Дегуманізація людини-пацієнта з COVID-19 є не менш цивілізаційно страшною, ніж наслідки хвороби. Мова медіа про людей, які заражені коронавірусом, про загрозу від них, а не вірусу, збиває приціл і розмиває поняття. Дегуманізація призводить до винесеного під двері моргу в мішку померлого на Тернопільщині, в якого було підтверджено хворобу з наступними трагічними подіями в цій історії.

Вранці на пробіжці послухала ефір із міським головою столиці та радником одного з міністрів. І серед раціональних та заспокійливих тез постійно циркулювало: що громадян ми, звісно, чекаємо з-за кордону, але нехай не приїздять; що ніхто нічиїх прав не порушує, але експерти говорять, що потрібно припинити приймати наших громадян і це єдиний правильних вихід з ситуації. Як на мене, це все дуже чутливі теми з величезними списками "за" і "проти", але втрачати людську подобу, або відмовлятись від виконання своїх обов'язків державі та її посадовим особам - дорога в нікуди.

У ці дні ми всі відчуваємо ресурсність часу, який держава та муніципалітети або виграють, або прос*рають. І тут не про патерналістичні настрої, коли держава, або місцеве самоврядування повинно нас захищати, а ми будемо ходити на дискотеки, до перукарів, жити звичайним життям та не замислюватись про наслідки щоденних дій. Узагальнення та усереднення стану суспільства, звісно, потрібне в соціології, але про мотиви, причини, змісти експрес-оцінка переважно замовчує. Якщо у нас інфантильна частина громади, то це має наслідки для всієї спільноти, і тут потрібні пропорційні обмежувальні заходи. Але для гармонії й ефективних наслідків потрібно чітко розуміти, що влада часовий ресурс використовує з головою, закуповує ліки і обладнання, готує медичні заклади та розвиває відповідну інфраструктуру в авральних темпах тощо. Час не виграти, якщо просто позамикати всіх вдома, він все одно виграє нас, якщо був витрачений безцільно.

Не в порядку пріоритетності, але питаннями виживання є:
- сильні інститути держави, як і професійні керівники;
- освіта, правда в медіа і правдивий, а не свідомо підвищений градус дискусії, критичне мислення у громадян;
- забезпечення системи охорони здоров'я інструментарієм для порятунку життів;
- збереження орієнтирів верховенства права та прав людини, бо ми самі себе знищимо під благими закликами захисту;
- економіка.

Якщо ми впливаємо на державу через вулицю та вибори, поточну громадську активність і для цього завжди є певні передумови, то себе повинні тримати в тонусі гуманності та людяності щохвилини.