Дисклеймер. Матеріали Громадянської мережі ОПОРА жодним чином не спрямовані на перешкоджання зусиллям держави із захисту територіальної цілісності та незалежності. Мета цих публікацій — інформувати громадян про особливості реалізації їхніх конституційних прав та виконання обовʼязків в умовах воєнного стану. 

Під час воєнного стану актуалізувалися деякі питання, пов’язані з виконанням військового обов'язку під час мобілізації та в особливий період, а щодо особливостей вручення повісток. Тому в цьому матеріалі йтиметься про мобілізацію та правове регулювання оповіщення громадян для виконання військового обов'язку в цей період.

Варто пам’ятати! Під час мобілізації для ефективної протидії російській агресії та посилення обороноздатності нашої країни держава здійснює комплекс заходів, в тому числі й тих, що стосуються доукомплектування Збройних Сил України у воєнний час. 

Що таке мобілізація? 

Мобілізація — це комплекс заходів для планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. 

Якою може бути мобілізація та як вона може відбуватися?

Мобілізація може:

  • бути загальною або частковою;
  • проводитися відкрито чи приховано.

Також законодавство передбачає цільову мобілізацію*.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначає Президент України в рішенні про її проведення.

*Незважаючи на те, що у Законі “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” згаданий такий різновид мобілізації, мета цільової мобілізації донедавна була визначена лише в Законі “Про правовий режим надзвичайного стану”. Так, згідно з ч. 2 ст. 17 цього Закону, метою цільової мобілізації є ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час. Утім, Постановою від 7 травня 2022 року №545 “Про внесення зміни до Положення про єдину державну систему цивільного захисту” уряд розширив перелік завдань цільової мобілізації, яка відтепер може здійснюватися для ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій. Таким чином, для цільової мобілізації з ліквідації наслідків ведення воєнних дій стануть доступними всі інструменти, передбачені Положенням про єдину державну систему цивільного захисту.
 
На який термін та яку мобілізацію оголошено в Україні?

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб.

Указ затверджено Законом України від 3 березня 2022 року №2105-IX.

Що таке загальна мобілізація та на якій території її мають провести відповідно до Указу Президента?

Загальна мобілізація відбувається одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 2 ст. 4 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 постановлено провести мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Чи може відбуватися призов на строкову військову службу під час мобілізації?

Законодавство не передбачає окремих обмежень щодо проведення призову на строкову військову службу під час мобілізації.

Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначає Указ Президента України. Такий указ публікують у засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікують не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

Важливо! За повідомленням Генерального штабу Збройних Сил України, призов на строкову військову службу до війська у квітні-червні поточного року не проводитимуть.

Так, Указом Президента України від 11 квітня 2022 року №230/2022 було внесено зміни до Указу Президента України “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році” від 29 грудня 2021 року №687/2021, звідки вилучили положення про призов на строкову військову службу громадян України чоловічої статі, які відповідають вимогам частини першої ст. 15 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у квітні-червні 2022 року. 

Відповідно до редакції цього Указу від 12 квітня 2022 року, призов на строкову військову службу заплановано у жовтні-грудні 2022 року.

Кого призивають на військову службу під час мобілізації?

На військову службу під час мобілізації призивають:

  • резервістів та 
  • військовозобов’язаних, 
  • які перебувають у запасі і 
  • не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Хто такі військовозобов'язані?

Військовозобов'язані — це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави

Хто такі резервісти?

Резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Що таке особливий період?

Це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

З якого моменту настає особливий період?

Такий період настає з моменту: 

  • оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або 
  • доведення його до виконавців інформації стосовно прихованої мобілізації чи 
  • введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Який час охоплює особливий період?

Такий період охоплює:

Для чого Закон передбачає призов осіб із числа резервістів в особливий період?

Закон “Про військовий обов'язок і військову службу” окремо у ст. 39-1 регламентує призов осіб із числа резервістів в особливий період для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань за рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України з числа громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву.

Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації?

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані (ч. 1 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”):

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (із наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених ч. 6 ст. 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період?

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають (ч. 3 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”):

  • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти — за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

Також призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, однак можуть бути призвані за їхньою згодою жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

  • військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
  • працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування увійшли до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не увійшли до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Чи є додаткові категорії осіб, які не підлягають призову під час часткової мобілізації?

Крім наведеного вище, не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом 6 місяців із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Таких осіб у зазначений період можуть призвати на військову службу за їхньою згодою.

Хто з числа резервістів не підлягає призову в особливий період?

Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову:

  • визнані за результатами медичного огляду непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  • досягли граничного віку перебування в резерві, або якщо час, що залишився до досягнення такими громадянами граничного віку перебування в резерві, є меншим за строк, на який здійснюється призов;
  • вислужили встановлені строки військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, і з дня їх звільнення з такої служби пройшло менше 1 року;
  • мають загальний строк військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у календарному обчисленні не менше 1 року. Таких осіб у зазначений період можуть призвати на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за їхньою згодою.
Чи можуть громадяни, які перебувають на військовому обліку, після оголошення мобілізації змінити місце проживання?

