18 грудня у Тайвані відбудеться референдум з чотирьох питань. Законодавчо передбачено, що референдуми можуть відбуватися раз на два роки лише в четверту суботу серпня, але цей був перенесений на грудень через ситуацією з COVID-19. А 19 грудня відбудеться другий тур президентських виборів у Чилі та голосування за локальний парламент в особливому адміністративному районі КНР Гонконгу.

Референдум у Тайвані

Тайвань — острів у Східній Азії, яким керує Китайська Республіка (не те саме, що Китайська Народна Республіка). Це демократична держава з обмеженим визнанням, яка раніше була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю, мала юрисдикцію над материковим Китаєм, була однією з членів-засновників ООН та постійним членом Ради Безпеки ООН тощо. У 1971 році Республіка Китай поступилася своїм місцем в ООН Китайській Народній Республіці, і тепер вона має юрисдикцію лише над островом Тайвань та низкою дрібних островів.

У 2019 році до законодавства про референдум були внесені зміни, що передбачили визначений день для референдумів. Так, вони можуть проводитися лише раз на два роки в четверту суботу серпня. Референдуми були заплановані на 28 серпня 2021 року. Проте 2 липня 2021 року Центральна виборча комісія оголосила про перенесення референдумів на 18 грудня через погіршення ситуації в країні з пандемією COVID-19. Також був знижений граничний поріг необхідної кількості підписів для ініціювання референдуму. Тепер він становить 1,5% (або 280 тисяч) дійсних підписів виборців, які мають право голосу.

Так, 18 грудня відбудуться референдуми з 4 різних питань. Перше, про атомну електростанцію, було затверджено Центральною виборчою комісією ще у січні цього року, решта три — у травні.

Бюлетені для голосування на референдумі

Питання будуть стосуватися таких тем:

  1. Захист рифу. На рифі Датан Уряд хоче побудувати термінал зрідженого природного газу Гуантанг як частину поетапної відмови від викопного палива. Проте екологічні рухи різко критикують цю ініціативу через потенційну шкоду рифу та його екосистемі.
  2. Обмеження імпорту свинини з рактопаміном. Критики цієї харчової добавки для тварин стверджують, що вона заборонена у 160 країнах світу через проблеми з безпекою і загалом може зашкодити місцевим виробникам. Натомість їхні опоненти вважають, що заборона на імпорт свинини з рактопаміном може зашкодити міжнародним відносинам і торговельним угодам Тайваню, зокрема з США, де цю добавку офіційно дозволено використовувати у тваринництві з 1999 року.
  3. Атомна електростанція. У місті Новий Тайбей хочуть ввести в дію Лунгменську атомну електростанцію. Вона була збудована ще до 2014 року, але правляча партія Гоміндан закрила її через побоювання щодо безпеки ядерної енергетики в країні. Станцію будували до 2014 року, коли її закрила тодішня правляча, а тепер опозиційна партія Гоміндан (“Націоналістична партія”) через побоювання щодо безпеки ядерної енергетики в країні. Цю політику підтримує і правляча зараз “Демократична прогресивна партія”. Вона планує відмовитися від ядерної енергії до 2025 року. Така політика викликає серйозні суперечки з боку прихильників ядерної енергетики, які ставлять питання про відмову від її припинення, хоча на референдумі 2018 року й було схвалено продовження роботи атомних станцій в країні.
  4. Дати референдумів. Останнє запитання стосуватиметься того, чи слід відійти від практики проведення референдумів двічі на рік у четверту суботу серпня, якщо в цей рік мають також відбуватися загальні вибори та лише у випадку, якщо пропозиція щодо референдуму буде підтверджена менш ніж за шість місяців до загальних виборів. Питання було запропоновано партією “Гоміндан”, яка стверджує, що проведення референдумів разом із загальними виборами призведе до більшої явки виборців.

Агітація щодо питань референдумів

Другий тур президентських виборів у Чилі 

19 грудня у Чилі відбудеться другий тур президентських виборів. За посаду боротимуться Хосе Антоніо Каст від “Республіканської партії”, який набрав 27,91% голосів, та Габріель Борич від партії “Соціальна конвергенція”, який набрав 25,82% голосів. Явка в першому турі на загальних виборах становила 47,33% або 15 030 974 виборців.

Навчальне відео про те, як заповнювати бюлетень під час голосування у другому турі

Це перший випадок, коли жоден із кандидатів другого туру не представляє жодної з історично домінуючих коаліцій. Це, зокрема, пов’язано з очікуваннями, що ці осінні загальні вибори в країні відбулись із великим поштовхом від нової генерації чилійців. До того громадяни також вимагали змін до Конституції, які стали можливими у 2019 році. Крім того, після оприлюднення Pandora Papers 9 листопада цього року була спроба оголосити імпічмент чинному на той момент президенту, який, щоправда, оголосив про відсутність намірів балотуватися на цю посаду знову.

Президента обирають на чотири роки у два тури, якщо жоден із кандидатів не набрав 50%+1 голос виборців під час першого голосування. У першому турі кандидатів було 7. Загальні вибори у Чилі відбулися 21 листопада. Тоді, крім президента, чилійці обирали палату депутатів зі 155 представників, 27 з 50 сенаторів, а також депутатів та членів регіональних рад. 

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ

Локальний парламент Гонконгу

Гонконг — особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південнокитайському морі на однойменному острові. Зараз має бути обрано сьоме засідання (скликання) Законодавчої ради.

На 19 грудня заплановані вибори до Законодавчої ради Гонконгу, які мали відбутися ще 6 вересня, але були перенесені. Влада називає причиною ситуацію з COVID-19, проте це також раптово зупинило рух продемократів, який вимагав 35+ місць для представників географічних округів, спираючись на продемократичний зсув і попередні антиурядові протести 2019 року. Згодом Уряд КНР почав фактично очищати опозицію, встановивши закон про національну безпеку Гонконгу. До середини 2021 року майже всі провідні продемократичні активісти були заарештовані, ув’язнені, вимушені покинути Гонконг, а кілька основних продемократичних організацій, профспілок та ЗМІ — розпущені під тиском.

Крім того, Уряд КНР кардинально поміняв виборчу систему. Так, загальну кількість мандатів Законодавчої ради збільшили з 70 до 90 мандатів. Однак кількість географічних округів з прямим обранням скоротили з 35 до 20 місць. Натомість функціональні округи з непрямим обранням залишилися незмінними на рівні 30 місць. Додаткові 40 місць обирає Виборчий комітет, що складається з 1500 членів.

Ці вибори критикують як тихі й безагітаційні та фактично неконкурентні. Уряд КНР жорстко контролював процес висування кандидатур через Виборчий комітет, фактично не даючи можливості певним особами висуватися як кандидатам. Таким чином, саме висування, а не голосування стало вирішальним фактором виборів. Тож, попри демократичний мандат, така виборча система Гонконгу стає більш схожою на китайську.

Підготувала Катерина Жемчужникова

Використані джерела:
***
***