Із початком повномасштабного вторгнення мешканців Івано-Франківської громади стали менше долучати до громадських обговорень регуляторних актів. За останні три роки жоден з представників громадськості не взяв участь у громадських слуханнях щодо містобудівної діяльності. ОПОРА проаналізувала, які механізми громадської участі застосовують в Івано-Франківській громаді та наскільки вони ефективні.
Громадські слухання та обговорення
За даними вебсайту виконкому Івано-Франківської міської ради та відповідей на інформаційні запити ОПОРИ, протягом 2021-2023 років в Івано-Франківську відбулося 26 громадських обговорень та 30 громадських слухань.
На громадські обговорення виносили здебільшого проєкти регуляторних актів, на громадські слухання — містобудівну документацію (здебільшого — розробку детальних планів територій та їх коригування).
Після початку повномасштабного вторгнення громадськість стали значно менше залучати до прийняття рішень. Так, протягом 2021 року в місті провели 22 громадські обговорення, у 2022 році — 3 (і всі вони відбулися до 24 лютого), у 2023 році — лише 2.
За три роки найбільше учасників взяло участь в обговоренні проєкту рішення “Про тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів”. Слухання відбулися 18 лютого 2022 року, у протоколі зареєстрували три пропозиції від учасників. Автори проєкту пропонували збільшити тарифи на паркування в Івано-Франківську, але через повномасштабне вторгнення остаточно рішення про збільшення плати за паркування не затвердили.
Крім того, масовими були обговорення проєктів рішень, які стосуються розміщення об'єктів дрібної роздрібної торгівлі, встановлення місцевих податків та зборів, розрахунку орендної плати, розміщення зовнішньої реклами на території громади тощо.
На всі інші громадські обговорення прийшли від 2 до 9 людей. До слова, формально анонси про громадські обговорення на сайті міськвиконкому є, але їх не виносили ні на головну сторінку сайту, ні в соцмережі.
За спостереженнями ОПОРИ, після початку повномасштабного вторгнення на громадські обговорення перестали виносити проєкти рішень щодо перейменування вулиць. У 2022–2023 роках Івано-Франківська міська рада прийняла 5 рішень щодо перейменування чи найменування понад 60 вулиць в громаді, але до їх обговорення міська влада не залучала мешканців.
Зазначимо, що час великої війни вулиці перейменовували і в інших громадах Прикарпаття. При цьому в деяких із них влада знайшла можливість залучити місцевих мешканців. Зокрема, у Калуській громаді консультації з громадою провели на онлайн-платформах, а у Коломийській мешканцям запропонували висловити свою думку щодо перейменування через онлайн-форму.
Натомість міська рада Івано-Франківська зобов’язала департамент містобудування та архітектури забезпечити проведення громадських слухань та врахувати думку населення під час розробки всієї містобудівної документації. Йдеться про детальні плани територій, їх коригування, генеральні плани сіл Івано-Франківської громади тощо. Втім жодного анонсу про проведення громадських слухань ні сайті міськвиконкому, ні сайті департаменту містобудування та архітектури ми не знайшли. Так само ми не знайшли і протоколів цих громадських слухань.
У відповідь на запит ОПОРИ в департаменті архітектури та містобудування повідомили, що у 2021 році відбулося 11 громадських слухань, у 2022 — 12, у 2023 — 6. На всіх слуханнях були присутні від 1 до 7 учасників. Втім, як зазначено в документах, жоден із представників громадськості на слухання не прийшов. Здебільшого їх відвідували архітектори, що розробляли містобудівну документацію, та представники зацікавлених забудовників.
Оскільки під час розробленні містобудівної документації не враховують думку громадськості, виникають конфліктні ситуації. Наприклад, у 2023 році близько дох десятків франківців прийшли на сесію міської ради. Вони виступали проти затвердження детального плану території для забудови на вул. Береговій 24.
Ще одним прикладом є протести проти будівництва церкви поруч із міським озером, які вже кілька тижнів тривають в Івано-Франківську. Про будівництво релігійної споруди у зеленій зоні містяни дізналися після погодження всієї документації та зведення огорожі для забудови. Франківці провели масштабні акції біля озера, заклали “Сквер воїнів Прикарпаття” на ділянці, яку мерія віддала під будівництво, і зібрали понад тисячу підписів за збереження рекреаційної зони.
Слід додати, шо сайт департаменту містобудування та архітектури з початку повномасштабного вторгнення тривалий час не працював, відновивши роботу аж 1 серпня 2023 року. З того часу там оприлюднили одне повідомлення про проведення громадських слухань.
Участь громади у розробці стратегії міста
Позитивним прикладом залучення громадськості до прийняття рішень, що стосуються життєдіяльності міста, можна назвати розробку “Стратегії Івано-Франківська”.
Ще у 2021 році в місті оголосили про початок розробки стратегії розвитку до 2035 року. Роботу над нею після початку повномасштабного вторгнення відновили наприкінці 2022 року. Стратегію розробляє Івано-Франківська міська рада разом з «Бізнес Асоціацією Івано-Франківська», франківським драмтеатром, Карпатським інститутом аналітики «FrankoLytics» та платформою «Тепле місто».
За 2023 рік у межах розробки стратегії відбулося понад 60 публічних подій: панельні дискусії, форуми, лекції та воркшопи. А Карпатський інституту аналітики «FrankoLytics» провів кілька досліджень: про передумови діалогу бізнесу та освіти, середовище громадського сектору, цінності сучасної молоді тощо.
Днями пресслужба Івано-Франківської міської ради повідомила, що проєкт розробки стратегії переходить на наступний етап.
«Ми починаємо формувати робочі групи з різних тематичних напрямів задля створення документу Стратегії. У склад кожної групи будуть входити представники міської адміністрації, бізнесу, громадського сектора, науковці та аналітики. Запрошуємо вас також долучатися до роботи над формування візії та стратегії розвитку івано-франківської громади!», — йдеться в повідомленні.
Для участі в робочих групах пропонують заповнити анкету.
Як бачимо, Івано-Франківській міській раді варто підвищити рівень інформування населення щодо проведення громадських слухань та обговорень, оскільки нинішній формат взаємодії є вкрай недієвим і лише імітує демократичні процеси.