З початку повномасштабної агресії рф Рівненщина стала надійним тилом – звідси відправляли тонни гуманітарної допомоги для людей із зруйнованих населених пунктів і необхідні речі для військових. Область прийняла більше 70 тисяч вимушено переміщених людей за цей період і майже 50 з них залишилися тут проживати. Щоб бути надійним тилом потрібно, аби економіка краю працювала – підприємства виготовляли і реалізовували продукцію, надавали послуги, працевлаштовували людей, платили заробітну плату і податки. Як економіка Рівненщини справляється із новими викликами ОПОРА розпитала у Костянтина Мокляка, начальника Департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації.

На Рівненщину було релоковано 38 підприємств. Відомо, що існує певна конкуренція між західними областями щодо релокації бізнесу. Які переваги має Рівненська область і обласний центр? 

Рівненщина включена в список державної програми підтримки тимчасового переміщення бізнесу із зони бойових дій. Для цього створено Рівненський Центр економічного розвитку та релокації бізнесу, який забезпечує належну координацію робіт всіх причетних до процесу релокації бізнесу, включаючи органи місцевого самоврядування територіальних громад, територіальні органи міністерств та відомств, причетні підприємства, установи та організації регіону.

Крім того, в області створений відповідний Сall-центр (0 800 500 078) та телеграм-бот (@rivnerelocation_bot), які стали ключовими комунікативними майданчиками для бізнесу та всіх задіяних у програмі релокації.

Рівненська обласна державна адміністрація у співпраці з Волинським ресурсним центром розробила портал з релокації бізнесів restartbusiness.in.ua, який з 12 квітня 2022 року дає можливість всім українським підприємствам із територій, охоплених бойовими діями, оперативно отримати інформацію про об'єкти нерухомості, придатні для оренди або продажу, а також спільно із залученням територіальних громад та спеціалізованих установ області регулярно оновлює базу даних земельних ділянок та об’єктів нерухомості, які можуть бути запропоновані представникам бізнесу постраждалих регіонів України для тимчасового чи постійного розміщення виробничих потужностей.

На сьогоднішній день на порталі представлена 251 пропозиція приміщень від Рівненської області. 

Скріншот із порталу restartbusiness.in.ua.

В області налагоджено ефективний організаційний, юридичний та інформаційно-консультативний супровід процесу релокації бізнесу. Загалом, департаментом економічного розвитку і торгівлі Рівненської облдержадміністрації з квітня поточного року опрацьовано 106 заявок потенційних підприємств для релокації. 

Станом на 16.09.2022 на територію Рівненської області релокувалось 38 підприємств, переважно з Харківської, Київської, Донецької та Миколаївської областей. Основна спеціалізація зазначених релокованих підприємств: деревообробна промисловість, текстильне та швейне виробництво, виготовлення продуктів харчування, логістичні послуги, виробництво меблів, ремонт і монтаж машин та устаткування, ІТ-сектор, торгівля.

Постійним партнером облдержадміністрації є обласний центр зайнятості, який готовий у стислі терміни забезпечити комплектування, підготовку та перепідготовку кадрів, необхідних для переміщених в область виробництв.

На території Рівненщини знаходиться близько 48 959 внутрішньо переміщених осіб, з них більше 35 тисяч осіб належать до маломобільних груп населення (мами із маленькими дітьми, пенсіонери, люди із інвалідністю). Тобто, економічно активного населення із числа ВПО, які проживають на Рівненщині, небагато. Скільки людей із числа ВПО перебувають на обліку у Рівненській області як безробітні? Скільки загалом людей на Рівненщині зараз у пошуку роботи?

За 8 місяців поточного року до обласної служби зайнятості з питань пошуку роботи звернулися 31,9 тис. осіб, (з них 2,1 тис. внутрішньо переміщених осіб). Статус безробітного отримали 26,4 тис. громадян (з них 1,3 тис. внутрішньо переміщених осіб). 

Всього роботою забезпечено 9,6 тис. осіб (з них 505 внутрішньо переміщених осіб).

Детальніше прочитати про виклики і реалії працевлаштування на Рівненщині у період повномасштабної війни можна тут.

Які тенденції із реєстрацією нового бізнесу на Рівненщині із початку повномасштабної війни? Станом на 31.07 відома інформація про реєстрацію в області 2218 суб’єктів господарювання з 01.03.2022.

З початком впровадження воєнного стану по всій території України спостерігалося зниження ділової активності бізнесу на 20%, окремі підприємства були вимушені  зупинити свою діяльність. Відповідно обсяг виготовленої продукції скоротився на 40%. Рівненщина продовжує ефективно виконувати роль тилової області. Про ефективність спільної роботи і зростання соціальної відповідальності місцевого бізнесу свідчить позитивна динаміка зростання бюджетних надходжень. За січень-серпень поточного року власні доходи загального фонду місцевих бюджетів області перевищили показник відповідного періоду минулого року на 20,3% або на 943 млн грн. Завдання виконане на 106,6%. Найвищі темпи приросту податку на доходи фізичних осіб – 30,7%. Надходження єдиного податку збільшилось на 5,6%.

