У квітні парламент ухвалив низку важливих ініціатив. Зокрема, народні депутати проголосували за внесення змін до Державного бюджету, підтримавши рішення скоротити дохідну та збільшити видаткову частину. За словами очільника Уряду Дениса Шмигаля, це необхідно було зробити, щоб направити додаткові кошти на боротьбу з коронавірусом. Парламент ухвалив зміни, які дозволяють завершити процес децентралізації. Зокрема, Кабмін отримав право визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території територіальних громад. Це дозволить, щоб перші місцеві вибори у 2020 році в ОТГ відбулися одночасно з черговими місцевими виборами, які заплановані на жовтень.

Депутати ухвалили Закон, який має на меті побороти так званий “законодавчий спам” або точніше “поправковий спам”. Законом щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури запроваджується можливість застосування особливої процедури розгляду законопроєктів у другому читанні. Ця процедура обмежить кількість поправок і пропозицій, які можуть виноситися на обговорення і голосування парламентського залу. 

У першому читанні парламент підтримав законопроєкт, що суттєво зменшує розмір грошової застави для партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати обласної, міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради, на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), а також особи, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) шляхом самовисування. 

Депутати створили в парламенті Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Держбюджету та звернулися до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, Верховна Рада не підтримала постанови, яким хотіли скасувати Закон про вільний ринок землі, який був ухвалений в березні. Депутати зареєстрували з цією метою 13 постанов, але всі вони не отримали необхідної кількості голосів. Також депутати не підтримали  постанови, спрямовані на скасування Закону, який дозволяє завершити процес децентралізації та відмінити Закон, направлений на боротьбу із “законодавчим спамом”.

Парламент і карантин

Із 12 березня в Україні запроваджено карантин і у зв'язку з цим 17 березня депутати ухвалили Постанову про організацію роботи Верховної Ради на період дії карантину в Україні (№ 3278). Згідно з цією постановою депутати вирішили працювати до 3 квітня у режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). 

Проте вже 30 березня під час позачергового пленарного засідання парламентарі внесли зміни до Постанови, де без прив'язки до дат прийняли рішення працювати впродовж періоду дії карантину у режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). Таке рішення було продиктоване тим, що період дії карантину вже один раз продовжувався і не виключено, що це може бути зроблено ще раз. 

Такий формат роботи не виключає проведення позачергових засідань парламенту. Позачергове засідання може ініціювати Президент Україна або третина народних депутатів України. У квітні позачергові засідання парламенту відбулися 4 рази (13, 16, 24 та 30 квітня). 

Законопроєкти 

У квітні у парламенті зареєстрували 141 проєкт законів та постанов. Найбільшу кількість подали народні депутати – 133, що складає 94,3%, Кабінет Міністрів України – 8 (5,7%). 

Верховна Рада прийняла 18 законопроєктів, з яких 10 подав Президент України, 7 було ініційовано народними депутатами, ще один Кабінетом Міністрів України.

Голосування фракцій

Протягом квітня у парламенті відбулось 71 голосування та 30 тисячі 033 натискання на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “за” під час голосувань, що складає 55% від усіх натискань на кнопку. “Утримувалися” депутати у 19,7% випадків, голосувати “Проти” – 6%. У 11,8% випадків депутати були відсутні, а в 7,6% – не голосували. 

Найбільше “за” голосують народні депутати “Слуги Народу” (67,4%), на другому місці — депутатська група “Довіра” (60,2%). Найменше кнопку “за” натискають у фракції “Батьківщина” (38,3%) та “Опозиційній платформі - За життя” (29,8%). 

Найбільше “проти” голосують “Голос” (11,7%) та “Опозиційна платформа - За життя” (10,5%). Найменше “проти” голосують у депутатській групі “За майбутнє” (1,4%) та депутатська група “Довіра” (0,5%). 

Найбільше утримуються при голосуваннях “ЄС” (38,9%) та “Опозиційна платформа - За життя” (23,1%). Найменше — депутати з групи “За майбутнє” (12,5%).

Проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 74%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 63,2%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань становить майже 60,3%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,3% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 47,4% таких голосувань. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 43,2% випадків голосував у розріз з позицією групи. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28,5%. 

Прогульники голосувань 

У квітні 60 депутатів пропустили більше 30 % голосувань у парламенті, з них 19 - депутати фракції «Слуга народу», 10 - позафракційні, 9 - «Батьківщина», 7 - «Голос», 6 - «За майбутнє», 4 - «Європейська Солідарність», 2 - «Довіра».

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірються участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях.  Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.  Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

100% голосувань пропустили 16 депутатів, зокрема Андрій Кожем'якін (Батьківщина), Андрій Холодов (Слуга народу), Анжеліка Лабунська (Батьківщина), Вадим Новинський (позафракційний), Вадим Столар (ОПЗЖ), Валерій Дубіль (Батьківщина), Віктор Балога (За майбутнє), Віталій Данілов (Батьківщина), Григорій Немиря (Батьківщина), Мустафа Джемілєв (Європейська солідарність), Олег Макаров (Голос), Олександра Устінова (Голос), Олесь Довгий (позафракційні), Сергій Власенко (Батьківщина), Сергій Рудик (позафракційний), Сергій Тарута (Батьківщина).

Виступи

Найбільше у квітні виступала лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко – 23 хвилини 36 секунд. Олександр Колтунович (ОПЗЖ) наговорив на 9 хвилин 55 секунд, Іван Крулько (Батьківщина) – на 9 хвилин 5 секунд. Трохи менше виступів має Ірина Геращенко (Європейська солідарність) – на 8 хвилин 57 секунд. Співголова депутатської групи «За майбутнє» Тарас Батенко  має виступи загальною тривалістю 7 хвилин 17 секунд.