Ще у січні 2023 року грузинська організація International Society for Fair Elections and Democracy (ISFED) виявила координовану мережу проросійських сторінок, що працювувала на аудиторію з Грузії, Вірменії та Азербайджану. Мережа діяла у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці й телеграмі, намагаючись створити позитивний імідж Росії й транслюючи антизахідні наративи. 

Мережа складається із щонайменше 6 фейсбук-сторінок, 4 інстаграм-акаунтів, 3 телеграм-каналів, 1 тікток-профіля і 2 вебсайтів, що маскувалися під новинарки. Сторінки публікували розважальний контент та обмежений, чітко підібраний пул новин, що демонстрували Росію в позитивному світлі. Для кожної країни підбирали окремі меседжі, адаптовані під локальний контекст, але всі вони позиціонували РФ як сильного союзника країн Південного Кавказу — на противагу США. Водночас ці сторінки транслювали й антиукраїнські наративи.

ISFED виявили зв’язок між цими сторінками через однаковий або дуже схожий контент різними мовами, який публікували приблизно в один і той самий час. Більшість облікових записів створені у квітні, травні й липні 2022 року, а загальна тактика ведення цих сторінок також доволі подібна. Основний прийом, який вони використовували для залучення аудиторії, — публікація гумористичного контенту і мемів, в тому числі на чутливі теми. Також сторінки публікували рекламу в фейсбуці та інстаграмі, ігноруючи обов’язкові для політичної реклами дисклеймери. 

Крім проросійського контенту, на зв’язок цієї мережі з росією вказує також місце перебування їхніх адміністраторів. Цими сторінками керують з Азербайджану, Вірменії, Туреччини, Росії та Білорусі. Прикметно, що в грузинськомовних сторінок немає жодного адміністратора, який перебував би безпосередньо в Грузії. Відповідно, якість грузинськомовного контенту доволі посередня. Наші колеги з ISFED зазначають, що контент грузинською, найбільш імовірно, перекладали через онлайн-перекладачі, про що свідчить велика кількість граматичних помилок.

Дослідники виокремили 7 основних наративів, які транслювала ця мережа:

  • країни Південного Кавказу мають співпрацювати з Росією у сферах культури, освіти та спорту;
  • російські письменники мають велику любов до країн Південного Кавказу (так звана “вєлікая руская літєратура”);
  • дипломатичні відносини між Росією та Грузією покращуються, тож важливо відновити візовий режим та авіасполучення;
  • перемоги радянської армії стали передумовою політичної стабільності в регіоні;
  • Росія є найбільшим торговим партнером країн регіону та запорукою їхнього економічного розвитку;
  • Росія має спільні традиції та глибокі історичні зв’язки з Грузією, Вірменією та Азербайджаном;
  • Росія піклується про забезпечення миру між Вірменією та Азербайджаном, тому має бути військовим партнером цих країн.

У контексті України пропагандистська методичка лишається незмінною. Основні наративи такі:

  • Володимир Зеленський — наркоман;
  • український уряд — послідовники нацистської ідеології;
  • Україна планує використати “брудну бомбу” та звинуватити в цьому росію;
  • Зеленський використовує цивільних як “живий щит”;
  • жителі Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей історично асоціювали себе з “русским миром”.

6 березня, майже за 3 місяці після публікації дослідження, ISFED повідомили, що компанія “Мета” заблокувала виявлені сторінки. 

“Ця операція впливу на мешканців Південного Кавказу свідчить, що росія експлуатує інфраструктуру соціальних мереж для ведення інформаційної війни не лише в Україні, а й в інших країнах, які, на думку Кремля, належать до російської сфери впливу, — коментує експертка з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк. — Те, що навіть після повідомлення дослідників з ISFED мережа проіснувала ще три місяці, доводить, що соціальні мережі не спроможні самостійно поліціювати свої платформи, щоб не стати майданчиком російської інформаційної війни. Тому згортання аналітичного інструменту Crowdtangle від “Мета”, який дозволяє ISFED, ОПОРІ та іншим дослідникам виявляти загрози, а також обмеження доступу до API твіттера після купівлі цієї соцмережі Ілоном Маском ставлять під загрозу співпрацю громадянського суспільства і технокомпаній. Це підсилюватиме тих, хто використовує вразливості соціальних мереж усупереч їхнім політикам, а почасти — місцевим законодавствам і навіть загальним правам людини.”