Онлайн-агітація стає все більш впливовим інструментом просування кандидатів під час виборчих перегонів. Так, на проміжних виборах народних депутатів найбільше коштів на свої агітаційні кампанії в соцмережах витратили переможці виборів, кандидати від політичної партії “Слуга народу”. Загалом агітаційну активність у соцмережах проявили 6 із 15 зареєстрованих кандидатів у 184 виборчому окрузі та 8 з 25 кандидатів у 197 окрузі.

Натомість ОПОРА констатує продовження практики фінансування онлайн-агітації у непрозорий спосіб — принаймні 6 кандидатів не вказали цих видатків у своїх фінансових звітах. Окремою перешкодою для проведення чесних та вільних виборів є ігнорування окремим кандидатами законодавчої заборони на проведення агітації у день та переддень виборів, а також використання “дочасної агітації”.

Громадянська мережа ОПОРА неодноразово фіксувала факти фінансування онлайн-агітації не з виборчого фонду під час попередніх виборчих кампаній. За знахідками моніторингу політичної реклами у Facebook, який організація проводила навесні 2021 року, були відкриті кримінальні провадження щодо подання завідомо неправдивих відомостей у фінансових звітах кандидатів на 87 та 50 виборчих округах. Цієї осені ОПОРА також уважно стежила за агітаційною активністю у соціальних мережах кандидатів на проміжних виборах у двох округах на Херсонщині та Черкащині.

“Дочасна агітація”

Частина кандидатів у народні депутати в обох округах розпочали агітацію ще до своєї офіційної реєстрації у ЦВК, яка стартувала 1 вересня.

Хоча українське виборче законодавство дозволяє розпочинати агітацію лише наступного дня після реєстрації кандидата, юридичні інструменти для забезпечення дотримання цієї вимоги досі відсутні. Всі витрати на політичну агітацію до реєстрації і, відповідно, до створення офіційного передвиборчого фонду кандидата, не регулюються законом, тож перебувають поза межами контролю дотримання формальних вимог щодо їх фінансування. Враховуючи це, використання дочасної агітації створює умови для надмірних витрат, тінізації виборчих фінансів та негативно впливає на рівність майбутніх суб’єктів виборчого процесу. Докладніше про дочасну агітацію — у матеріалі ОПОРИ.

Найбільшу кількість коштів, майже 40 тисяч гривень, на дочасну агітацію витратив кандидат від партії “Слуга Народу” Віталій Войцехівський. Окрім нього, дочасну агітаційну кампанію в соціальних мережах розгорнули Владислав Голуб (витратив 7 500 гривень) та висуванець від партії ВО “Свобода” Андрій Іллєнко. В 184 виборчому окрузі дочасні агітаційні кампанії в інтернеті розгорнули також три кандидати — Ігор Йосипенко (“Європейська Солідарність”), Катерина Одарченко (“Національна платформа”) та Геннадій Лагута (партія Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”). Їхні витрати не перевищили 3000 гривень.

Витрати на агітацію в соцмережах за період офіційної кампанії

Після старту офіційної передвиборчої кампанії в обох округах найактивнішими у Facebook були кандидати від партії “Слуга народу” — Сергій Козир (округ №184) та Віталій Войцехівський (округ №197). Саме вони здобули перемогу на виборах. Так, Віталій Войцехівський витратив на онлайн-рекламу більше коштів (~302308 гривень), ніж сумарно всі його конкуренти. На агітацію за Сергія Козиря в Facebook було витрачено близько 236 тисяч гривень, до того ж політична реклама на користь кандидата публікувалася одразу на 8 різних сторінках.

Другі за активністю — кандидати від “Європейської солідарності” Роман Сущенко (197 округ) та Ігор Йосипенко (184 округ). Усі інші кандидати в обох округах витратили на фейсбук-агітацію менш як 700 доларів США кожен.

На інфографіках зображено витрати усіх кандидатів на агітацію в соціальній мережі Facebook, а також загальну кількість опублікованих оголошень та сторінки, з яких відбувалася агітація.

Незадовго після дня голосування на сайті ЦВК було опубліковано остаточні фінансові звіти кандидатів, що дозволило порівняти відомості у звітах із реальними витратами кандидатів.

Серед кандидатів в обох округах, що транслювали Facebook-рекламу, взагалі не прозвітували про ці витрати Ігор Йосипенко (184 округ), Сергій Василюк (197 округ), Катерина Одарченко (184 округ) та Ігор Токовенко (184 округ). Неповні відомості про витрати на онлайн-агітацію подав Андрій Іллєнко, що балотувався у 197 окрузі від ВО “Свобода”. Решта кандидатів повністю прозвітували про свої витрати. Згідно з фінансовим звітом кандидата у 184 окрузі Геннадія Лагути, його витрати на онлайн-агітацію перевищили витрати тільки на Facebook більш як в 4 рази. Це може свідчити про те, що кандидат також активно використовував інші інтернет-ресурси для агітації. Кандидат від “Національного корпусу” Дмитро Кухарчук, що балотувався в окрузі №197, попри наявність витрат на онлайн-агітацію, не відкривав власного виборчого фонду.

Нижче на інфографіках зображено порівняння витрат, зазначених у фінансових звітах кандидатів, із їхніми фактичними видатками на онлайн-агітацію в мережі Facebook.

