Громадянська мережа ОПОРА розпочала системне відстеження насильницької риторики, яка може створити ґрунт для появи політично вмотивованого насильства. У цьому дослідженні ми проаналізували контент в українському сегменті Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 регіональних анонімних каналів та 6 каналів блогерів) за серпень 2025 року. Ми прагнули виявити риторику, яка може сприяти виключенню певних груп із суспільно-політичного життя: від висміювання й приниження до прямих закликів до насильства. У центрі нашого аналізу — не лише окремі випадки агресивної чи дискримінаційної комунікації, а й ширші процеси, які формують сприятливе середовище для радикалізації. Також ми відстежуємо зміцнення недовіри до державних інституцій і посилення поділів між “правильними” і “неправильними” українцями через розширення груп, яких маргіналізують у публічному просторі.

На четвертий рік повномасштабного вторгнення українці повернулися до активних онлайн- та офлайн-суперечок на чутливі суспільні теми. Градус таких дискусій додатково зростає через травматичний воєнний досвід, погіршення економічного становища і загальне виснаження від постійної небезпеки та невизначеності. Дискусії про політичне минуле, теперішнє і майбутнє переростають у поділи на “поганих” і “хороших”, “правильних” і “неправильних” українців. Усе це — плідний ґрунт для радикалізації різних суспільних груп. Коли в інформаційному просторі нормалізують дискримінацію, сегрегацію й насильство, зростає ризик появи політичного насильства — ворожих, агресивних або насильницьких дій, зумовлених політичними мотивами чи прагненням прямо або опосередковано вплинути на політичні процеси в країні або на систему її управління. ОПОРА проаналізувала український сегмент Telegram (15 найпопулярніших загальнонаціональних анонімних каналів, 46 анонімних регіональних каналів та 5 каналів блогерів), щоб зʼясувати, чи є насильницька риторика системним явищем, а також виявити, кого й за що маргіналізують у публічному просторі.

Громадянська мережа ОПОРА дослідила соціальну згуртованість українців. Зокрема, аналітикині проаналізували риторику 25 найпопулярніших українсько- і російськомовних новинних телеграм-каналів щодо вразливих суспільних груп. Насамперед ОПОРУ цікавило, як канали пишуть про: людей з інвалідністю, ветеранів російсько-української війни, переселенців, українців за кордоном і російськомовних українців. Ми з’ясували, наскільки помітними є ці групи в інформаційному просторі, в яких контекстах про них говорять і які образи формуються в результаті.

Також у своєму дослідженні ОПОРА встановила: якщо у 2023 році довіра до більшості джерел інформації поступово зростала, то у 2024-му вона зменшилася. Натомість кількість людей, які не довіряють жодному джерелу, збільшується: з 5,2% у 2022 році до 7,7% у 2023 році й аж до 15,2% у 2024 році. 

З 2023 року Росія, як сама стверджує, взяла за мету "відродити туризм" на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Через вибудувану мережу телеграм-каналів, яку виявила Громадянська мережа ОПОРА, а також інші соціальні мережі та медіа російські пропагандисти створюють ілюзію активної роботи окупантів над відновленням туристичного життя. Ми проаналізували 3010 повідомлень місцевих проросійських телеграм-каналів, у яких згадано про туризм на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Період, охоплений дослідженням, — з травня 2023 до травня 2024 року. 

ОПОРА вже традиційно слідкує за іноземним досвідом боротьби з інформаційними загрозами. Раніше ми розбиралися, як США регулює політичну рекламу та протидіє поширенню конспірологічних теорій. Цього разу ми дослідили, як соціальні мережі намагаються протидіяти дезінформації, створеній штучним інтелектом (ШІ). 

ОПОРА дослідила, як із листопада 2023 року до 10 березня 2024-го, коли завершилося дострокове голосування на тимчасово окупованих теріторіях (ТОТ), Росія наповнювала інфопростір темою виборів президента Росії та просувала одного-єдиного кандидата. Для цього ми зібрали 8622 повідомлення із 775 проросійських Телеграм-каналів (здебільшого це місцеві ЗМІ, журналісти й політики, а також російські блогери, які багато говорять про ТОТ) за ключовими словами «Путин» та «выборы» й проаналізували, як російська пропаганда спілкується з мешканцями тимчасово окупованих територій України.

У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.

Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні непоправних втрат. Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське. Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі.

У вересні 2023 року Росія провела псевдовибори на тимчасово окупованих територіях України. Жителі Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей мусили “обрати” представників обласних “законодавчих органів влади” та місцевих адміністрацій. Раніше ОПОРА розповідала, як і чому Росія проводить псевдовибори на тимчасово окупованих територіях (далі — ТОТ), і пояснювала, чому цей “виборчий процес” є політично і юридично нікчемним. У цьому матеріалі ми розповімо, як неслася “передвиборча агітація” в телеграмі та як проросійські медіа намагалися легітимізувати фіктивні вибори на загарбаних українських теренах.

Протягом останніх років телеграм став однією з основних платформ поширення російської пропаганди й дезінформації — перш за все через відсутність цензури та слабку модерацію контенту. І хоча цей сервіс популярний переважно в Україні та РФ, ним користуються й в інших країнах. Втім, у телеграмі на іноземців чатують проросійські канали, які транслюють вигідні Кремлю наративи. Громадянська мережа ОПОРА дослідила проросійські телеграм-канали, які працюють на західну аудиторію, і зв’язки між ними. 

Дезінформаційний наратив Карлсона про “диктатуру Зеленського” та “скасування виборів” швидко підхопили й інші американські діячі, зокрема членкиня Палати Представників США Марджорі Тейлор Грін та журналіст Глен Грінвальд. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, хто ще доклався до дискредитаційної кампанії в американському сегменті твіттеру і фейсбуку та які ключові дезінформаційні наративи щодо українських виборів ширяться в цих соцмережах.