Географічне розташування та адміністративний поділ

Тернопільська область розташована у західній частині України. На півночі Тернопільщина межує з Рівненською, на сході – з Хмельницькою, на півдні – з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на північному заході з Львівською областями. Загальна площа регіону – 13,8 тис км2, що становить 2,3% території України. Населення Тернопільської області налічує 1 млн 41 тис осіб, приблизно 42% – це міське населення і 58% – сільське, а за гендерним розподілом – 46% чоловіки і 54% жінки. Станом на серпень 2019 року кількість народжених осіб у Тернопільській області становить 5 289, померлих – 10 163, відповідно спостерігається від’ємний приріст населення у -4877 особи. Загалом протягом останніх трьох років населення краю скоротилось на 16 тис. 870 осіб. Також спостерігається міграційне скорочення населення області, станом на серпень 2019 року – на 29 осіб, у 2017 році – на 1 355, а у 2018 був приріст – на 35 осіб.

Щодо етнічного складу населення Тернопільської області, то згідно з переписом 2001 року 97,8% становлять українці, 1,2% – росіяни, 0,3% – поляки, 0,1% – білоруси та 0,6% – інші національності.

До складу Тернопільської області входить 17 районів, адміністративним центром є місто Тернопіль. Загальна кількість населених пунктів – 1 058, з них 35 міських та 1 023 сільських. У Тернопільській області є чотири міста обласного значення (Тернопіль, Чортків, Бережани, Кременець), 14 міст районного значення (Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хоростків, Шумськ), а також 17 селищ міського типу.

Процес децентралізації у Тернопільській області розпочався ще у 2015 році, коли у 26-ти об’єднаних територіальних громадах відбулись перші місцеві вибори. У 2016 році утворилось ще 10 ОТГ, у 2017 – 4 ОТГ, 2018 – 9 ОТГ. У грудні 2019 року відбулись перші вибори ще у чотирьох ОТГ, а з центром у місті обласного значення Чортків було утворено Чортківську ОТГ. Загалом на території області створено 55 громад, із них 28 ОТГ сільські, 14 – селищні, 13 – міські, у тому числі три громади (Тернопільська, Бережанська та Чортківська) – це ОТГ з адміністративними центрами у містах обласного значення. Найбільшу кількість ОТГ створено в Гусятинському та Тернопільському районах (по 7), а у Підгаєцькому не створено ще жодної ОТГ. Площа об’єднаних територіальних громад Тернопільської області складає 6 894,7 км2, тобто 49,88% від площі регіону, а населення – 682 453 осіб і це 65% від загальної кількості населення. За рейтингом областей щодо формування спроможних громад, який опублікований на сайті ініціативи «Децентралізація», Тернопільська область займає десяту позицію. 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1391-р було затверджено Перспективний план формування територій громад Тернопільської області, зі змінами від 31.05.2017, 16.05.2018, 21.11.2018 та  18.12.2019.

Економічна ситуація

Тернопільська область належить до Подільського економічного району. Основними галузями господарства області є промисловість та сільське господарство, перспективною для розвитку є туристична галузь. 

За інформацією Державної служби статистики України, на кінець 2018 року в Тернопільській області налічується 5 043 підприємства. Більшість із них – це малі підприємства – 4 778, крім того 261 – середні й 4 – великі. Якщо порівнювати цю кількість протягом останніх 5 років, то вона коливається в межах від 4 710 до 5 159 підприємств. Найбільша кількість підприємств належить до сільського, лісового та рибного господарства – 1 156, до оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспорту – 945, до промисловості – 818, до операцій із нерухомим майном – 510, до будівництва – 404, до професійної, технічної та наукової діяльності – 242, до діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 233, до транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 209, до інформації та телекомунікації – 162, до охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 141, до тимчасового розміщення та організації харчування – 89, до надання інших видів послуг – 52, до фінансової та страхової діяльності – 34, до мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 25, до освіти – 23.

Мінімальна заробітна плата на вересень 2019 року становила 4 173 грн. Показник середньомісячної зарплати у цей же період складав – 8 183 грн, що на 196,1 грн більше ніж у 2018 році.

Сільське господарство займає провідне місце у народногосподарському комплексі області. За підсумками збору врожаю сільськогосподарських культур у 2018 році підприємствами Тернопільської області найбільше із зібраних площ було засіяно зерновими та зернобобовими культурами – 325 тис. га, ріпак та кольза була зібрана із 75,5 тис. га, соя – 76,3 тис. га, соняшник – 70,8 тис. га, буряк цукровий – 33,4 тис. га, картопля – 1,1 тис. га, овочеві культури – 800 га. Якщо порівнювати із 2018 роком, то збільшились площі збору ріпаку і кользи, картоплі, цукрового буряку та зернових культур та дещо зменшились площі сої та соняшнику. 

У цій галузі домогосподарства теж відіграють значну роль. Урожай зернових у 2018 році був зібраний із площ у 137,2 тис. га, картопля – 55,1 тис. га, овочеві культури – 99,9 тис. га, соя – 3 тис. га, цукровий буряк – 1 000 га. Було збільшено площі збору сої, а інших культур зменшено.

Щодо реалізації підприємствами основних видів продукції сільського господарства у січні-вересні 2019 року, то спостерігається збільшення обсягів реалізованої продукції до відповідного періоду 2018 року. Наприклад, бобів сої реалізовано більше приблизно на 60%, зерен кукурудзи – на 33%, ячменю – на 16%, зернових – на 4%.

Тваринна галузь представлена як підприємствами, так і домашніми господарствами. Виробництво 53,3% м’яса (реалізація сільськогосподарських тварин на забій, у живій масі) забезпечується підприємствами, а 46,7% – господарствами населення. 81,5% молока – забезпечують домогосподарства, а 18,5 – підприємства. Загалом на підприємствах у більшій кількості вирощують свиней, у меншій кількості – птицю, і приблизно 10% – велику рогату худобу.

Обсяги промислового виробництва Тернопільської області у вересні 2019 року порівняно з серпнем 2019 року зросли на 31,5%, а порівняно з вереснем минулого року – на 9,0%. Загалом у січні-серпні 2019 року реалізовано промислової продукції (товарів та послуг) на 13472,9 млн грн, що лише на 0,4 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

У будівельній галузі найбільшу частку у структурі виробленої продукції за характером будівництва у січні-вересні 2019 року займає нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння (85,5%), значно менша частина відноситься до капітального ремонту – 12,9%, і лише 1,6% належить поточному ремонту.

