Дослідження виконане спільно з Київською Школою Енергетичної політики

З перших днів повномасштабного вторгнення російська армія стрімко окупувала Енергодар, незважаючи на героїчний спротив місцевих жителів та Збройних Сил України, а разом із містом і стратегічний для обох країн об’єкт – Запорізьку атомну електростанцію. Як російській дипломатії, так і російській армії, приносить значну стратегічну перевагу тримати в заручниках потенційно небезпечний об’єкт, адже ризик аварії загрожує ядерній безпеці усього регіону. 3 березня 2022 року російська армія увійшла в Енергодар та окупувала Запорізьку АЕС. Наступного дня, 4 березня, на території об’єкта сталася перша пожежа - зайнялася будівля навчально-тренувального комплексу ЗАЕС. Після встановлення контролю над енергостанцією окупанти примусили персонал АЕС підписувати контракти з “Росатомом”, а вже 12 березня до ЗАЕС прибули перші представники російської агенції буцімто для допомоги персоналу. За словами міністра енергетики України, співробітники ЗАЕС зазнавали насильства і катувань, деякі з них були викрадені і вбиті: наприклад, 29 червня 2022 року окупанти піддали тортурам та вбили водолаза гідроцеху ЗАЕС Андрія Гончарука, а 30 вересня викрали гендиректора ЗАЕС Ігоря Мурашова. 21 липня НАЕК “Енергоатом” заявила, що на території першого енергоблока ЗАЕС російські військові розташували щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброю та вибухівку. Під час окупації відбулося перше повне знеструмлення ЗАЕС в історії. Знеструмлення ЗАЕС зафіксували шість разів: 25 серпня, 2 жовтня та 2 листопада. Персонал станції вже більше року працює під постійним тиском з боку російської армії. 30 вересня 2022 року видання Bloomberg оприлюднили свідчення про те, що працівників ЗАЕС примушують підписувати контракт з російським “Росатомом”. А з жовтня 2022 року розпочався процес офіційного підпорядкування ЗАЕС Москві. З вересня 2022 року на станції перебуває постійна моніторингова місія МАГАТЕ.

Не зважаючи на множинні факти, надані українською владою, українськими та міжнародними журналістами та експертами, росіяни невпинно намагаються сконструювати картинку щасливого благополуччя ЗАЕС під керівництвом “Росатому”, звинувачувати Україну в обстрілах Енергодару та надавати все нові аргументи, чому вони  – єдині, хто здатні захистити ЗАЕС від катастрофи. Ми проаналізували усі згадки російськомовних державних ЗМІ щодо Запорізької ЗАЕС від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України до кінця березня 2023 року, щоб дослідити, якими ключовими наративами послуговується росія в поширенні дезінформації щодо окупації об’єкту.

Так ми зібрали сукупно 345 новинних повідомлень, з яких ми виокремили 6 ключових наративів російської дезінформації:

  • “росія лише охороняє ЗАЕС, а не загрожує їй”;
  • “провокації та ядерний шантаж з боку України”;
  • “Україна прагне нашкодити ЗАЕС, своїм громадянам та світу”;
  • “секретна ядерна зброя України”;
  • “ЗАЕС має належати росії”;
  • “росія підтримує функціонування ЗАЕС та йде на співпрацю з усіма”.

Розглянемо докладніше, як формувався та трансформувався протягом року спостереження кожен з наративів.

Дезінформаційний наратив №1: “Росія лише охороняє ЗАЕС, а не загрожує їй”

Від дня захоплення Запорізької АЕС росіяни презентували цей акт агресії як “взяття енергостанції під охорону”. Цей наратив прямо пов’язаний з темою, яку ми розглянемо наступною – дезінформацією щодо провокацій та ядерного тероризму з боку України. У новинних повідомленнях щодо ЗАЕС росіяни назвали процес збройної окупації лаконічним “взяли під контроль”. Як повідомляла українська НАЕК "Енергоатом", – у ніч на 4 березня, коли росіяни розпочали штурм АЕС, внаслідок російських обстрілів одна з будівель на території електростанції зайнялася пожежею. Ця пожежа стала одним із перших випадків порушення техніки безпеки на ЗАЕС, що поставила під загрозу ядерну безпеку не лише України, а й сусідніх держав. Втім, у своїй публічній комунікації росіяни оминають подробиці збройного штурму та заявляють, що пожежа відбулася, коли “в ході патрулювання мобільний патруль Росгвардії зазнав нападу з боку української диверсійної групи”, які ж, відступаючи, і підпалили будівлю. Тобто, за версією росЗМІ, російські військові лише рутинно патрулювали територію, а не обстрілювали останній загін Нацгвардій, що лишився в окупованому Енергодарі захищати стратегічний об’єкт, тоді як Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гросс підтвердив, що пожежу спричинив російський снаряд. Окрім цього, пропагандисти одразу наголосили на тому, що російські військові жодним чином не втручаються в роботу персоналу ЗАЕС та дотримувалися цієї лінії протягом всього періоду спостереження.