Хоча на Черкащині та Херсонщині передвиборна кампанія у Facebook обійшлася без помітних дискредитаційних кампаній, проте невеликі точкові заходи все ж були. Кандидат в окрузі №197 Віталій Войцехівський став єдиним, щодо кого виявлено спроби проведення кампанії дискредитації онлайн зі сторінок, що не належать учасникам виборчого процесу. Так, Facebook-сторінка “Дошка ганьби” протягом передвиборчої кампанії присвятила всю свою політичну рекламу намаганням дискредитації Войцехівського, на що витратила майже 500 доларів (понад 13 тисяч гривень) на 19 рекламних дописів. Також із цієї сторінки транслювалися рекламні дискредитаційні дописи і в “день тиші”  — у переддень виборів, 30 жовтня, “Дошка ганьби” транслювала 14 рекламних дописів загальною вартістю 288 доларів США (близько 7500 гривень). Згідно з бібліотекою реклами, принаймні у жовтні 2020 року “Дошка ганьби” була публічною сторінкою Костянтина Хафізова, що балотувався на посаду депутата міської ради м. Ірпінь від партії “Удар” під час місцевих виборів 2020 року.

Крім цього, ОПОРА зафіксувала координовану поведінку у соціальній мережі Facebook на користь кандидата-самовисуванця в окрузі на Черкащині Владислава Голуба. На його користь діяла мережа з 29 Facebook-груп, що одночасно почали публікувати агітаційні дописи, спрямовані на жителів різних населених пунктів у межах відповідного виборчого округу. Сукупна аудиторія координованої мережі — 9794 користувачі. Детальніше про агітаційну сітку Facebook-груп читайте у нашому матеріалі.

Агітація в “дні тиші”

Під час моніторингу ОПОРА зафіксувала також порушення заборони агітувати у “дні тиші” у Facebook з боку 6 кандидатів. Очолив цей антирейтинг кандидат від “Європейської солідарності” у 184 окрузі Ігор Йосипенко, який витратив понад 600 доларів США (близько 17 500 грн) на 31 рекламний допис у день та переддень виборів. Інші кандидати, хоча й теж проігнорували законодавчу заборону на проведення агітації, у “дні тиші” витратили значно менше — їхні витрати не перевищували 100 доларів. На жаль, бібліотека реклами Facebook не надає точних даних про витрати, які не перевищують 100 доларів США, тому точна сума витрачених на рекламу коштів перебуває у проміжку між 1 та 2600 гривень.

Передвиборчу кампанію в соціальних мережах перед проміжними виборами народних депутатів у 184 та 197 округах можна охарактеризувати доволі типовими порушеннями: приховування витрат на онлайн-агітацію, дочасна агітація та порушення “днів тиші”. Важливо також зазначити, що частина кандидатів в остаточних фінансових звітах вказала про витрати на онлайн-агітацію, які перевищують їхні витрати на агітацію у Facebook, що є свідченням добросовісної оплати кандидатами політичної реклами з виборчих фондів на тих онлайн-платформах, де дані про витрати на рекламу недоступні.

Зростання популярності соціальних мереж як серед виборців, так і серед політиків є невідворотним явищем у сучасному світі, що створює нові виклики для проведення демократичних та чесних виборів.

Хоча проміжні вибори народних депутатів в 184 та 197 виборчих округах проходили відповідно до Закону України про вибори народних депутатів, новий Виборчий Кодекс дублює більшість положень про онлайн-агітацію та повністю не врегульовує її використання. ОПОРА продовжує наголошувати на необхідності законодавчого регулювання онлайн-агітації у виборчому процесі. Поки для законодавця соціальні мережі залишаються у “сліпій зоні”, у реальності учасники виборчого процесу користуються всіма можливими інструментами онлайн-комунікації з виборцями, не шкодуючи на це коштів, походження яких залишається поза зором контролюючих органів та громадськості.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Верховній Раді України:

  • Включити агітацію в мережі “Інтернет” до переліку форм проведення передвиборної агітації, визначених статтею 51 Виборчого кодексу.
  • Визначити незалежного регулятора та надати йому повноваження щодо проведення моніторингу та застосування обмежувальних заходів і санкцій за результатами незалежного моніторингу висвітлення в онлайн-медіа та соціальних мережах.
  • Чітко визначити повноваження НАЗК та органів, які здійснюють адміністрування виборів, у сфері контролю за фінансуванням передвиборної агітації на загальнодержавних та місцевих виборах.
  • Враховуючи неможливість забезпечення дотримання “днів тиші”, переглянути чинні положення Виборчого кодексу про заборону ведення агітації у день та переддень виборів.

Центральній виборчій комісії:

  • Внести зміни у форму фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів у народні депутати та передбачити окремий код для відображення витрат на агітацію в мережі Інтернет.
  • Реалізувати інформаційно-просвітницькі проєкти для кандидатів та виборців в одномандатних виборчих округах щодо законодавчих особливостей та відповідальності за правопорушення у питаннях фінансування виборчої агітації.
  • Забезпечити доступ до всіх фінансових звітів кандидатів у форматі відкритих даних.

Національній поліції України

  • Провести належне розслідування щодо ймовірних випадків подання завідомо неправдивих відомостей у фінансових звітах кандидатів.