Транспортна галузь у Тернопільській області у січні-вересні 2019 року не досягла високих показників. Вантажообіг залізничним транспортом зменшився на 766,7 млн т км (тонна-кілометр), порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 732,5 млн т км. Автомобільний транспорт лише на 41,2 млн т км збільшив свій показник вантажообігу і досягнув 592,4 млн т км. Пасажирообіг «Тернопільської дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» станом на вересень 2019 року становить 652,2 млн пас. км, що майже на 10% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Пасажирообіг автомобільним транспортом збільшився на 3,1%, та на вересень 2019 року становить 602,2 млн пас. км.

Щодо зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської області за період січня-вересня 2019 року, то найбільше товарів було експортовано до Польщі (52%), значно менше – до Білорусії (5,9%), Нідерландів (4,2%), Іспанії (4,3%), Німеччини (3,3%), США (2,8%), Туреччини (2,6%), Швейцарії (2,0%), Єгипту (1,8%), Австрії (1,6%), Італії (1,5%). Здебільшого це були електричні машини, зернові культури, м’ясо та субпродукти, меблі, насіння та плоди олійних рослин, продукти переробки овочів, білкові речовини, деревина та вироби з дерева, пластмаси та полімерні матеріали, жири та олії тваринного чи рослинного походження. У той же час у Тернопільську область були імпортовані товари із Польщі (38,7%), Німеччини (11,4%), Китаю (8,5%), Литви (8,2%), США (3,7%), Італії (3,4%), Швейцарії (2,5%), Франції (2,3%), Чехії (2,0%), Угорщини (1,5%), Ісландії (1,5%). Завозили такі товари: електричні та механічні машини, машини наземного транспорту, пластмаси, полімерні матеріали, мінеральні палива та нафту, рибу та ракоподібних, добрива, оптичні та фотографічні прилади, вироби з чорних металів.

До підприємств Тернопільської області, які за перше півріччя 2019 року сплатили найбільшу кількість податків, відносяться – ТОВ «СЕ Борднеце – Україна», ТОВ «Мрія-лізинг», ПрАТ «Тернопільський кар’єр», ТОВ «Бучачагрохлібпром», ТОВ «Агродружство Євішовіце Україна», Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс», Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», ТОВ «Мрія сервіс», ТОВ «Радехівський цукор», ТОВ «Микулинецький бровар», ТОВ «Агрополіс».

ТОВ «Се Бордтнеце – Україна» – одне з найбільших підприємств Тернопільської області, яке займається виробництвом кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну Volkswagen. Засновником є «Сумітомо електрік борднетце Се» (Німеччина). На території Тернопільської області діє два підприємства цієї компанії – у селі Байківці Тернопільського району та у місті Чорткові.

Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «ОРІОН» засноване у 1982 році та спеціалізується на засобах радіозв’язку та продукції спеціального призначення (комплекс засобів радіозв’язку для залізниці, для силових структур, для Міністерства оборони України та виробництво енергозберігаючих ламп). 

Харчова галузь Тернопільської області представлена кількома великими підприємствами. ПрАТ «Тернопільський молокозавод» виготовляє молочну продукцію під торговою маркою «Молокія». Історія підприємства розпочалась ще у 1957 році, на початку 2000-них воно пережило реорганізацію, а зараз має відокремлені підрозділи у Львові, Івано-Франківську, Рівному, Стрию, Хмельницькому, Чернівцях, Луцьку, три у Вінницькій області, Житомирі, Києві, Ужгороді, Одесі, Умані, Чернігові. Кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «Тернопільський молокозавод» є Сергій Барановський та Віталій Ковальчук. 

ПРАТ «ТерА» є кондитерською фабрикою, яка спеціалізується на випуску вафель, пряників, печива, зефіру, мармеладу та понад 80 найменувань цукерок. Кінцевим бенефіціарним власником фірми є Людмила Ніколайчук. ТОВ «Галичина Ласунка», засновниками якого є Євген Лавриненко, Ігор Коваленко, Станіслав Ільєнко, Катерина Білик, Тетяна Білик, займається виробництвом морозива. Асортимент продукції налічує близько 120 видів, кампанія займає лідируючі позиції у своїй галузі. Досить високим попитом серед споживачів користується продукція тернопільських пивоварень. Товариство з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар», потужності виробництва якого знаходяться у Теребовлянському районі, випускає великий асортимент непастеризованого пива, безалкогольні напої та перше в Україні односолодове віскі. Засновниками компанії є декілька осіб, найбільшу частку мають – Степан Троян (31,2083%), Юлія Троян (21,7337%), Ірина Троян (21,7658%), Володимир Троян (21,7337). ПРАТ «Опілля», окрім пива, виготовляє ще й квас. Завод розміщений в обласному центрі. Кінцевими бенефіціарами є Михайло Гомівка, Андрій Горук, Ярослав Джорджик, Роман Планчак. Обидві пивоварні є представниками найстаріших товариств Тернополя, а їхня продукція продається практично у всіх обласних центрах країни. 

Легка промисловість представлена кількома підприємствами. ВАТ «Тернопільське об’єднання ТЕКСТЕРНО» працює з 1968 року та є виробничим комплексом із переробки бавовни-волокна у готові тканини. У 2005 році на підприємстві відбулась повна реконструкція обладнання та фабрика отримала сертифікат якості Belcoro. Контролерами підприємства є Валерій Ломач та Тетяна Перунова. ПРАТ «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» спеціалізується на виробництві екструдованого пінополістиролу для теплоізоляції стін будинків, штучної шкіри для взуття, навісів, чохлів, тентів. Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Андрій Горук, Олег Джоджик, Віктор Федько, Світлана Гудз. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Теркурій» є виробником панчішно-шкарпетних виробів, власником якого є Віталій Мотрук.