Окупувавши ЗАЕС, окупанти швидко заявили, що виявили на території ЗАЕС “велику кількість зброї та боєприпасів”, а також, що українські військові “обладнали вогневі точки, в тому числі на енергоблоках”. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк спростував усі звинувачення в тому, що Україна коли-небудь зберігала зброю і боєприпаси на території українських об'єктів ядерної енергетики. Моніторингова місія МАГАТЕ на ЗАЕС також не знайшла жодних доказів, які б підтверджували російські звинувачення. Росія поширює фальшиві звинувачення, що Україна планувала вести повноцінний бій безпосередньо з енергоблоків, використовуючи ризик ядерної катастрофи як для України, так і росії як фактор стримування російської армії та одразу заявляє, що окупація ЗАЕС відбулася “для недопущення ядерного тероризму з боку України”. Втім, пропагандисти не пояснюють, чому ЗСУ, які, за їхніми свідченнями, готувалися до збройної оборони ЗАЕС, не скористалися ані “вогневими точками на енергоблоках”, ані складами зброї. Водночас, згідно з джерелами BBC та The Insider, а також відповідно до заяв НАЕК “Енергоатом”, саме росіяни накопичують свою військову техніку на території ЗАЕС. У вересні 2022 року це підтвердила і моніторингова місія МАГАТЕ.

Приблизно з серпня 2022 року інформаційні повідомлення російських державних ЗМІ зі згадками ЗАЕС почав регулярно супроводжувати довідковий абзац в кінці новини/статті з нагадуванням, що ЗАЕС не окупована, а “знаходиться під охороною” російської армії. Захищає російська армія “від витоку ядерних та радіоактивних матеріалів”. Водночас, у відповідь на заяви МАГАТЕ, Росія заперечує присутність важкого озброєння на території ЗАЕС, стверджуючи, що на станції знаходиться лише Росгвардія, що “забезпечує безпеку” ЗАЕС, а вся техніка та ППО винесені на безпечну відстань. Втім, місія МАГАТЕ, українська влада та журналісти ВВС мають докази, що спростовують російську позицію щодо воєнної техніки. Як стверджує постійний представник РФ в МАГАТЕ: “заклик [демілітаризувати] ЗАЕС абсолютно нереалістичний, бо демілітаризувати там немає чого”.

Рисунок 1. Російський військовослужбовець біля Запорізької АЕС, 4 серпня 2022 р. (Олександр Ермоченко/Reuters)

Прикметно, що перші місяці окупації ЗАЕС пропагандисти так активно не наполягали на дискурсі “охорони ЗАЕС” – регулярне, щонайменше щотижневе, повторення цієї мантри почалося у серпні 2022 року та продовжувалося протягом усього періоду спостереження. Наприклад, у середині серпня один з депутатів РФ Лєонід Слуцкій заявив, що російська присутність на ЗАЕС необхідна, щоб не допустити “ядерної Бучі”, відсилаючи до російської дезінформації щодо Бучанської різанини під час російської окупації Київщини, а посол від росії в ООН Васілій Нєбєнзя називає заклики до демілітаризації ЗАЕС “несерйозними”, бо лише за умови російської присутності станція “по суті деміліталізована”. Пізніше, у грудні 2022 року, радник гендиректора компанії “Росенергоатом” Ренат Карчаа, не витрачаючи зусиль на зайву дипломатію, назвав заклики виводу Росгвардії з території ЗАЕС “ідіотизмом та провокацією”, дотримуючись прийнятої пропагандистської лінії заперечувати наявність воєнної техніки на території об’єкту.  Час від часу пропагандисти “з жахом” уявляють, “що могло б статися, якби її [ЗАЕС] не охороняли з березня 2022 року”.

Хоча російська пропаганда докладає всіх зусиль, щоб зобразити самовідданість та глибоку стурбованість безпекою потенційно небезпечного атомного об’єкта, вони не допускають думки, що хтось може впоратись із цією задачею краще за них. У середині грудня 2022 року речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що “ні про який вивід ЗАЕС з-під контролю росії чи передачі ЗАЕС якійсь третій стороні не може бути й мови”, адже вони “здатні забезпечити фізичну та ядерну безпеку ЗАЕС”. В унісон органам російської влади повторює й колаборант Володимир Рогов, що представляє окупаційну адміністрацію Запорізької області. На його думку, на ЗАЕС не місце навіть миротворчим місіям, а пропозиції щодо їхньої присутності - “беззмістовна демагогія”. Єдиний аргумент росіян — мовляв, вони і самі можуть впоратись із гарантуванням безпеки енергостанції. Втім, чому “лише вони здатні гарантувати безпеку ЗАЕС”, пропагандисти не уточнюють.

