Часто у своїх матеріалах ОПОРА пише про адмінресурс та про зловживання владою. За оцінками нашої організації, зловживання адміністративним ресурсом є найбільш типовим і поширеним способом впливу на результати народного волевиявлення. У цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, що це таке і які є його різновиди.

Якщо говорити дуже просто, то це коли політики та політичні партії використовують державний ресурс та свої повноваження для переобрання. 

Зловживання адмінресурсом включає різноманітні прояви використання владних повноважень і державних ресурсів у виборчих інтересах кандидатів чи партій. Тому можна виокремити такі основні типи адміністративного ресурсу, як інституційний, бюджетний, силовий, регуляторний та медійний.

Тепер детальніше зупинимося на кожному типі адмінресурсу. 

Інституційний адміністративний ресурс

Розпочнемо з інституційного. Під його поняттям розуміється використання кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів у інтересах окремих партій чи політиків, за відсутності рівного доступу до них усіх інших політичних акторів.

Має декілька форм прояву. Наприклад:

  • участь державних службовців чи працівників бюджетних установ у робочий час у передвиборчих заходах кандидатів чи партій;

  • прямий чи прихований тиск на  кандидатів, активістів політичних партій, членів виборчих комісій за місцем їх основної зайнятості.

Декілька прикладів з українських виборів:

Протягом президентських виборів 2010 року під час візиту кандидата Віктора Януковича до Херсона курсантам місцевого морехідного училища скасували дві пари та направили їх на мітинг. Мотивуючи молодь брати участь у заході наступним чином: «Хто не з'явиться, той на іспит може теж не приходити». 

Під час парламентських виборів 2019 року в Житомирі (ОВО №62) міський голова обласного центру Сергій Сухомлин, Віцепрем'єр-міністр України Геннадій Зубко стали учасниками відеозвернення на підтримку кандидата-самовисуванця Ігоря Гундича, натомість міський голова Харкова Геннадій Кернес проводив спільно з кандидатом-самовисуванцем у ОВО №169, народним депутатом України Олександром Грановським зустрічі з виборцями та офіційні заходи. 

Бюджетний адміністративний ресурс

Під поняттям бюджетного адмінресурсу розуміється використання бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій чи політиків. Декілька форм прояву: 

  • пряма роздача виборцям державних грошових ресурсів, товарів чи послуг;

  • спонтанні бюджетні виплати у ході або незадовго до виборчої кампанії, без обґрунтування запланованого і невідкладного характеру таких виплат;

  • надання службовими і посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування  зобов’язань чи обіцянок щодо реалізації за бюджетні кошти інфраструктурних проєктів, вирішення соціальних проблем чи підвищення зарплат, пенсій, стипендій.

Одним із прикладів використання бюджетного адмінресурсу на останніх виборах до Верховної Ради стало використання субвенцій на соціально-економічний розвиток у агітаційних цілях народних депутатів, які повторно намагалися переобратися. Всього за рік моніторингу було зафіксовано 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 депутатів.

Декілька прикладів з українських виборів:

В ході парламентських виборів 2012 року 21 серпня Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник та голова Харківської ОДА Михайло Добкін вручили водіям шкільного транспорту з усіх районів Харківщини сертифікати та ключі від 40 нових шкільних автобусів, придбаних за кошти державного бюджету в рамках програми «Рівний доступ до якісної освіти». Це відбувалося спільно з кандидатами в депутати від «Партії регіонів» Дмитром Добкіним (ОВО №178), Олександром Біловолом (ОВО №180), Євгенієм Мураєвим (ОВО №181).

Що стосується інших прикладів, то під час позачергових парламентських виборів 2019 року явним порушенням вимог законодавства щодо політичної неупередженості органів влади у виборчому процесі стало підписання Угоди про співпрацю між кандидатом-самовисуванцем Андрієм Іванчуком у ОВО №88 та громадою Коломиї (Івано-Франківська область). При цьому дану Угоду від імені виборців та членів громади підписав міський голова Коломиї Ігор Слюзар. У цьому документі кандидат пообіцяв вирішити актуальні місцеві проблеми у разі його обрання народним депутатом України.  

Силовий адміністративний ресурс

Під поняттям силового адмінресурсу розуміється використання правоохоронних та інших органів, що мають повноваження здійснювати примус (поліція, прокуратура, СБУ, митниця, податкова) в інтересах одних політиків чи партій або з метою тиску на інших. 

