Дисклеймер. Матеріали Громадянської мережі ОПОРА жодним чином не спрямовані на перешкоджання зусиллям держави із захисту територіальної цілісності та незалежності. Мета цих публікацій — інформувати громадян про особливості реалізації їхніх конституційних прав та виконання обовʼязків в умовах воєнного стану. 

Під час воєнного стану актуалізувалися деякі питання, пов’язані з виконанням військового обов'язку, в тому числі й щодо призову на строкову військову службу. Тому ОПОРА, продовжуючи публікацію серії експлейнерів, пов’язаних із виконанням військового обов'язку, підготувала матеріал про особливості призову на строкову військову службу.

Які нормативно-правові акти регламентують питання призову на військову строкову службу?

Коли відбувається призов на строкову військову службу?

Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. 

Такий указ публікують у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікують не пізніше як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

Чи проводять призов на строкову військову службу навесні 2022 року?

За повідомленням Генерального штабу Збройних Сил України, призов на строкову військову службу у квітні-червні поточного року не проводитимуть.

Так, Указом Президента України від 11 квітня 2022 р. №230/2022 було внесено зміни до Указу Президента України “Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році” від 29 грудня 2021 р. №687/2021, у якому вилучили положення про призов на строкову військову службу громадян України чоловічої статі, які відповідають вимогам частини першої ст. 15 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у квітні-червні 2022 року. 

Відповідно до редакції цього Указу від 12.04.2022, призов на строкову військову службу планують у жовтні-грудні 2022 року.

Де та з якою метою громадяни України проходять строкову військову службу?

Строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок та вмінь для збройного захисту Вітчизни.

Кого призивають на строкову військову службу?

На строкову військову службу призивають: 

  • придатних для цього за станом здоров'я 
  • громадян України 
  • чоловічої статі 
  • яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку 
  • і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Хто має право на відстрочку від призову на строкову військову службу?

Особливості відстрочки від призову на строкову військову службу регулює ст. 17 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”. 

Прикладами (однак не вичерпними) для відстрочки можуть слугувати такі випадки.

Відстрочку за сімейними обставинами надають за бажанням особи призовникам, які мають:

  • непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб — громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
  • неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їхнього віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
  • дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно;
  • дитину віком до трьох років;
  • двох і більше дітей;
  • вагітну дружину;
  • або є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відстрочка у зв'язку зі здобуттям освіти. Також відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надають громадянам призовного віку, які навчаються:

  • у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання (проте у разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу);
  • у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;
  • у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;
  • у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;
  • в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка для продовження професійної діяльності. Відстрочку від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надають таким громадянам призовного віку:

  • педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, — на весь період їх роботи за спеціальністю;
  • медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, — на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
  • священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, — на час виконання обов’язків священнослужителя;
  • сільським, селищним, міським головам — на строк виконання ними цих повноважень;
  • особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук) / доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки) / мистецтв, за якими присуджено науковий / освітньо-творчий ступінь, — на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
  • резервістам — на весь період служби у військовому резерві;
  • поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань — на весь період їх служби;
  • співробітникам Служби судової охорони — на весь період їх служби.

Кого звільняють від призову на строкову військову службу?

Підстави звільнення від призову на строкову військову службу визначені у ст. 18 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”. Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняють громадян України:

  • які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
  • які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
  • батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
  • які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Важливо! Варто розрізняти поняття звільнення від призову на військову службу та звільнення з військової служби. Звільнення від призову відбувається до того, як особа почала проходити військову службу, а звільнення з військової служби відбувається під час її проходження та регулюється ст. 26 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу”.

Яким чином відбувається оповіщення громадян про призов і чи необхідне воно?

Законодавство передбачає оповіщення громадян про призов на строкову військову службу повістками.

Так, у 3-денний строк після набрання чинності Указу Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу. Конкретні строки явки до призовних дільниць встановлюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян.

Однак юридичним фактом, який породжує обов’язки для призовників та громадян призовного віку, є саме набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову. Після набрання ним чинності:

  • призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці;
  • у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в 10-денний строк із дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України;
  • призовники, які змінили місце проживання, зобов'язані в 7-денний строк прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання для взяття на військовий облік;
  • керівники підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.

Хто вручає повістки про призов на строкову військову службу?

Вручення повісток про призов на строкову військову службу проводиться через:

  • відповідні органи місцевого самоврядування;
  • керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;
  • керівників закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності;
  • або безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Що є поважними причинами неприбуття призовників?

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

  • перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Призовникам, які не прибули для проходження районної (міської) призовної комісії з поважних причин, визначається інший день для її проходження. 

З якою метою і коли проводять приписку громадян?

Приписку громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводять із метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих рис.

До призовних дільниць щороку протягом січня-березня приписують допризовників, яким у рік приписки виповнюється 17 років. 

Хто проводить приписка громадян?

Приписку проводять відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

На підставі якого документа та у який строк необхідно прибути для приписки?

Прибути для приписки необхідно на підставі повістки та у строк, зазначений у ній. Форма повістки для приписки до призовної дільниці затверджена у додатку 5 до Положення про підготовку і проведення призову громадян.

Хто вручає повістки для приписки?

Вручення таких повісток проводиться через: 

  • відповідні органи місцевого самоврядування;
  • керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;
  • керівників закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності;
  • або безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Куди необхідно прибути для приписки?

Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Що таке територіальні центри комплектування та соціальної підтримки і що сталося з військовими комісаріатами (військкоматами)?

Із прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку” від 30.03.2021 №1357-IX відбулася реформа, якою військові комісаріати замінили на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Втім, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких їх утворюють. Крім цього, існують нормативні акти, в яких ще є згадки про військові комісаріати (наприклад, Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних у редакції від 14.03.2022).

Що є поважними причинами неприбуття громадян для приписки?

Поважними причинами, які підтверджені відповідними документами, для неприбуття громадян до призовних дільниць у строк, встановлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, визнаються:

  • потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову (приписки) і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
  • смерть або тяжка хвороба близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата або сестри, діда, баби) або близького родича його дружини;
  • наявність тяжкого захворювання та відсутність можливості вільного пересування, які виникли під час призову (приписки), що стало перешкодою своєчасному прибуттю.

Яка відповідальність передбачена за порушення порядку призову на строкову військову службу?

Призовники можуть нести адміністративну відповідальність за:

  • порушення правил військового обліку — у формі штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 850 грн (ч. 1 ст. 210 КУпАП);
  • повторне протягом року порушення правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період — у формі штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн (ч. 2 ст. 210 КУпАП);
  • зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату — у формі штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 850 грн (ч. 1 ст. 211 КУпАП);
  • повторне протягом року зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період — у формі штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн (ч. 2 ст. 211 КУпАП).

За ухилення призовника від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у ч. 1 ст. 337 КК України передбачено кримінальну відповідальність у формі штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 5100 до 8500 грн) або виправних робіт на строк до 1 року.

Якщо правопорушення має характер ухилення від призову на строкову військову службу, за таке діяння у ст. 335 КК України передбачено кримінальну відповідальність у формі обмеженням волі на строк до 3 років.

 

Читайте також:

Що потрібно знати про виконання військового обов'язку?

Що потрібно знати про мобілізацію та оповіщення громадян для виконання військового обов'язку в цей період?