Дезінформаційний наратив №2: “Провокації та ядерний шантаж з боку України”

Ми уже знаємо, що росіяни впевнені, що “захищають” ЗАЕС і їхня присутність там – чи не єдина гарантія безпеки України, росії та континенту від ядерної катастрофи. А захищають вони, звісно, від “цинічних” українців, які готові поставити під загрозу власних громадян та світову спільноту задля політичних та економічних дивідендів. Це найпопулярніший наратив серед російських пропагандистів.

Як ми вже згадували, з “провокацій” з боку українських військових і розпочалася “охорона” росією ЗАЕС. Невдовзі після пожежі, що зайнялася через обстріли російський військових під час штурму ЗАЕС, сам Владімір Путін виступив із заявою, що “спроби перекласти на російських військових відповідальність” за цю “спробу жахливої провокації” є “елементом цинічної пропагандистської кампанії”.

Мотивацією цих “провокацій” називають спроби України “залякати” Захід, що росіяни “нібито ледь не підірвали” ЗАЕС”,  “нібито там радіація”, а президент України Володимир Зеленський “в манері найкращих трагічних постановок залякував світ "другою чорнобильською катастрофою", яка майже вже сталася через Росію” та “навмисне вводить в оману весь світ і, в першу чергу, самих громадян України, посіявши серед них ще й паніку через можливість отримати під боком зону радіоактивного зараження”. Керується українська влада, звісно ж, “русофобією”, а це означає, що для українців “немає заборонених засобів та прийомів”. Подекуди пропагандисти повертаються до цього пояснення, що звинувачення росіян в обстрілах ЗАЕС з боку західних країн є нічим іншим, аніж “русофобськими вигадками”. Мотивацію України, яку вигадують пропагандисти, ми докладніше розглянемо в описі наступного дезінформаційного наративу, що “Україна прагне нашкодити ЗАЕС, своїм громадянам та світу”.

Однак аналітики East StratCom Task Force (ЄС) заявили, що Росія не надала жодних доказів, які б підтверджували твердження про те, що Україна обстрілює ЗАЕС. Більше того, є численні повідомлення про те, що російські військові використовують об'єкт для обстрілу українських позицій і використовують ЗАЕС як "ядерний щит".

Інтенсивність згадок цього наративу наростає пропорційно загальному рівню уваги пропагандистів до теми ЗАЕС та збільшується в липні 2022 року. Це співпадає у часі з першими заявами України про те, що росія розміщує свою воєнну техніку на території ЗАЕС, що ставить під загрозу безпеку як самої енергостанції, так і регіону в цілому. Російські пропагандисти у відповідь на заяви українців про обстріли ЗАЕС почали навпаки вказувати пальцем на Україну, що це “неонацисти” наносять удари в безпосередній близькості до атомного об’єкту. Гауляйтер Запорізької окупаційної ВЦА Владімір Рогов у кінці липня 2022 року навіть погрожував скаргою до ООН на “ядерний тероризм” з боку українців та очікує “конкретних дій” з боку Організації, а МЗС РФ зверталося до МАГАТЕ через “атаку київських дронів на ЗАЕС”. Пізніше у серпні 2022 року вищезгаданий Рогов коментував звинувачення росії в обстрілах, що “на злодієві й шапка горить”, а росія заявила про намір скликання засідання ООН “через атаки Києва на Запорізьку АЕС”.

Увага до окупації ЗАЕС особливо загострюються тоді, коли електростанція частково або повністю втрачає необхідне електропостачання для безпечної роботи. Російські пропагандисти наполягали, що в цьому не лише провина, а й намір українських військових, адже “якщо нема успіхів у контрнаступі, то треба змінювати тактику”. Періодично окупаційна влада Запорізької області демонструвала уламки американських боєприпасів, що має на озброєнні ЗСУ, на підтвердження своєї легенди про цілеспрямовані обстріли ЗАЕС Україною та називала конкретні підрозділи ЗСУ, що нібито їх здійснювали. Для підсилення аргументу росіяни наводять і свідчення працівників ЗАЕС, які нині є заручниками російської армії, що вони на власні очі бачать “хто та звідки стріляє”. Спроби легітимації через місцевих жителів здійснювалися і через буцімто заклик енергодарців до МАГАТЕ “припинити провокації з боку України”. За даними Генерального штабу Збройних сил України, російські військові посилюють тиск на місцевих мешканців Енергодара, збільшуючи кількість патрулів у місті, ускладнюючи процедуру перевірки документів на блокпостах, обмежуючи пересування містом тощо. Водночас, маріонетковий екс-президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв навіть переконував, що українським доказам про російські обстріли ЗАЕС “не вірять в ООН та навіть тупувата русофобська публіка”, в один голос із заступником постійного представника РФ при ООН Дмітрієм Полянським, який, всупереч реальним фактам із засідання, заявив, що в ООН “ніхто не підтримав київську версію подій”. Щодо МАГАТЕ, росіяни стверджують, що в Агентстві насправді “знають, що обстріли проводяться українською стороною”, але з якихось причин “не можуть дозволити собі сказати це вголос”. Ключовий аргумент путіна: “Ми контролюємо станцію. Там стоять наші військовослужбовці. Що ж це ми, самі по собі стріляємо? Брєд просто собачий”. Чому, за цією логікою, українці самі по собі стріляють протягом усієї війни, залишається загадкою.

