Протягом червня 2019 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 364 випадки використання народними депутатами бюджетних ресурсів у агітаційних цілях. Це на 128 випадків більше, ніж у травні. Значне збільшення активності парламентарів у своїх виборчих округах у червні безпосередньо пов'язане з наближенням дати виборів. Червень та липень – це останні місяці, коли народні депутати можуть переконати своїх виборців за них проголосувати. Зокрема, використавши для цього бюджетні ресурси.

Найчастіше, у 77,6% випадків використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях стосувалися субвенцій на соціально-економічний розвиток. В окремих випадках депутати використовували для власного піару кошти Державного фонду регіонального розвитку (3,3%), субвенцію на ремонт доріг (5,2%) та інші бюджетні ресурси (16,8%).

Чому піар на бюджетних ресурсах є негативною практикою:

  • Адмінресурс. Використання бюджетних коштів у цілях непрямої дочасної агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу;

  • Неконкурентність виборів. Використання бюджетних коштів, до яких отримали доступ народні депутати, підвищує їх шанси перемогти на виборах та зменшує шанси на перемогу кандидатів, які не мали доступу до них.

  • Не характерні повноваження. Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на локальні об’єкти (дитячі та спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп'ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати подібні проблеми. Обов’язок депутатів – ухвалювати закони. Фактично, більшість з них акцентують свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян.

  • Сумнівна пріоритетність. Дуже часто субвенції виділяються на об'єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій. У меншій мірі на об'єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

Форми та види використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях

Загалом можна виділити два основні типи використання бюджетних ресурсів у цілях агітації: активність у ЗМІ чи соціальних мережах та під час публічних заходів.

Непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ. Такий вид активності зазвичай проявляється в декількох формах. По-перше, народні депутати та/або члени їхньої команди публікують на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про залучені за сприяння парламентаря бюджетні кошти для реалізації того чи іншого проекту. По-друге, це матеріали у ЗМІ, де робиться акцент на тому, що кошти на певний об’єкт були залучені за сприяння народного депутата. По-третє, це так звані «листи подяки», які зазвичай публікуються на сайтах місцевих інтернет-ресурсів від вдячних виборців, працівників бюджетних закладів, на розвиток яких були залучені бюджетні кошти за сприяння парламентаря.

9 червня 2019 року на сторінці Ігоря Гузя (балотується як самовисуванець у ОВО №19) у Facebook з’явилась цитата завідувачки закладу дошкільної освіти «Калинонька» смт Іваничі Лідії Смаль: «Народний депутат Ігор Гузь – людина з великої букви. Скільки разів я до нього зверталася – жодного разу не відмовив. І на купівлю меблів у дитcадок державні кошти надходили, і на пральні машини, і на надвірне обладнання. Завжди відгукується на прохання. Увесь наш колектив стоїть горою за депутата!»

21 червня 2019 року народний депутат Анатолій Денисенко (позафракційний депутат, який балотується як самовисуванець по ОВО 173) на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив про своє активне сприяння будівництву станцій метро "Державинська" та "Одеська". Як зазначено в публікації, у Державному бюджеті на 2019 рік передбачена субвенція Харкову в розмірі 30 млн грн на продовження третьої лінії метрополітену.

26 червня у Facebook кандидат в народні депутати по 94 округу Ігор Кононенко (балотується шляхом самовисування), чинний депутат ВР (обраний за списками “Блоку Петра Порошенка”), розмістив інформацію про зустріч з виборцями в селі Ковалівка Васильківського району, що на Київщині. В даному записі ним було вказано на те, що за його сприяння в селі Мар'янівка було збудовано фельдшерсько-акушерський пункт.

Непряма агітація під час публічних заходів, які, зокрема, були організовані органами влади. Зазвичай така активність пов’язана з участю у заходах з відкриття новозбудованих або реконструйованих об’єктів інфраструктури (школи, дитячі садочки, майданчики, спортивні споруди, ФАПи тощо), передачі закупленої техніки або обладнання (комплекти меблів, мультимедійне та комп’ютерне обладнання, музична апаратура тощо) чи інспекції стану виконання робіт.

18 червня 2019 року Олег Барна, який балотується по 167 окрузі на Тернопільщині від “Європейської Солідарності”, поставив собі в заслугу залучення бюджетних коштів на ремонт будинку школяра. “Обіцяли-зробили. Колись обдертий будинок школяра за державні кошти соціально-економічного розвитку перетворився у справжній палац для дітей і юнацтва. "Злочинна влада" Петра Порошенка під час війни і відбудови армії ще винайшла можливості та кошти для дітей. Так і працюємо, а шавки нехай гавкають. Але ми не маємо права допустити реваншу неукраїнського каганату та проросійських сил у Верховній раді. Бо тоді не буде жодного сенсу говорити про дітей, освіту і про Україну» - написав депутат у Facebook.

