2 травня британський Центр протидії цифровій ненависті повідомив, що Гугл і його дочірня компанія Ютуб, імовірно, заробляють на поширенні дезінформаційних відео про зміни клімату, а в деяких випадках ще й платять авторам такого контенту.

Організація виявила щонайменше 100 ютуб-відео, де автори заперечували зміни клімату, з загальною кількістю переглядів у 18 мільйонів Всі ці відео супроводжувалися рекламою, розміщення якої дозволяє Ютубу отримувати прибуток від переглядів і платити творцям контенту винагороду після того, як користувачі переглянуть 4000 годин їхніх відео.

У 2021 році Гугл пообіцяв, що не показуватиме рекламу у відео, які заперечують зміни клімату та містять псевдонаукові факти про них. Відсутність реклами мала помітно зменшити потенційний дохід користувачів, які розмістили їх на платформі. 

Під скасування монетизації мав потрапити контент, який називає зміну клімату обманом, заперечує тенденцію до потепління або те, що викиди парникових газів чи діяльність людини є причинами змін клімату. Однак у квітні 2023 року дослідники виявили, що перед відео з дезінформацію й досі трапляються рекламні дописи великих брендів, таких як Adobe, Costco, Calvin Klein, Politico, а також самого Google. 

Самі компанії здебільшого виступають проти своєї реклами перед відео з дезінформаційним контентом. Наприклад, Grubhub, служба доставки їжі, чия реклама також зʼявлялась перед такими роликами, заявила, що працює над тим, аби "запобігти появі реклами Grubhub поряд із контентом, який поширює дезінформацію". До того ж під деякими відео було розміщене додаткове вікно зі спростуванням озвучених фактів. Тобто Ютуб знав, що контент містить неправдиві або спірні твердження. 

Поширення дезінформації стало для Ютубу серйозною проблемою. За останні кілька років компанія намагалася поєднати своє бажання бути відкритою платформою для різноманітних поглядів із перевіркою достовірності фактів, які поширюють користувачі у своїх відео. Як свідчать дослідження, такий підхід призвів до того, що ютуб схильний не помічати або ігнорувати неприйнятний контент.

За словами Клер Аткін, співзасновниці організації Check My Ads, найбільша небезпека ютубу в тому, що, на відміну від інших соцмереж, ця платформа дає можливість заробляти на поширенні дезінформації. 

Ба більше, дослідження Центру протидії цифровій ненависті продемонструвало, що гугл не лише просуває дезінформаційний контент, а й фінансує його просування.

“Прозорість ютубу сьогодні залишається одним із ключових питань для безпеки українського інформаційного простору. Дослідження, такі як описані вище, в Україні неможливі — через обмеження доступу до даних. Вивчення політичної реклами у гуглі та ютубі нині можливе лише у 30 країнах світу, до переліку яких Україна не входить. До того ж дослідження комерційної реклами в Україні також доволі обмежене і не пропонує дослідникам інформації про рекламодавця та витрачені на рекламу кошти. Це проблема не лише через російську дезінформацію в наших сегментах цих платформ, а й з огляду на подальші політичні процеси в Україні. Так, ютуб довго залишався 'сірою зоною' під час виборів. Політики та партії витрачали величезні гроші на агітацію, однак не вважали за потрібне звітувати про ці витрати перед виборцями. Тому Україні варто адвокатувати не лише повноцінний запуск Бібліотеки комерційної реклами Гугл, а й розширення політичного розділу Центру прозорості реклами на українському сегмент платформи”, — коментує аналітикиня ОПОРИ Ольга Снопок.