Дезінформаційний наратив №3: “Україна прагне нашкодити ЗАЕС, своїм громадянам та світу”

Наступний наратив є співголосним попередньому щодо провокацій з боку України на ЗАЕС. Втім, відмінність полягає в тому, що тут росіяни апелюють, що Україна не лише прагне створити негативний імідж росії (ніби вони не справляються з цим самостійно), а й мають свідомий намір нанести пряму шкоду ЗАЕС, енергодарівцям, громадянам України та сусідніх держав.

У липні 2022 року пропагандисти прямо заявили, що Україна не просто прагне на словах переконати Захід у провині росії чи “напустити диму”, щоб справити враження високої загрози для ЗАЕС, а й “мають за мету якомога сильніше та більше знищити – чи хоча б пошкодити – ключові об’єкти інфраструктури”. Поряд з тим, росіяни звинувачували Україну в цілеспрямованому обстрілі працівників ЗАЕС під час перезмінки персоналу як “акт терористичної діяльності київського режиму, спрямованого на залякування фактично власних мирних громадян”. Пізніше пропагандисти намагалися переконати громадськість в тому, що ЗСУ буцімто цілилися прямо “в ядерний реактор чи систему охолодження”, і якщо їм це вдасться, то “пів-Європи злетить”. Окрім загадкового прагнення вбивати власних громадян артилерійським вогнем, з точки зору росіян, Україна прагне досягти ще й витоку радіації та інсценізувати техногенну катастрофу в регіоні. Пізніше росіяни неодноразово повторювали – в той чи інший спосіб –  версії різних задуманих Україною терактів, спрямованих на працівників ЗАЕС.

Щодо мотивації України знищувати стратегічний для держави об’єкт та ризикувати життям та здоров’я громадян, у середині серпня 2022 року речниця МЗС росії Марія Захарова висунула загадкову теорію, що “Україна атакує Запорізьку АЕС, щоб досягти поставленої їй задачі - знищити себе як спільноту”. Утім, окрім конспірологічних версій пані Захарової, пропагандисти називають більш прагматичну мотивацію України. Наприклад, на думку представника Народної ради самопроголошеної ДНР, обстрілюючи ЗАЕС, Україна намагається “створити умови для введення сил миротворців та змінити хід спеціальної воєнної операції”, а у МЗС РФ переконані, що Україна прагне залякати місцеве населення обстрілами, адже “українському режиму зараз потрібні гроші та зброя”, які вони з більшою вірогідністю отримають, “привертаючи такими діями увагу міжнародної спільноти”. Міноборони ж РФ повторює вищезгадану думку, що Україна прагне інсценізувати провокацію та “спровокувати витік радіації” та “вивести реактори АЕС у стан нештатної роботи”, приурочивши це до візиту Генсека ООН Антоніо Гуттереша наприкінці серпня 2022 року. Окрім цього, обстрілювати власний енергетичний об’єкт Україні вигідно, щоб “легалізувати постачання важкого озброєння” з-за кордону, а у жовтні 2022 року оголосили про наказ Зеленського захопити ЗАЕС будь-якою ціною до проміжних виборів у Сенат США, що відбулися на початку листопада 2022 року. ЗАЕС у цьому контексті буцімто має послугувати “піар-акцією” для самого Зеленського. Україна спростовує обстріли Запорізької АЕС українськими військами, а в липні 2022 року аналітики Інституті вивчення війни заявили про вірогідне проведення провокації “під чужим прапором” з боку рф.

