Вид на Харків, Україна, 25 березня 2024 року, на тлі знеструмлення міста після нападу Росії на українську енергетичну інфраструктуру 22 березня 2024 року. (Ян Доброносов/Global Images Ukraine через Getty Images)

Минулорічний колапс енергетичної інфраструктури України, спричинений війною Росії, поставив всю країну на коліна. І хоча цієї зими Україна здебільшого не зазнавала масштабних відключень електроенергії, російські війська знову націлилися на об'єкти критичної інфраструктури.

Наприкінці березня Росія відновила ракетні та безпілотні атаки на енергетичну інфраструктуру України, в результаті чого понад мільйон споживачів по всій країні залишилися без струму. Це близько 700 000 людей у Харківській області, щонайменше 200 000 людей в Одеській області, 200 000 людей у Дніпропетровській області та 110 000 людей у Полтавській області.

Загальнонаціональні атаки також періодично виводили з ладу лінії електропередач, що живлять Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), найбільший ядерний об'єкт в Європі. Голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі заявив, що нещодавні атаки знаменують собою "значну ескалацію" ядерної небезпеки в Україні.

Лише минулого тижня російська атака зруйнувала Трипільську теплову електростанцію (ТЕС), яка була основним постачальником електроенергії для Київської, Житомирської та Черкаської областей. Тим часом усі основні електростанції, що постачають електроенергію до Харкова, знищені.

Міжнародні правозахисні групи засудили останні атаки Росії, назвавши їх порушенням міжнародного гуманітарного права. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні заявила, що невибіркові атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України протягом війни можуть бути прирівняні до воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

На додаток до військових переваг, які надає руйнування української енергосистеми, Росія використовує ці атаки для депопуляції України. Дані, отримані Громадянською мережею ОПОРА, вказують на можливий зв'язок між хвилями міграції з України та атаками Росії на енергетичну інфраструктуру.

Кількість людей, які виїжджають з України, а також переміщуються всередині країни, зросла в геометричній прогресії після того, як у жовтні 2022 року російські військові почали цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру. Наприклад, кількість людей, які виїхали з України, зросла більш ніж на 60% 15 і 23 листопада 2022 року після того, як російські атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до масштабних відключень електроенергії.

Після атак 16 листопада з України виїхало у 2,7 раза більше людей, ніж 14 листопада. Аналогічно, 24 листопада після нападів з України виїхало в 3,5 рази більше людей, ніж 22 листопада. Аналогічні спостереження стосуються атак на енергетичну інфраструктуру в Житомирській області, Луцьку та Ковелі в жовтні 2022 року та у Львові в грудні 2022 року. Важливо, що переважна більшість тих, хто виїжджає після цих атак, є людьми працездатного віку

Також після нападів Росії на енергетичну інфраструктуру України спостерігається ростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Лише з 6 до 12 жовтня 2022 року Запоріжжя та прилеглі області залишили понад 60 000 осіб. За повідомленнями, майже 70% населення Нікопольського району виїхали на тлі атак на розташовану поруч Запорізьку АЕС.

Попередні пошкодження енергетичної інфраструктури України, нестача екіпірованого персоналу, брак систем протиповітряної оборони погіршують цю тенденцію. Президент Володимир Зеленський пояснив руйнування ТЕС тим, що Україна не має достатньо засобів протиповітряної оборони для її захисту. Тим часом Росія лише розширює свої наступальні можливості, додаючи до свого арсеналу нові ракети "Циркон" та ракети північнокорейського виробництва.

Україна та Європа мають спільний інтерес у запобіганні руйнуванню української енергетичної системи. Для цього Україні потрібно надати засоби, необхідні для захисту, зокрема засоби протиповітряної оборони й обладнання для ремонту пошкоджених енергетичних об'єктів. Росія також має бути притягнута до відповідальності за свої воєнні злочини.

Оригінал статті: Kyiv Independent