Фото ілюстративне

Для послаблення України та її союзників у війні Кремль готовий грати в "голодні ігри". Участь Росії у Чорноморській зерновій ініціативі супроводжувалася шантажем та погрозами про вихід із "зернової угоди", перманентним саботажем роботи Спільного Координаційного Центру та систематичною ескалаційною політикою. Все це не сприяло продовольчій стабільності у світі.

Через штучне зменшення пропускної можливості "зернового коридору" Росія відбирала ключові українські ринки та робила світ все більш залежним від свого зерна. Відразу ж після виходу РФ з Чорноморської ініціативи російські війська намагаються знищити зернову інфраструктуру, аби максимально вибити Україну зі світового агроринку.

Через шантаж та ракетний терор Росія сподівається домогтися скасування частини санкцій та заполонити світ своїм зерном і добривами. Прикриваючись уявною турботою про бідні країни, Кремль краде українське зерно на окупованих територіях, хизується рекордними врожаями та мріє стати надважливим гравцем у сфері продовольчої безпеки у світі. Втім, частка українського зерна у світі лишається великою, тому міжнародна спільнота опрацьовує різноманітні варіанти для його експорту.

Кремль виходить із "зернової угоди" та погрожує вільному судноплавству у Чорному морі

Від початку дії "зернової угоди" 22 липня 2022 року Росія регулярно погрожувала вийти з неї, в односторонньому порядку зменшивши період пролонгації терміну дії договору з чотирьох місяців до двох. У чергову дату продовження угоди, 17 липня, Російська Федерація вирішила не продовжувати дію Чорноморської ініціативи з вивезення українського продовольства.

Кремль аргументував свої дії тим, що нібито гуманітарні цілі вивозу українського продовольства переведені на суто комерційну основу для "обслуговування вузьких корисливих інтересів Києва та його західних кураторів", а частка бідних країн Африки й Азії в угоді становила менше 3%. До того ж представники Кремля скаржилися, що меморандум між Росією й ООН з нормалізації російського експорту сільгосппродукції та добрив не виконується, а його, мовляв, повинні були втілювати паралельно з вивезенням українського продовольства.

Як наслідок, Росія відкликала гарантії безпеки судноплавства в північно-західній акваторії Чорного моря та заявила про відновлення там режиму тимчасово небезпечного району. Кремль зробив ставку на шантаж голодом, який мав би змусити світ відмовитися від санкцій.

На нараді з членами уряду 19 липня Владімір Путін виклав свої вимоги для відновлення Чорноморської ініціативи: виведення з-під санкцій експорту російського зерна та добрив на світові ринки; усунення перешкод для російських банків, які обслуговують постачання продовольства та добрив, у тому числі підключення до SWIFT; відновлення ввозу до Росії запчастин для сільгосптехніки та виробництва добрив; вирішення питання з фрахтом суден та страхуванням російських експортних поставок продовольства, а також щодо забезпечення логістики продовольчоо постачання; відновлення роботи аміакопроводу Тольятті — Одеса.

Зважаючи на це, можемо зробити висновок, що санкції проти Росії все ж мають негативний вплив на її економіку. 21 липня на Радбезі ООН заступник постпреда РФ Дмітрій Полянський визнав, що через санкції Росія втратила низку країн-покупців, ціни на імпортну сільгосптехніку та запчастини зросли на 40%, витрати на фінансові операції — на 10%, рентабельність постачання впала вдвічі, збитки російських сільгоспоператорів сягнули 1,2 млрд доларів, а виробників добрив — 1,6 млрд доларів.

Він зазначив, що запасні частини та сільськогосподарське обладнання не можуть бути ввезені до Росії, оскільки належать до товарів "подвійного призначення", а територія РФ оголошена зоною військового ризику, що підняло страхові тарифи до недоступного рівня. Також Полянський скаржився, що іноземні порти закриті для російських кораблів та вантажів, а рахунки російських сільгоспоператорів в іноземних банках заморожені.

Водночас Росія продовжує отримувати великі прибутки від експорту зерна. В Держдепі США заявили, що ООН разом із ЄС, Британією і США докладали зусиль, аби Росія могла експортувати своє продовольство. У 2022 році російські врожаї стали рекордними — зросли на 29,9% (154 млн тонн) порівняно з 2021 роком. І це стало також можливим за рахунок врожаїв окупованих українських земель, адже за підрахунками української зернової асоціації від початку повномасштабного вторгнення Росія вкрала близько 4 мільйонів тонн зерна.

Паралельно, за інформацією "Економічної правди", за останні півтора року Росія наполегливо відбирала ключові українські ринки, а Україна не змогла повернути всіх покупців. Ба більше, Росія намагається просувати план постачання свого зерна в Африку за участі Катару й Туреччини, але нині цф країни плани РФ не підтримують. До того ж не варто забувати, як Росія "виконувала" свої зобов’язання під час дії "зернової угоди": через російський саботаж роботи Спільного Координаційного Центру світ недотримав 25 млн тонн українського зерна.

І все ж, попри постійні атаки російських ракет і безпілотників, Україна стала надійним гарантом продовольчої безпеки. Вивезення українського зерна допомогло знизити світові ціни на продукти харчування більш ніж на 23% з березня минулого року. В Офісі Президента наголошують, що від 400 до 600 млн людей по всьому світу напряму залежать від продовольства України. Блокада українських портів може створити продовольчий дефіцит та підвищити ціни на зерно.

Україна шукає способів експорту власного зерна

Рішення Росії вийти з Чорноморської ініціативи викликало гостру реакцію світової спільноти. Його засудили Генсек ООН Антоніу Гутерріш, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, очільник МЗС Великої Британії Джеймс Клеверлі, голова Європейської ради Шарль Мішель, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель та генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Нині ж Україна і світові лідери шукають, як подолати загрозу світовій продовольчій безпеці. Ймовірних варіантів три: пошук альтернативних шляхів вивезення українського зерна, продовження "зернової угоди" без Російської Федерації та міжнародний тиск на Кремль, аби змусити його повернутися до Чорноморської ініціативи.

Основні зусилля для тиску на Росію спрямовані на комунікацію з африканськими країнами, які можуть найбільше постраждати від зриву "зернової угоди", та з гарантом ініціативи президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, який безпосередньо може вплинути на російського диктатора. Так, Володимир Зеленський доручив МЗС активізувати контакти з партнерами для продовження нормального експорту українського зерна.

Також Президент України зустрівся з представниками африканських ЗМІ й обговорив ситуацію довкола експорту українського зерна, а згодом поговорив про це з прем'єр-міністром Ефіопії Абієм Ахмедом Алі. Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 17–18 липня відвідав штаб-квартиру ООН, де проводив термінові консультації з приводу російських дій щодо Чорноморської ініціативи. Він, зокрема, зустрівся з постійними представниками групи африканських країн, а на Радбезі закликав держави-члени ООН тиснути на Росію для відновлення участі в угоді та припинення "голодних ігор".

Крім того, Дмитро Кулеба відвідав Пакистан, де заручився підтримкою щодо збереження зернового коридору. Це негативно сприйняли в Росії, заявивши, що Україні "не вдасться вставити клин між Москвою та Ісламабадом". Паралельно глава МЗС Туреччини Хакан Фідан проводив консультації з російським візаві Сєрґєєм Лавровим та Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем для пошуку рішень щодо подальшого експорту українського зерна. США та Велика Британія сподіваються, що переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи зможе Реджеп Ердоган, який також просигналізував про можливість позитивного результату під час запланованих переговорів із Владіміром Путіним у серпні 2023 року.

Втім, наразі дипломатичні зусилля не принесли видимих результатів, тому Україна розглядає можливість продовження "зернової угоди" без Росії. Володимир Зеленський скерував офіційні листи Президенту Туреччини Ердогану і Генсеку ООН Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи чи її аналога в тристоронньому форматі — без Росії.

