У березні Верховна Рада була одним з центрів боротьби проти коронавірусу. У парламенті було ухвалено декілька важливих законопроєктів щодо боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19). У березні парламент ухвалив ряд кадрових рішень. Парламент підтримав формування нового складу Кабміну, після того як попередній очільник Уряду пішов у відставку. Було обрано нового Генерального прокурора України, а наприкінці березня парламент замінив двох міністрів (охорони здоров'я та фінансів), які встигли попрацювати на своїх посадах менше місяця. Крім того, парламент проголосував за вільний ринок землі та реформування банківської системи. Саме ухвалення цих двох  законів було однією з умов МВФ для надання Україні фінансової допомоги. 

Парламент і карантин

17 березня в Україні був оголошений карантин, і у зв'язку з цим депутати ухвалили Постанову про організацію роботи Верховної Ради на період дії карантину в Україні (№ 3278). Згідно з цією постановою депутати вирішили працювати до 3 квітня у режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). Проте вже 30 березня під час позачергового пленарного засідання парламентарі внесли зміни до Постанови, де без прив'язки до дат прийняли рішення працювати впродовж періоду дії карантину у режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). Таке рішення було продиктоване тим, що період дії карантину вже один раз продовжувався і не виключено, що це може бути зроблено ще раз.

Законопроєкти 

У березні у парламенті зареєстрували 176 проєктів законів та постанов. Найбільшу кількість подали народні депутати – 158, що складає 89,8%, Кабінет Міністрів України – 14 (8%), Президент України – 4 (2,3%). 

Верховна Рада прийняла 13 законопроєктів, з яких 9 подали народні депутати та по 2 Кабінет Міністрів та Президент України. Майже половина підтриманих Законів були спрямовані на протидію коронавірусу. Ще два важливих ухвалених Закони – про реформування банківської сфери та запровадження вільного ринку землі. 

Крім того, у парламенті був зареєстрований законопроєкт, який дозволяє депутатам в умовах карантину проводити свої засідання у форматі відеоконференції. Проте він так і не був розглянутий у березні. Натомість депутати на позачерговому засіданні, 30 березня, ухвалили Закон, який дозволяє працювати в такому форматі комітетам. 

Голосування 

Протягом березня у парламенті відбулось 934 голосування та 393 тисячі 534 натискання на кнопку системи “Рада”.  Найчастіше депутати притримувались позиції “Утримався” під час голосувань, що складає 39,7% від усіх натискань на кнопку. “За” депутати голосували у 19,3% випадків, “Проти” – 8,5%. У 19,3% випадків депутати були відсутні, а в 13,6% – не голосували. 

Найбільше “за” голосують народні депутати “Батьківщини” (58,9%), на другому місці — “Опозиційна платформа – За життя” (50,3%), на третьому — позафракційні (32,1%). Найменше кнопку “за” натискають у партіях “Голос” (5,1%) та “Слуга народу” (8,4%). 

Найбільше “проти” голосують “Слуга народу” (13,2%) та “Голос” (10%). Найменше “проти” голосують у депутатській групі “За майбутнє” (0,2%) та позафракційні (0,6%). 

Найбільше утримуються при голосуваннях “Слуга народу” (54,7%) “Голос” (40%). Найменше — депутати “Батьківщини” (2,6%).

Голосування за законопроєкти, пов’язані з коронавірусом 

6 законопроєктів, пов’язаних з боротьбою з коронавірусною інфекцією, мають 74,5% підтримки народних депутатів. “Проти” голосували лише два рази, “утримались” депутати у 3,4% випадків. Зафіксовано 16,7% відсутності під час голосувань та 5,4% випадках депутати не голосували. 

Депутати фракції “Слуга народу” голосували “за” у 84,5% випадків, “утримався” – 0,2%, “не голосував” – 1,2%, були відсутні – 14%.

Позафракційні натискали кнопку “за” 70,1% разів, “утримався” – 4%, “не голосував” – 4,2%, були відсутні – 21,7%. 

Депутатська група “Довіра” підтримала законопроєкти у 69,6% випадках, утрималась – 1,6%, не голосувала – 10,8%, була відсутня у 18% голосувань. 

Депутати фракції “Голос” натискали кнопку “За” у 66,9% голосувань, 0,6% – “проти”, 11% – “утримався”, 3,6% – не голосували, 17,8% – були відсутні. 