7 червня в селі Головниця Корецького району Рівненської області відбувся святковий концерт, присвячений дню села. На заході виступив народний депутат по цьому округу Юрій Вознюк (балотується як самовисуванець, входить до фракції “Народного фронту”) та подарував сертифікат на купівлю і встановлення дитячого майданчика. У розмові зі спостерігачем ОПОРИ працівники громадської приймальні парламентаря підтвердили, що майданчик буде придбано за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток.

11 червня народний депутат України, кандидат у народні депутати у виборчому окрузі №62 Борислав Розенблат (позафракційний, балотується шляхом самовисування)  на зустрічі з мешканцями будинку за адресою вул. Гагаріна, 40, м. Житомир, а згодом у соціальній мережі Facebook інформує про те, що за його сприяння залучено кошти з бюджету на будівництво 10 великих спортивних майданчиків у місті Житомирі.

Субвенції на соціально-економічний розвиток і приклади агітації

У червні значна частина народних депутатів, у зв'язку з наближенням парламентських виборів, почала використовувати інформацію про те, скільки вони залучили бюджетних коштів на округ за п'ять років своєї роботи в парламенті. Інформація про кількість та розміри залучених субвенцій стала частиною агітаційної кампанії народних депутатів, які знову балотуються до парламенту. Зокрема, ці дані доносилися до виборців через зовнішню рекламу, агітаційні листівки, інтерактивні вебкарти та інфографіку, а також під час публічних звітів про свою роботу.

17 червня мешканці міста Жовті Води, що на Дніпропетровщині (ОВО №34), отримали листівки із заголовком "Перелік об'єктів, фінансування яких здійснювалось за рахунок бюджетних коштів на території м. Жовті Води за підтримки народного депутата України Кришина О.Ю. у співпраці з обласним та місцевим керівництвом і депутатами". Кришин Олег балотується як самовисуванець, входить до фракції “Народного фронту”.

24 червня в м. Херсоні в наметах кандидата по 182 округу Олександра Співаковського (самовисуванець, входить до фракції “Блок Петра Порошенка”) роздавалися листівки, де описувалась здійснена робота за 5 років на окрузі як народного депутата. Зокрема, у листівці зазначено, що депутатом було залучено 150 млн грн державних коштів на придбання обладнання, реконструкцію, ремонт та будівництво низки об'єктів інфраструктури міста. Листівка містить карту, де позначено об'єкти, на які були залучені бюджетні кошти.

На своїй сторінці у Facebook 14 червня народний депутат по ОВО №128 Артем Ільюк (самовисуванець, член групи “Партія “Відродження”) оприлюднив гугл-карту “вибитих” ним у Кабінету Міністрів для Миколаєва субвенцій за 2018 рік, а також 26 червня – з доданими об'єктами за 2016-17 рр. Також депутат розмістив білборди з інформацією про те, скільки коштів субвенцій він залучив у виборчий округ.

10 червня на своїй сторінці y Facebook народний депутат по 144 округу Сергій Каплін (позафракційний, балотується шляхом самовисування) опублікував допис під назвою: “Звітую про свої мільярди” та додав звіт про свою роботу в парламенті. Частина звіту присвячена залученим коштам в округ. Зокрема, у звіті зазначено, що депутатом було “вибито” 100 мільйонів на лікарні та школи Полтави, побудована нова станція швидкої у Полтаві за 26 мільйонів, встановлено тисячі вікон для закладів освіти та медицини та інше.

26 червня редактор тижневика “Наше дзеркало” Ольга Кузнецова поширила у Facebook листівку про результати роботи депутата по №154 Олександра Дехтярчука (Рівненська область) в парламенті. Зокрема, на листівці вказано, скільки коштів депутат залучив на Здолбунівщину. Подібні листівки поширюються в соціальних мережах і про інші райони, що входять у 154-й виборчий округ. Білборди з інформацією про те, скільки парламентар залучив субвенцій, розміщені у всіх районах округу. Олександр Дехтярчук балотується як самовисуванець, проте входить до складу фракції “Блоку Петра Порошенка” у Раді.

3 червня під час онлайн-трансляції на своїй Facabook-сторінці народний депутат по 157 округу Олег Медуниця (балотується шляхом самовисування, член фракції "Народний фронт") розповів про свої здобутки, зокрема і щодо виділення бюджетних коштів. Він зазначив: "Цільові гроші, які мені вдалося вибити у центрального уряду, як компенсацію за те, що Суми довго залишались поза бюджетною увагою". Далі він перераховує низку об'єктів, які фінансувались із держбюджету завдяки Олегу Медуниці. Серед них він називає Сумську міську дитячу клінічну лікарню Святої Зінаїди. Туди з держбюджету в 2017 та 2018 роках загалом виділено декілька мільйонів гривень.