Дезінформаційний наратив №4: “Секретна ядерна зброя України”

Відповідно до наступного наративу російської дезінформації, російська армія має “захищати” ЗАЕС не лише від “ядерного тероризму” з боку України, а й щоб завадити секретним розробкам ядерної зброї з боку України. Так ще незабаром після штурму російськими військами ЗАЕС таємне джерело повідомило російським медійникам, що “сутички” між військовими росії та України, що призвели до пожежі однієї з будівель на території об’єкту, відбулися через те, що там “зберігалися документи щодо перспективних робіт зі створення Україною ядерної зброї”. Переконують, що “після приєднання в 1994 році до Договору про непоширення ядерної зброї в якості неядерної держави Україна розпочала науково-дослідницькі та дослідницько-конструкторські роботи з метою формування технологічної бази для потенційного створення власної ядерної зброї”.

Пізніше влітку гауляйтер Запорізької окупаційної адміністрації заявив, що “режимом Порошенка-Зеленського” (що б це не означало) “були санкціоновані заборонені експерименти”, підтвердженням чого слугують буцімто знайдені окупантами ядерні матеріали на території ЗАЕС, які “не потрібні для роботи станції та не могли з’явитися в результаті роботи реакторів”.

Розмови про сумнозвісну “брудну бомбу”, яку в уяві пропагандистів розробляє та має намір використати Україна, активізувалися лише наприкінці вересня 2022 року, після того, як повне чи часткове знеструмлення ЗАЕС в результаті російських обстрілів набуло загрозливої регулярності та у підготовці доручення президентом РФ Владіміром Путіним прийняти у власність РФ Запорізьку АЕС. Так, наприкінці вересня 2022 року, росЗМІ заявили, що за інформацією, знову ж таки, таємних “джерел, що заслуговують довіри…” “київський режим готує провокацію, пов’язану з підривом так званої “брудної бомби” або малопотужного ядерного боєприпасу”. Стверджують, що буцімто Київський інститут ядерних досліджень знаходиться на завершальній стадії розробки такої зброї. Водночас, у самопроголошеній ЛНР вважають, що “ядерний заряд можуть доставити або вже доставили західні партнери”, а речниця МЗС РФ використовує поняття “брудної бомби” у, вочевидь, метафоричному сенсі, стверджуючи, що “обстрілами ЗАЕС українська сторона намагалася зробити станцію “брудною” ядерною бомбою”. Спростування Україною та ряду західних країн цих безпідставних звинувачень обурило росіян – у відповідь назвали підхід України та партнерів неприпустимим “на фоні серйозності тієї небезпеки, про яку ми говоримо. Залишаємо це на совісті, як-то кажуть, тих телефонних співрозмовників та тих, хто виступив з заявами”. Пізніше вже згадана Захарова продовжила балансувати на межі метафорики та заявила, що “багатомісячні обстріли ЗАЕС Україною” слугують доказом, що “київський режим має намір використати ядерний фактор будь-якою ціною”, адже “обстріл АЕС мало чим відрізняється від приведення до дії будь-чого з ядерною начинкою”. Уже на початку листопада 2022 року міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу більш однознозначно за свою колегу в уряді заявив, що “у Москві знають про спроби Києва створити “брудну” ядерну бомбу”. Невдовзі після оприлюднення звинувачень України з боку рф у виготовлені ядерної зброї інспектори МАГАТЕ спростували наявність будь-якої незадекларованої ядерної зброї та матеріалів на ЗАЕС.

Дезінформаційний наратив №5: “ЗАЕС належить Росії”

Наратив щодо привласнення російською державою ЗАЕС наростав поступово. Прикметно, що на початку окупації росіяни заявляли, що не мають наміру підпорядковувати ЗАЕС російській державній корпорації з атомної енергетики “Росатом”. Згодом, у травні 2022 року,  віце-прем’єр уряду РФ Марат Хуснілін зазначив, що “Запорізька АЕС буде працювати на росію, але готова постачати електроенергію Україні, якщо імпорт будуть оплачувати”. Пізніше, у липні 2022 року, окупаційна влада Запорізької області опублікувала в росЗМІ заяву з поясненням, чому вони постачають електроенергію “Києву”. Так у контексті цього наративу починає з’являтися обрамлення того, що ініціатива переведення Запорізької АЕС під керівництво Росатому належить саме жителям Енергодару. Тоді колаборанти пояснили, що, “оскільки станція знаходиться під контролем МАГАТЕ”, вони не можуть ухвалювати самостійних рішень “і не може “Росатом” туди зайти з тієї причини, що ця процедура досить складна” і вони не можуть її порушувати, “так як це атомна енергія”.

Зважаючи на численні повідомлення про систематичне застосування репресій проти місцевих жителів Енергодара та персоналу ЗАЕС, а також зростання кількості катівень в Енергодарі, про які повідомляє Генеральний штаб Збройних Сил України, твердження будь-якої версії громадської думки за суттєвих обмеженнях свободи слова не можна сприймати як точне відображення настроїв місцевого населення.

