На підконтрольних територіях Донеччини та Луганщини розпочинають роботу безпекові спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА. Вони проведуть моніторинг ситуації у 18 громадах, які залишилися без самоврядування, щоб об’єктивно та неупереджено оцінити передумови для організації виборів.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року в 10 громадах Донеччини та 8 громадах Луганщини на підконтрольних українському уряду територіях місцеві вибори так і не були призначені. Хоча національні вибори впродовж 2014–2019 років у цих громадах, як правило, відбувалися. Вже рівно рік як без місцевого самоврядування залишаються в Донецькій області м. Світлодарськ, м. Торецьк, с. Мирне, с. Ольгине, м. Волноваха, м. Вугледар, с. Сартана, с. Очеретине, м. Авдіївка, м. Мар'їнка, а в Луганській області — м. Гірське, м. Лисичанськ, м. Попасна, м. Сєвєродонецьк, с. Нижньотепле, с. Станиця Луганська, с. Широкий, м. Щастя.

Упродовж кількох місяців безпекові спостерігачі ОПОРИ збиратимуть публічну інформацію, надсилатимуть запити, зустрічатимуться з представниками військово-цивільних адміністрацій та мешканцями громад. Проаналізувавши все на основі власної власної розробленої методології, ОПОРА зможе оприлюднити публічні громадські висновки щодо можливості проведення виборчого процесу та надасть рекомендації органам влади.

Політично неупереджена оцінка реальної ситуації в територіальних громадах та встановлення специфіки кожної з них — це важливий елемент запровадження нового підходу до проблеми безпеки на виборах.

Раніше Громадянська мережа ОПОРА розробила та направила концепцію вирішення проблеми виборів на цих територіях до Робочої групи щодо вдосконалення виборчого законодавства на базі Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування. Ця концепція лягла в основу тексту законопроєкту.

Ключові позиції цього законопроєкту 1) право визначати безпекові критерії для непроведення виборів матиме Рада національної безпеки і оборони України (РНБО); 2) на основі цих критеріїв формуватимуться більш чіткі вимоги до форми висновку військово-цивільних адміністрацій; 3) рішення про непризначення виборів прийматиме безпосередньо РНБО; 4) Центральна виборча комісія вже на основі рішення РНБО оголошуватиме про неможливість проведення виборів. Такий підхід дозволить запровадити зрозумілі й публічні вимоги до рішень про неможливість проведення виборів на окремих територіях. Крім цього, він підвищить рівень оцінювання безпекової ситуації з регіонального на національний рівень, знизить ризики виникнення конфлікту інтересів під час підготовки рішення та посилить політичну і посадову відповідальність з цього питання. На початку листопада розпочне свою експертну місію ОБСЄ спільно з Венеційською комісією для підготовки висновку з приводу цього ще не зареєстрованого законопроєкту. 

За результатами врахування рекомендацій авторитетних міжнародних організацій та моніторингу безпекової ситуації в громадах ОПОРА сподівається на системне законодавче розв’язання проблеми.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська вважає, що Україна буде правовою державою лише тоді, коли питання політичної доцільності не стоятиме на перепоні конституційних прав громадян. “Країна втомлена від міжнародного збройного конфлікту, але ми відрізняємось від авторитарного сусіда тим, що не можемо собі дозволити ігнорувати Конституцію, права людини та форму їх захисту. Війна не все списує. Ми не можемо більше на слово сприймати оцінки військово-цивільних адміністрацій щодо безпеки у 18 громадах Донецької та Луганської областей, в яких громадян було позбавлено права на місцеве самоврядування. Будь-яке рішення повинне бути обгрунтованим та прийматися на основі фактів, а не політичних інтересів. В частині цих громад рівень безпеки може бути невідповідним і вибори лише погіршать ситуацію, а вільну кампанію не зможуть забезпечити їх організатори, натомість із великою долею ймовірності в тих громадах, де проводились останні парламентські та президентські вибори, немає жодних передумов для відмови громадянам у їхніх правах”, — наголошує вона.

Нагадаємо, Громадянська мережа ОПОРА послідовно наголошує на необхідності встановлення чітких обґрунтованих та публічних вимог до висновків про непризначення виборів. Така позиція відображена в численних заявах організації чи організованих обговореннях разом із представниками місцевого самоврядування, народними депутатами, представниками ЦВК та РНБО. ОПОРА неодноразово закликала відповідні органи влади ініціювати обговорення варіантів законодавчого врегулювання місцевих виборів у Донецькій та Луганській областях та розробити певні критерії для рішення не проводити вибори. Свої сподівання щодо відновлення прав виборців у 18 громадах висловлювали також посли «Великої сімки».

Хронологія подій:

16 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад", який передбачає повноваження для військово-цивільних адміністрацій визначати безпекові передумови для проведення виборів на підконтрольних територіях.

30 липня 2020 року ЦВК звернулася до Донецької та Луганської обласних  державних адміністрацій — обласних військово-цивільних адміністрацій стосовно надання висновку щодо можливості організації підготовки та проведення виборів у громадах після завершення процесу децентралізації. У відповідь було отримано листи із висновками про неможливість проведення виборів на території цих 18 громад.

8 серпня 2020 року ЦВК прийняла Постанову №161 “Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року”

12 серпня 2020 року громадянин Байрамов Євген Вахид Огли подав до Шостого апеляційного адміністративного суду позов на Постанову ЦВК №161. Оскільки Постанова була прийнята до початку виборчого процесу, 13 серпня 2020 року справу було передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва. Проте суд почав розгляд справи по суті вже після дня голосування й. зрештою, вже 8 грудня 2020 року ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Апеляція відбулася вже наступного року.

5 січня 2021 року ЦВК звернулася до Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій щодо можливості організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 28 березня. 15 січня у відповідь ЦВК отримала листи із висновками, що неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів.

26 січня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі щодо оскарження Постанови ЦВК №161 за апеляційною скаргою громадянина Байрамова Євген Вахида Огли. 11 травня 2021 року апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, позовні вимоги позивача до ЦВК задоволено, а саме визнано протиправною та скасовано Постанову ЦВК №161.

17 серпня 2021 року ЦВК звернулася до Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій щодо можливості організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 31 жовтня. А 19 серпня знову отримала невтішні висновки від ВЦА щодо неможливості провести вибори.

Тож, попри судове рішення щодо Постанови ЦВК №161 з приводу першого непризначення виборів, ситуація досі залишається нерозв'язаною.