та липень – це останні місяці, коли народні депутати можуть переконати своїх виборців за них проголосувати. Зокрема, використавши для цього бюджетні ресурси.

Найчастіше, у 72,9% випадків використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях стосувалося субвенцій на соціально-економічний розвиток. В окремих випадках депутати використовували для власного піару кошти Державного фонду регіонального розвитку (3,9%), субвенцію на ремонт доріг (3,9%) та інші бюджетні ресурси (19,3%).

Чому піар на бюджетних ресурсах є негативною практикою:

  • Адмінресурс. Використання бюджетних коштів у цілях непрямої дочасної агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу.

  • Неконкурентність виборів. Використання бюджетних коштів, до яких отримали доступ народні депутати, підвищує їх шанси перемогти на виборах та зменшує шанси на перемогу кандидатів, які не мали доступу до них.

  • Не характерні повноваження. Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на локальні об’єкти (дитячі та спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп'ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати подібні проблеми. Обов’язок депутатів – ухвалювати закони. Фактично, більшість з них акцентують свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян.

  • Сумнівна пріоритетність. Дуже часто субвенції виділяються на об'єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій. У меншій мірі на об'єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

Форми та види використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях

Загалом можна виділити два основні типи використання бюджетних ресурсів у цілях агітації: активність у ЗМІ чи соціальних мережах та під час публічних заходів. 

Непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ. Такий вид активності зазвичай проявляється в декількох формах. По-перше, народні депутати та/або члени їхньої команди публікують на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про залучені за сприяння парламентаря бюджетні кошти для реалізації того чи іншого проекту. По-друге, це матеріали у ЗМІ, де робиться акцент на тому, що кошти на певний об’єкт були залучені за сприяння народного депутата. По-третє, це так звані «листи подяки», які зазвичай публікуються на сайтах місцевих інтернет-ресурсів від вдячних виборців, працівників бюджетних закладів, на розвиток яких були залучені бюджетні кошти за сприяння парламентаря.

Непряма агітація під час публічних заходів, які, зокрема, були організовані органами влади. Зазвичай така активність пов’язана з участю в заходах з відкриття новозбудованих або реконструйованих об’єктів інфраструктури (школи, дитячі садочки, майданчики, спортивні споруди, ФАПи тощо), передачі закупленої техніки або обладнання (комплекти меблів, мультимедійне та комп’ютерне обладнання, музична апаратура тощо) чи інспекції стану виконання робіт. 

Мільйони на округ

З наближенням дня голосування все більше народних депутатів намагаються донести до своїх виборців інформацію про те, скільки бюджетних коштів вони “залучили” або  навіть “вибили” на виборчий округ. Найчастіше така зведена інформація публікується у звітах народних депутатів, котрі можуть оприлюднюватися як окремо, так і на шпальтах ЗМІ, які часто можуть бути лояльними до народного депутата; рекламних статтях; агітаційних матеріалах (листівки, буклети); зовнішній рекламі та агітаційних відеороликах.

У друкованій агітаційній продукції “Працюю для вас” Олега Кришина, який балотується по округу №34, вказано, що нардеп залучив 1 млрд грн. Зокрема, 46 установ отримали нове оснащення: харчоблоки, комп'ютери, музичне, а також інше обладнання. Парламентар балотується як самовисуванець, входить до фракції “Народного фронту”.

Протягом першої половини липня в місті Херсоні в наметах кандидата по 182 округу Олександра Співаковського (самовисуванець, входить до “Блоку Петра Порошенка”) роздаються листівки “Знаете ли вы?” та “Звіт нардепа”, в яких вказано інформацію про залучені державні кошти нардепом в область: за 5 років вдалося залучити 159 млн грн – перелік придбаного обладнання, реконструкцій, відремонтовано доріг тощо.

У липні 199-тим округом розповсюджується спецвипуск газети "Ваша газета плюс", де оприлюднений звіт за 7 років роботи в Раді Валентина Нечипоренка (позафракційний, балотується як самовисуванець). У звіті депутата міститься перелік об'єктів, на які були залучені бюджетні кошти. Газету безкоштовно розповсюджують округом.

11 липня в Чернігівському міському тижневику "Весть" у рубриці "Суспільство" була опублікована стаття під назвою “Субвенції на округ – заслуга вашого депутата". Мова у статті йде про 206-й виборчий округ і депутата по цьому округу Максима Микитася, який балотується як самовисуванець (входить у групу “Воля народу”). У статті йдеться про заслуги депутата у залученні коштів на округ. Наприклад, зазначається, що на одного мешканця Чернігівщини припадає 229 гривень субвенцій, тоді як у Дніпрі чи Києві – 44 гривні.