Масштаби поширення, найактивніші депутати та політичні сили

У червні ОПОРА зафіксувала випадки агітації з використанням бюджетних ресурсів у всіх областях України. Найбільше таких випадків було зафіксовано у Черкаській (54), Тернопільській (36), Рівненській (35), Волинській (29) та Львівській (29) областях. Серед областей, де було зафіксовано найменше випадків викоритсання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях: Хмельницька, Донецька та Чернігівська області, а також м. Київ.

Згідно з результатами моніторингу, агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь: Олега Барни, який балотується по 167 округу на Тернопільщині від “Європейської Солідарності” – 30 випадків; Ігоря Гузя, який балотується по 19 округу на Волині як самовисуванець – 20 випадків; Антона Яценка, який балотується по 200 округу на Черкащині як самовисуванець – 19 випадків; Сергія Рудика, який балотується по 198 округу на Черкащині як самовисуванець – 18 випадків; Юрія Вознюка, який балотується по 153 виборчому округу на Рівненщині як самовисуванець – 17 випадків; Олександра Дехтярчука, який балотується по 154 округу на Рівненщині – 16 випадків.

Окремо варто відзначити, що, крім мажоритарників, активно використовують бюджетні ресурси у агітаційних цілях і депутати-списочники. Так, мова йде про Ігоря Кононенка, який балотується у 94 окрузі на Київщині як самовисуванець; Хвичу Мепарішвілі, балотується у 90 окрузі на Київщині від партії “Європейська Солідарність”, Олександра Горбунова, який балотується у 99 окрузі у межах Кропивницького як самовисуванець, та низку інших парламентарів.

Найбільшу кількість випадків використання бюджетних ресурсів у цілях агітації було зафіксовано з боку народних депутатів, які входять до “Блоку Петра Порошенка” – 171 випадок, та “Народного фронту” – 83 випадки. 51 випадок піару було зафіксовано з боку позафракційних депутатів, 35 – з боку депутатів з групи “Партія “Відродження”, 21 – з боку депутатів з групи “Воля народу”, 3 – з боку депутатів з фракції ВО “Батьківщина”.

У свою чергу, жодного випадку використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації не було зафіксовано зі сторони депутатів фракції “Самопоміч” та  “Опозиційного блоку”.

Висновки звітного періоду:

  • Народні депутати почали використовувати бюджетні кошти у агітаційних цілях більш інтенсивніше, у порівнянні з попередніми місяцями. Це пов'язано з тим, що наприкінці травня офіційно стартувала виборча кампанія.

  • У червні ОПОРА зафіксувала 364 випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій. Це на 128 випадків більше, ніж у травні.

  • Загалом випадки піару були зафіксовані у 79 виборчих округах (40%). Це на 15 округів більше, ніж у травні.

  • Депутати в основному піаряться на коштах субвенцій минулих років (“перехідні кошти”).

  • У звітний період переважали два типи піару на бюджетних ресурсах: непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ (60%) та безпосередньо під час публічних заходів (30%), які, зокрема, були організовані органами влади.

  • У ⅔ випадків непряму агітацію здійснювали здебільшого самі народні депутати.

  • У 89% випадків наголошується, що техніка або будівництво об'єкту відбувається за кошти, які вдалося залучити народному депутату на потреби свого округу.

  • Агітація державних службовців і посадовців органів місцевого самоврядування на користь окремих кандидатів та партій не є масовою (було зафіксовано лише у 10% випадків).

Важливе по темі:

  1. У  червні ОПОРА опублікувала звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації за травень 2019 року.

  2. 5 червня під час засідання Кабміну було підтримано розпорядження стосовно другого розподілу субвенцій у 2019 році. ОПОРА підготувала та поширила заяву щодо можливих випадків зловживання бюджетним адміністративним ресурсом на парламентських виборах.

  3. У квітні ОПОРА презентувала Кодекс поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу.

  4. У березні Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила результати експертного опитування щодо ризиків використання бюджетного адмінресурсу.

  5. 7 березня ОПОРА оприлюднила звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації (червень 2018 – січень 2019 рр.).

  6. ОПОРА оприлюднила дослідження щодо розподілу коштів державних субвенцій на соціально-економічний розвиток у 2018 році.

  7. 23 січня 2019 року Кабмін оприлюднив Розпорядження, яким розподілив 824 мільйони гривень на соціально-економічний розвиток у частині фінансування 2 805 об’єктів та заходів у різних областях України.

  8. У грудні 2018 року ОПОРА підготувала для Кабміну рекомендації щодо виділення державних субвенцій.

За коментарями звертайтеся:

Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

+380969187408

[email protected]