Ми зжилися з величезною кількістю викликів, які стали нормою, і живемо з цією загроженістю вже тривалий період часу. Тим не менше, ми еволюціонуємо в ставленні до держави, і держава еволюціонує в ставленні до суспільства, народу, індивідуума.

«Якщо ми не будемо мати гарантій безпеки, то в жоден Європейський Союз нас не візьмуть. Вони будуть проводити перемовини, закривати один розділ за іншим, пропонувати нам одні пропозиції за іншими. Але реальний вступ відбудеться тоді, коли вони переконаються, що на цій території немає воєнних дій», — вважає журналіст, публіцист і письменник Віталій Портников.

Міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках, колишній глава місії України при НАТО, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії у 2020–2023 роках Вадим Пристайко вважає, що з американськими партнерами, зокрема і з адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа, ми маємо спілкуватися зрозумілою мовою — прямолінійно та чітко. Не варто очікувати, що вони пам’ятають про свої обіцянки в Будапештському меморандумі захистити нас після відмови від третього ядерного арсеналу у світі. За його словами, нам треба пояснити, чому ми не тільки історично, а й у майбутньому становитимемо інтерес для США.

Український досвід боротьби за безпеку й демократію може мати величезне значення для Європейського Союзу, який багато років позичав компонент безпеки у США, а зараз, можливо, муситиме вчитися забезпечувати його самостійно. «У мене є враження, що основним предметом експорту України світові буде культура, яка уможливлює поєднання свободи, добробуту і безпеки. Це достатньо серйозна та цінна валюта», — зазначає візіонер і директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.

Про американські вибори нам варто говорити настільки обережно, наскільки ми здатні на дипломатичну мову. Це питання поваги, невтручання в чужі виборчі цикли та "не давати поради, коли вас не просять", що є певною мудрістю.

«Наразі перемога має вигляд завершення війни не на умовах Росії, а на умовах справедливого, всеосяжного, стабільного миру», — зазначає директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь, який понад 20 років досліджує питання національної безпеки й оборони, ведення війн нового покоління.

У суспільстві відсутній запит на повагу до військових і ветеранів і немає критичної маси людей, які вважають, що військова професія — про повагу. Це сприяє поширенню стереотипного сприйняття військових, посиленню розколу між військовими й цивільними, а також появі негативних ситуацій у медіа, вважає співзасновник громадської організації «Принцип» і військовий Масі Найєм.

«У нас немає нічого спільного з тим, як працював план Маршалла. Бо це була супер централізована система з великою кількістю грошей та довгостроковим зобов'язанням – фокус був на тому, що європейські країни мають напрацювати свої спроможності виробництва матеріалів, а вже потім відбудовуватися. А також не було дискусій про те, що відбудовується, чи кому лежить земля. Цей процес абсолютно не передбачав якогось мережування, залучення громадськості, децентралізації», - зазначає Олександра Азархіна, яка у період 2022-2024 років була заступницею міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

«Найскладніші міста – Харків, Одеса, Київ. Ці три міста поза конкуренцією за складністю ситуації – я не знаю, хто лідер. Ця зима буде вкрай складною», – розповідає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, який має багаторічний досвід консультування державних та приватних структур в сфері енергетики, а вже під час війни допомагав оцінювати пошкодження критично важливої інфраструктури, співпрацюючи з Програмою розвитку ООН.

Ми не можемо бути експертами у всьому, але нотатками спостереження про мій короткий візит у Гану я все ж хочу поділитись. Якщо рік тому всі дуже радили працювати з країнами Глобального Півдня, то сьогодні я більш скептична не щодо цього напрямку, а щодо реальних перспектив і України, і Росії створити собі стратегічну перевагу через африканський континент.

Найбільш ефективною дезінформаційною кампанією Росії в Україні можна вважати дискредитацію мобілізації. Адже метою інформаційних операцій є щось фізично змінити, наприклад, у поведінці людей. Натомість державна комунікаційна політика дуже хаотична та реакційна, тобто ми не готуємось до чогось заздалегідь, не робимо стратегічних комунікацій, а лише реагуємо на наявні виклики. Про це розповіла комунікаційниця та засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз у своєму інтерв’ю Ользі Айвазовській в спецпроєкті Громадянської мережі ОПОРА «Сила вбору».

Демократія – це не константа, а процес, до якого потрібно постійно прагнути. Реформи мають зберігати приншим тяглості, тобто бути як постійними, так і адаптованими до нових умов. Україна повинна враховувати сучасні виклики, такі як кіберзагрози та недоброчесний вплив на суспільну думку, щоб забезпечити прозорість та ефективність виборчого процесу у повоєнний період.