Громадянська мережа ОПОРА підготувала аналітичну записку щодо законодавчих ініціатив зі зміни виборчих систем для місцевих і парламентських виборів. За оцінкою аналітиків та юристів, зареєстровані у Верховній Раді законопроєкти зміщують фокус переважно на механіку виборчих систем, залишаючи поза увагою комплексні рішення для мільйонів військовослужбовців та переміщених осіб, а також питання безпеки на дільницях. Дискусія про оптимальну виборчу модель потрібна, але вона має бути похідною від головної мети — захисту виборчих прав.

Одним із найскладніших викликів в організації повоєнних виборів, хоч би коли вони відбулися, стане голосування за кордоном. Багаторазове зростання кількості українців за межами нашої держави, відсутність чіткого їх обліку, брак виборчої інфраструктури, географічна розпорошеність або ж, навпаки, багатотисячна концентрація в одному місці можуть призвести до того, що мільйони українців, які вимушено перебувають за кордоном через російську агресію, не зможуть проголосувати.

Хибно сподіватися, що Росія, яка роками намагалася нав’язати свій політичний порядок денний Україні, не використає всі можливі інструменти під час повоєнних виборів. Цей наступ буде реалізовуватися в окремих сферах: безпека, політика, фінанси та інформація. Ймовірно, Росія продовжуватиме притаманну їй політику підтримки проросійських кандидатів і партій, фінансуючи передвиборчі кампанії й залучаючи значні ресурси та людей до їхньої реалізації.

29 серпня 2024 року Верховній Раді IX скликання виповнилося п’ять років. Понад два з половиною з них вона функціонує в умовах повномасштабного російського вторгнення. Це скликання парламенту вже пропрацювало 1828 днів, і через воєнний стан воно точно стане найдовшим в українській історії.

Як бачимо, рівень підтримки у президента Зеленського в парламенті значно вищий, ніж у попередників. Ініціатив шостий президент зареєстрував також досить багато, хоча й з початком повномасштабного вторгнення їхня кількість почала зменшуватись. Але зменшення активності президента у цій сфері не є проблемою, адже головним законотворчим органом в Україні є парламент, де голоси під законопроєкти президента де-факто завжди знаходяться.

In October 2022, the Kremlin launched what was then the most comprehensive bombing campaign of the war. For the next five months, waves of Russian missiles and drones struck Ukraine’s civilian energy infrastructure on an almost daily basis. The attacks aimed to break Ukraine’s resistance by making life as unbearable as possible for tens of millions of Ukrainian civilians.

Минулорічний колапс енергетичної інфраструктури України, спричинений війною Росії, поставив всю країну на коліна. І хоча цієї зими Україна здебільшого була врятована від масштабних відключень електроенергії, російські війська знову націлилися на об'єкти критичної інфраструктури.

У цьому матеріалі йтиметься про внутрішнє переміщення українців. І висновки будуть доволі невтішними, оскільки вони доводять колосальний вплив ворога на стимулювання переїзду в інші регіони України. Тож тактика ворога щодо руйнації сотень міст і сіл виявилася доволі успішною.Одним з основних знарядь російського терору стали удари із ЗРК С-300. Чимало областей (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська і Миколаївська) перебувають у зоні ураження із цих комплексів ППО, з яких можна завдавати низькоточних ударів по наземних цілях. 

Громадянська мережа ОПОРА у співпраці з Міжнародним центром української перемоги і телекомунікаційною компанією "Vodafone Україна" провела масштабне дослідження переміщення українців у жовтні 2022 — січні 2023 років. Зокрема, ми простежили зв’язок між російськими обстрілами та виїздом населення за кордон. Результати наших підрахунків підтверджують, що стратегічною метою російських дій є знелюднення України. Масовані обстріли енергетичної інфраструктури спонукали українців мігрувати за кордон. Так, кількість виїздів за межі країни в листопаді 2022 року зросла на 17% порівняно з жовтнем, а в грудні — взагалі на 39%. Навіть у січні 2023 року, коли ситуація з електропостачанням трохи покращилася, виїздів з України було на 24% більше, ніж у жовтні 2022-го.

Повномасштабне вторгнення Росії спричинило масове переселення всередині України і виїзд мільйонів людей за кордон. Наразі зрозуміло, що повернення їх додому вимагатиме значних зусиль української влади та держав-партнерів.

У травні 2023 року Кремль особливо цинічно й інтенсивно обстрілював столицю України. Протягом лише одного місяця Київ зазнав 17 атак, причому 29 травня Кремль завдав одразу двох ударів. 

Нині мільйони українців вимушено перебувають за кордоном через повномасштабну російську агресію. Ця цифра продовжує зростати. За даними української прикордонної служби, близько 40 тисяч громадян України безповоротно виїжджають за її межі щомісяця. За підрахунками ООН цифри ще більші — понад 200 тисяч. І хоч різні інституції дають різну оцінку, зрозуміло, що демографічна та міграційна ситуація в Україні вкрай тяжка. Повернення мільйонів українців додому вимагатиме значних зусиль України й держав-партнерів зі створення сприятливих безпекових, гуманітарних та економічних умов. Звісно, є й сподівання на те, що, можливо, у вересні ситуація покращиться, зокрема через настання "шкільного сезону", але комплексні рішення потрібні вже тепер. У цьому блозі ОПОРА зібрала підрахунки демографічної ситуації в Україні від різних інституцій.