Дисклеймер! Матеріали Громадянської мережі ОПОРА жодним чином не спрямовані на перешкоджання зусиллям держави із захисту територіальної цілісності та незалежності. Мета цих публікацій — інформувати громадян про особливості реалізації їхніх прав та виконання обовʼязків в умовах воєнного стану.

Під час воєнного стану актуалізувалися деякі питання, пов’язані з перетином державного кордону. У цьому матеріалі юристи ОПОРИ проаналізували порядок перетину державного кордону військовозобовʼязаними громадянами України в умовах воєнного стану.

Варто пам’ятати! Під час воєнного стану для ефективної протидії російській агресії та посилення обороноздатності нашої країни держава вживає заходів, у тому числі й тих, що стосуються обмежень у перетині державного кордону.

Де визначене право на перетин державного кордону та можливість обмежень у його реалізації?

Ч. 1 ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, встановлених законом. Також згідно зі ст. 1 Закону “Про порядок виїзду і в'їзду громадян України” громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, право вільно залишати територію України закон може обмежувати навіть у мирний час (Варто звернути увагу, що нормативним актом, який може обмежувати право вільно залишати територію України, вказано саме закон. Це може викликати сумніви щодо застосування для окресленої мети підзаконних актів. Наприклад, Правил перетинання державного кордону, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України. З іншого боку, до цих правил відсилає ч. 2 ст. 3 Закону “Про порядок виїзду і в'їзду громадян України”.).

Втім, як було зазначено у Юридичній довідці ОПОРИ щодо обмежень у реалізації прав людини та громадянина в умовах воєнного стану в Україні, право вільно залишати територію України належить до прав, які можуть додатково обмежуватися в умовах воєнного стану (ст. 64 Конституції України, п. 3 Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”).

Закон “Про правовий режим воєнного стану” наділяє військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, такими повноваженнями:

  • встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду,
  • обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455, п. 8 якої передбачає, що перетин державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Де можна перетинати державний кордон?

Громадяни України перетинають державний кордон у пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі — пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом.

Важливо! У зв’язку з військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закриті з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю за переліком згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року №188-р.

Де можна дізнатися про діючі пункти пропуску?

Державна прикордонна служба України (далі — ДПС України) створила інтерактивну мапу пунктів пропуску, де відображені діючі й тимчасово закриті пункти пропуску, а також вказано ступені їх завантаженості.

(Варто врахувати, що тимчасово закриті відповідно до розпорядження КМУ від 13 березня 2020 року №288-р пункти пропуску на мапі не відображені.).

Які документи дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну?

Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України;
  • проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість вищезазначених документів для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Крім цього, у випадках, визначених законодавством, для перетину державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи. Наприклад, у Правилах перетинання державного кордону передбачена необхідність наявності спеціальних підтверджуючих документів у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану для осіб з інвалідністю (п. 2-1), окремих категорій дітей (п. 2-2, п. 2-3), осіб зі складу сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України (п. 2-7).

Чи справді законодавство обмежує виїзд з України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років?

У мережі інтернет можна знайти чимало публікацій, де стверджується про заборону перетину кордону громадянами чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Більше того, на одній зі сторінок сайту ДПС України зазначено: “З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років”. Також можна знайти лист ДПС України “Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану” від 17 березня 2022 року №23-6855/0/6-22-Вих (адресований органам Держприкордонслужби), де надано перелік категорій осіб, до яких не застосовується “обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років”. Втім, ні лист ДПС України, ні, тим більше, повідомлення на сторінці в мережі інтернет не мають юридичної сили (тобто загальнообов'язкового характеру для громадян).

Якщо ж говорити про нормативно-правові акти, якими щодо цих правовідносин є Закон “Про порядок виїзду і в'їзду громадян України”, Закон “Про військовий обов'язок і військову службу”, Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, Закон “Про правовий режим воєнного стану”, Указ Президента “Про введення воєнного стану в Україні” та затверджені постановою Кабінету Міністрів України Правила перетинання державного кордону, — то категорія “особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років” там взагалі не виокремлена. Однак не все так просто — відповідь на зазначене питання не може зводитися до “так” або “ні” і вимагає системного аналізу законодавства, яке подекуди складно тлумачити.

Які категорії осіб, пов’язані з виконанням військового обов'язку та обмеженням права перетину кордону, вказані у законодавстві?

Про те, на які категорії поділяються громадяни для виконання військового обов’язку, ОПОРА писала в експлейнері “Що потрібно знати про виконання військового обов'язку?”, — вони визначені у ч. 9 ст. 1 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”.