Тобто реальні можливості місцевих бюджетів Рівненщини на даний час достатні для забезпечення функціонування соціальної сфери та вирішення першочергових завдань розвитку громад.

Львівська міська рада оголосила про конкурс на отримання ваучерної підтримки бізнесу в умовах воєнного стану (на придбання устаткування чи оренду майна). Чи відомо Вам про певні місцеві програми підтримки бізнесу на Рівненщині у територіальних громадах чи від ОДА (ОВА)?

Рівненською обласною державною адміністрацією реалізується Програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2021 – 2023 роки. Аналогічні програми підтримки бізнесу діють в органах місцевого самоврядування області.

Серед пріоритетів Програми: надання суб’єктам малого і середнього підприємництва необхідної організаційної, інформаційно-консультативної, навчально-методичної, ресурсної та фінансово-кредитної підтримки, вдосконалення інфраструктури підтримки бізнесу, спрощення та прискорення реєстраційно-дозвільних процедур.

З початком військових дій на території України стало вкрай актуальним питання переміщення підприємств (релокація) з постраждалих регіонів України.

У зв'язку із цим виникла необхідність внесення змін до обласної програми підтримки бізнесу, зокрема, заходами програми передбачено:

  • координацію, юридичний інформаційно-консультативний супровід внутрішньо переміщених підприємств;
  • організаційне та технологічне забезпечення системи комунікацій між владою, бізнесом та представниками громадського сектору (розроблення та впровадження програмного забезпечення інструментів соціальних медіа- та інформаційних платформ) з питань підтримки внутрішньо переміщених підприємств.

На сьогодні для суб'єктів малого та середнього підприємництва надаються інформаційні послуги щодо:

  • супроводу внутрішньо переміщених підприємств з питань підприємницької діяльності та управління;
  • роз’яснення податкового законодавства та змін до нього, особливостей здійснення перевірок правоохоронними та контролюючими органами;
  • розроблення бізнес-планів та інвестиційних проєктів.

У яких форматах ОДА (ОВА) зараз проводить діалог із представниками бізнесу?

На Рівненщині забезпечено адаптацію економіки до діяльності в нових умовах.

Ключовим чинником цього процесу стало налагодження партнерських відносин бізнесу і влади, реалізація програм і заходів підтримки підприємництва.

Запроваджено регулярні (не рідше двох разів на місяць) зустрічі керівництва обласної державної адміністрації з представниками бізнесу Рівненщини.

Фото – Рівненська обласна державна адміністрація

Основна мета цих зустрічей – спільний пошук шляхів вирішення  проблемних питань функціонування господарського комплексу області: порушені логістичні ланцюги, неузгодженості в законодавстві, особливості оподаткування та звітності, зовнішньоекономічна діяльність, регіональні програми підтримки бізнесу, обмін досвідом.

До таких зустрічей долучаються посадові особи податкової служби, митниці, Держпраці, Фонду державного майна, служби зайнятості, банківських установ області. Регулярно відбуваються засідання інвестиційної ради Рівненської області на яких, серед іншого, розглядаються питання щодо приватизації об’єктів державної власності, підтримки бізнесу в умовах воєнного стану. Крім того, організовуються вузькоспеціалізовані зустрічі та селекторні наради з питань функціонування господарського комплексу області (проблемні питання АЗС, продовольча безпека, тощо).

З метою оперативного вирішення питань підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до потреб місцевого бізнесу продовжено обласну координаційну платформу для роботодавців та працівників «Rivne work hub».

З урахуванням пропозицій учасників таких зустрічей вносяться необхідні зміни до програм підготовки та перепідготовки кадрів. Рівненські підприємці беруть участь у програмі «ЄРобота». Чи подавалися внутрішньо переміщені особи, які проживають на території Рівненщини, на таку програму? Якщо так, чи відомо про їх кількість? Хто займається промоцією такої програми серед ВПО - ОДА (ОВА), представники ГО сектору?

Кабінетом Міністрів України затверджено нову економічну стратегію, яка передбачає комплекс заходів для підтримки бізнесу. Поміж ініціатив – мікрогранти на відкриття власного бізнесу, безповоротні гранти на розвиток переробних підприємств, часткова компенсація вартості нових теплиць, допомога на закладку фруктових і ягідних садів, підтримка ІТ-галузі та фінансування Українських стартапів.

Нова економічна стратегія передбачає підготовку загалом 8 державних програм, 4 з яких об’єднані проєктом «єРобота» через портал «Дія» («Своя справа», «Новий рівень», «Свій сад», «Своя теплиця»).

Найбільшим попитом користується програма мікрогрантів на відкриття власного бізнесу («Своя справа»). На сьогодні по даній програмі через портал «Дія» отримано 367 заявок (8 від внутрішньо переміщених осіб), з яких 105 мають позитивні рішення щодо фінансування проєктів на загальну суму 24,5 млн грн. При цьому 22 переможцям зараховано 4,7 млн грн на банківські рахунки.

Промоцією програм фінансової підтримки серед ВПО займаються органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, служба зайнятості та банківські установи.

Графіка – Державна служба зайнятості Статистика ухвалених рішень щодо V періоду прийому заяв на мікрогранти (22 серпня – 4 вересня 2022 року). Рівненщина – у ТОП 5 областей України.

Результати липневого дослідження «Стан та потреби бізнесу в умовах війни», проведені Центром розвитку інновацій показують, що значна частина підприємців щодо свого бізнесу на 2022-2023 роки планує запускати нові напрямки та шукати фінансування. Чи консультує Управління у питаннях переорієнтації бізнесу?

В умовах воєнного стану значна частина діючих підприємств області змушена переорієнтовуватися на нові напрямки виробництва продукції. Для реалізації таких цілей виникає необхідність у залученні додаткових фінансових ресурсів. Обласна державна адміністрація активно сприяє участі бізнесу Рівненщини у державних програмах підтримки економіки (проект «єРобота», програма «Доступні кредити 5-7-9%»). Так, в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9» для суб’єктів малого і середнього підприємництва області під час воєнного стану видано кредитів на суму 1,4 млрд гривень. Зазначені кредитні кошти спрямовані на реалізацію інвестиційних проєктів, здійснення антикризових заходів із збереження робочих місць та рефінансування діючих кредитів. Під час  воєнного стану основна частина кредитів видавалася для сільськогосподарських товаровиробників. В рамках програми переробні підприємства, які отримали безповоротний грант від держави і потребують співфінансування для реалізації свого проєкту, можуть отримати кошти під 0% річних терміном на 5 років. Нещодавно Мінагрополітики відкрило для реєстрації єдину онлайн платформу для підтримки агровиробників – Державний аграрний реєстр (ДАР).

Виробники сільськогосподарської продукції, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також технічної та гуманітарної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів.

Урядом прийнято відповідні рішення, якими передбачено надання дрібним агровиробникам:

  • бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження с/г – у розмірі 3100 грн на 1 гектар, але не більше 372 000 грн для одного отримувача;
  • спеціальної бюджетної дотації за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності надається на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, ідентифікована та зареєстрована відповідно до законодавства станом на дату подання заявки, – у розмірі 5300 грн на корову, але не більше 530 000 грн на одного отримувача.

Починаючи з 1 вересня 2022 року у ДАР відкрито прийом заявок в рамках нової програми допомоги малим агровиробникам на загальну суму понад 1,5 млрд гривень. Активно реалізуються програма грантової підтримки створення або розвитку переробного підприємства, в рамках якої підприємствами області залучено 17,7 млн грн. 

Ті ж результати дослідження «Стан та потреби бізнесу в умовах війни», проведені Центром розвитку інновацій показують, що однією із перешкод для розвитку бізнесу є відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку. Чи займається Управління консультуванням бізнесу для орієнтації на експорт і підтримкою місцевого товаровиробника закордоном?

В області ведеться системна робота із сприяння реалізації експортного потенціалу регіону. Зокрема, у рамках ініціативи обласної державної адміністрації «Купуй рівненське-українське» підготовлено каталог продукції підприємців області для промоції в інших країнах аби розвивати експорт та допомагати Україні відновлюватись. За підсумками першого півріччя обсяг експорту з області зріс проти відповідного періоду минулого року на 27,5%. При цьому обсяг експорту перевищив обсяг імпорту в 1,85 раза (по Україні цей показник становить 0,9). Майже 80% експорту з області спрямовано до країн Європейського Союзу.  У структурі експорту найбільшим є відсоток деревообробної та меблевої промисловості, сільського господарства, хімічної промисловості, підприємств з виробництва скловиробів та будматеріалів. Обласна державна адміністрація активно співпрацює з Рівненською торгово-промисловою палатою, яка займається просуванням продукції місцевих виробників на зовнішньому ринку. Для налагодження партнерських відносин з іноземними компаніями підприємства області долучаються до роботи міжнародних ділових зустрічей, виставково-ярмаркових заходів, форумів, конференцій.

Зокрема, 2 вересня 2022 року делегація від Рівненської області долучилася до роботи Українсько-турецького ділового форуму. Метою Форуму було: напрацювання зовнішньоекономічних зв'язків, збільшити експорт української продукції та послуг на зовнішні ринки, залучити інвестиції в українську економіку, обговорити нагальні питання двостороннього співробітництва. Захід був проведений для підприємців таких сфер діяльності, як: інфраструктура і транспорт; логістика; сільське господарство і продукти харчування; промисловість; енергетика. 26 вересня 2022 року підприємства області долучилися до робочої зустрічі в рамках ділового візиту естонського бізнесу в Україну. Основною метою зустрічі було налагодження бізнес-процесів підприємств наступних галузей: деревообробна; харчова; будівельна; IT; машинобудування.

Контактна особа
Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА,
0938338345, [email protected]
Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).