Громадянська мережа ОПОРА розпочинає публікацію серії інформаційних дайджестів про те, як у країнах світу відбуваються вибори. Цієї неділі, 7 лютого, мають відбутися парламентські та президентські вибори в Еквадорі, а також голосування за Ландтаг Ліхтенштейну.

Еквадор: президентські та парламентські

У цю неділю, 7 лютого, в Еквадорі відбудеться перший тур президентських виборів та парламентські вибори. Крім того, для мешканців міста Куенка, що розташоване в південних горах Анд і є третім за населенням містом та центром провінції Асуай, паралельно на дільницях проводитимуть опитування щодо того, чи хочуть вони заборонити широкомасштабний видобуток корисних копалин у дренажних басейнах п'яти річок для захисту екосистеми.

З 1998 року Еквадор – демократична республіка. Голосування в державі загальне, пряме, рівне, таємне і обов'язкове (за ухилення передбачено штраф). Також існує певний віковий ценз – право голосу мають письменні особи від 18 до 65 років. Що цікаво, права голосу також позбавлені особи, які на момент виборів перебувають на державній службі в державних силових структурах. Загалом право голосу мають більше 13 млн осіб. У країні працюватиме майже 40 тисяч виборчих дільниць, де з 7:00 до 17:00 можна буде проголосувати.

У день голосування будуть посилені заходи безпеки та обмеження пересування, ймовірно, на виборчих дільницях та урядових будівлях. Також діятиме заборона на продаж і вживання алкоголю впродовж кількох днів і, звісно, продовжать дію обмеження, пов’язані з протиепідемічними заходами: вимога носити маски в громадських місцях, заборона на рух автомобілів вночі. Потенційно можна очікувати й політично мотивованих мітингів та суспільних протестів у разі виборчих порушень.

Президентські вибори

Президент обирається за модифікованою двотуровою системою на 4 роки з можливістю двох термінів поспіль. Президент та віцепрезидент висуваються єдиним списком. Якщо жоден кандидат (чи точніше пара кандидатів: президент та віцепрезидент) не набере понад 50% голосів або хоча б 40% з відривом щонайменше у 10% від наступного кандидата, то 11 квітня відбудеться другий тур. Новий президент заступить до виконання своїх обов’язків 24 травня. 

У бюлетенях буде 16 кандидатів у президенти, але лідерами перегонів вважають трьох. Це економіст Андрес Арауз (лівоцентристський кандидат від альянсу восьми організацій «Союз надії», що підтримують експрезидента), банкір Гуаякіля Гільєрмо Лассо (консервативна партія «Створення можливостей») та Карлос «Яку» Перес (корінна Партія Пачакутік). Кандидата Андреса Арауза називають протеже колишнього президента у 2007-2017 роках Рафаеля Корреа і пророкують йому перемогу. Так, щонайменше у першому турі відповідно до різних опитувань він може набрати 32-37%, наступний кандидат Лассо – 15-24%, а Перес – дещо більше 10%.

Чинний президент Ленін Морено не переобирається на другий термін, що, зокрема, є наслідком певної політичної кризи, яка кілька років тому почала назрівати в Еквадорі. Зокрема, після свого обрання Морено, який до того працював віцепрезидентом Рафаеля Корреа, фактично змінив вектор від своїх передвиборчих обіцянок ледь не на протилежний. Через що й їхня тодішня партія «Аліанса Паїс» розкололась на прихильників Морено і прихильників Корреа. За часів президентства Морено Еквадор також вийшов із Боліваріанського союзу для народів нашої Америки (ALBA) у 2018 році та вийшов із Союзу Південноамериканських Націй (UNASUR) у 2019 році й отримав великі кредити МВФ, значно збільшивши загальний обсяг боргу. Також уряд Морено звинуватив попередників у корупції, а частину екскерівництва ув’язнили чи змусили податись у вигнання, що триває й досі, зокрема й самого Корреа. Крім того, восени 2019 року в країні сколихнув масовий протестний рух. Уряд Морено намагався придушити повстання, не обійшлось без жертв. Ще більше погіршили ситуацію у 2020 році виклики, пов’язані з COVID-19, коли уряд Морено не зміг адекватно відреагувати на пандемію. Яскравою ілюстрацією стану справ були покинуті тіла на вулицях найбільшого міста країни Гуаякіля. З іншого боку, можна почути й певні перестороги щодо надмірного захоплення Рафаелем Корреа в якості лідера-рятівника. Зокрема, низове керівництво альянсу восьми організацій, що підтримують протеже Корреа, підкреслює важливість розбудови руху, який може самостійно захищати свої інтереси.