Закон “Про порядок виїзду і в'їзду громадян України” містить лише положення щодо військовослужбовців, які згідно зі ст. 11 можуть виїжджати з України на загальних підставах.

Правила перетину державного кордону містять положення щодо військовозобов’язаних. Так, відповідно до п. 2-6, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у п. 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Однак ця норма не поширюється на осіб, визначених в абз. 2-8 ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Про проблеми з законодавчою технікою у ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” йтиметься нижче).

Водночас прямої заборони виїзду військовозобов’язаних, властивої спеціально-дозвільному типу правового регулювання (“заборонено все, крім дозволеного”), Правила перетинання державного кордону не містять. Враховуючи загальнодозвільний тип регулювання права вільно залишати територію України (ч. 1 ст. 33 у системному зв’язку з ч. 1 ст. 19 Конституції України), вбачаємо доцільним встановити на рівні закону загальну заборону залишати територію України (перетинати кордон) військовозобов’язаним в умовах воєнного стану, а вже з цієї загальної заборони передбачати винятки для певних категорій осіб. Такий підхід був би краще узгодженим із погляду загальнодозвільного та спеціально-дозвільного типів правового регулювання.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, громадянам, які перебувають на військовому обліку (а згідно зі ст. 33 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу” військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних, резервістів), із моменту оголошення мобілізації (про те, що таке мобілізація можна прочитати у матеріалі ОПОРИ) заборонено змінювати місце проживання без дозволу посадової особи, визначеної у ч. 3 цієї статті. Виходячи зі змісту останньої, йдеться про дозвіл:

  • командирів військових частин;
  • стосовно військовозобов’язаних, резервістів Служби безпеки України — керівників органів, у яких вони перебувають на військовому обліку;
  • стосовно військовозобов’язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України — керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України;
  • стосовно військовозобов’язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (тобто Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

Крім цього, ч. 4 ст. 37 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу” передбачає заборону у воєнний час виїзду призовників, військовозобов’язаних та резервістів із місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника).

Отже, незважаючи на існування двох положень у різних законах, які мають певні відмінності (в одному йдеться про час із моменту мобілізації, в іншому — про воєнний час, також частково відрізняються переліки осіб, які можуть дати дозвіл на виїзд із місця проживання), можна зробити висновок про заборону зміни (виїзду з) місця проживання:

  • призовників, військовозобов’язаних та резервістів
  • під час мобілізації та у воєнний час
  • без дозволу посадової особи, визначеної у ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ч. 4 ст. 37 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”.

При цьому для військовозобов’язаних передбачені додаткові винятки у Правилах перетинання державного кордону.

Хто такі військовозобов'язані?

Військовозобов'язані — це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”).

У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховують громадян України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії:

  • до запасу першої категорії належать військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність;
  • до запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби (ч. 1-4 ст. 27 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”).
Чи є військовозобов’язаними винятково чоловіки віком від 18 до 60 років?

Ні, за загальним правилом жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством із питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі).

Якщо говорити про військовозобов’язаних запасу першої категорії, до неї можуть належати жінки, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність (наприклад, військову службу за контрактом або навчання курсантів на кафедрах військової підготовки).

Стосовно військовозобов’язаних запасу другої категорії, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки, які:

  • мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України;
  • та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком (ч. 11, 12 ст. 1, ч. 2 ст. 37 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”).

Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінок беруть на військовий облік військовозобов’язаних, затверджено наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313.

На сьогодні законодавство не містить чіткої вікової вимоги до осіб незалежно від статі, які обмежені в праві на виїзд за кордон, хоча вік більшості військовозобов’язаних чоловіків та жінок справді охоплюються 18–60 роками.

Законодавство безпосередньо не містить вимог щодо мінімального віку військовозобов'язаних, однак встановлює граничний вік, із якого військовозобов'язаних переводять у відставку. Так, згідно зі ст. 32 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”? виключають із військового обліку і переводять у відставку військовозобов'язаних, які:

  • визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час;
  • досягли граничного віку перебування в запасі.

Уже ст. 28 цього ж Закону встановлює розряди запасу, у ч. 4 якої вказано, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Для більшості категорій військовозобов'язаних таким граничним віком є 60 років, а для осіб вищого офіцерського складу — 65 років.

Граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних другого розряду

військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу,

особи офіцерського складу, які перебувають у запасі

молодший та старший офіцерський склад

вищий офіцерський склад

60 років

60 років

65 років

(ч. 2, 3 ст. 28 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”)

Отже, до категорії військовозобов’язаних можуть належати і жінки, і особи, старші 60 років. Крім цього, військовозобов'язаного можуть переводити у відставку у разі визнання його/її військово-лікарськими комісіями непридатним (-ою) для військової служби у воєнний час. Військовозобов’язані, якими є особи у запасі, перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань (ч. 1 ст. 27 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”). Документом, що посвідчує особу військовозобов’язаного, є військовий квиток і тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, п. 1 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов’язаного, п. 1 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, п. 1 Положення про військовий квиток офіцера запасу).

Тому під час застосування п. 2-6 Правил перетинання державного кордону військовозобов’язаними важливі не стать і вік особи, а наявність або відсутність статусу військовозобов’язаного. Власне, у п. 2-6 передбачено три групи осіб зі статусом військовозобов’язаних, які мають право на перетин державного кордону за умов воєнного стану:

  • особи, зазначені у п. 2-1 Правил перетинання державного кордону;
  • особи, зазначені у п. 2-2 Правил перетинання державного кордону;
  • військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, крім осіб, визначених в абз. 2-8 ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Супроводжуючи яких осіб військовозобов'язані можуть перетинати державний кордон?

У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності документа, що підтверджує інвалідність, а саме:

Хто може перетинати державний кордон?

(за п. 2-1, 2-2 Правил перетинання державного кордону)

№

Хто може перетинати кордон?

У супроводі кого?

За наявності яких документів?

Примітки

1

особа з інвалідністю I чи II групи

одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю,

дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка

 

 

документи, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність

виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, цих категорій (тобто зазначених у абз. 3-6 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону), разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

2

особа з інвалідністю I чи II групи або інша особа, яка потребує постійного догляду

особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб

документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд

додатково документів, що підтверджують інвалідність  разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи

3

особа з інвалідністю, визнана судом недієздатною

її опікуна

за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою

одного з повнолітніх членів сім’ї

за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність, — у разі, коли опікуна такій особі не призначено

4

особа з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі — заклади догляду)

осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує

наказ директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність

ця категорія осіб не стосується осіб з інвалідністю, зазначених вище (абз. 3-6 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону)

після прибуття цієї категорії осіб з інвалідністю на місце тимчасового перебування за межами України, супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в державі перебування для взяття осіб з інвалідністю на консульський облік.

при цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду

5

діти з інвалідністю

матір’ю та / або батьком, опікуном,

піклувальником, одним або обома прийомними батьками,

батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід

посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років

супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки

а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)

6

діти, хворі на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ

матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід

довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ

-

а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)

 

Також із переліком відповідних документів можна ознайомитись у довіднику “Перелік документів, які є підставою для перетинання державного кордону України чоловіками-громадянами України призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб”, розробленому Міністерством оборони України спільно з Міністерством соціальної політики України та Державною прикордонною службою України.

Хто з військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, можуть перетинати кордон?

Відповідь на це питання ускладнює низка проблем у юридичній площині.

По-перше, п. 2-6 був включений до Правил перетинання державного кордону нещодавно (постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 року №383) і його початкова редакція передбачала можливість перетину державного кордону усіма військовозобов’язаними особами, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Проте вже постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 року №399 обмежила перелік таких осіб. Тому з огляду на динамічні зміни законодавства варто підкреслити, що на момент написання матеріалу чинною залишається редакція Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 13 квітня 2022 року та редакція Правил перетинання державного кордону від 8 квітня 2022 року.

По-друге, на відміну від п. 2-1 та 2-2, безпосередньо п. 2-6 Правил перетинання державного кордону не містить переліку документів, які підтверджують той або інший юридичний факт, що дозволяє виїхати з України.

По-третє, існують певні проблеми у законодавчій техніці, на які ми не можемо не звернути увагу, оскільки вони призводять до плутанини із розумінням норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до яких відсилає п. 2-6 Правил перетинання державного кордону. В останньому вказано, що норма, яка встановлює право на перетин державного кордону військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не поширюється на осіб, визначених у абз. 2-8 ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Ст. 23 “Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації” Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” містить структуру змісту, схожу до ст. 17 “Відстрочка від призову на строкову військову службу” Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”, але ст. 17 останнього побудована за типовими правилами законодавчої техніки та включає частини і пункти (коли йдеться про категорії осіб, які мають право на відстрочку).

(приклад посилання на п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону “Відстрочка від призову на строкову військову службу”)

У випадку схожої за структурою та змістом ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, законодавець послуговується категоріями “частини” та “абзаци”, з якими може виникнути плутанина.

Перш за все, сама нумерація частин у фігурних дужках на офіційному сайті Верховної Ради України після першої частини чомусь “зникає”.