Серед підприємств агропромислового комплексу Тернопільської області можна виділити кілька успішних компаній. ТОВ «Мрія Лізинг», засновником якого є «Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед» (97,99 %) і основним видом діяльності якого є надання в оренду сільськогосподарських машин та устаткування, розташоване у Гусятинському районі. ТОВ «Мрія Сервіс» спеціалізується на ремонті та технічному обслуговуванні машин і устаткування промислового призначення (Підгаєцький район). Засновником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю «Салік України», яке придбало одну з найбільших сільськогосподарських компаній України – «Мрія Агро Холдинг» (з 2019 року – «Контінентал Фармерз Груп»). Цей агрохолдинг обробляє сільськогосподарські землі у Теребовлянському, Підволочиському, Бучацькому, Гусятинському, Бережанському, Збаразькому, Козівському, Шумському, Лановецькому, Чортківському, Зборівському, Підгаєцькому, Гусятинському, Заліщицькому районах.

ПСП «Агрофірма Горинь», власником якого є Осип Гасюк, розташоване у Лановецькому районі та займається рослинництвом і тваринництвом. ПАП «Агропродсервіс», кінцевими бенефіціарними власниками якого є Андрій Баран та Тетяна Чайківська, теж працює у сфері сільського господарства, було засновано у 1999 році Іваном Чайківським (народний депутат України ІХ скликання). ТОВ «Бучачагрохлібпром» (засновники Петро Гадз – 99,9729% та Леся Прокіпчук – 0,0271%) займається вирощуванням та реалізацією зернових і технічних культур, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід.

Обсяг реалізованої продукції (товарів і послуг) підприємствами Тернопільської області в листопаді 2019 року складає 71210819,2 тис. грн. Серед районів області цей показник найвищий у Тернопільському (8032550,9 тис. грн), Гусятинському (4059659,0 тис. грн) та Теребовлянському (3526242,8 тис. грн) районах.

Валовий регіональний продукт на кінець 2017 року становив 40 747 млн грн, що в перерахунку на одну особу дорівнює 38 593 грн.

Дохідна частина обласного бюджету на 2019 рік становить 6 193 955 700 грн, а видатки – 6 192 575 510 грн.

Прямі інвестиції в Тернопільській області на 31 грудня 2018 року склали 55 812,7 тис. дол. США. Основними країнами-інвесторами є такі країни: Велика Британія, Кіпр, Естонія, Бельгія, Німеччина.

Політична ситуація

Тернопільська обласна рада у своєму складі налічує 64 депутати, обраних від восьми політичних партій. За результатами місцевих виборів 2015 року найбільшу кількість мандатів (18) отримала політична партія «Європейська Солідарність» («Блок Петра Порошенка «Солідарність»), на п’ять менше (13) – партія ВО «Свобода». Від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» в Тернопільській обласній раді 6 скликання 10 депутатів, від Об’єднання «Самопоміч» – 6, Радикальної партії Олега Ляшка – 5, від політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» – 5, від «Громадянської позиції» – 4, від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 3. Головою Тернопільської обласної ради є Віктор Овчарук (фракція БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»)), першим заступником – Василь Дерев’яний (фракція ВО «Батьківщина»), заступником – Любомир Крупа (фракція «Об’єднання «Самопоміч»).

До складу Тернопільської міської ради входить 42 депутати, які представляють сім політичних сил. За результатами голосування на місцевих виборах 2015 року перемогу в обласному центрі здобули такі політичні партії: ВО «Свобода (13 мандатів), «БПП «Солідарність» (7 мандатів), ВО «Батьківщина» (4 мандати), «Громадянська позиція» (4 мандати), «Громадський рух «Народний контроль» (4 мандати), «Радикальна партія Олега Ляшка (3 мандати). Найбільшою є фракція ВО «Свобода» – 13 осіб. Фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» налічує семеро депутатів, у фракцій ВО «Батьківщина» та «Громадянська позиція» по четверо депутатів. Ще дев’ятеро місцевих обранців є позафракційними, але обрані від місцевих осередків політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальної партії Олега Ляшка. Міським головою Тернополя є Сергій Надал (суб’єкт висування – ВО «Свобода»), секретарем – Віктор Шумада (суб’єкт висування – «БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»).

У квітні 2017 року із партії і фракції ВО «Свобода» у Тернопільській міській раді було виключено Ігоря Турського, Івана Сороколіта та Романа Навроцького. Як зазначав Руслан Кошулинський (на той час заступник голови політичної партії ВО «Свобода»), таке рішення політична сила прийняла через те, що вказані депутати у своїх публічних виступах та голосуваннях відійшли від програмних засад, з якими партія йшла на місцеві вибори.

25 січня 2018 року Тернопільська міська виборча комісія постановила звернутися до вищого керівного органу ВО «Свобода», щодо відкликання депутатів Тернопільської міської ради Івана Сороколіта, Романа Навроцького, Ігоря Турського за народною ініціативою. 27 січня 2018 року на з’їзді ВО «Свобода» було прийнято рішення про відкликання цих депутатів. 13 лютого, цього ж року, Тернопільська міська виборча комісія постановила зареєструвати депутатами Тернопільської міської ради Ігоря Костюка та Андрія Стукало, а 4 квітня Мар’яна Кобзура, які були включені до виборчого списку ВО «Свобода».

Ситуація із виключенням вищезазначених депутатів Тернопільської міської ради мала гучний резонанс серед жителів міста. Після заяви представників ВО «Свобода» про виключення Турського, Сороколіта та Навроцького із партійного списку та фракції у Тернопільській міській раді перед засіданням сесій ради біля будівлі відбулися сутички між прихильниками та противниками такого рішення партії. У медійному просторі висловлювались думки, що рішення про виключення цих осіб, було прийняте через те, що вони не підтримали зміни до «Генерального плану міста Тернополя», у яких зацікавлені «свободівці» та мер міста Сергій Надал. 

Через позитивне голосування про внесення змін у «Генеральний план міста Тернополя» процедуру відкликання депутатів Тернопільської міської ради розпочинала також політична партія ВО «Батьківщина», але цей процес не завершився успіхом і депутати продовжують виконувати свої повноваження.

В області, окрім Тернополя (адміністративного центру), є ще три міста обласного значення: Бережани, Кременець та Чортків. Політичний склад цих місцевих рад не суттєво відрізняється. У Бережанській міській раді найбільше депутатів (6) від БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»), по чотири депутати від ВО «Батьківщина», «Громадський рух «Народний контроль», ВО «Свобода», «Об’єднання «Самопоміч», по два обранці від «Громадянської позиції» та Радикальної партії Олега Ляшка. Головою громади обрано Володимира Музичка (суб’єкт висування – ВО «Батьківщина»), секретарем – Петра Гончара (суб’єкт висування – «Громадський рух «Народний контроль»).

