Станом на ранок 19 серпня вже 111 мешканців Закарпатської області змінили свою виборчу адресу напередодні місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Серед них є ті, які змінили Закарпаття на інший регіон та ті, які навпаки вирішили голосувати на території області. Про це повідомляють представники Громадянської мережі ОПОРА з посиланням на сайт Державного реєстру виборців.

За даними, які розміщені на сайті ДРВ, наразі 41 людина змінила виборчу адресу та виявила бажання голосувати на території Закарпатської області. Натомість 39 закарпатців, які, ймовірно, по факту проживають в інших областях України, однак зареєстровані на Закарпатті, змінили виборчу адресу та голосуватимуть за межами Закарпатської області. Ще 31 особа змінила виборчу адресу у межах регіону.

Загалом можливістю змінити виборчу адресу скористалися 111 закарпатців, що становить 1,14% від загальної кількості звернень про зміну виборчої адреси в Україні. 

Нагадаємо, з 1 липня в Україні запрацював новий алгоритм, згідно з яким виборці можуть змінити виборчу адресу. Зробити це можна двома способами: подавши заяву у відділ Державного реєстру виборців особисто або ж онлайн за допомогою сервісу «Кабінет виборця» (за наявності електронного підпису). Кінцевий термін подачі заяви – 10 вересня.

«Новелою законодавства є те, що для того, аби змінити фактичне місце голосування, віднедавна виборцю не треба надавати документ, що є підставою для зміни виборчої адреси, - нагадує координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Закарпатській області. - Раніше потрібно було надати, наприклад,  договір оренди житла. Або ж довідку, що ви маєте у населеному пункті власне помешкання. Або, що ви одружені із тим, хто має у громаді власну нерухомість. Наразі таких документів не потрібно, тож змінити виборчу адресу доволі легко».

Раніше ОПОРА презентувала детальну інструкцію того, як виборці можуть змінити виборчу адресу.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців» виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Згідно з частиною 3 цієї ж статті - за зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, відповідно до частини другої цієї статті. Згідно з частиною 4 статті 20 Закону «Про Державний реєстр виборців» у разі звернення щодо зміни виборчої адреси на підставі частини 3 статті 8 цього Закону у заяві виборця вказується адреса житла, за якої він фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про Державний реєстр виборців» кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у частині першій статті 6 та пунктах 1 і 4 частини першої статті 7 цього Закону, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Також заява може бути надіслана особою в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Заява, надіслана з використанням мережі Інтернет, повинна містити адресу електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслано повідомлення, передбачене цією статтею.

 
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.