30 та 31 травня у світі відбувається кілька парламентських та місцевих виборів. Так, на Кіпрі відбувається голосування за парламент, де голосують грецькі кіпріоти. У Сомаліленді, що є невизнаною державою на території Сомалі, вперше одночасно голосують і за кандидатів у парламент, і за кандидатів до місцевих рад. А також у деяких містах Хорватії, де не вдалось обрати міського голову в першому турі, відбувається другий тур місцевих виборів на посади міських голів.
Кіпр
30 травня відбудуться парламентські вибори в Республіці Кіпр. Це - острівна держава на сході Середземного моря.
У 60-70-х роках XX століття на острові відбувались постійні протистояння грецьких кіпріотів та турецьких кіпріотів, зокрема й військові. У 1975 році турецька громада острова в односторонньому порядку оголосила на півночі Кіпру так звану самопроголошену “Турецьку федеративну державу Кіпр”. У 1983 році так звана законодавча асамблея цієї самопроголошеної структури в односторонньому порядку оголосила незалежну “Турецьку республіку Північного Кіпру” (ТРПК), яку досі визнає лише Туреччина.
Так звана ТРПК відокремлена від решти території Кіпру буферною зоною - “Зелена лінія”, яку для підтримки миру охороняє контингент Збройних сил ООН. Турецька частина Кіпру закрита на в’їзд з грецької частини, натомість Туреччина направила свій багатотисячний військовий контингент і ще в рази більше колоністів на територію самопроголошеної держави. Варто також зазначити, що велика частина корінного населення змушена була емігрувати через економічну та соціальну незахищеність на підконтрольну уряду частину Кіпру. Багато років ведуться перемовини щодо об’єднання, але досі безуспішно. У 2004 році на референдум виносили питання підтримки плану ООН щодо об’єднання, який підтримували турецькі кіпріоти, але не підтримували грецькі кіпріоти. Після чого офіційно весь Кіпр увійшов до складу Європейського Союзу, але законодавство та переваги по суті поширюються лише на території до “зеленої лінії”, а частина із самопроголошеною державою вважається територією ЄС, що перебуває під іноземною військовою окупацією. А у 2020 році Туреччина навіть вперше публічно висловила підтримку ідеї не об’єднання, а остаточного розділення Кіпру на дві держави.
Парламент Кіпру - Палата представників - складається з 80 депутатів. 30% місць, а саме 24 місця, відведено для обрання турецькою громадою Кіпру. Тому з 1964 року всі ці місця в парламенті вакантні. Загалом вибори відбуваються в 6 багатомандатних округах, на які поділена країна, а кількість місць у парламенті визначається за кількістю населення. 56 депутатів обирають грецькі кіпріоти. Вибори відбуваються раз на 5 років за пропорційною виборчою системою із відкритими списками. Тобто, виборці голосують за партію, а також можуть віддати один голос кандидату з обраної партії. Для лідерів партій є закріплені місця, для розподілу мандатів решти кандидатів застосовується квота Хейра, залишки місць відводяться партійним спискам, які отримали хоча б 1 місце або партіям, які здобули 3,6% голосів виборців.
Фото: Парламент Кіпру ззовні і всередині. Джерело: in-cyprus.philenews.com, chelcovat.com
На минулих виборах у 2016 році до парламенту потрапили 8 партій: Демократичний мітинг (DISY), Прогресивна партія працюючих людей (AKEL), Демократична партія (DIKO), Рух за соціальну демократію (EDEK), Альянс громадян (SYPOL), Рух солідарності (КА), Рух екологів - Співпраця громадян (KOSP), Національний народний фронт (ELAM). Перші три партії отримали 18, 16 і 9 місця відповідно, решта - по 3 або 2. Для голосування тоді зареєструвалось 543 186 виборців, але явка склала 66,74%. Варто також зазначити, що на останніх президентських виборах у 2018 році Нікос Анастасіядес від DISY на перевиборах у другому турі переміг Ставроса Маласа з AKEL.
За 56 місць позмагаються 659 кандидатів, з яких 8 є незалежними, а решта представляють 15 різних політичних партій. За попередніми опитуваннями дві найбільші партії - правоцентристська DISY та комуністична AKEL - хоч дещо втратили у підтримці виборців у порівнянні з попередніми результатами, але все одно можуть отримати найбільше голосів на рівні 24-26% від усіх виборців. Виборчі дільниці будуть відкриті з 9:00 до 21:00. До цього моменту на Кіпрі передбачений “день тиші”, під час якого заборонена будь-яка агітація, а порушення може тягнути штраф до 5000 євро чи до року у в’язниці, або і те, і інше.
Фото: Підготовка наборів зі скриньок для голосування, бюлетенів, засобів захисту від COVID-19 для передачі на виборчі дільниці. Джерело: cyprus-mail.com
Виборцями є громадяни Кіпру старше 18 років та постійні мешканці країни, які проживають на території не менше ніж 6 місяців. Щоб проголосувати виборців мали зареєструватись до 2 квітня. Також передбачені закордонні виборчі дільниці, які утворюються у містах, де кількість виборців перевищує 30 для кожного виборчого округу. Так, виборчі дільниці працюватимуть у Греції (в Афінах, Салоніках та Патрі), а також у Великобританії (у Лондоні та Манчестері).