У складі Кременецької міської ради по шість депутатів від ВО «Свобода» та політичної партії БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»), по чотири у ВО «Батьківщина», політичних партій «Патріот» та «Громадський рух «Народний контроль» та два обранці від «Громадянської позиції». Головою міста є Олексій Ковальчук (суб’єкт висування – «БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»), а секретарем – Мельник Галина (суб’єкт висування – «БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»).

У Чортківській міській раді найбільша кількість депутатів (десять) від політичної партії «Сила людей», семеро є представниками ВО «Свобода», шестеро – БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»), по четверо від «Об’єднання «Самопоміч» та Радикальної партії Олега Ляшка і троє від ВО «Батьківщина». Голово міста є Володимир Шматько (суб’єкт висування – «Сила людей»), секретарем – Ярослав Дзиндра (суб’єкт висування – «Сила людей»).

Активність та електоральні симпатії виборців у 2014 та 2019 роках

На Президентських виборах 2019 року активність виборців становила 64,05%, що не суттєво відрізняється від загальноукраїнського показника, але приблизно на 12% є нижчою аніж під час виборів у травні 2014 року. Якщо на президентських виборах 2014 року Петро Порошенко одноосібно переміг у всіх округах області, то 21 квітня 2019 року Володимир Зеленський набрав більшу кількість голосів у трьох ОВО, а Порошенко у двох (163 та 165 ОВО). П’ятий президент отримав підтримку серед виборців Тернопільської області в 2014 році у 60,63%, а шостий в 2019 році – у 50,43%.

На Позачергових виборах народних депутатів України 2019 року явка виборців теж була нижчою, аніж під час Позачергових виборів народних депутатів 2014 року – 54,24% і 68,28% відповідно. Щодо електоральних уподобань виборців Тернопільської області, то у 2014 році лідерами виборчого рейтингу були такі політичні сили: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Свобода», «Радикальна партія Олега Ляшка». Під час позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року жителі регіону надали перевагу таким політичним партіям: «Слуга народу», «Голос», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Свобода». Щодо депутатів-мажоритарників, то у 2019 році перемогу здобули троє висуванців від політичної партії «Слуга народу» та двоє самовисуванців. У 2014 році у п’яти округах області виборці перевагу надали трьом кандидатам від політичної партії «Блок Петра Порошенка», одному від ВО «Свобода» та одному самовисуванцю. Лише одному депутату Верховної Ради VIII скликання вдалось повторно отримати перемогу на своєму окрузі. Це Микола Люшняк, який у 2014 році пройшов у Парламент від партії «Блок Петра Порошенка», а у 2019 – уже як самовисуванець. 

Характер комунікацій регіональних еліт з центральними органами виконавчої влади

Тернопільська обласна рада протягом 2015-2019 років своїми рішеннями приймала звернення до президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради з приводу загальноукраїнських та місцевих питань.

Зокрема, на сесії 14 листопада 2019 року було прийнято заяву депутатів з приводу незгоди зі спробами запровадження в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення. У жовтні 2019 року Тернопільська обласна рада прийняла звернення до керівництва держави та органів місцевого самоврядування, яким рішуче заперечила реалізацію так званої «формули Штайнмаєра». Депутати одностайно також прийняли звернення Тернопільської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Служби безпеки України з приводу неприпустимості відведення сил і засобів Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, розвідувальних органів України від меж тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Крім цього, Тернопільська обласна рада зверталась до центральних органів державної влади з питань розвитку спиртової та тютюнової галузі у регіоні щодо цін на газ та електроенергію для населення України, щодо неприйняття відповідних змін до Конституції України, які стосувались особливого статусу Донбасу, а також щодо підтримки проєкту Виборчого кодексу України та продовження до 2025 року мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. 

Депутати Тернопільської міської ради сьомого скликання також зверталась до президента або Кабінету Міністрів України чи Верховної Ради щодо питань підвищення цін на газ для населення, щодо захисту інституції сім’ї в Україні, щодо припинення дипломатичних стосунків та введення візового режиму з Російською Федерацією та ін. 

Зміни в керівництві державних структур

Тривалий період часу керівником Тернопільської обласної державної адміністрації був Степан Барна, який обіймав цю посаду від 2 квітня 2015 року до 11 червня 2019 року. Після повторного голосування з позачергових виборів Президента України 21 квітня 2019 року Степан Барна публічно заявив про те, що подає у відставку з посади голови Тернопільської ОДА. Майже до кінця осені обов’язки очільника області виконував перший заступник голови – Іван Крисак, а 1 листопада президент Володимир Зеленський представив нового голову Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля, який у 2019 році балотувався у депутати Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу № 166 від політичної партії «Слуга народу». У липні 2019 року було звільнено усіх голів РДА, а в листопаді оголошено про конкурс на заміщення цих вакантних посад на основі конкурсної системи «Lift». У січні 2020 року головою Теребовлянської районної державної адміністрації було призначено Ярему Шатарського, головою Підволочиської РДА – Бориса Онищука, Підгаєцької РДА – Галину Дуду, Гусятинської РДА – Надію Галябарду, Шумської РДА – Віталія Кудлака. 

Олександр Богомол у березні 2015 року наказом Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова був призначений начальником Управління МВС України в Тернопільській області, а з 3 червня 2016 року і до цього часу він є начальником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

7 листопада 2019 року було призначено нового начальника Управління служби безпеки України у Тернопільській області Юрія Борейчука. Попереднього керівника, Ярослава Боднарчука, Володимир Зеленський звільнив 11 вересня 2019 року.

В’ячеслава Перча, якого було призначено прокурором Тернопільської області в липні 2016 року, було звільнено із цієї посади 6 вересня 2019 року. З січня 2020 року цю посаду обіймає Петро Бойко.

У Тернопільській митниці ДФС від 2017 року не відбувалось кадрових змін, з того часу цю посаду займає Оксана Антонович.

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році. Нелегальний бізнес

У вересні 2019 року на приватному подвір’ї ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок цього вибуху поранень зазнав господар та його дружина. Правоохоронці області розглядали декілька версій замаху на життя та здоров’я ректора (особистий конфлікт, вимагання коштів, професійна та громадська діяльність). Через декілька днів вчена рада ТНЕУ листом звернулась до Президента України Володимира Зеленського, в якому підтвердила свою добровільну відмову від земельної ділянки (1294,9379 га), яка перебуває в постійному користуванні Національно-дослідного виробничого господарства «Наука» Тернопільського національного економічного університету з 1997 року. «Трагічні події, які відбулись 4 вересня 2019 року, вкотре підтверджують, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека, стоять вище, ніж володіння правами на земельну ділянку», – зазначено у листі.