(приклад того як “зникає” на офіційному сайті Верховної Ради України нумерація частин у фігурних дужках ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”)

Однак з ідентифікацією ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не виникало б значних проблем, якби закони, якими внесено зміни до відповідних абзаців (Закони України “Про фахову передвищу освіту” та “Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції”) та положення після переліку категорій осіб (“Особи, зазначені в абзацах четвертому — восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою”), не визначали частиною другою положення, яке на більшості інформаційних ресурсів у розумінні п. 2-6 Правил перетинання державного кордону та за структурою самої статті 23 є частиною третьою.

(приклади Законів України “Про фахову передвищу освіту” та “Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції”)

Однак якщо навіть проігнорувати цю проблему та вважати, що ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” розпочинається з формулювання “Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:” (саме таке розуміння покладене в основу цього матеріалу), — постає проблема зі сприйняттям нумерації абзаців.

Так, на вищезгаданій сторінці сайту ДПС України та у листі ДПС України “Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану” від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих вказано про можливість перетину кордону “здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти”. Хоча згадки про осіб, які навчаються за кордоном, ні Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ні Правила перетинання державного кордону не містять.

Водночас у ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” є пов’язана зі сферою освіти категорія “здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти”, яку у фігурних дужках віднесено до абзацу 2.

Однак використання у структурі норми ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” абзаців, а не пунктів, на нашу думку, може суперечити правилам законодавчої техніки.

Згідно з Правилами оформлення проєктів законів та основних вимог законодавчої техніки (як у версії 2014 року, так і у версії 2018 року), статті закону поділяються на частини. Частина статті може складатися з одного або декількох речень та сукупно має містити один логічно завершений аспект регулювання, що належить до предмета статті. З метою кращого структурування нормативного матеріалу, що передбачає варіантність або перелік, частина статті може включати в себе пункти і підпункти. Як виняток, частина статті може містити абзаци. Однак не варто застосовувати абзаци після використання в частині пунктів, оскільки такий підхід може ускладнити у майбутньому посилання на правову норму, викладену в абзаці. Нумерація статей та їх частин здійснюється арабськими цифрами. При цьому частина статті не може вважатися пунктом статті. Частина статті — це завжди правова норма, а пункт — лише окремий елемент цієї норми. (Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації). Видання четверте, виправлене і доповнене. Київ, 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002451-06#Text. Курсив та напівжирне виділення наше — ОПОРА).

Якщо виходити зі сприйняття положення “здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти” як абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, — тоді абз. 1 ч. 3 ст. 23 втрачає будь-який самостійний зміст, адже у ньому зазначено “Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:” як узагальнювальне положення для передбачених нижче категорій (які ізольовано без абз. 1 також не матимуть змісту). Крім цього, початок окремих речень із великої літери призводить до сприйняття їх як частин статті, хоча частини за правилами законодавчої техніки варто нумерувати арабськими цифрами. Через це ідентифікація номерів абзаців чистин статті 23 є ускладнена.

Отже, за всіма ознаками законодавчої техніки, у ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” повинно йтися про окремі пункти, а не абзаци, як це зроблено у схожій за структурою та змістом ст. 17 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”. Дотримання правил законодавчої техніки сприяє можливості громадян прогнозувати свою законослухняну поведінку та є однією з вимог юридичної визначеності як складової принципу верховенства права.

Особи, які не підлягають призову під час мобілізації

(відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону та ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”)

При цьому необхідно врахувано зазначені вище проблеми із тлумаченням цих норм відповідно до правил законодавчої техніки.

  

№

Мають право перетину кордону

Не мають права перетину кордону

 

1

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти

 

2

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки

 

3

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

  
 

4

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення

 

5

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення

 

6

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів

 

7

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами

  

8

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років

  

9

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду

  

10

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи

  

11

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд

  

12

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч. 6 ст. 2 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”

  

13

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим

  

14

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України

  

15

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках

  

 

Враховуючи, що безпосередньо у п. 2-6 Правил перетинання державного кордону та ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не зазначено документів, які будуть для ДПС України підтверджувати юридичні факти належності до категорії військовозобов’язаних, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та мають право перетину кордону, — доцільно звертатися до роз’яснень ДПС України (наприклад, інформації на офіційному сайті ДПС України або у листі ДПС України “Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану” від 17 березня 2022 року №23-6855/0/6-22-Вих) та положень законодавства, які регулюють відповідні правовідносини[1].

Які нормативні акти регулюють питання перетину державного кордону в умовах воєнного стану?