На офіційній сторінці у Facebook Ігоря Гузя (балотується як самовисуванець у ОВО №19, входить до фракції “Народного фронту”) 1 липня з’явився допис про те, що за час його депутатства на виборчий округ вдалось залучити понад 110 млн грн. До допису додано відеоролик, в якому цю інформацію підтверджують Володимир-Волинський міський голова Петро Саганюк, Любомльський міський голова Роман Ющук та Павлівський голова ОТГ Андрій Сапожник.

4 липня 2019 року на сторінці народного депутата Олега Барни, який балотується по 167 округу на Тернопільщині від “Європейської Солідарності”, з'явився відеозвіт про його діяльність на окрузі (Чортківському районі), а також про те, скільки коштів вдалось залучити, перелік державних субвенцій на Чортківський район, які були виділені за його сприяння. Як зазначено у відео, загальна сума виділених коштів – 190 млн грн державних коштів та 180 млн грн японських інвестицій. 

Зоопарк, водогон та ремонт доріг

5 липня на сторінці народного депутата по 137 округу Олексій Гончаренко (балотується як самовисуванець, входить до фракції “Блок Петра Порошенка”) в соціальній мережі Facebook була оприлюднена публікація про його зустріч із виборцями в селі Затишшя. У публікації зазначено, що в рамках програми Олексія Гончаренка розвитку півночі Одеської області в селі Затишшя провели водогін.

14 липня 2019 року на фейсбук-сторінці народного депутата по виборчому округу № 173 Анатолія Денисенка (позафракційний, самовисувенець) було опубліковано відеоролик, у якому зазначено, що народний депутат домігся спрямування субвенцій на початок реконструкції Харківського зоопарку, Павлівської площі й будівлі БТІ, на проведення ремонту в садках, школах і медичних установах Слобідського і Основ'янського районів. 

9 липня на особистій сторінці у Facebook народний депутат по 120 округу Ярослав Дубневич (балотується як самовисуванець, член фракції “Блок Петра Порошенка”) опублікував пост: "По дорозі на зустріч з виборцями подивився на капремонт дороги Городок - Комарно. Вже скоро тут буде добротна дорога з водовідведенням. І я готовий працювати далі, щоб такими стали всі дороги на Городоччині, Самбірщині та Мостищині". Повідомлення супроводжується і фотографіями спілкування на цій дорозі народного обранця з виконавцями ремонтних робіт.

Тему ремонту доріг у липні також використовував ще один мажоритарник з Львівської області. Так, 8 липня на особистій сторінці у Facebook народний депутат у 126 окрузі Андрій Кіт (самовисуванець, член фракції “Блок Петра Порошенка”) розмістив ролик, у якому йшлося про результати роботи депутата, зокрема про будівництво дороги Львів – Івано-Франківськ. У відео парламентар зазначав, що на реалізацію цього великого інфраструктурного проекту знадобилось 2,5 роки, а також "лобіювання грамотно побудованого проекту на державному рівні з наповненням його коштами". Депутат має на меті реалізувати ще два проекти по будівництву доріг.

Також тема ремонту доріг була популярною і на Волині. Так, у Facebook Степана Івахіва (група “Воля народу”, балотується по 21 виборчому округу як самовисуванець) 9 липня 2019 року з’явився допис про те, що нардепу “вдалося внести” дорогу Шацьк – Ратне в державну програму, і вже цього року почнеться її ремонт. Загальна вартість – 398 мільйонів гривень. У дописі також наголошується, що якби нардеп “не оббивав пороги”, на цю дорогу ніколи б не виділили грошей. Бо зараз держава ремонтує тільки дороги державного та міжобласного значення, а ця – міжрайонна, але Степану Івахіву вдалося переконати і перші 75 мільйонів вже лежать на рахунку в області.

Кімоно, вікна та медичні інструменти

Під час агітаційних кампаній часто використовується технологія, коли поширюються матеріали, де виборці (звичайні або лідери думок) закликають підтримати кандидата в депутати. Цю технологію активно використовують і для того, щоб підкреслити важливу участь народних депутатів у залученні коштів на округ.

У  липневому випуску журналу  “Полтавські Mandry” опубліковане інтерв'ю депутата по округу №151 Руслана Богдана (балотується від ВО “Батьківщина”), в якому містяться  подяки за залучені бюджетні кошти. Так, опублікована подяка директора  Гребінківської ЗОШ №4 Лариси Кохно за встановлення нових вікон у приміщенні  школи. 

11 липня колектив Снігурівського ДЮСШ (Миколаївщина) у Facebook висловив свою підтримку кандидату та чинному депутату Ігору Бриченку (обраний за списками партії “Народний фронт”, балотується як самовисуванець по округу №130). Також колектив зазначив, що завдяки депутату вдалося організувати субвенцію з державного бюджету на придбання кімоно. 

15 липня на інтернет-ресурсі “Уездние новости” з'явилася інформація про здобутки депутата по 209 окрузі Олександра Кодоли (балотується як самовисуванець, входив до фракції “Народного фронту”) у рубриці “Люди про Олександра Кодолу”. У повідомленні головний лікар Варвинської ЦРЛ Юрій Полонець повідомляє, що за  підтримки депутата у лікарні поліпшили матеріально-технічну базу (було придбано автомобіль, медичне обладнання та хірургічні інструменти).