Дещо раніше, у серпні цього ж року, у центрі Тернополя, на вулиці Замковій, також вибухнув саморобний пристрій, який був залишений на капоті припаркованого автомобіля. За інформацією місцевих журналістів, транспортний засіб належав дружині колишнього заступника міського голови Володимира Камінського, який у 2015 році був фігурантом справи про отримання хабара. Внаслідок цього вибуху постраждав перехожий.

Протягом 2019 року працівники СБУ в Тернопільській області повідомляли про викриття підпільної мережі з реалізації контрафактного алкоголю, який збували через торгівельні заклади регіону. Під час візиту Володимира Зеленського, 1 листопада 2019 року, у залі ОДА Тернопільської області обговорювалась ситуація щодо нелегального виробництва алкогольної продукції, у тому числі на території області.

Поліція, служба безпеки та прокуратура Тернопільської області протягом 2019 року повідомляли про розкриття корупційних злочинів (вимагання хабара за сприяння при працевлаштуванні та ін.), діяльність нелегальних кар’єрів з видобутку корисних копалин, незаконний обіг наркотиків. Також на Тернопільщині восени 2019 року представниками відділу по боротьбі зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми, було виявлено 64 незаконні мігранти, які перебували на території Тернопільської області без необхідних документів.

На початку 2020 року відділ комунікації поліції Тернопільської області повідомляв про боротьбу правоохоронців із незаконними АЗС, ігровими залами та вирубкою лісів. Оперативники Тернопільщини здійснили успішну спецоперацію з розкриття групи осіб, які займалися масовим виготовленням та розповсюдженням наркотиків.

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок у Тернопільській області представлений кількома місцевими телеканалами, радіохвилями, друкованими виданнями та інтернет-ЗМІ, а також новинними сайтами.

Телеканали

На Тернопільщині функціонує філія ПАТ «НСТУ» – Тернопільська регіональна дирекція, яка представлена телеканалом UA:Тернопіль та радіохвилею «UA:Українське радіо. Тернопіль». Крім цього, активно оновлюється відповідний YouTube-канал та сторінка у соціальній мережі Facebook. В ефірі цього суспільного мовника виходить телепрограма «#Звіти_наживо», де у прямому ефірі звітують та відповідають на запитання глядачів місцеві посадовці. У інших телепередачах обговорюють загальноукраїнські та регіональні суспільно-політичні та економічні проблеми. Випуски новин достовірні та збалансовані. Менеджером філії є Юрій Кійко, а продюсеркою – Зоряна Биндас. 

Талеканал ТV-4 (ТОВ TV-4) розпочав свою роботу в 1991 році і був першим недержавним регіональним телеканалом Західної України. У 2001 році було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю «TV-4» директором якого і тепер є Юлія Винокур. Власниками даного товариства є Джоджик Ярослав (35,3%), Лариса Товарянська (31,7%), Володимир Клімчук (25%), Андрій Гнатюк (3%), Сергій Сказко (3%), ТОВ «Аніко Лтд» (2%). У мовленні телеканал надає перевагу трансляції авторських програм, в яких піднімаються актуальні проблеми чи питання тернопільської громади. Також команда телеканалу готує тематичні програми розважального характеру, наприклад «Новорічна ніч з TV-4», «Новий рік на дачі», «Український Великдень» та ін. 

Телевізійний канал «ІНТБ» має інформаційно-розважальний характер. Офіційно телеканал розпочав мовлення 2 червня 2007 року, а з 2010 року – виходить онлайн у мережі Інтернет. Юридична назва компанії – ПП «Телекомпанія «СМАЙЛ», власниками є Сергій Ветров (50%) та Ніколайчук Леоніда (50%), директор – Олена Науменко. 

Телеканал «Тернопіль 1» компанії ПП «ТРО «ТЕРНОПІЛЬ-МЕДІА» працює лише два роки, від 10 листопада 2017 року. Власником телерадіоорганізації є Олег Лахита. В ефірі транслюють інформаційні та розважальні програми, а також реаліті-шоу («Ти красива!», «У лікаря», «Небайдужі» та ін.). Журналісти телеканалу за допомогою стріму інколи транслюють інформаційні випуски про важливі події в місті у соціальні мережі. 

Інтернет-телебачення

«МЕДІАТОР» – перше інтернет-телебачення Тернопільщини, так позиціонує себе товариство з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Медіатор». Засновниками компанії є Надія Березюк (50%) та Сергій Русаков (50%). На сайті, а також YouTube-каналі транслюються сюжети про події, які відбуваються в області, часто гостями програм є політики чи відомі особистості культури чи бізнесу. 

Ще одним інтернет-каналом, який продукує відеосюжети про соціально-політичну ситуацію на Тернопільщині, є ТМЦ.ІНФО – громадське інтернет-телебачення. Наповненням ресурсу займається громадська організація «Тернопільський медіа центр», яка веде свою діяльність з серпня 2012 року. Засновниками цієї організації зазначаються Ігор Аркуша, Григорій Бурбеза, Михайло Окаринський, директором – Тетяна Шабанова. Відеосюжети із пресконференцій, які відбуваються у місті, часто транслюються у прямому ефірі в мережі Інтернет. На сайті представлені також інформаційні та аналітичні статті.

Радіо

UA: Українське радіо. Тернопіль – є філією публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «регіональна дирекція UA: Тернопіль». Радіо можна слухати на таких хвилях FM: 87,7 у Тернополі, 101,6 – у Шумську, 101,9 – у Чорткові, 102,7 – у Бучачі, 103,2 – в Бережанах, 107,9 – у Кременці, а також у прямому ефірі в мережі Інтернет. В ефірі радіостанції транслюються передачі суспільного та політичного характеру, часто відбуваються прямі ефіри, протягом яких слухачі можуть зателефонувати в студію та поставити запитання учасникам.