Сомаліленд
31 травня відбудуться вибори у Сомаліленд, що є північною частиною Республіки Сомалі, а де-факто окремою невизнаною державою на території офіційно визнаної, але загрузлої у багаторічних військових суперечках кланів держави Сомалі.
З XIX століття ця територія називалась Британський Сомалі, в 1960 році внаслідок проголошення незалежності та подальшого об’єднання з Італійським Сомалі утворилась держава Республіка Сомалі. Щоправда, по суті як держава вона не існує з 1991 року через роздробленість та ворогування між собою керівників різних войовничих кланів на території колишнього Італійського Сомалі. На противагу цьому, частина колишнього Британського Сомалі має відносно мирне життя зі значно вищими економічними показниками. На початку 2000-х років на території Сомаліленду пройшов референдум, де майже всі виборці проголосували за проголошення незалежності країни та прийняття Конституції Сомаліленду. Відповідно, Сомаліленд має основні ознаки й атрибути державності, окрім офіційного міжнародного визнання. Відносили Сомаліленду та Сомалі всі ці майже 30 років були доволі напруженими. Зокрема, лише в червні 2020 року відбулась перша зустріч визнаного міжнародним товариством президента Сомалі та президента Сомаліленду, яка все ж показала, що обидві сторони ще дуже далекі від того, аби шукати шляхи для подальшого спільного руху вперед.
З моменту проведення референдуму на початку 2000-х років Сомаліленд тричі проводив президентські вибори (останні - у 2017 році), двічі місцеві й один раз парламентські у 2005 році. Після численних затримок парламентські вибори мали відбутись тут ще у грудні 2019 року, але знову були перенесені. Основні політичні партії намагались домовитись про проведення виборів до кінця 2020 року, але знову відсунули дату на 31 травня 2021 року.
Фото: Лідери політичних партій Сомаліленду погодили дату виборів. Джерело: voasomali.com
Конституція Сомаліленду передбачає багатопартійну систему, але щоб запобігти розв’язанню війн кланів та підкланів, було визначено, що сомалілендці можуть вільно створювати політичні асоціації, але у парламентських та президентських виборах зможуть взяти участь лише три політичні партії. Так, на місцевих виборах визначаються три найпопулярніші політичні асоціації, які стають партіями й можуть змагатись за місця в парламенті та президентське крісло.
Після перших муніципальних виборів у 2002 році трьома офіційними партіями були: “Союз демократів” (UDUB), представник якої на той час був президентом, а також “Солідарність” і “За справедливість та розвиток” (UCID). Багато лідерів партії “Солідарність” були частиною Сомалійського національного руху (SNM) - групи міліції, яка брала участь у боротьбі за повалення військового диктатора Сомалі Сіада Барре і пізніше боролася за незалежність Сомаліленду. Натомість багато лідерів партії UDUB служили в уряді Сомалі за часів Сіада Барре. Тим часом UCID отримує значну частину підтримки серед громади діаспори і міських виборців. На президентських виборах 2010 року переміг кандидат від партії “Солідарність”, незабаром після чого партію UDUB розпустили. На місцевих виборах 2012 року з 15 політичних асоціацій до виборів опустили 6, три з яких потім стали партіями. Перше місце посіла партія “Солідарність”, другою стала новоутворена партія “Вадані”, яка складалася з колишніх членів партій USID та UDUB, а третє місце посіла партія USID. Президентські вибори 2017 року було фактично змаганням між партіями “Солідарність” та “Вадані”, що дуже поляризувало країну. По завершенні тієї виборчої кампанії суперечки між партіями продовжились, зокрема і щодо призначення нових виборів. На цих парламентських виборах за попередніми оцінками перемогу може отримати партія “Вадані”.
Фото: Голова партії "Вадані" Абдірахман Мохамед Абдуллахі, відомий як Ірро, на чолі передвиборчої партійної агітаційної акції у місті Ваджале. Джерело: somalilandsun.com
На відміну від решти Сомалі, Сомаліленд проводить прямі вибори. Внутрішні та міжнародні спостерігачі загалом вважають вибори в країні надійними, але постійні затримки виборів послабили демократичні повноваження країни.
Депутати обираються на 5 років у 6 багатомандатних округах за пропорційною виборчою системою із відкритими списками. Загальна кількість депутатів у Палаті представників - 82.
Фото: Парламент Сомаліленду ззовні та всередині. Джерело: commons.wikimedia.org, goobjoog.com, somalilandchronicle.com
Вперше в Сомаліленді відбуватимуться одночасно і парламентські, і місцеві вибори до 249 локальних рад. За місця в парламенті та муніципалітетах змагатимуться 246 та 747 кандидатів відповідно. Для участі у голосуванні зареєструвалось більше 1,2 млн виборців, які зможуть проголосувати на 1642 виборчих дільницях.
Підготувала Катерина Жемчужникова