1 вересня офіційно розпочинається виборчий процес з проміжних виборів народного депутата на 197 окрузі, центр якого кілька днів тому ЦВК перенесла із Канева до Золотоноші. І вже 31 жовтня виборці  окремих громад Черкащини визначаться, хто замінить чинного голови Черкаської ОДА, представника партії “Слуга народу” Олександра Скічка, який після призначення на посаду склав депутатський мандат. ОПОРА розповідає про ситуацію на окрузі, про те, хто вже вв’язався у боротьбу і як потенційні кандидати провели свої дочасні кампанії.

Обстановка на окрузі дещо вичікувально-нервова, однак виключно на фоні ще свіжих баталій на виборах депутата від 87 округу, які показують, що не завжди в нас верховенствує закон. Тим паче і сам 197 в різні роки ставав місцем не менш запеклої і брудної боротьби. У 2012 він був одним із п’яти “проблемних”, де попри волевиявлення громадян результати так і не встановили. Десятиліттям раніше, в дещо інших межах, він був першим, де знову-таки на перевиборах, що їх призначили також нібито через неможливість встановити результат, було використано організовану мережу для прямого грошового підкупу, що, втім, не було доведено у судовому порядку. У 2019 тут реєстрували “двійників” для одного з фаворитів, а в 2014 – “трійників” для іншого, однак загалом останні кампанії пройшли тут відносно чисто. Тож, як завжди на наших виборах, очікувати можна чого завгодно, однак і заздалегідь нагнітати не варто.

За період від призначення Скічка головою ОДА у січні до старту виборчого процесу про свої наміри балотуватись заявили понад десяток потенційних кандидатів. Висування ще кількох, з огляду на їхні активності, пророкували журналісти та політичні експерти. Дехто промацав ґрунт, однак скоріш за все балотуватись вже не буде. Тож загалом наразі йдеться про 16 імовірних кандидатів. Серед них колишні нардепи, чинні депутати місцевих рад, активісти, міський голова та співак.

Дочасні кампанії усі вони вели по-різному, залежно від амбіцій та бюджетів. Хтось лише рекламою у соцмережах, хтось лише зовнішньою рекламою та подекуди публікаціями у ЗМІ. А хтось і повноцінно – з білбордами, зустрічами, джинсою, концертами та низкою інших традиційних прийомів турботи про громаду упродовж всього довиборчого періоду.

Головною інтригою передвиборчого періоду було питання: кого ж висуне провладна партія, аби спробувати зберегти за собою звільнене місце в Раді. На початковому етапі політичні оглядачі та експерти сходились на тому, що під прапорами “Слуги народу” піде чинний депутат Черкаської обласної ради від партії “За майбутнє”, начальник управління військових представництв Міноборони, колишній військовий комісар області Євгеній Курбет. На чергових виборах у 2019 він уже пробував пройти до парламенту самовисуванцем від 195 округу, до якого входили колишні Чорнобаївський, Чигиринський, Драбівський райони та частина Черкас. Тоді кандидат набрав 27% голосів і поступився висуванцю від “Слуги народу”. А також встиг відзначитись доволі брудною кампанією. Зокрема із безплатною роздачею різних товарів і послуг: окулярів, пакетів із насінням, медичних консультацій, страхових полісів та екскурсій у зоопарк.

Фото Фейсбук-сторінка Євгенія Курбета

Тепер же він фактично одним із перших розпочав свою дочасну кампанію рекламою у соцмережах, рясними публікаціями з ознаками джинси у ЗМІ, візитами на підприємства і в заклади округу. Ба навіть роздавав стилізовані зеленим кольором агітматеріали, де містились його фотографії разом із впливовими політиками та посадовцями регіону та округу. 

Разом із тим висування Курбета нібито підтримував могутній агрохолдинг Юрія Косюка “МХП”, чиї значні потужності розташовані в Черкаському районі. Потенційний кандидат у червні навіть з’являвся на відкритті соціального магазину компанії та звітував про свою причетність до події у районних ЗМІ. Однак офіційних заяв про підтримку Євгенія Курбета не оприлюднювали ні МХП, ні “Слуга народу”. Та й сам потенційний кандидат, який ще у квітні підтвердив свої наміри про їхню підтримку також не заявляв.

Паралельно із Курбетом у політичних колах говорили про наміри висуватись від “Слуги народу” сина експрокурора області, однокласника Олександра Скічка, депутата Черкаської обласної ради від цієї партії, заступника голови ради Сергія Лісового. Той нерідко з’являвся на різноманітних заходах поруч із головою ОДА, розмістив у окрузі кілька білбордів, зрідка фігурував у матеріалах з ознаками джинси у ЗМІ та час від часу використовував платну промоцію для публікацій зі своєї сторінки у Facebook. Однак публічно про свої наміри не заявляв.