Рисунок 2. Українські мирні жителі блокують дорогу в Енергодарі, щоб захистити місто від наступаючих російських військ, 2 березня 2022 р. Дмитро Орлов/Telegram

Наприкінці липня 2022 року, коли в окупаційних медіа вже активно розгорталася пропагандистська кампанія щодо проведення псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях, запорізькі колаборанти почали напряму заявляти, що хоча “де-юре станція працює під керівництвом НАЕК… є очікування щодо її переходу під егіду Росатома”. Запорізькі гауляйтери аргументують це тим, що оскільки станція знаходиться під контролем росіян, а російська армія забезпечує її фізичну безпеку (так цей наратив знаходиться у логічній зв’язці з описаним вище першим дезінформаційним наративом), то перехід її під контроль російської корпорації є логічним та послідовним кроком.

Після проведення псевдореферендумів у російських пропагандистів жодної дискусії чи різночитань не лишилося. З початку жовтня 2022 року росЗМІ почали називати Запорізьку ЗАЕС “стовідсотковою дочкою російського концерну “Росенергоатом”, що входить в держкорпорацію “Росатом”, супроводжуючи ці заяви новинами про те, що “енергодарці підтримали перехід ЗАЕС під управлінням Росатому”, адже “всі розуміють, що їхнє майбутнє пов’язане з російською федерацією”.

Коли США запровадили санкції проти російського АТ «Експлуатаційна організація «Запорізька атомна електростанція», Рогов заявив, що «введення санкцій проти АЕС підтверджує відразу кілька моментів. По-перше, на Заході чітко розуміли, що захопити АЕС їм не вдасться. По-друге, вони визнають, що ЗАЕС є підприємством, яке належить Російській Федерації. Захід це зрозумів, звик і здався».

Сполучені Штати та G7 чітко заявили, що Росія повинна поступитися повним контролем своєму законному суверенному власнику, Україні, над Запорізькою атомною електростанцією, а також над усіма ядерними об’єктами в межах міжнародно визнаних кордонів України для забезпечення їх безпечної та надійної роботи.

Дезінформаційний наратив №6: “Росія підтримує функціонування ЗАЕС та іде на співпрацю з усіма”

Від початку окупації російські пропагандисти активно наголошували, що росія прикладає всіх ресурсів та можливостей, щоб підтримувати роботу ЗАЕС та її персонал, а також лицемірно демонстрували свою “зацікавленість” надати повний доступ міжнародної місії до АЕС та всіляко співпрацювати щодо цього питання з міжнародними інституціями. Втім, на практиці “підтримка” ЗАЕС виливається лише у насильство та тортури щодо працівників станції, що залишаються у заручниках окупантів, а у липні 2022 року стало відомо про смерть одного з працівників ЗАЕС, закатованого росіянами. Країни G7 засудили неодноразові викрадення та тортури з боку російських військових керівництва та працівників ЗАЕС, а у листопаді 2022 року видання The Wall Street Journal опублікували свідчення, що росіяни затримали та піддавали тортурам понад 200 працівників ЗАЕС та мають облаштовану катівню під назвою “Яма”. У серпні 2022 року росіяни віддзеркалили заклик української влади до МАГАТЕ проінспектувати Запорізьку ЗАЕС зустрічним запрошенням інспекторів МАГАТЕ “подивитися, що відбувається на самій АЕС та довкола неї”. Також гауляйтер Запорізької окупаційної адміністрації пригрозив готовністю “надати всі задокументовані докази ударів українських військ по території АЕС”.

На фоні того, як почали з’являтися перші звіти МАГАТЕ щодо російської окупації ЗАЕС, а також що у публічному просторі активізувалися дискусії про інспекцію ЗАЕС міжнародними експертами, росіяни почали однозначно проголошувати про свою готовність сприяти повному доступі делегації МАГАТЕ до ЗАЕС. У кінці серпня 2022 року Марія Захарова не побоялася заявити, що російська сторона “б’ється за те, щоб спеціалісти – представники МАГАТЕ – могли дістатися до Запорізької атомної електростанції”. На практиці ж, під час першого візиту делегації російська армія лише посилила вогонь в районі погодженого маршруту делегації. Втім, на думку Захарової, це “так зване західне суспільство, звісно, разом з київським режимом роблять все”, щоб унеможливити інспекцію енергостанції. Паралельно зі складним процесом організації доступу делегації до ЗАЕС, якій росіяни відмовилися видавати спецперепуски для проходження блокпостів, російські медіа транслювали заяви, що “росія готова надати всіляку підтримку, у тому числі логістичну, в організації місії МАГАТЕ на Запорізькій АЕС”. Водночас окупаційна влада Запорізької області обертала погляди до українців, мовляв, “якщо інспекція МАГАТЕ приїде, то весь світ дізнається, хто обстрілює станцію, чому там в український період проводилися заборонені експерименти, а також як жителі Запорізької області прагнуть, щоб регіон увійшов в склад росії”.  Так само вони заявляли, що “готові забезпечити їм [представникам МАГАТЕ] повну безпеку зі свого боку, забезпечити їм доступ на станцію, щоб вони могли оцінити реальну ситуацію”.