Агресору ця ідея не сподобалася. Кремль пригрозив ризиками сторонам, які зважаться на продовження угоди, та заявив, що розглядатиме усі судна, які прямують до українських портів, як потенційних перевізників вантажів військового призначення. Крім того, Росія попередила про намір оглядати всі судна, що прямують акваторією Чорного моря. МЗС України різко засудило погрози РФ та нагадало агресору про Конвенцію ООН з морського права, за якою торговельні судна держав, які не беруть участь у збройному конфлікті, мають право на вільне та мирне судноплавство.

Міністерство оборони України у відповідь дзеркально пригрозило Кремлю, що всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та окуповпних українських портів, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками.

Однак саме від політичної волі країн-партнерів залежить, чи може існувати "зернова угода" без Росії. Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ заявило, що Україна, заручившись політичною згодою країн-партнерів, зокрема Туреччини, та довірою страховиків, готова торувати свій економічний шлях.

Секретар РНБО України Олексій Данілов наголосив, що Україна розглядає варіанти звернення до партнерів для створення гуманітарних конвоїв. Також Україна розглядала варіант нового зернового маршруту через територіальні води Румунії та Болгарії. Втім, посол України в Туреччині Василь Боднар заявляє, що ніхто з міжнародних партнерів не готовий взяти на себе відповідальність за фізичну охорону суден чи вступати в збройні сутички з Росією, яка додатково замінувала підходи до українських портів.

Агресору цього замало, тож війська РФ почали знищувати зернову інфраструктуру півдня України. Тільки за перші чотири дні після виходу з Чорноморської ініціативи російські терористи застосували 70 ракет різних типів та майже 90 "Шахедів", значною мірою — саме по Одещині. В порту Чорноморська Росія знищила 60 тис. тонн зерна, які мали доправити до Китаю — країни, яку агресор вважає своїм стратегічним партнером. А вже наступного дня росіяни пошкодили будівлю генерального консульства Китаю в центрі Одеси.

Кремль назвав удари по Одещині помстою за пошкодження Кримського мосту 17 липня, але, за російською логікою, до вибуху на мосту через Керченську протоку причетний Китай. Російські терористи протягом минулого тижня знищили 120 тонн збіжжя, агропромислові підприємства та різноманітну техніку.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни, ударами по українських портах РФ намагається створити відчуття невідкладності свого повернення до Чорноморської зернової ініціативи. Водночас в РНБО України вважають, що через залякування агресор має намір нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування "зернового коридору" та зробити світ залежним від російського зерна.

Ще однією складовою безпечного вивозу українського зерна став пошук альтернативних та розширення наявних шляхів експорту. На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС 20 липня Дмитро Кулеба закликав Європейський Союз розширити всі шляхи експорту українських зернових, а також розвивати Дунайський кластер, Адріатичний та Балтійський транспортні коридори.

Врешті, ЄС погодився з тим, що потрібно транспортувати більше українського зерна автомобільним і залізничним транспортом, а Німеччина вже прийняла рішення активізувати розбудову залізничних ліній солідарності. Своєю чергою Хорватія запропонувала Україні свою залізничну мережу та порти в Адріатичному морі.

Втім, на думку Державного секретаря США Ентоні Блінкена, надолужити втрачені обсяги експорту через інші шляхи буде вкрай важко. Україна та партнери продовжують напрацьовувати дипломатичні кроки, розробляти комплекс дій та шукати способів постачання українського зерна.

Насамкінець підкреслимо: російські шантаж і терор не повинні стати ефективними інструментами міжнародної політики. Через тиск та рішучі дії світових лідерів російському диктатору слід вказати на неприпустимість морської блокади, а дискредитовані міжнародні інституції не мають обмежуватися лише занепокоєнням та стурбованістю. Неконтрольований російський режим спроможний лише на шантаж, але якщо у відповідь на нього вживати реальних заходів, Кремль готовий "проковтнути" будь-які рішення. Тільки єдність демократичного світу здатна зупинити російського диктатора. 

Дмитро Баштовий для censor.net