Ще не встигли охолонути екрани телевізорів, як заборонені указом Президента телеканали 112, ZIK та NEWSONE перейшли на інші платформи для мовлення. Крім традиційних способів, як-от вихід ефіру в YouTube та розміщення новин на власних сайтах, ці медіа звернулися до соціальних мереж, які раніше майже не використовували для спілкування з аудиторією. У цьому матеріалі ОПОРА намагається розібратися, як вплинула заборона трансляції телеканалів на їхню активність у просторі Facebook, і чи дійсно заборона на трансляцію лише в одному сегменті інформаційного простору може зупинити поширення дезінформації.

Ввечері 2 лютого 2021 року на сайті Офісу Президента було опубліковано Указ, що вводив у дію рішення Ради національної безпеки України про запровадження санкцій проти одного з депутатів “Опозиційної платформи – За життя” Тараса Козака. Одним з обмежувальних заходів, застосованих проти депутата, передбачалося закриття низки телеканалів, якими він володів. Найбільш рейтингові серед них – 112 канал, ZIK та NEWSONE, які у 2020 року ввійшли у п’ятірку найбільш популярних інформаційних каналів в Україні.

Одразу після введення заборони у дію, усі три телеканали почали активно шукати інші шляхи зв'язку з власною аудиторією. Наприклад, спільний прямий ефір 112, ZIK та NEWSONE в YouTube, що розпочався вже за годину після блокування. Окрім того, ці медіа значно активізувалися на платформах соцмереж, зокрема Facebook.

Facebook-сторінки 112 каналу, ZIK та NEWSONE були створені задовго до заборони телеканалів на території України. Найстарша – сторінка ZIK, її створили у серпні 2010 року. Наступною з’явилась сторінка NEWSONE – у липні 2011 року. Наймолодша сторінка 112 каналу, її створили у вересні 2013 року. Станом на 22 лютого 2021 року в сукупності ці три сторінки мають майже 1,2 млн підписників: 285 тисяч у NEWSONE,  450 та 460 тисяч у ZIK та 112 відповідно.

У лютому спостерігається значне зростання трансляції політичної реклами зі Facebook-сторінок усіх трьох медіа-ресурсів. Якщо загальні витрати сторінки 112 каналу на трансляцію політичної реклами у Facebook з червня 2019 до лютого 2021 склали приблизно 10,5 тисяч доларів, то 39% цих витрат (4140$) припали на 20 січня – 18 лютого 2021 року. Так само значно зросли витрати сторінок телеканалів ZIK та NEWSONE: у січні-лютому 2021 року ці сторінки інвестували у політичну рекламу по 44% загальних витрат з червня 2019 року. Крім того, рекламні дописи сторінок стали значно дорожчими.

Сторінка

Витрати за 25 червня 2019 – 19 січня 2021, у $

Кількість реклам за 25 червня 2019 – 19 січня 2021

Витрати за 20 січня – 18 лютого 2021, у $

Кількість реклам за  20 січня – 18 лютого 2021

112.ua

6425

61

4140

20

Телеканал ZIK

4224

105

3354

16

NEWSONE TV

4161

29

3239

16

Першою реакцією Facebook-сторінок усіх трьох телеканалів після заборони мовлення, очікувано, стала трансляція реклами із закликом не втрачати їх з поля зору та слідкувати за ними в YouTube та Telegram.

Найбільше телеканали намагалися “достукатися” до Facebook-користувачів віком 45+. На цю вікову категорію припадає близько 70% таргетингу рекламних дописів, більшість яких спрямовано на жінок.

Щодо регіонального розподілу, то реклама Facebook-сторінок телеканалів охоплює всі регіони України – від 2 до 5% таргетингу на кожну область, з дещо більшою увагою до Львівської (10,5%), Івано-Франківської (7%) та Закарпатської (7,4%) областей від телеканалу ZIK та до Дніпропетровської області (7% таргетингу) від каналів Newsone та  112.

Від дня заборони мовлення телеканалів і на момент написання матеріалу сторінки 112 каналу, ZIK та NEWSONE транслювали однакові рекламні дописи із критикою Президента Зеленського як через “цензуру” та “обмеження свободи слова”, так і його діяльності на посаді. Рекламні дописи складаються повністю зі звинувачень у цензуруванні каналів, критики центральної влади та регулярних закликів стежити за телеканалами у соціальних мережах.

За допомогою аналітичного інструменту Crowdtangle, ОПОРА проаналізувала активність та популярність Facebook-сторінок телеканалів за останні 6 місяців. Після зростання кількості рекламних повідомлень, що транслювали ці сторінки, кількість підписників на їхніх сторінках у Facebook швидко та суттєво зросла.

Також після піку уваги до сторінок на суттєво вищому рівні закріпився рівень взаємодії підписників із дописами, які публікують сторінки 112 каналу, ZIK та NEWSONE. На графіку показано, як збільшився рівень взаємодії користувачів з дописами сторінок усіх трьох каналів – наскільки активно користувачі лайкають, коментують та поширюють дописи.

Прикметно, що на кожен з YouTube-каналів усіх трьох медіа-ресурсів, які вони активно рекламували у своїх рекламних дописах у Facebook, після заборони мовлення на телебаченні підписалися по 30 тисяч користувачів. Оскільки дані про політичну рекламу в українському YouTube наразі закриті, робити висновки, як саме відбувся приріст аудиторії каналів у YouTube неможливо. ОПОРА наголошує, що для України важливо отримати доступ до даних про політичну рекламу в мережі YouTube як для дослідження поширення дезінформації, так і для моніторингу та дослідження виборчого процесу.

На графіках нижче зображено приріст аудиторії YouTube-каналів NewsOne, 112 та Zik, а також збільшення кількості вподобань та переглядів під їхніми відео.

Протягом останніх років соціальні мережі стали майданчиком не лише для обміну інформацією між користувачами, а й платформою для поширення дезінформації та для іноземного впливу в інформаційний простір країни. Перш за все цьому сприяє недостатня прозорість роботи соціальних мереж, зокрема щодо розміщення політичної реклами, недосконалі саморегуляційні заходи платформ щодо моніторингу поширення неправдивої інформації та використання фейкових облікових записів. Відсутність державної стратегії щодо протидії дезінформації, інструментів моніторингу за поширенням неправдивої інформації, а також належної комунікації та взаємодії з самими соціальними мережами створює сприятливі умови для поширення дезінформації. Окрім реалізації механізмів щодо протидії дезінформації, Україні потрібно також напрацювати та реалізувати комплексні державні освітні програми з медіаграмотності для громадян.

 

Ольга Снопок, Анастасія Романюк – спеціалістки з моніторингу соціальних мереж