Депутати з фракції “Опозиційна платформа – За життя” у 65,2% були “за” законопроєкти, у 29% випадків не голосували і 5,8% були відсутніми. 

“Європейська Солідарність” голосувала “За” у 63,6% випадків, у 27,2% – утрималась від голосування, 4,3% – не голосувала, 4,9% – була відсутня. 

Депутати фракції “Батьківщина” підтримали законопроєкти на 48,6%, утримались – 7,9%, не голосували – 1,2%, були відсутні на 42,4% голосувань.

Група “За майбутнє” має 35,1% голосувань “за”, 6,3% – “утримався”, 8,8% – не голосувала, 49,7% – була відсутня. 

100% голосувань за законопроєкти пропустили 22 депутати: Анастасія Ляшенко, Анатолій Драбовський, Андрій Кожем’якін, Андрій Холодов, Валерій Дубіль, Віктор Балога, Віталій Данілов, Галина Васильченко, Ігор Молоток, Ігор Фріс, Кирилл Нестеренко, Костянтин Касай, Лариса Білозір, Максим Березін, Олег Макаров, Олег Мейдич, Олександр Абдуллін, Олександр Аліксійчук, Олександра Устінова, Олексій Устенко, Сергій Власенко, Сергій Соболєв. 

Можуть залишитися без коштів на виконання депутатських повноважень

За підсумками роботи у березні 15 нардепів можуть залишитися без коштів на виконання депутатських повноважень за цей місяць. Усі вони пропустили більше 30% голосувань у парламенті. Зокрема, мова йде про Віктора Балогу (група “За майбутнє”, пропустив 100% голосувань), Дмитра Шенцева (позафракційний, пропустив 97,3% голосувань), Едуард Прощук (“Слуга народу”, пропустив 95,8% голосувань), Вадим Столар (“Опозиційна платформа – За життя”, пропустив 95,7% голосувань), Микола Бабенко (група “Довіра”, пропустив 94,1% голосувань), Анжеліка Лабунська (“Батьківщина”, пропустила 90% голосувань), Анна Скороход (позафракційна, пропустила 89,9% голосувань), Вадим Рабінович (“Опозиційна платформа – За життя”, пропустив 82,9% голосувань), Микола Кучер (“За майбутнє”, пропустив 81,2%), Вадим Новинський (позафракційний, пропустив 77,8% голосувань), Юрій Заславський (“Слуга народу”, пропустив 76% голосувань), Геннадій Вацак (група “За майбутнє”, пропустив 73,1% голосувань), Анастасія Ляшенко (“Слуга народу”, пропустила 73% голосувань), Олександр Маріковський (“Слуга народу”, пропустив 73% голосувань), Максим Зуєв (“Слуга народу”, пропустив 70,8% голосувань).

Тепер рішення по цих депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Варто зазначити, що відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірються участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Таким чином, Верховна Рада відмовилася від письмової реєстрації депутатів. До тих обранців, які не беруть участь у голосуваннях,  застосовуються фінансові санкції. Така процедура застосовується щодо тих депутатів, які пропустили більше 30% голосувань. Таким парламентарям не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.  

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 20 270 гривень до 24 324 гривень у 2020 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання). Сума, аналогічна заробітній платі, виділяється також і на виконання депутатських повноважень. 

Голосування проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 73,9%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 64,3%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань становить майже 59,8%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,3% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 43,3% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 47,4% таких голосувань. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28,5%. 

Виступи

Найбільше у березні виступали депутати фракції “Опозиційна платформа – За життя”. Лідером з виступів є Нестор Шуфрич (ОПЗЖ), який виступав 132 рази, Олександр Колтунович (ОПЗЖ) – 80 разів, Наталія Королевська (ОПЗЖ) – 62 рази. 

До ТОП-12 “говорунів” також увійшли Олександр Качний (ОПЗЖ), Михайло Папієв (ОПЗЖ), Олександр Пономарьов (ОПЗЖ), Анатолій Бурміч (ОПЗЖ), Микола Скорик (ОПЗЖ), Юрій Павленко (ОПЗЖ), Олег Волошин (ОПЗЖ), Вадим Івченко (Батьківщина),Олексій Гончаренко (ЄС). 

Усього за місяць депутати наговорили на 21 годину 6 хвилин 2 секунди.