Масштаби поширення, найактивніші депутати та політичні сили

У червні ОПОРА зафіксувала випадки агітації з використанням бюджетних ресурсів у всіх областях України, крім Донецької та Закарпатської. Найбільше було зафіксовано у Черкаській (44), Львівській (28), Дніпропетровській (18), Тернопільській (18), Одеській (15) та Волинській (14) областях. 

Згідно з результатами моніторингу, агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь: Антона Яценка, який балотується по 200 округу на Черкащині як самовисуванець – 15 випадків; Олега Барни, який балотується по 167 округу на Тернопільщині від “Європейської Солідарності” – 12 випадків; Сергія Рудика, який йде по 198 округу на Черкащині шляхом самовисування – 11 випадків; Геннадія Бобова, який балотується по 196 округу в Черкаській області як самовисуванець; Михайла Бондаря, який балотується по 119 окрузі на Львівщині від партії “Європейська Солідарність”; Ігоря Кононенка, який балотується по 94 виборчому окрузі як самовисуванець.

Найбільшу кількість випадків використання бюджетних ресурсів у цілях агітації було зафіксовано з боку народних депутатів, які входять до “Блоку Петра Порошенка” – 89 випадків, та “Народного фронту” – 37 випадків. 34 – з боку депутатів з групи “Партія “Відродження”, 12 – з боку депутатів з групи “Воля народу”, 8 – з боку депутатів з фракції ВО “Батьківщина”, 4 – з боку депутатів фракції “Опозиційний блок”, 1 – з боку депутатів Радикальної партії. З боку позафракційних було зафіксовано 44 випадки.

Жодного випадку використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації не було зафіксовано зі сторони депутатів фракції “Самопоміч”.

Висновки звітного періоду:

  • Народні депутати почали використовувати бюджетні кошти у агітаційних цілях більш інтенсивніше, у порівнянні з попередніми місяцями. Це пов'язано з тим, що наприкінці травня офіційно стартувала виборча кампанія.

  • Окремі народні депутати встигли попіаритися на субвенціях, які були розподілені Кабінетом Міністрів 10 липня 2019 року.

  • У червні ОПОРА зафіксувала 229 випадків використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій. Це менше, ніж у червні, але потрібно враховувати, що це дані за половину липня. 

  • Загалом випадки піару були зафіксовані у 67 виборчих округах (34%). 

  • У звітний період переважали два типи піару на бюджетних ресурсах: непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ (60%) та безпосередньо під час публічних заходів (30%), які, зокрема, були організовані органами влади.

  • У 75% випадків непряму агітацію здійснювали самі народні депутати. 

  • У 92% випадків наголошується, що техніка або будівництво об'єкту відбувається за кошти, які вдалося залучити народному депутату на потреби свого округу.

  • Агітація державних службовців і посадовців органів місцевого самоврядування на користь окремих кандидатів та партій не є масовою (було зафіксовано лише у 10% випадків).

Важливе по темі:

  1. Нещодавно ОПОРА запустила інтернет-ресурс, який дає можливість самостійно аналізувати субвенції на соціально-економічний розвиток.

  2. ОПОРА підготувала звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації за червень 2019 року.

  3. У  червні ОПОРА опублікувала звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації за травень 2019 року.

  4. 5 червня під час засідання Кабміну було підтримано розпорядження стосовно другого розподілу субвенцій у 2019 році. ОПОРА підготувала та поширила заяву щодо можливих випадків зловживання бюджетним адміністративним ресурсом на парламентських виборах.

  5. У квітні ОПОРА презентувала Кодекс поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу.

  6. У березні Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила результати експертного опитування щодо ризиків використання бюджетного адмінресурсу.

  7. 7 березня ОПОРА оприлюднила звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації (червень 2018 – січень 2019 рр.).

  8. ОПОРА оприлюднила дослідження щодо розподілу коштів державних субвенцій на соціально-економічний розвиток у 2018 році.

  9. 23 січня 2019 року Кабмін оприлюднив Розпорядження, яким розподілив 824 мільйони гривень на соціально-економічний розвиток у частині фінансування 2 805 об’єктів та заходів у різних областях України. 

  10. У грудні 2018 року ОПОРА підготувала для Кабміну рекомендації щодо виділення державних субвенцій.

  11. У травні 2018 ОПОРА підготувала дослідження щодо розподілу субвенцій у 2017 році.

  12. У 2017 році був підготовлений аналіз щодо розподілу субвенцій у 2016 році.

За коментарями звертайтеся:
Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА
+380969187408
електронна пошта: a.bondarchuk@opora.org.ua
Андрій Савчук, аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА
+380939052303
електронна пошта: savchuk@opora.org.ua