Громадська участь у Львівській територіальній громаді в умовах воєнного стану: виклики та шляхи їх подолання

У 2015 році в Україні розпочався процес декомунізації. Серед цікавих епізодів того часу — спроба перейменувати місто Комсомольськ на… Комсомольськ (назву якого розшифровували як КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків). В результаті місто все-таки отримало нову назву — Горішні Плавні.

Лише 12 публічних консультацій провели у Рівному за 5 років. Такі результати огляду інструментів участі у Рівному отримала Громадянська мережа ОПОРА. Ми продовжуємо досліджувати, як працюють методи залучення мешканців, зокрема публічні консультації та громадські слухання, у Рівненській громаді.

Попри війну, активні українці можуть впливати на розвиток своїх громад і зараз. Для цього можна використовувати такі інструменти, як публічні консультації, громадські обговорення та слухання, а також електронні петиції. ОПОРА продовжує досліджувати як працюють партисипативні методи у низці громад Київщини: Обухівській, Миронівській, Богуславській та Білоцерківській. 

Консультації з громадськістю — це інструмент громадської участі, в якому мешканці міста можуть бути лише учасниками, але не ініціаторами. Проведення консультацій регулюють Статут територіальної громади м. Львова і Положення про порядок проведення консультацій з громадськістю у Львівській міській територіальній громаді (в редакції квітня 2021 року, далі — Положення). Ці документи містять взаємно суперечливі тези щодо деяких питарнь.

Протягом 2015–2024 років мешканці Івано-Франківська зареєстрували 99 електронних петицій до міської ради, з яких 53 набрали необхідну для розгляду кількість голосів. У перші 3 роки існування цього інструмента громадяни використовували його доволі активно: у 2015–2017 роках усі 44 подані петиції здобули потрібну підтримку. Нижче ОПОРА розглянула, як працюють елетронні петиції в Івано-Франківську, та можливі причини, чому вони перестали бути популярним інструментом демократії.

Про дивні електронні петиції до Президента України люблять писати національні медіа. Люди їх знають та активно ними користуються, як і петиціями до Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Однак існує й інша категорія петицій, значно ближча для кожного з нас — місцеві. 

Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?