У червні між Косюком та Скічком, як пишуть місцеві ЗМІ, пробігла чорна кішка. Конфлікт був пов’язаний із спробою організувати відставку голови Черкаської обласної ради Анатолія Підгорного, котрий представляє партію ВО “Черкащани”, хребтом якої є потужні аграрії регіону, зокрема і керівники підприємств агрохолдингу Косюка. Відставка, до слова, провалилася. Згодом заговорили і про провал перспективи підтримки Курбета провладною партією.

Можливо саме це спонукало Лісового в першій половині липня оновити білборди на окрузі та запустити іще кілька промотованих дописів у Facebook. Окрім нього тоді ж в кампанію обережно включився й депутат Черкаської міської ради від “Слуги народу” Сергій Дудка, який розмістив кілька білбордів у Черкасах, хоч і без оголошення намірів балотуватись.

Та наприкінці липня крапку в інтризі поставив очільник обласного осередку партії Олександр Корнієнко, котрий під час візиту в область сказав, що партія бачить своїм кандидатом на виборах по 197 округу міського голову Золотоноші Віталія Войцехівського, котрий перебуває на посаді вже третій термін і змінив за цей час три партії: “Союз. Чорнобиль. Україна” (2010), БПП (2015) та СН (2019).

Поки Корнієнко говорив, що остаточне рішення ухвалюватиме Політична рада партії після врахування думки громади, міський голова Золотоноші включився в дочасну агітаційну кампанію великою кількістю зовнішньої реклами, публікаціями у друкованих та онлайн-ЗМІ округу, де, зокрема, розповідали про візит голови ОДА в Золотоношу з інспекцією об’єктів т. зв. “Великого будівництва” (матеріал відверто марковано як “політична реклама”), чи ж поширювали іміджеву інформацію про підписання меморандуму із сміттєпереробною компанією в стінах ОДА і за участі її чиновників. Цікаво, що подібні матеріали про інспекцію та про підписання меморандуму розміщені й на сайті ОДА. Такі дії, ймовірно, мають ознаки використання адмінресурсу. Разом із тим проти Войцехівського через промотовані пости у Facebook та онлайн-ЗМІ поширювали матеріали з ознаками чорного піару.

Міський голова Золотоноші одразу ж почав їздити округом, а його агітатори у футболках “підтримую Войцехівського” біля партійних наметів у людних місцях на окрузі збирали підписи на підтримку потенційного кандидата, роздавали газети із його інтерв’ю та переліком здобутків, а сумлінніші ще й не лінувались поагітувати усно. Окрім підписів збирають і телефонні номери прихильників.

Тож станом на останню декаду серпня борди Лісового ще висять, борди Дудки зникли, також зовсім згасла активність Євгена Курбета і сам він тепер каже, що ще остаточно не визначився. В той час кампанія Войцехівського набирає все більших обертів.

Досить потужну дочасну кампанію вів колишній нардеп від цього окргу Владислав Голуб. У 2014 його обрали від Блоку Петра Порошенка, а в 2019 він як самовисуванець поступився тут тому-таки Скічку, набравши 17,6% проти його 50,9% голосів. У червні “іміджевими публікаціями” у багатьох ЗМІ поширювали результати соціологічного опитування, де саме він значиться лідером перегонів.

Попри те, що намір балотування Голуб не озвучував, потенційний кандидат часто зустрічався з громадами на окрузі, вельми активно використовував зовнішню рекламу, рекламу в соцмережах, публікував у друкованих та онлайн-ЗМІ матеріали з ознаками джинси. Також звітував про встановлення камер безпеки у громадах округу, проведення аналізу питної води в деяких селах, ремонт дитячого садочку, тощо.

Нерідко екснардеп згадував і про реалізовані на окрузі за його каденції проєкти, які фінансувались субвенціями із держбюджету. Окрім того, від імені нещодавно зареєстрованої ГО “Разом ми потужна сила” та з іміджевого матеріалу  в стрічці одного з регіональних онлайн-медіа Голуб звітував про те, що нібито саме завдяки його багаторічній роботі Черкаська міська рада виділила кошти на ремонт двох вулиць у місті в межах округу. Від імені тієї ж ГО потенційний кандидат звітує те, що її юристи  відвідали 50 сіл із консультаціями щодо старту продажу землі. А в липні та серпні на окрузі були відкриті два культурно-освітні центри, де для людей старшого віку проводять безкоштовні курси типу “Смартфон – корисний помічник”, чи ж “Фінансова безпека та грамотність”.

Першого липня Владислав Голуб, якого ще за каденції у восьмому скликанні Верховної Ради, з деяким скандалом призначили головою Федерації футболу Черкаської області, виступив на сесії Черкаської міської ради з пропозицією присвоїти авторові переможного голу в матчі збірних команд з футболу Швеції та України, черкащанинові Артемові Довбику звання “почесний громадянин міста Черкаси”. Також колишній нардеп долучався до облаштування фан-зони для перегляду матчів  чемпіонату Європи з футболу в Черкасах.

Місцеві оглядачі нерідко говорять, що для Голуба реванш на цих виборах є принциповим.


 

Фото Фейсбук-сторінка Андрія Іллєнка

Досить активно на етапі дочасної агітації працював і представник ВО “Свобода”, нардеп двох попередніх скликань Андрій Іллєнко. Він активно зустрічався з виборцями на окрузі, особисто і з командою розповсюджував агітаційну газету, подекуди агітував методом від дверей до дверей, використовував рекламу у соцмережах та публікації з ознаками джинси у друкованих ЗМІ округу,  з’являвся в ефірах черкаських онлайн-видань. Окрім того, організував у Каневі перегляд фільмів та футбольних матчів Чемпіонату Європи на великому екрані. За його ініціативи в Черкасах, Золотоноші та Каневі 9, 10 та 11 липня відбулись концерти гурту Romax та співачки з псевдонімом EKA. Поза тим потенційний кандидат, наприклад, побував на сесії Новодмитрівської тергромади, де розглядались питання побудови на території громади потенційно шкідливого виробництва, а також перейнявся закриттям шкіл у селах Шабельники та Софіївка, про що звітував на сторінці у Facebook.

Про намір балотуватися від округу заявив і потенційний кандидат від партії “Народовладдя” Сергій Василюк, відомий, зокрема, як фронтмен гурту “Тінь Сонця”. У 2012 році співак вже балотувався до Верховної Ради у 102-му окрузі (Кіровоградщина) від партії ВО “Свобода” й посів друге місце. Сергій Василюк разом із лідером партії “Народовладдя” екс-нардепом Юрієм Левченком спілкувались із виборцями на окрузі, роздавали листівки. Також використовували рекламу у соцмережах. Окрім того, потенційний кандидат закликав виборців підтримати партію та безпосередньо його кампанію фінансово. І, звичайно ж, дав чимало концертів. Однак після концертно-агітаційного туру в першій половині липня активність потенційного кандидата від “Народовляддя” на окрузі згасла, однак у партії запевняють, що агітаційна робота на окрузі силами активістів триває.

Партія “Європейська Солідарність” ще на початку лютого оголосила, що їхнім кандидатом буде колишній політв’язень Кремля, а нині депутат облради та перший заступник її голови Роман Сущенко. Потенційний кандидат бував на окрузі, відвідував свята, заклади, спілкувався з громадами та колективами. Окрім того деякою мірою використовував рекламу в соцмережах, вітав із Великоднем та Днем Незалежності із білбордів, час від часу з’являвся у ймовірно джинсових публікаціях у ЗМІ.

У  квітні до Черкас приїздив лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, котрий серед іншого зустрівся з лікарями у Черкаській міській дитячій лікарні, куди передав кисневі концентратори від Фонду Порошенка. При цьому був присутній і Роман Сущенко, який 30 березня і сам передавав концентратори від фонду в Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги.

Одним із найдосвідченіших політиків пелотону є нардеп кількох попередніх скликань, віцепрем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Тимошенко (2005), двічі заступник голови Верховної Ради (2007, 2008–2012), позаштатний радник президента Петра Порошенка (18.06.2014–13.07.2015) нині ж лідер політичної партії “Громадський рух “Рідна країна”, Микола Томенко. Потенційний кандидат одним із перших оголосив про намір балотуватися і на етапі дочасної кампанії проявляв помірну активність: відвідував ефіри місцевих каналів, розміщував рекламу у Facebook та від часу бував на окрузі, де, наприклад, дарував бібліотекам книжки, чи брав участь у змаганнях із пляжного волейболу.

Ще одним потенційним кандидатом є помічник мажоритарника від 198 округу Сергія Рудика Максим Зеленський, який розпочав публічну активність на окрузі наприкінці липня. У вересні минулого року він зі скандалом звільнився з Черкаської ОДА, де очолював управління сім’ї, молоді та спорту, а вже з першого червня цього року почав допомагати нардепу. Разом із ним він відвідував округ, вивчаючи проблематику та інспектуючи переважно освітні заклади, а також звітував у друкованих ЗМІ та соцмережах про виділені “за сприяння Сергія Рудика” кошти із держсубвенції на встановлення спортивних та дитячих майданчиків та ремонти в освітніх закладах на окрузі.  Про намір балотуватися не заявляв.

