Після втручання Росії у президентські вибори в США у 2016 році та Франції в 2017 році країни Заходу почали активніше регулювати політичну рекламу в соціальних мережах. У 2018 році тодішній премʼєр-міністр Швеції Стефан Льофвен оголосив про заснування відомства, яке протидіяло б іноземним кампаніям впливу і гарантувало інформаційну безпеку громадян. На початку 2022 року Швеція запустила роботу Агенції психологічного захисту при Міністерстві оборони. За час свого існування установа протидіяла дезінформації під час парламентських виборів та активно працює на формування психологічної стійкості населення. Такий досвід може стати гарним прикладом для інших держав Заходу.

У цьому матеріалі ОПОРА проаналізувала, як Швеція протидіє дезінформаційним кампаніям та які уроки з цього досвіду може вивчити Україна.

Агенція психологічного захисту: що це, як і чому зʼявилася?

Агенція психологічного захисту (швед. Myndigheten för psykologiskt försvar, англ. Swedish Psychological Defence Agency) — підрозділ Міністерства оборони Швеції, покликаний виявляти дезінформаційні кампанії, протидіяти й запобігати їм. Відомство працює з дезінформацією, яку поширюють серед шведського суспільства з-за кордону — наприклад, з Росії, Китаю та Ірану. 

Хоча цей орган зʼявився відносно нещодавно, уряд Швеції мав наміри заснувати його ще з 2016 року. Такий задум виник на тлі російської анексії Криму і все частіших втручань Росії в медіапростір та вибори в країнах Заходу. Відтоді Швеція почала будувати систему “тотальної оборони”, одним з елементів якої мала б стати установа психологічного захисту. Втім, остаточним приводом для її створення стала серія інформаційних кампаній проти шведських соціальних служб у 2021 році. Тоді соціальні мережі та ЗМІ активно поширювали дезінформацію про те, що шведські соціальні працівники нібито викрадають дітей із мусульманських сімей і передають їх на подальше виховання християнам. 

Кремль активно просуває контент, у якому Швеція показана як антимусульманська держава. У районах кількох шведських міст, де здебільшого проживають мігранти, відбулися протести ультраправих активістів, які спалювали Коран. Це призвело до масових мусульманських протестів у Швеції й за кордоном. У Багдаді протестувальники намагалися штурмувати щведське посольство, а в Пакистані підпалили прапор Швеції. Хоча посадовці засудили атаки проти мусульман, вони не можуть заборонити такі акції, адже це б порушило свободу слова. Ян Еліассон, ексміністр закордонних справ Швеції, зауважив: “Коли ви бачите, як наше посольство палає у Багдаді, ви бачите шкоду, яку це несе для нашої держави та репутації. З іншого боку, законодавство залишається таким, яке воно є — це не незаконно.”

Подібні кампанії тривали й влітку 2022 року, під час передвиборчого періоду. Вже після парламентських виборів шведські урядовці звинуватили Москву в підбурюванні протестів проти мусульман, аби дискредитувати уряд Швеції. Крім цього, через такими провокаціями Росія намагалася посилити спротив Туреччини щодо членства Швеції в НАТО та, відповідно, перешкодити вступу країни до Альянсу.

Протестувальники у Пакистані спалили прапор Швеції у відповідь на спалення Корану в одній із мечетей Стокгольма, липень 2023 року.
Фото: Asif Hassan/Agence France-Presse — Getty Images

 

Методи протидії

Інформаційні атаки на уряд Швеції порушили важливе питання: як протидіяти дезінформації і підтримувати свободу слова, закріплену в Конституції? Працюючи на подолання дезінформації в соціальних мережах, Агенція психологічного захисту орієнтується на просвіту населення, ніж на обмеження неправдивого контенту в медіа. Як раніше зʼясувала ОПОРА, шведське законодавство не передбачає механізмів блокування онлайн-контенту. Попри кримінальну відповідальність за поширення пропаганди, мови ворожнечі тощо, такі дописи лишаються у публічному доступі, а сам злочин розслідують правоохоронні органи.

Тож Агенція прагне підвищувати обізнаність населення про інформаційні атаки та методи фактчекінгу. Відомство надає гранти на фахові дослідження в галузі психологічного захисту, проводить тренінги для журналістів, політиків та громадянського суспільства у Швеції й за кордоном. Так відомство розбудовує стійкість шведського населення, не обмежуючи свободи слова.