«Ух-радіо» є недержавною інформаційно-музичною радіостанцією, яку можна слухати на частоті 101,1 FM на території Тернопільської області. Радіостанція «Ух-радіо» - це дві юридичні особи: ПП «ТРО «Українська хвиля»» і ПП «ТРО “Ух-радіо”», які ділять спільну частоту 101,1 МГц у Тернополі і мовлять з єдиним позивним «УХ-радіо». Власником і керівником першого підприємства є Юрій Фартушняк, а другого – Тетяна Фартушняк. Форматом цієї радіостанції є лише українська музика. В ефірі виходять місцеві новини та розважальні програми, також бувають програми з участю тернопільських політиків чи посадовців.

Радіо Рокс – це всеукраїнська радіостанція, але у Тернополі працює студія і на частоті 103,5 FM кожного дня з 14:00 до 15:00 транслюються передачі місцевого суспільно-політичного контексту і на добу виходять чотири випуски місцевих новин. Також в ефірі присутня місцева реклама. Радіо Рокс входить до радіогрупи «Тавр медіа», директором якої є Ігор Чернишов, а власниками вважають Віктора Пінчука та Миколу Баграєва. До цього ж радіохолдингу входить також радіостанція «Мелодія FM», директором якої є Тетяна Волошина, а в ефір у Тернопільській області виходить на частоті 106,1 FM.

Друковані ЗМІ

За даними Держтелерадіо у Тернопільській області, за результатами моніторингу першого півріччя 2019 року, усього зареєстровано 71 видання із загальним тиражем 8 682,2 тис. примірників, із них 37 газет із тиражем 7 563,0 тис. примірників і ще 34 періодичні і продовжувані видання із тиражем 1 119,2 тис. примірників. Для порівняння, на аналогічний період 2018 року всього було зареєстровано 81 видання із загальним тиражем – 9 551 тис. примірників, із цього числа 40 – це були газети загальним тиражем 7 731,2 тис. примірників.

З 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», метою закону є обмеження впливу держави на ЗМІ та створення рівних умов діяльності ЗМІ різних форм власності, а також підвищення конкурентоспроможності друкованих засобів масової інформації. Тернопільська область, за результатами моніторингу на кінець грудня 2018 року, є лідером у процесі роздержавлення ЗМІ. Із 20 ЗМІ, які реально виходять, реформовано – 17, це становить 85%. Загальний показник реформованих ЗМІ по Україні складає 53%.

Газета «Свобода» плюс Тернопільщина» (стара назва – «Свобода») – це реформована газета Тернопільської обласної ради і тепер це ТОВ «Редакція газети «Свободи», директором є Віктор Уніят. Газета має суспільно-політичний характер, виходить двічі на тиждень та розповсюджується на території Тернопільської області. Громадсько-політична газета «Вільне життя» плюс Тернопільщина теж розповсюджується по всій області двічі на тиждень. Засновниками ПП «Пресова агенція Вільне життя» є Євген Федоришин (45%), Ігор Федоришин (45%) та Людмила Островська (10%), директором – Ірина Рогальська. Ще одним громадсько-політичним виданням є «Нова Тернопільська газета», яка виходить щосереди та розповсюджується в усій області. Засновниками ТОВ «Нова Тернопільська газета» є Зіновій Залуцький (50%) та Микола Мартинчук (50%), який також є директором. Газета «Наш день», засновником та головним редактором якої є Зіна Кушнірук, виходить щотижнево з 2013 року. Засновником та видавцем тижневика «Номер один» є ПП «Агентство Тернопільських новин», власницею якого є Тетяна Вербицька. Це обласна газета, головним редактором якої є Віталій Попович. На сторінках видання публікують матеріали суспільно-політичного характеру та новини краю.

У районних центрах Тернопільської області практично щотижнево випускають місцеві газети, більшість яких – це уже роздержавлені друковані видання РДА. 

Район

Газета

Тернопільський

«Подільське слово»

Бучацький

«Нова доба»

Чортківський

«Голос народу»

Збаразький

«Народне слово»

Підгаєцький

«Земля Підгаєцька»

Козівський

«Вільне слово»

Шумський

«Новини Шумщини»

Підволочиський

«Гомін Волі»

Кременецький

«Діалог»

Чортківський

«Чортківський вісник»

Лановецький

«Голос Лановеччини»

Заліщицький 

«Колос»

Зборівський

«Зборівська дзвіниця»

Бережанський

«Бережанське віче»

Гусятинський

«Вісник Надзбруччя»

Теребовлянський

«Воля»

Монастириський

«Вісті Придністров’я»

У мережі Інтернет присутні новинні сайти та інтернет-ЗМІ, які висвітлюють події області, часто такі ресурси не вказують своїх засновників, головних редакторів чи інформації із зазначенням юридичних даних. У ході моніторингу вдалось з’ясувати, що новинний портал te.20minut.ua входить до видавничої групи RIA media, яка також є частиною Медіа-корпорації RIA 20minut.ua (ця інформація вказана на інтернет-сторінці). Засновниками ТОВ «РІА медіа» є Сергій Боярчуков (69,9986%) та Оксана Розторгуєва (30,0014%). На ресурсі є розділи із новинами, обговореннями, матеріалами про особистостей краю та журналістськими розслідуваннями. До найбільш відвідуваних сайтів належить ресурс «0352.ua-Сайт міста Тернополя», де головними рубриками є «новини», «довідник», «вакансії». Інтернет-видання «terminovo» продукує аналітичні матеріали та журналістські розслідування.

На сайті «Від Тарнополя до Тернополя» публікуються новини, є рубрика із історичними матеріалами, фото та відеоматеріали, а також є каталог підприємств, але він лише частково наповнений. На сайті, окрім електронної пошти, не зазначено інших контактних даних. На сайті «Тернопільські експрес-новини Терен» публікуються новини та журналістські матеріали про події в області, є такі розділи: «тема дня», «інтерв’ю», «економіка», «суспільство» та інші. Новинний портал «Погляд» серед своїх рубрик окреме місце виділив новинам із районів Тернопільської області. Інтернет-газета «Доба» свої матеріали розміщує у розділах «новини», «історії файних людей», «особистість», «здоров’я» та ін., а головним редактором є Сергій Балуцький. До популярних інтернет-ресурсів відноситься також «За Збручем», «Реально», «BezTaby.te.ua», «Газета Місто» та ін.

