В еру твіттеру та фейсбуку створити новий медіаресурс може хто завгодно. Зробити це легко, швидко і дешево — буквально кілька кліків. Така демократизація інформаційного простору хоч і дозволяє молодим медіа швидко знайти свою нішу та просувати себе серед необхідної авдиторії, має й негативний наслідок — виводить на якісно новий рівень способи маніпулювання громадською думкою. За останні кілька років українці познайомилися з багатьма з них. Це координовані мережі сторінок, клікбейтні заголовки, що викликають емоційну реакцію та допомагають і правдивому, і хибному контенту завіруситися, а також ботоферми — мережі фальшивих акаунтів, які своїми коментарями створюють ілюзію популярності дописів. І хоча самі соціальні мережі визначають таку поведінку як порушення стандартів, ми все ще бачимо сотні сторінок, які використовують ці інструменти.
Наприкінці березня ОПОРА опублікувала велике розслідування про мережу з 30 “патріотичних” новинних фейсбук-сторінок, які нарощували авдиторію за допомогою клікбейту й дезінформації. Нашу увагу привернуло те, що на них часто траплялися дописи про смерть українських захисників або знаменитостей, деталі загибелі яких автори спонукали дізнатися за посиланням у дописі. Самі ж сайти не стільки турбувалися про правдивість новин, скільки намагалися продати користувачам рекламу, частина доходу з якої йшла в кишені російським рекламодавцям. Публікація цього дослідження дала результат: більшість виявлених сторінок уже видалені та більше не монетизують горе через фейсбук. Однак очевидно, що кілька десятків описаних нами сторінок — це крапля в морі дезінформаційного контенту.
ОПОРА вирішила не зупинятися на досягнутому, тому в цьому матеріалі ми розповімо про ще масштабніше дослідження псевдоновинних сторінок у фейсбуці.
Патріотизм, горе та 62 мільйони підписників
У нашому попередньому дослідженні ми майже повністю зосередилися на одній мережі сторінок, усі адміністратори якої фізично перебували у Вірменії, при цьому поширюючи новини для української авдиторії. Цього разу ми не обмежувалися вивченням іноземних впливів, тож брали до уваги сторінки, адміністратори яких перебувають в Україні та поширюють дезінформацію, дестабілізуючи країну зсередини. З наших попередніх досліджень ми мали стартовий набір з кількох десятків фейсбук-спільнот. Використовуючи пошук по спільнотах, ми розширили базу до 120 сторінок, які розповсюджують фейкові новини в українському сегменті фейсбуку.
Більшість виявлених нами сторінок вирізняються назвами: вони підкреслюють своє патріотичне спрямування (Незламна Країна, Слава Україні - Героям Слава, Україна Переможе), мімікрують під справжні ЗМІ (Вісті-UA, Life-bbcccnn) або ж обирають абстрактні назви (5 хвилин, Життя це - ?, Бомба). Створені ці сторінки здебільшого у 2014–2021 роках (за цей час їх зʼявилося 69), але найбільш різке зростання їх кількості помітне вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, у 2022–2023 роках з’явилося 48 сторінок, які почали активно просувати дезінформацію серед українських користувачів.
Перше, що впадає в око, — це авдиторія таких інформаційних “помийок”. Сукупно на 120 обраних для дослідження сторінок підписані понад 62 млн користувачів, тобто в середньому кожна з них має по 505 тис. фоловерів. Найбільшу аудиторію змогли залучити Zvistka - сторінка новин (2,9 млн підписників), Новини України та світу (2,3 млн) та В мире чудес (1,9 млн). Ба більше, за останній рік користувачі фейсбуку взаємодіяли з контентом сторінок з нашої бази 44 мільйони разів: залишили 4,7 млн коментарів, 36,8 млн разів поставили лайк або іншу реакцію, а також 2,89 млн разів поширили дописи на власні сторінки чи в інші спільноти.
Виникає логічне запитання: як ці сторінки змогли досягти такої популярності? Одна з перших імовірних відповідей — реклама. Втім, зі 120 сторінок лише 21 використовувала платне просування, здебільшого — у 2019–2020 роках, і стосувалися рекламні дописи загальнонаціональних та місцевих виборів в Україні. Ми також не знайшли серед цих сторінок великих мереж, які могли б штучно стимулювати дискусію. Справжню відповідь ми можемо знайти в контенті, який ці сторінки поширюють. Тут ми помітили картину, яка привернула нашу увагу під час попереднього дослідження: 25% реакцій на дописи цих сторінок за останній рік — це сумні смайлики.
Ми вирішили зʼясувати, що спричиняє таку реакцію серед підписників і переглянули контент сторінок. Основна частина дописів — повідомлення новин у надто емоційному стилі. Автори, вочевидь, прагнуть не стільки розповісти читачу певну інформацію, скільки сформувати ставлення до неї. Крім того, нерідко дописи присвячені обговорюваним у суспільстві темам, тому вони збирають чимало переглядів, лайків та репостів. Наприклад, три різні сторінки протягом одного тижня запитували у своїх підписників, чи варто збільшувати виплати військовим. Відповіді вони отримували в коментарях, що збільшувало активність користувачів.
Всі 120 сторінок паразитують на темі загибелі українських військових та цивільних. Тотальна більшість із них — 94,9% — щодня розміщували принаймні одну публікацію про смерть захисників України. Деякі з обраних для дослідження сторінок майже повністю присвячені некрологам, як-от Хвиля новин та Моя країна.
Утім, є й інший бік медалі. Більшість сторінок (89,1%), які публікували трагічні дописи про загибель чи травмування українських військових, паралельно писали про несправжні досягнення Збройних Сил України. Хоча ми щиро віримо у здатність ЗСУ знищити Кримський міст, провести контрнаступ та навіть влаштувати вибухи в Москві, публікація таких фейкових новин навряд чи справді сприяє ЗСУ. Завищені очікування, які формують такі повідомлення серед суспільства, можуть бути не справдитися, що згодом стане приводом для ще більшого розчарування.
Також обрані сторінки часто публікують різноманітні передбачення, астрологічні прогнози та гороскопи, в яких ідеться про швидке завершення війни та смерть російського президента.
Як бачимо, чи не кожна публікація цих сторінок має на меті викликати в читачів емоцію: або сум та депресивні настрої через повідомлення про смерть військових та цивільних, або ж, навпаки, захоплення ц надмірну радість через “десятки відбитих у ворога сіл та міст”. Що більш емоційно навантаженим є контент, то більше реакцій користувачів та популярність він отримує.
Показово, що знайдені фейкові або емоційно забарвлені новини спершу зʼявляються не на самих фейсбук-сторінках. За даними аналітичного сервісу Crowdtangle, 86,5% контенту на обраних для дослідження сторінках за останній рік — це посилання на вебсайти. Цей показник відрізняє так звані “медіа” серед справжніх українських ЗМІ (наприклад, фейсбук-сторінка “Української правди” опублікувала тільки 57% дописів із посиланнями на свій сайт), а також спонукає придивитися до того, що ж відбувається на самих “новинних” вебсайтах.
Глибше до кролячої нори: дезінформаційні вебсайти
Значна частина цих 120 сторінок мають свої вебсайти, де спершу публікують матеріали, які потім поширюють через фейсбук та інші платформи. Втім, проаналізувавши контент сторінок, нам вдалося розширити нашу базу іншими вебсайтами, звідки ці сторінки беруть контент. Ми виявили 177 вебсайтів, на 77 з яких посилаються 2 та більше сторінок. Найпопулярніші з них: replika-news.top (посилаються 11 сторінок), presentnews.biz.ua (11 сторінок), timenews.net.ua (9 сторінок), likeukraine.net.ua (8 сторінок) та kraina-news.pp.ua (6 сторінок). Ми докладніше проаналізували ті вебсайти, на які посилаються дві та більше клікбейтні сторінки. Всі сайти майже рівними частинами створювали протягом 2018-2022 років, і всі домени, що були оновлені власником, оновилися після початку повномасштабного вторгнення.
Усі вебсайти мають простенький дизайн, схожу клікбейтну стилістику та доволі подібні за змістом публікації. Серед заголовків часто бачимо емоційно забарвлені вислови на кшталт “ТЕРМІНОВО” чи “ВИ БУДЕТЕ ШОКОВАНІ” (так, часто капслоком, аби підкреслити “сенсаційність” контенту). Прикметно, що більшість вебсайтів полюбляють замінювати деякі літери на латиницю або інші символи, подібні до українських букв. Вочевидь, ця техніка допомагає їм обходити моніторингові системи соціальних мереж, де поширюються публікації.