Колаж про трьох лідерів президентських перегонів Еквадору. Джерело фото: americasquarterly.org

Парламентські вибори

Парламент Еквадору називається «Національна асамблея» (Національні збори) і є однопалатним. Кількість депутатів – 137. Обираються населенням на 4 роки із можливістю повторного обрання деяких депутатів. Для партійних списків існує гендерна квота, немає квоти на представництво меншин.

Національна асамблея паралельно обирається за трьома різними виборчими системами. 116 членів обираються у багатомандатних виборчих округах за пропорційним представництвом із закритого списку, причому всі місця розподіляються за методом Вебстера (або як його називають у Європі метод Сент-Лаге). 15 – за пропорційним представництвом у загальнодержавному окрузі за закритим списком. А ще 6 осіб обирають закордонні виборці (по 2 з Канади/США, Латинської Америки та Азії/Європи/Океанії).

ОНОВЛЕННЯ

Ліхтенштейн: парламентські

7 лютого своїх представників однопалатного парламенту – Ландтагу – обиратимуть мешканці Ліхтенштейну. До складу входить 25 членів від двох округів (Оберланд має 15 місць, Унтерланд – 10). Депутатів обирають за пропорційною виборчою системою із відкритими списками, виборчий поріг для партій становить 8%. Термін обрання – 4 роки, всі члени парламенту працюють у ньому за сумісництвом. 

Згідно з конституцією, Князівство Ліхтенштейн є «конституційною спадковою монархією на демократичній та парламентській основі». Іншими словами, це парламентська демократія за конституційної монархії. Ландтаг є законодавчим органом, але після розширення повноважень Князя на конституційному референдумі 2003 року, саме він призначає уряд та може накласти вето на законодавство. Цікавою практикою також є те, що для депутатів парламенту передбачена можливість мати заступників, які можуть брати участь у засіданнях чи делегаціях.

Будівля Ландтагу Ліхтенштейну. Джерело фото: landtag.li

Зараз у парламенті Ліхтенштейна Партія прогресивних громадян має 9 мандатів, партія «Патріотичний союз» – 8 мандатів, які є урядовою коаліцією. Опозиція складається з партій «Незалежні» та «Вільний список» з 5 і 3 мандатами відповідно. Гендерні квоти законодавчо не передбачені, відповідне питання, зокрема, не здобуло підтримки на референдумі 2020 року. Проте провідні партії, які, ймовірно, отримають достатньо високі результати, оголосили, що самостійно сприятимуть збільшенню жінок у своєму складі, зокрема й при формуванні уряду. 

Участь у голосуванні беруть виборці, яким виповнилось 18 років. На сьогодні право голосу мають близько 20 400 виборців. Головою держави з 1989 року є принц Ханс Адам II, а головою уряду з 2013 року – прем'єр-міністр Адріан Хаслер.

ОНОВЛЕННЯ

Сомалі: президентські

8 лютого, у день коли закінчується мандат чинного президента, у парламенті мали б відбутися вибори в Сомалі, але з огляду на політичну кризу, посилену на тлі суспільних, законодавчих, економічних та епідемічних проблем в країні, цей дедлайн не буде дотриманий. 2 лютого чинний президент Мохамед Абдуллахі Мохамед скликав термінову триденну зустріч із керівниками федеральних штатів, аби уникнути конституційної кризи та вийти з глухого кута заблокованих виборів.

Президента в Сомалі обирають депутати (275 членів парламенту та 54 сенатори). Але парламентські вибори, які мали відбутись ще у листопаді 2020 року, вже двічі були перенесені через суперечки щодо деталей виборів між центральним урядом в Могадішо та напівавтономними федеральними державами-членами. А поки немає нового парламенту, новий президент також не може бути обраний, відповідно президентські вибори будуть перенесені на дату після парламентських. Варто зазначити, що членів парламенту також обирають опосередковано – за них голосує 27 775 делегатів, яких висувають традиційні старійшини кланів. У свою чергу сенаторів обирають законодавчі органи штатів.

Депутатка Сомалі голосує за президента в 2017 році. Джерело фото: Reuters

У листопаді 2019 року 14 кандидатів на посаду президента також сформували Раду кандидатів у президенти, з експрезидентом Шарифом Шейхом Ахмедом на чолі. Вони вимагали перегляду виборчої комісії. Загалом опозиція Сомалі стверджує, що буде бойкотувати вибори, вимагатиме реформ та висловлює занепокоєння щодо виборчої комісії та її спроможності проводити вільне, чесне та достовірне голосування. Через підвищення градусу політичного конфлікту є небезпека зростання й градусу насилля, з огляду на складну суспільно-політичну ситуацію та частковий контроль бойовиків «Аль-Шабааб» над сільськими регіонами країни.

 

Використані джерела:

 

Підготувала Катерина Жемчужникова