Верховний Суд США має переглянути дві резонансні справи і вирішити, чи порушують свободу слова випадки, коли представники місцевої влади блокують когось у своїх соцмережах. 

Перша справа почалася з позову двох батьків, Крістофер та Кімберлі Гарніерів, проти двох представників місцевого шкільного округу — Мішель О’Коннор і T. Дж. Зейна. Гарніери часто й розлого критикували освітніх управлінців на їхніх офіційних сторінках у твіттері та фейсбуці, поки ті зрештою не заблокували невдоволених батьків. 

Гарніери вважають, що представники влади не можуть блокувати критиків у своїх офіційних профілях, адже це порушує свободу слова громадян. У липні 2022 року Апеляційний суд Дев’ятого округу у Лос-Анджелесі став на сторону позивачів. У своїй думці суддя Марша Берзон обгрунтувала рішення тим, що соціальні мережі підпадають під критерій публічного форуму, адже посадовці використовують їх для виконання своїх посадових функцій. Суддя Берзон пише, що “величезні демократичні форуми в інтернеті” підпадають під Першу поправку не менше, ніж дошки оголошень чи мерії в офлайн-світі: “Ми не сумніваємося, що соціальні мережі надалі відіграватимуть важливу роль як майданчики для публічних обговорень та сприятимуть вільному поширення думок, що є основоположною частиною Першої поправки. Коли представники влади входять у віртуальний світ та використовують свою посаду для створення форуму для волевиявлення, їх супроводжує й Перша поправка”. О’Коннор та Зейн не погодилися з таким рішенням і подали прохання про перегляд справи у Верховний Суд.

У другій справі мешканець міста Порг-Гурон у Мічигані Кевін Ліндке подав позов проти мера Джеймса Фріда, коли той заблокував його у фейсбуці за критичні коментарі. Однак, на відміну від Гарніерів, Ліндке програв свій позов. Річ у тім, що Фрід використовував свій профіль не лише для офіційної комунікації як посадової особи, а й для публікації особистого контенту. Саме тому Апеляційний суд Шостого округу в Цинценатті вирішив, що йшлося про персональний профіль, на який дія Першої поправки до Конституції не поширюється. 

Тож у понеділок, 24 квітня, Верховний Суд США погодився взяти до розгляду ці дві справи, щоб остаточно визначити, чи можна вважати активність представників державної й місцевої влади в соцмережах “державною діяльністю” (state action), що підпадає під юрисдикцію Першої поправки до Конституції США, чи вона є приватною діяльністю, яку Конституція не регулює. 

Втім, американські суди вже не вперше втручаються в ситуації, коли державні посадовці блокують критиків у соцмережах. Так, у 2019 році, коли Дональд Трамп був президентом США, Окружний суд Південного округу Нью-Йорка постановив, що президент не може блокувати користувачів у своєму офіційному профілі в твіттері за критичні коментарі. А за два роки після цієї справи на платформі заблокували самого Трампа через його заклики протестувати проти результатів виборів, що вилилися у насильницький штурм Капітолію.

Крім цього, зараз Верховний Суд США розглядає ще 4 справи, які стосуються свободи слова в соцмережах. Докладніше про них читайте в матеріалі ОПОРИ.

“Поки у США розбираються з такими нюансами онлайн-життя, в Україні соціальні мережі фактично перебувають у “сірій зоні” правового поля. Так, наприклад, політична реклама, на яку українські політики і партії витрачають мільйони, фактично перебуває поза поглядом українського законодавця. Усунути цю прогалину у сфері передвиборчої агітації має Законопроєкт №8310, який нині очікує на розгляд у Верховній Раді. Пропозиції, викладені в законопроєкті, безумовно покращать регулювання сфери соцмереж, однак перед нами лишається ще дуже багато роботи у сфері безпеки персональних даних, регулювання соцмереж поза контекстом виборів, захисту прав та свобод користувачів у мережі тощо”, — коментує спеціалістка з моніторингу соцмереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк.