Команда Громадянської мережі ОПОРА підготувала черговий огляд тижневої активності публічних сторінок політичного змісту в Facebook та Instagram. Використовуючи дані відкритої Бібліотеки політичної реклами (Facebook Ad Library), ми проаналізували витрати на оплату рекламних дописів, цільову аудиторію та виявили, що реклама часто не таргетується на Донецьку та Луганську області, а замовниками на різних сторінках можуть виступати одні й ті ж особи.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала агітацію за фаворитів президентських виборчих перегонів у Facebook, щоб з’ясувати наскільки розповсюдженим був такий вид агітації та скільки коштів реально було на це витрачено.

Українські політики слідкують за сучасними трендами і в пошуках взаємодії зі своїми виборцями вирушають до соціальних мереж, зокрема Facebook та Instagram. Вони і їх команди створюють публічні сторінки та охоче використовують таку можливість, як рекламні повідомлення, часом не маркуючи ці дописи як політичні. Найбільш активними ці сторінки, звісно, були в час виборчих перегонів, однак і зараз вони продовжують запускати політичну рекламу.

Протягом 20 червня – 15 липня 2019 року друковані волинські ЗМІ десятки разів публікували іміджеві матеріали про кандидатів у народні депутати із Волині, «забувши» вказати, що це політична реклама. Окрім того, у газетах з’являлися позитивні публікації про погляди кількох партій та плани на роботу в парламенті. В результаті моніторингу місцевих друкованих видань ОПОРА виявила іміджеві публікації на користь трьох партій та їх лідерів, а також 11 волинських мажоритарників.

88 кандидатів, що балотуються на Львівщині, використовують тренд політичного піару - рекламу у соціальних мережах. Впродовж виборчої кампанії вони уже витратили 27 037 доларів (згідно з курсом Національного банку на 13 липня це  – 697 554,6 гривень). ОПОРА проаналізувала ті дописи, які були марковані як “реклама” і які зуміли відстежити.

Перший місяць парламентської кампанії – 2019 продемонстрував зниження уваги політичних гравців до використання місцевої преси у агітаційних цілях, навіть порівняно з нещодавніми президентськими виборами (у розрізі першого туру). Як зазначають представники обласних мас-медіа, ця тенденція є частиною загальноукраїнського та навіть світового процесу переходу засобів інформації в Інтернет. Втім, вона має і свої  суто регіональні особливості, пов’язані з економічною складовою.

За підсумками медіа-моніторингу Громадянської мережі ОПОРА за останній тиждень червня в ЗМІ Херсонщини  було зафіксовано 117 матеріалів з ознаками джинси. Серед них 11% статей присвячені політичним партіям, 89% – кандидатам в народні депутати по одномандатним округам.

У період з 1 по 20 червня на Луганщині в регіональному сегменті соцмереж зафіксовано більше 20 фактів використання рекламних інструментів соціальних медіа для поширення матеріалів, які мають усі ознаки реклами політичного характеру. Це майже у 20 разів вище, ніж за аналогічний період травня 2019 року (зафіксований тільки 1 випадок) і приблизно коригується з лютим, на який припадає середина перебігу першого туру президентської передвиборчої кампанії.

У червні в Одеській області ОПОРА фіксувала різноманітні форми передвиборчої активності партій та кандидатів на одномандатних виборчих округах, при цьому найбільш популярною серед політиків стала зовнішня реклама.