Ще одним потенційним кандидатом є депутат Черкаської районної ради попереднього скликання від ВО “Батьківщина”, кандидат до Київської обласної ради від партії “УДАР” на останніх місцевих виборах Іван Степанець. Він із білбордів вітав жителів округу з Великоднем та з Днем Незалежності, також вітав з іншими святами зі сторінок друкованих видань округу, де окрім того частенько з’являлись його матеріали з ознаками джинси. Нерідко відвідував різноманітні святкування в громадах на окрузі. 

Ще всередині лютого про намір балотуватись на окрузі заявив і представник партії “Національний корпус” Ігор Зайчук. У 2019 році він був 153 у списку кандидатів у депутати до Верховної Ради від ВО “Свобода”, а на місцевих виборах 2019 – № 2 у єдиному списку кандидатів у депутати Черкаської міської ради партії “Національний корпус”. Потенційний кандидат зрідка використовував рекламу в соцмережах, а на ефірі одного з місцевих інтернет-видань, окреслюючи свої виборчі амбіції говорив про те, що їздить округом і вивчає його проблематику.

На різних етапах дочасної кампанії виникали й інші потенційні кандидати. Депутатку Черкаської обласної ради від партії “За майбутнє”, дружину Черкаського міського голови Валерію Бондаренко бачили кандидаткою журналісти та політичні експерти, хоча акцентованих безпосередньо на округ активностей вона не проявляла. Про свій намір балотуватись заявляв голова громадської організації “Єдина сила” Володимир Нетребенко, котрий на останніх місцевих виборах балотувався до Київської міської ради від Радикальної партії, у 2015 — від партії “Єдина сила”. Однак за період дочасної кампанії жодних активностей більше не проявляв. Окрім них, про свій намір балотуватись дещо розмито в інтерв’ю своєму ж виданню говорив нардеп сьомого скликання від цього ж округу, нині радник міського голови Черкас Леонід Даценко, проте жодною іншою спрямованою на округ діяльністю не відзначився. Також серед потенційних кандидатів колишній міністр екології та природних ресурсів, лідер партії “Успішна Україна” Ігор Шевченко, який за період дочасної кампанії відзначився хіба промотованими дописами із у Facebook із питанням чи варто йому балотуватись, програмою на власному сайті та джинсовою публікацією в одному із друкованих ЗМІ регіону.

Не виключено, що це не весь перелік кандидатів. На певних етапах ширились чутки і про намір висування від округу когось із політичних важковаговиків, як то, до прикладу Олега Ляшка, чи Арсенія Яценюка. Говорили і про з’яву представників шоубізу, в особі співачки Тіни Кароль. Наразі, з огляду на дочасну кампанію, ці чутки скорше безпідставні, однак Черкащина пам’ятає не одного т. зв. “парашутиста”. У 2013 вибори на проблемному 194 окрузі виграв Михайло Поплавський, а, наприклад, в 2002 на 201 окрузі, куди в той час входив і Канів, теж на перевиборах переміг Нестор Шуфрич. 

Попри те, що місцеві ЗМІ та оглядачі вже виділили двох фаворитів, між якими й точитиметься основна боротьба, кампанія обіцяє бути насиченою і конкурентною для всіх учасників виборчого процесу. А пам’ятачи про досвід скандальних виборів на 87 окрузі, про неї вже говорять, як про напружену і побоюються використання адмінресурсу з боку партії влади. Окрім того 20 серпня Центральна виборча комісія на своєму засіданні прийняла рішення про перенесення центру одномандатного виборчого округу №197 з Канева до Золотоноші. Таке рішення було прийняте за поданням Черкаської ОДА, яка обґрунтувала запит відсутністю у місті Каневі належного приміщення для роботи окружної виборчої комісії. Також серед аргументів на засіданні говорилося про те, шо Золотоноша є районним центром, а Канівський район ліквідовано.

Зрештою, дочасна кампанія, хоч такі дії і порушують демократичні стандарти виборів, пройшла спокійно, тож хотілося б сподіватись, що такою ж буде і кампанія офіційна.

Цілком можливо, що це одні з останніх виборів “по мажоритарці”.

 

За коментарями звертайтеся:
Захар Колісніченко, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Черкаській області
тел.: 0972303533
email: cherkasy@opora.org.ua