Окрім обласних, існують також районні медійні сайти, які в основному продукують місцеві новини. До таких ресурсів можна віднести «Теребовля – твоє місто» (м. Теребовля), «Кременець-city» (м. Кременець, м. Почаїв), «Чортків-city» (м. Чортків), «БережІнфо» (м. Бережани), «Гусятин.com.ua» (смт Гусятин), buchach.org.ua (м. Бучач).

Соціальні мережі

Найпопулярнішою соціальною мережею серед користувачів Тернопільської області є Facebook, де створено багато груп для обміну та поширення інформації. Місцеві політики та партії у цій мережі теж мають свої офіційні сторінки для комунікації з виборцями. У соціальній мережі створено групи, де публікують новини області. До найчисленніших можна віднести такі спільноти: «Тернопільські новини» (понад 97 тис. учасників), «Тернопільські новини №1» (понад 88 тис. учасників), «Новини Тернопільщини» ( понад 18 тис. учасників), «Тернопільська спільнота» (понад 13 тис. учасників). У цих групах публікують матеріали соціального та політичного характеру, у більшості випадків це новини обласних інтернет-видань. Також створені спільноти, орієнтовані на аудиторію читачів міст обласного значення, наприклад «Мі100Тернопіль» (понад 19 тис. учасників), «То є Чортків» (понад 11 тис. учасників), «Кременець» (понад 12 тис. учасників), «Бережанці та бережанська діаспора» ( понад 9 тис. учасників). Окрім цього, ще є сторінки новинних сайтів та ЗМІ, наприклад за сторінкою «Сайт міста Тернополя – 0352.ua» стежить понад 280 тис. осіб, за «Від Тарнополя до Тернополя» стежить понад 219 тис. осіб.

У період виборчих кампаній Facebook став майданчиком для поширення політичної реклами кандидатів та партій. Під час кампанії з позачергових парламентських виборів у цій соціальній мережі з офіційних сторінок кандидатів поширювали рекламні матеріали, які висвітлювались у стрічці новин користувачів. Найбільш активними щодо такого методу впливу на виборців були кандидати-мажоритарники по 163 одномандатному виборчому округу. Беззаперечним лідером із показником 119 поширень політичної реклами була сторінка Івана Ковалика. Сторінка Ігоря Побера 15 разів використовувала платну рекламу, а Андрія Богданця («Слуга Народу») – 12 разів. Сторінки Степана Барни, Леоніда Бицюри, Ігоря Красновського, Юлії Мамчак, Тараса Пастуха використовували рекламу такого роду менше десяти разів.

Серед кандидатів-мажоритарників у 164-му виборчому окрузі сторінка Віти Салко 28 разів використала можливість реклами у Facebook, а Володимира Кравця – 13 разів. Сторінки Вадима Боярського, Ігоря Василіва, Михайла Головка, Івана Панчука, Богдана Яциковського скористалися рекламою у цій мережі менше десятка разів.

У 165-му одномандатному виборчому окрузі лише із сторінок чотирьох кандидатів-мажоритарників поширювалась платна реклама, але її кількість не була великою. Сторінка Василя Мартюка десять разів використовувала такий метод популяризації, а Володимира Кісілевича – один, Володимира Мисика – два, Івана Чайківського – три.

Сторінки кандидатів-мажоритарників ОВО № 166 активніше поширювали таку рекламу. Профіль Зеновія Холоднюка– 25 разів, Олега Вітвіцького– 23 рази, Ігоря Сопеля – 6 разів, Романа Василіцького – 2 рази. Серед сторінок кандидатів 166 ОВО лідером є профіль Володимира Гевка, який 25 разів використав рекламу в соцмережі, сторінка Олега Сиротюка – 18 разів, Алли Квач – 16 разів, а Володимира Шматька – лише два рази. Такі показники свідчать про те, що платна політична реклама у соціальній мережі Facebook часто використовувалась лише декількома кандидатами і не мала масового характеру.

Щодо сторінок місцевих організацій партій, то сторінка «Батьківщина Тернопільщини» 36 разів використовувала вищезгаданий тип реклами. «Європейська солідарність – Тернопіль» – дев’ять разів, «Сила людей Тернополя» – 11 разів, «Об’єднання «Самопоміч» - Тернопільщина» – 30 разів.

У соціальній мережі Instagram немає сторінок із великим інформаційним наповненням про політичну чи соціально-економічну ситуацію в Тернопільській області. У профілях інтернет-видань зазвичай наявні тезисні повідомлення із фото чи короткі відеосюжети. Наприклад, сторінка «Новини Тернополя – 20 хвилин» (14,7 тис. читачів) наповнена відеороликами, де журналісти розповідають про свої матеріали, спілкуються із мешканцями міста на певні проблеми тощо. На сторінках «Новини Тернопільщини» та «teren_news» зазвичай публікують короткі відомості про новину, фото та додають посилання на інформаційний сайт. На сторінці «Сайт міста Тернополя 0352.ua» (23,4 тис. читачів) зрідка публікуються інформаційні матеріали, зазвичай це фотографії міста. У профілі «Тернополяни» (33,1 тис. читачів) наявні фото та короткі, але інформативні дописи про події, які відбулись у місті. Сторінка «Т1 новини» (13,3 тис. читачів) наповнена відеосюжетами про події в місті чи телепередачами телеканалу Тернопіль1.

Telegram-канали, які б повідомляли про суспільно-політичні новини області, теж не мають великої популярності серед тернополян. Наприклад, канал «Від Тарнополя до Тернополя» має 4 129 підписників, «Файний Тернопіль» – 3 996 підписників, «Тернопільські новини» – 1 364 підписники, «Новини Тернопільщини TeNews» – 197 підписники.

У соціальній мережі YouTube  існують канали, які висвітлюють соціально-економічні та політичні події Тернопільської області, зазвичай це  відеосторінки місцевих телеканалів. Наприклад YouTube-канал «ТВ-4» налічує 17,5 тис. підписників та понад 12 млн переглядів. На сторінці оприлюднені новинні відеоролики та записи телепередач («Акценти», «Межа правди» та ін.). «Телеканал Тернопіль 1» у мережі YouTube має 6,4 тис. підписників і в загальному понад 1 млн переглядів. На сторінці розміщують записи політичних, авторських та розважальних програм. Окрім цього, є ще канал «Т1 Новини», із аудиторією у 3,59 тис. підписників та понад 2,5 млн переглядів, на сторінці публікуються сюжети із випуску новин та їхні повні випуски, а також тематичні програми («Аргументи», «Кримінальні новини»). Канал UA: Тернопіль має 4,96 тис. користувачів, які на нього підписались, та понад 2 млн переглядів. Ця сторінка належить «Регіональній дирекції UA: Тернопіль. Національна суспільна телерадіокомпанія України», на ній публікуються новини, записи програм «Тема дня», «Виборчий округ», «Звіти наживо» та ін.