Очікувано, що дивний новий світ цих сайтів відкривається одразу після вимкнення плагіну для блокування реклами в браузері. Майже всі вебсторінки розміщують рекламу від двох платформ — adskeeper і mgid. З рекламних повідомлень саме цих компаній під час попереднього дослідження ОПОРА вийшла на реклами фінансових махінацій та сумнівних лікарських препаратів, на яких, імовірно, заробляють росіяни.
З-поміж псевдосенсаційних повідомлень з інсайдами з передової, оплакуванням загиблих і віщувань ворожок та астрологів ми натрапили й натрапили й на відверто шахрайський контент. Так, наприклад, вебсайт news.kray.biz.ua публікував доволі поширений фейковий збір на буцімто допомогу постраждалому військовослужбовцю Максимові Тихоненку. Цей захисник України і справді втратив обидві ноги в листопаді 2022 року, підірвавшись на міні. Втім, людина на фото, опублікоане news.kray.biz.ua, та справжній Максим хіба дещо зовнішньо схожі. Водночас це саме фото ще в 2020 році використовувало видання shostka.info, збираючи кошти на лікування постраждалому від пожежі Дмитру Кириєвському (чи фейковий цей збір — нам не відомо).
За допомогою Crowdtangle ми виявили ще 1610 публікацій у публічних сторінках та групах з ідентичним текстом шахрайського збору — відрізняються лише номери карток і фото постраждалого. Сукупно користувачі взаємодіяли з цими публікаціями — лайкали, коментували та репостили — майже 150 тисяч разів. Хоча справжній Максим Тихоненко отримав поранення ще пів року тому, шахраї й досі використовують його ім’я для збагачення. Ми приховали зображення, використані в публікаціях, адже, намагаючись маніпулювати емоціями користувачів, шахраї використовують чутливі фотографії понівеченого тіла .
Крім цього, ми побачили публікацію в фейсбук-групі, присвяченій викриттю шахрайських зборів, скріншоти публікацій, де також вказували ідентичний номер картки — на псевдозбори для буцімто інших постраждалих воїнів чи лікування тяжкохворих дітей. Втім, оригінальні публікації зі скріншотів нам не вдалося знайти.
Таким чином, вебсайти не лише допомагають поширити провокативний та маніпулятивний контент, щоб показати якомога більшій кількості читачів сумнівну рекламу на своїй платформі, а й самі створюють шахрайський контент.
Як подолати дезінформаційного голіафа?
Нині більшість зусиль влади, громадських організацій та окремих українців спрямовані на те, аби захистити український інформаційний простір від російського впливу. Український Центр протидії дезінформації та інші фактчекінгові ресурси майже цілодобово працюють, щоб заблокувати Росії доступ до українського інформаційного поля та не дозволити їй маніпулювати думкою наших громадян. Втім, український інформаційний простір постійно опиняється під загрозою маніпулювання і зсередини країни.
У цьому дослідженні ми вкотре доводимо, що український онлайн-простір має справу з дезінформаційними кампаніями. Вони відбуваються одразу на двох рівнях: (1) спершу створюють координовану мережу сайтів, де публікують маніпулятивні або дезінформаційні повідомлення, які згодом (2) розповсюджують через схожі мережі сторінок у фейсбуці. Аби Україна могла ефективно протидіяти таким кампаніям, необхідна не лише співпраця української влади та соцмереж, а й пильність самих українських користувачів.
Наприкінці січня 2023 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій при Держспецзв'язку видав розпорядження про створення в Україні централізованої системи автоматичного блокування фішингових інтернет-ресурсів. І хоча з 2 березня 2023 року всі українські провайдери повинні були підключитися до системи, цього, як бачимо не сталося. Кількість шахрайських вебсайтів і далі зростає. Понад те, використання таких вебсторінок для промоції фейкових зборів для постраждалих українських захисників дискредитує саму систему волонтерства, яка сьогодні є ключовою для перемоги України у війні.
P. S. Під час роботи над цим дослідженням його авторка випадково побачила серед підписників однієї з “помийних” сторінок… свою бабусю. Аналітикиня провела ревізію її фейсбук-стрічки, аби не лишити там місця для шахраїв і “лякалок”. Радимо й вам приділити трохи часу на краш-курс із медіаграмотності для старших родичів.