Деякі форми прояву:

  • кримінальне переслідування чи адміністративне покарання політиків (потенційних чи фактичних кандидатів), їх затримання чи арешт під час або незадовго до виборчої кампанії (у т. ч. погрози щодо переслідування);

  • фізична протидія публічним масовим заходам окремих політиків чи партій, штучне створення неприйнятних умов для їх проведення;

  • прямий чи прихований тиск на кандидатів, активістів політичних партій, членів виборчих комісій, журналістів (у т. ч. за місцем їх основної роботи).

Приклад з українських виборів:

Випадки тиску з боку правоохоронних органів на кандидата в депутати Юрія Фурмана (самовисуванець по 106 одномандатному виборчому округу) були зафіксовані у Сєверодонецьку Луганської області під час парламентських виборів 2012 року. Так, 3 жовтня 2012 р. так і не відбулася запланована зустріч кандидата з мешканцями міста, у зв’язку із затриманням Ю. Фурмана через організацію начебто несанкціонованого мітингу. Попри те, що Луганський окружний адміністративний суд виніс ухвалу, що проведення зустрічей кандидатів у депутати з виборцями не потребує попереднього узгодження з місцевою владою, керівництво Сєверодонецької міліції трактувало таку норму на власний розсуд. 

Регуляторний адмінресурс

Під поняттям регуляторного адмінресурсу розуміється ухвалення органами державної влади, місцевого самоврядування і підконтрольними їм структурами управлінських рішень в інтересах окремих політиків чи партій. 

Має декілька форм прояву. Наприклад:

  • застосування санкцій та проведення раптових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій;

  • вибіркове застосування регуляторного законодавства проти суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть (чи планують брати) участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій.

Декілька прикладів з українських виборів:

14 серпня 2012 року під час виборів до Верховної Ради України кандидата від ВО «Батьківщина» Юрія Вознюка (ВО №153) викликали на допит в податкову міліцію. На підприємстві, де він тоді працював фінансовим директором (ТОВ «Екорембуд»), у 2012 році відбулося чотири податкові перевірки. Однак, з моменту реєстрації ЦВК, тиск з боку правоохоронних структур значно посилився. Фірмі інкримінували співпрацю з несумлінними платниками податків.

Під час парламентських виборів 2012 року «Партія регіонів» звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з вимогою заборони випуск газети «Рівне вечірнє» до завершення виборчого процесу. Підставою для судового позову стала публікація у популярному обласному тижневику статті під назвою «Суд – прислуга Партії регіонів». Представники провладної політичної сили вважали, що цей матеріал має на меті сформувати негативний імідж «Партії регіонів», а також містить завідомо неправдиві та наклепницькі дані про політичну силу. Редакція газети – «Рівне вечірнє» відмовилася визнавати позов. Представник видання повідомив, що стаття «Суд – прислуга Партії регіонів» опублікована як передвиборча агітація партії «УДАР». Розглянувши доводи сторін, суд вирішив відмовити «Партії регіонів» у задоволені позову і не задовольнив прохання заборонити випуск газети до кінця виборчого процесу.

Медійний адміністративний ресурс

Під поняттям медійного адмінресурсу розуміється використання підконтрольних органам державної влади і місцевого самоврядування ЗМІ в інтересах конкретних партій чи політиків.

Деякі з форм прояву:

  • прихована реклама в державних чи комунальних ЗМІ окремих політиків чи партій;

  • свідоме ігнорування ЗМІ резонансних чи суспільно важливих подій, висвітлення яких невигідне окремим політикам чи партіям.

Декілька прикладів з українських виборів:

Парламентські вибори 2012 року. «Чернівці» – комунальна газета міської ради, використовується для створення позитивного іміджу виключно в. о. міського голови і кандидата Віталія Михайлішина (кандидат від «Партії регіонів», ОВО №201). В газеті публікуються розлогі матеріали про його позитивні якості й досягнення та критика на адресу головного опонента.

Ще один випадок з парламентських виборів 2012 року. На офіційному сайті Полтавської міської ради висвітлюється благодійна діяльність лідерів ГО «Наш дім – Полтава» Олександра Залужного та Володимира Макара (кандидатів-самовисуванців у ОВО №144 та ОВК №145 відповідно). Якщо на сайті подати на пошук прізвища Залужний та Макар, то система видасть більше ніж 50 результатів, кожен з яких повідомляє про черговий благодійний вчинок громадських діячів.

P.S. 

У цьому матеріалі наведені лише окремі приклади. Їх перелік не вичерпний. Більше прикладів адміністративного ресурсу можна знайти у звітах ОПОРИ, які містяться у нас на сайті у розділі «Звіти». Про форми адміністративного ресурсу можна прочитати у цьому матеріалі. Про те, як протидіяти адмінресурсу, можна ознайомитися у Кодексі поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу, який напередодні парламентських виборів розробила Громадянська мережа ОПОРА.