Рисунок 3. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі обіймає Рената Карчаа, радника генерального директора «Росенергоатому», березень 2023 р.

Після інспекції об’єкту росіяни намагалися легітимізувати свої неправдиві звинувачення України в цілеспрямованому обстрілі АЕС та скликали засідання Радбезу ООН “за результатами місії міжнародного агентства на станцію”. Вони продовжили наполягати на тому, що “у МАГАТЕ була змога переконатися, що єдину загрозу Запорізькій АЕС становлять лише українські військові”. Пізніше ентузіазм росіян співпрацювати з МАГАТЕ змінився на публічне розчарування у, на їхній погляд, некомпетентності делегації, що не підтвердила зконструйовану ними викривлену картину реальних подій. Так у листопаді 2022 року росЗМІ, цитуючи прес-секретаря президента РФ Дмітрія Пєскова, зазначали, що той “в іронічному ключі висловив надію, що “ніхто не очікував, що “брудна бомба” буде чекати інспекторів на центральній площі збагачувального комбінату”. Тоді ж депутат російської держдуми Лєонід Слуцкій висловив своє розчарування, що “резолюція [МАГАТЕ] створена за лекалами колективного Заходу. Ні слова заклику до Києва припинити обстріл ЗАЕС, як немає й засудження ядерного шантажу з боку режиму Зеленського”. “Навпаки, - вважає Слуцький, - Україні видається повна індульгенція і повідомляється, що “брудної бомби” на її території, виявляється, немає”.  Надалі росія заявляла, що “обговорює з МАГАТЕ питання моніторингу захисної зони в ЗАЕС”, а працівників станції вважають “членами своєї сім’ї”. Протягом листопаду 2022 року на фоні наймасштабніших на той момент обстрілів за рівнем пошкоджень ЗАЕС росіяни неодноразово заявляли про свої ініціативи співпраці з міжнародними експертами для гарантування безпеки станції. У кінці листопада, у відповідь на загострення риторики МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС, у “Росатомі” навпаки почали схвально відгукуватися про досвід співпраці з Агентством, називаючи консультації з ними “корисними та відвертими”. Втім, уже в лютому 2023 року милість змінюється на гнів, та починає з’являтися критика міжнародної місії. Гауляйтер Запорізької області Рогов скаржився, що мовляв МАГАТЕ “саботує” ротацію співробітників місії, і що за цим “стоять західні спецслужби”. Рогов порівняв місію МАГАТЕ з ОБСЄ, яка, на його погляд, “починалася як нібито миротворча, але закінчилося все шпигунськими скандалами”.

Замість висновків: цілісне полотно російської дезінформації

Вище ми докладно розглянули зафіксовані нами ключові наративи російської дезінформації щодо окупації Запорізької АЕС. Як можна помітити з нашого викладу, кожен з цих наративів не є самодостатнім та не може існувати відокремлено. У кожному з розділів статті ми розкривали один з аспектів, найбільш акцентований в тому чи іншому контексті, чи в той чи інший проміжок часу – те, що у супровід власних дій, або ж як реакцію на зовнішні події та чинники найбільш показували росіяни для досягнення власних цілей. Підбиваючи підсумки до цього аналізу, ми пропонуємо зупинитися на цілях, що проглядаються за риторикою росіян. Звісно, за визначенням, дезінформація – це навмисно неправдива інформація, що поширюється з метою маніпулювання та заподіяння шкоди суспільству чи окремій людині. Втім, інформаційний вплив росіян сягає далі, аніж просто введення в оману, для чого було б достатньо простого спростування неправдивої інформації. Росіяни змагаються не лише за переконання якомога більшої аудиторії, а й за домінування дискурсом у ширшому сенсі цього слова.

Якщо умовно відійти на крок назад від докладного розгляду інформаційного супроводу росіянами конкретного кейсу – що у нашому випадку є окупацією ЗАЕС– можна побачити, що уся риторика росіян зводиться в один, трьохскладовий метанаратив щодо росії як такої, що червоною ниткою проходить крізь усі дезінформаційні наративи. Перший із них – це відповідальність та моральна вищість росії над геополітичними опонентами. Ця складова найяскравіше проявляється у дискурсі росіян щодо охорони ними ЗАЕС та демонізації України, яка, буцімто, систематично обстрілює об’єкт ядерної енергетики та власних громадян, “створює паніку” довкола безпеки ЗАЕС та готується використати заборонену й секретну ядерну зброю проти військових та цивільних. Вірогідно, з цієї причини росіяни ніколи не подають додатковою аргументації до тверджень, що лише вони здатні гарантувати безпеки атомної електростанції. Адже їхній постійний читач/слухач уже і так це розуміє. Для підтвердження цього пункту звернемося до російської дезінформації в сфері ядерної енергетики до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Так, наприклад, росія раніше наголошувала на тому, що Україна, знаходячись, на їхню думку, в “маріонетковій позиції” щодо США є “колонією ядерних відходів” Заходу. З позиції росіян, західні партнери використовують Україну як місце для зберігання небезпечного матеріалу, не дбаючи про ядерну безпеку країни та про ризики для здоров’я та життя українців. Росіяни ж, на відміну від США, інвестують у розробку технологій для безпечної переробки та утилізації радіоактивних відходів. Ба більше, надаючи послуги зі зберігання ядерних відходів України, “росія продовжила надавати ці послуги навіть тоді, коли Київ затримував виплати”. Тобто, росія формує картину, ніби вона є більш відповідальним та дбайливим партнером за будь-кого іншого. Мовляв, “американцям потрібен другий Чорнобиль, ми ж так ризикувати не будемо”.

Друга частина російського метанаративу полягає у технологічній вищості росії над конкурентами. У кейсі ЗАЕС ми спостерігаємо цю думку в заявах росії про підтримку функціонування ЗАЕС та консультування персоналу електростанції російськими спеціалістами. У ширшому контексті основним способом росії підкреслити досконалість власних технологій було протиставлення себе одному з ключових конкурентів на ринку ядерного пального - американській компанії Westinghouse. Так, наприклад, ще до початку російської війни в Україні росіяни заявляли про порушення безпечної експлуатації українських АЕС “через конструктивні недопрацювання виробника, американської компанії Westinghouse”. На думку росіян, українці готові йти на уявлені ними ризики в експлуатації американського пального “тільки щоб зайвий раз продемонструвати свою лояльність Вашингтону”, а самі американці лише тестують на Україні свої небезпечні технології, бо лише Україна через своє залежне становище може піти на такий ризик, на відміну від інших країн.

Третя частина російського метанаративу – незамінність росії на глобальному ринку. І щодо окупації ЗАЕС росіяни наголошували, що вони чудово справляються з управлінням об’єктом через будівництво енергостанції за радянськими технологіями, а також просунутість “Росатому”, який весь час підвищує свій професіоналізм. До захоплення влади над українськими об’єктами ядерної енергетики росіяни регулярно заявляли про лідерство та незамінність своєї позиції на міжнародному ринку ядерної енергетики. Мовляв, спроби зменшити залежність від партнерства з росією в сфері ядерної енергетики не мають жодних підстав, окрім політичних, та приносять нічого, окрім збитків на заміну російських технологій. За словами самого Владіміра Путіна з цього питання, “мета Заходу - погіршити життя мільйонів людей”. Щодо як українських АЕС, так і об’єктів інших країн, де росія була дотична до будівництва. Росіяни наголошують, що безпечна експлуатація неможлива без їхніх матеріалів, обладнання та сервісу. У контексті України росіяни систематично наполягали на тому, що безпечне використання західного пального на об’єктах радянського зразка неможливе.

Таким чином, російська дезінформація в сфері ядерної енергетики зводиться до одного спільного знаменника – росія як єдиний вигідний та надійний партнер для співпраці на ринку. Очікувано, що економічна риторика росіян співголосна й з політичною, адже саме за ідею єдиного можливого “братерства” росії й України в єдиному “руському світі” росія вже 9 років проливає кров українців на їхній же території.

Авторський склад:

  • Анастасія Романюк, експертка з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА
  • Мілена Комар, Київська Школа Енергетичної політики

Висловлюємо подяку Назару Холоду за внесок у підготовку матеріалу та академічний супровід.

Редактори:

  • Богдан Аврамчук, Київська Школа Енергетичної політики
  • Єлизавета Сідельникова, Київська Школа Енергетичної політики

Абревіатури 

ДНР

Донецька Народна Республіка (створена Росією організація)

МАГАТЕ

Міжнародне агентство з атомної енергії

КШЕП

Київська школа енергетичної політики

НАЕК

Енергоатом

Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

АЕС

Атомна електростанція

ОБСЄ

Організація з безпеки та співробітництва в Європі

PNNL

Тихоокеанська північно-західна національна лабораторія

ООН

Організація Об'єднаних Націй

ЗАЕС

Запорізька атомна електростанція