Парламентські вибори-2022

Першим великим завданням, яке випало на роботу Агенції, став інформаційний захист виборів до шведського парламенту восени 2022 року. Хоча спроби іноземного втручання у шведські вибори зафіксовані ще під час кампанії 2018 року, відомство виявило, що кількість іноземних кампаній впливу, зокрема з Росії, зросла після заяви уряду про наміри Швеції вступити в НАТО. Також серйозну загрозу становили екстремістські групи: у липні 2022 року на зібранні політиків у місті Візбі сталася стрілянина, внаслідок якої загинула жінка. Пізніше прокуратура підтвердила, що атака була спрямована на депутатку від Центральної партії Енні Люф. Влітку підрозділ оголосив про високі ризики зовнішнього втручання у виборчий процес.

У відповідь на це установа запустила низку просвітницьких проєктів. Найбільшим із них стала інформаційна кампанія “Не ведися” (Bli inte lurad). Її сайт доступний шведською, англійською та арабською мовами. Він містить три тематичні блоки, кожен із яких складається з відеоуроку й конспекту з корисними поняттями. Ресурс пояснює, як можна розпізнати ботів, фейковий контент, теорії змов тощо. Ба більше, відомство провело переговори з компанією “Мета”, яка володіє платформами “Фейсбук” та “Інстаграм”, про зменшення обсягу дезінформації перед, під час і після виборів. Шведське представництво компанії створило робочу групу, яка моніторила дезінформацію про вибори у фейсбуці. Агенція також провела низку тренінгів для політиків і журналістів про дезінформацію та методи фактчекінгу.

Постери кампанії “Не ведися” (Don’t be fooled), яку Агенція психологічного захисту запустила влітку 2022 року перед парламентськими виборами у Швеції. 
Переклад: 
(1) У пастку не потрапляй, джерела завжди перевіряй. 
(2) Меми з котами відвертають увагу від дебатів.
(3) Деталі з контексту вириваєш — новини іншим тоном забарвляєш.

 

Відповідно до річного звіту Агенції психологічного захисту, ініціатива стала успішною, адже, за оцінками відомства, меседжі кампанії були актуальним для громадян Швеції. Кількісно кампанія змогла охопити доросле населення Швеції (близько 6,6 млн користувачів) і показала, що громадяни зацікавлені в цілісній інформаційній картинці. Після виборчих перегонів робота підрозділу зосереджена на захисті іміджу Швеції під час її головування в Раді ЄС.

Російсько-українська війна 

Агенція також підтримує українців у протидії дезінформації. Зокрема, відомство активно аналізує передумови та хід російсько-української війни й звітує про це лідерам міжнародної спільноти. Також підрозділ активно співпрацює з українським Центром протидії дезінформації при РНБО, зокрема проводить консультації для українських посадовців та представників громадянського суспільства у медіасекторі. Агенція надає поради щодо комунікації в умовах війни та формування психологічної стійкості населення. У червні 2023 року уряд Швеції виділив 15 млн крон (близько 50 млн грн) на продовження роботи Агенції з українськими посадовцями та журналістами. За словами Мікаеля Тофвессона, голови операційного департаменту Агенції, досвід працівників Агенції в Україні також стане основою шведського підходу до планування оборони в разі війни.

Уроки для України

Отже, шведський підхід до боротьби з пропагандою особливий тим, що зосереджується на вибудові спроможностей психологічного захисту. Іншими словами, держава не лише розвінчує фейкові новини, а й дбає про те, щоб її громадяни навчилися критично мислити та могли розпізнати правдивий контент у соцмережах від хибного — і під час виборчих перегонів, і в побуті. Дієвість такого підходу полягає в тому, що населення стає психологічно стійкішим та вчиться самостійно протидіяти дезінформації.

Цей досвід може бути корисним для України під час та після війни. Наприклад, Центр протидії дезінформації при РНБО може запускати подібні просвітницькі кампанії з медіаграмотності для політиків різних рівнів, медіа і громадськості. Втім, у випадку України освітні заходи варто поєднувати з обмеженням шкідливого контенту. На відміну від Швеції, російські інформаційні атаки в Україні мають більший масштаб та ризики, особливо в умовах повномасштабної війни. Відповідно, самих лише освітніх кампаній недостатньо, а відсутність оперативного реагування на російську дезінформацію може призвести до людських жертв. Довгостроково психологічна стійкість українців до пропаганди стане корисною не лише для протидії дезінформації під час війни, а й для більш свідомого споживання медіаконтенту під час виборчих кампаній та в побуті.