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації заборонено змінювати місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у ч. 3 ст. 22 Закону.

Хто та на підставі чого оповіщає громадян щодо виконання військового обов'язку під час мобілізації?

Оповіщення громадян здійснюється:

  • за загальним правилом на підставі документів керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема розпоряджень, повісток, мобілізаційних розпоряджень;
  • командирами військових частин:
    • військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України — за викликом керівників органів, у яких вони перебувають на військовому обліку;
    • військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України — за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України;
    • військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (тобто Державної служби України з надзвичайних ситуацій).
Чи можуть інші суб’єкти оповіщати громадян щодо виконання військового обов'язку під час мобілізації та на підставі чого?

У разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних, оповіщення зазначених у розпорядженні призовників і військовозобов’язаних можуть здійснювати:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад — за місцем проживання під їх особистий підпис у картках первинного обліку (у разі відсутності призовників і військовозобов’язаних за місцем їхнього проживання вимогу про виклик доводять до відома власників будинків, у яких вони проживають);
  • керівники державних органів, підприємств, установ та організацій — шляхом видання наказу про оповіщення призовників і військовозобов’язаних, а також доводять його до їхнього відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені ним строки. 
Де громадянам можуть вручати документи-оповіщення під час мобілізації?

Законодавство не містить чіткої вказівки щодо місця вручення документів-оповіщення для мобілізації.

У які строки та куди громадяни зобов’язані з’явитися після їх оповіщення для виконання військового обов'язку під час мобілізації?

Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

  • у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядження, повістках);
  • для окремих категорій, визначених у ч. 3 ст. 22 Закону, — у строки, визначені командирами військових частин. 
Що таке мобілізаційні розпорядження?

Форми мобілізаційних розпоряджень та вимоги до них безпосередньо не визначені у законодавстві. Втім, вони згадані у ч. 3 ст. 22 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, п. 28, 29, 40, 41, 78 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних, п. 4 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, п. 3 Положення про військовий квиток офіцера запасу.

Положення ч. 3 ст. 22 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” дозволяє зробити висновок, що мобілізаційне розпорядження — це різновид документа, який покладає обов’язок та містить строки явки до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Як свідчить практика (у тому числі судова*), мобілізаційні розпорядження видають за результатами проходження військово-лікарської комісії та у разі визнання особи придатною до військової служби. Вони мають форму вкладки (відповідно до п. 3 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, на внутрішньому правому боці обкладинки військового квитка біля згину наклеєно смужку паперу чи тканини завширшки 10 мм для вміщення мобілізаційних розпоряджень), містять інформацію про зарахування до команди та необхідність явки у визначений день та час для відправки в команду і комплектування військових частин. Про видачу та вилучення мобілізаційних розпоряджень роблять відповідні записи у військових квитках (на с. 19–21 — у військових квитках осіб рядового, сержантського і старшинського складу та на с. 15–17 — у військових квитках офіцерів запасу).

На практиці таке розпорядження вручають особі після прибуття (в тому числі за повісткою) до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у цьому ж центрі в разі визнання особи придатною до військової служби.\

 
Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку під час мобілізації, в особливий період?

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у формі штрафу:

  • на громадян — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 3400 грн.; 
  • на посадових осіб — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3400 до 5100 грн.

За повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період у ч. 2 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у формі штрафу:

  • на громадян — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3400 до 5100 грн;
  • на посадових осіб — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5100 до 8500 грн.

Якщо правопорушення має характер: 

  • ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за таке діяння у ст. 336 КК України передбачено кримінальну відповідальність у формі позбавлення волі на строк від 3 до 5 років;
  • ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації, за таке діяння у ст 336-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність у формі позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Порушення правил військового обліку. Під час мобілізації, в особливий період значну увагу приділяють військовому обліку, за порушення правил якого передбачена адміністративна відповідальність у формі штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 850 грн (ч. 1 ст. 210 КУпАП). У разі повторного протягом року порушення правил військового обліку, за яке особу вже піддали адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період — у формі штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн (ч. 2 ст. 210 КУпАП).

За ухилення військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у ч. 1 ст. 337 КК України передбачено кримінальну відповідальність у формі штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 5100 до 8500 грн) або виправних робіт на строк до 1 року.

Куди особа може звернутися в разі порушень її прав у зв’язку з мобілізацією? 

Про порушення, пов’язані з процесом мобілізації, громадяни можуть повідомити через гарячі лінії Міністерства Оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99.

Крім того, з приводу порушення законодавства під час мобілізації громадяни можуть звернутися до керівника відповідного Центру комплектування та соціальної підтримки. У такому зверненні особа має детально описати обставини порушення з вимогою про припинення порушення законодавства.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень зі здійснення мобілізації можна оскаржувати в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду. 

Які нормативно-правові акти регулюють питання оповіщення громадян для виконання військового обов'язку під час мобілізації?
Читайте також:

Що потрібно знати про виконання військового обов'язку?

Що потрібно знати про призов на строкову військову службу?