25 жовтня 2015 року в Україні відбулись чергові місцеві вибори. Тоді, згідно з інформацією ЦВК, 140 політичних партій прийняли рішення щодо участі у виборчих перегонах. Переважна більшість з них так і не отримала жодного мандата, а ще частина обмежилась представництвом лише у певних регіонах України. Проте, як виявилось згодом, і лідери перегонів зіштовхнулись із проблемами. Зокрема, менше ніж за рік актуальними стали питання збереження позицій та впливу депутатських фракцій у місцевих радах, а з 2018 року в частині місцевих рад цілі фракції припинили своє існування.
І хоча справді масові “переходи у позафракційність” почалися лише у “виборчому” 2019 році, проте задля хронології варто відзначити, що першого депутата із фракції було виключено ще 24 грудня 2015 року. Ним стала Ірина Клець (БПП “Солідарність”), яка всупереч рішенню фракції взяла участь у голосуванні за секретаря Запорізької міської ради.
Загалом же із жовтня 2015 року по квітень 2020 року Громадянська мережа ОПОРА нарахувала близько 640 ротацій в усіх обласних радах та міських радах обласних центрів України (а також Кременчука та Кам’янського). При чому майже половина з них припала на 2019 рік.
Регіональна інтенсивність
У різних регіонах України депутати місцевих рад з різною інтенсивністю змінювали власні політичні фракції та групи.
Так, найбільша кількість ротацій відбулась у Черкаській області – 72, Харківській – 64, Дніпропетровській – 50, Волинській та Полтавській – 49, а також Житомирській – 47. У радах вищеперелічених областей розпадались цілі фракції.
Натомість найбільш фракційно стабільними виявились: Закарпатська – 1 ротація, Донецька – 2 та Вінницька області – також 2.
До речі, якщо за умовну абсолютну величину взяти загальну кількість депутатів в обласній раді та міській раді обласного центру, то найбільш “буремною” виявилась Черкаська область – 59,5% ротацій складу.
Фракційні зміни
Найбільше серед партій із кількістю депутатів місцевих рад понад 100 від депутатських переходів “постраждала” партія “Відродження” – нині її залишили трохи більше 30% депутатів. Понад 27,5% депутатів вийшли зі складу “Самопомочі”, майже 25% – із Радикальної партії, 24% – із “Опозиційного блоку”, та трохи більше – 23% – із “Європейської Солідарності”. При чому в кількісному показнику дві останні партії “недорахувались” місцевих обранців найбільше: ЄС – 165, а ОП – 99.
У свою чергу, найбільш стабільними у цьому плані виявились “Наш край” та “Батьківщина”. Фракції обох партій зуміли “втратити” лише трохи менше 6% депутатів.
А що на рахунок “вигодоотримувачів”?
Головною групою депутатів, що зросли за рахунок депутатських міграцій, стали позафракційні. Місцеві обранці, виходячи з “рідної” фракції, в основному не бажали приєднуватись до іншої. Як наслідок, кількість позафракційних зросла у понад 10 разів (1016%) – з 30 депутатів у 2015 році до 335 у квітні 2020 року.
Суттєвого посилання вдалось досягти також партії “Опозиційна платформа – За життя”, кількість представників якої зросла із 0 (партія не брала участі у місцевих виборах) до 53 депутатів. У значній частині регіонів депутати-вихідці також активно створювали депутатські групи регіонального характеру.
Фракційні зв’язки
Майже 60% усіх партійних переходів припали на позафракційність. Іншими словами, місцевий депутат після виходу з початкової фракції до іншої не приєднувався. У свою чергу, майже половина депутатів “Опозиційного блоку”, що покинули фракцію, приєднались до “Опозиційної платформи – За життя”. Так, зокрема, відбулось у Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях.
Доволі цікавою є також тенденція із ексдепутатами “Європейської Солідарності”. Якщо майже половина з них так і залишилась позафракційними, то інша вирішила створити депутатські групи. Так, у Житомирській обласній раді була створена група “Рідна Житомирщина”, у Черкаській – “Шевченків край”, Сумській – “За Сумщину”, Волинській – “Патріоти Волині”, у Полтавській разом із вихідцями з інших фракцій – “За успішну Полтавщину”.
Динаміка ротацій
З наближенням чергових місцевих виборів та фактичної зміни політичного балансу сил внаслідок виборів Президента України та позачергових парламентських виборів, депутати значно частіше почали змінювати власну фракційну приналежність. Так, майже 50% від усіх виходів з фракцій та переходів припало на 2019 рік. До прикладу, лише у грудні 2019 року відбулось 117 ротацій (17,8% від усіх). Найінтенсивніше, до речі, у Харківській обласній раді, де одразу про вихід із фракцій у грудні оголосило 57 депутатів із трьох партій: “Європейської Солідарності”, “Відродження” та “Опозиційного блоку”.
Довідково:
Громадянська мережа ОПОРА здійснює інформаційно-просвітницький та моніторинговий проєкт, спрямований на підвищення поінформованості громадян про діяльність політичних партій, мережу осередків та їх персональний склад, використання ними інструментів внутрішньопартійної демократії, способи інформування та взаємодії з виборцями. Моніторингом охоплено всі обласні центри України, а також міста Кременчук та Кам'янське.