YouTube-сторінка телеканалу «ІНТБ» налічує 9,62 тис. підписників та понад 9 млн переглядів. Як і на вищевказаних ресурсах, тут теж розміщуються новинні сюжети та випуски телепередач («Про важливе», «В кадрі», «Музичний експерт»). Інтернет-телебачення MediaTor теж має свій канал у YouTube, який створено у 2016 році. Сторінка налічує 2,6 тис. користувачів та близько півтора мільйона переглядів, на сторінці є новинні відеоролики, а також такі, що позначені як політична реклама. Канал ТМЦ.Інфо наповнений відеосюжетами із пресконференцій, публічних заходів, а також короткими тематичними опитуваннями тернополян на вулицях міста, має 804 підписники та близько 500 тис. переглядів.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Тернопільській області зареєстровано велика кількість громадських організацій та спілок, лише у м. Тернополі їх близько 1 000, але не всі працюють системно. В обласному центрі найбільш дієві громадські організації у 2017 році об’єднались у Коаліцію «Тернопільський центр реформ». До цього об’єднання входить близько 30 членів-організацій. Експертно-аналітична група «Акцент», директором якої є Богдан Малиняк, в основному займається дослідженням ефективності витрачання коштів із обласного бюджету, проводить просвітницькі кампанії для залучення громадян до моніторингу даного фінансового процесу. «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», керівником якого є Максим Черкашин, займається розвитком місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громадах Тернопільської області та залученням до цього процесу громадськості. Члени організації допомагають ОТГ при написанні стратегічних планів розвитку.

ГО «Тернопільський прес-клуб» працює у сфері підвищення професійності працівників ЗМІ. Організація провела масштабну роботу при реформуванні комунальних друкованих газет. Головою правління «Тернопільського прес-клубу» є Анжела Кардинал. «Тернопільська правозахисна група» займається наданням первинної правової допомоги, моніторингом правоохоронних органів та судових засідань, безпекою громади. Керівником організації є Володимир Шевченко. «Центр громадського моніторингу та аналітики» займається аналітичними дослідженнями та моніторингом діяльності органів місцевого самоврядування. Керівником організації є Василь Томчишин.

В області також діють регіональні представництва всеукраїнських організацій: Громадянська мережа ОПОРА, «Центр UA», «Інститут Республіка», «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».

Серед молодіжних організацій активними є представники ГО «Молодіжного центру розвитку «МІСТ», яка здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у таких напрямках, як розвиток громадянської активності та соціальної відповідальності, попередження гендерно-обумовленого та домашнього насильства, популяризації цінностей недискримінації та поваги до людської гідності. Директоркою організації є Мар’яна Гевко. При Тернопільській міській раді функціонує Молодіжна міська рада, яка є консультативно-дорадчим органом міської ради та її виконавчого комітету з питань молодіжної політики. З початку реформи децентралізації схожі організації почали діяти і в об’єднаних територіальних громадах області. Молодіжні міські ради функціонують у Теребовлянській та Лановецькій ОТГ, у Зборівській ОТГ працює Молодіжний конгрес міської ради.

Окрім цього, в області діє осередок ВГО «Сокіл» – це військово-спортивна організація, яка займається вишколом молодих людей задля розбудови Української держави. Також функціонує Тернопільська обласна громадська спортивно-патріотична організація «Тризуб» ім. Степана Бандери, керівником якої є Олег Луцишин. Своєю ідеєю організація вважає поширення українського націоналізму та виховання молоді в дусі патріотизму. Так, у регіоні діє Тернопільська обласна організація політичної партії «Національний корпус», керівник – Володимир Петришин. Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» працює у сфері соціальної та правової допомоги бійцям, інвалідам, ветеранам антитерористичної операції на Сході України та їх сім’ям.

Щодо культурних проєктів у Тернополі проходить щорічний триденний Мистецький фестиваль «Ї», участь у якому беруть відомі сучасні літературні митці, а також музиканти та художники. Популярністю серед мешканців та гостей міста користуються «Наукові пікніки», на яких демонструють винаходи молодих науковців, а також робототехніку та проводять цікаві досліди в галузі хімії та фізики. Майданчиками для розвитку культурних та соціальних ініціатив мешканців міста є «Молодіжний центр Тернопіль» та «Центр науки Тернополя», обидві локації було втілено за допомогою Громадського бюджету міста Тернополя.

Щодо взаємодії влади та громадського сектора, то, окрім уже згаданих молодіжних рад, у громадах Тернопільської області функціонують ще й інші інструменти участі. У Тернопільській, Теребовлянській, Чортківській, Хоростківській, Заліщицькій, Борщівській, Лановецькій, Збаразькій міських радах, а також у Гусятинській та Вишнівецькій селищних радах запроваджено електронні петиції. Проте вони не користуються широкою популярністю серед місцевих мешканців, лише Тернопільська міська рада розглянула 140 таких поданих та проголосованих петицій, Заліщицька – 3, Лановецька і Збаразька – по дві, а інші місцеві ради – жодної. Проєкти Громадського бюджету реалізовуються у Лановецькій, Чортківській, Кременецькій, Бережанській, Шумській, Великогаївській та Тернопільській громадах. 

Найбільш резонансні мітинги та пікети 

Після місцевих виборів 2015 року, на яких перемогу в першому турі голосування отримав Сергій Надал (ВО «Свобода») у Тернополі виникало декілька конфліктних ситуацій між місцевою владою та громадськістю. У 2017 році місцеві мешканці висловили протест проти реконструкції семи котелень із заміною на них у якості палива природного газу на торф. Міська рада запевняла, що використання такого палива дозволить зекономити кошти бюджету, але мешканці протестували проти таких рішень через небезпечні викиди в атмосферу в результаті спалювання торфу. З числа активістів була створена ініціативна група, яка вимагала проведення громадських слухань щодо цього питання, місцеві мешканці на знак протесту перекривали дороги. У 2019 році питання з котельнями на твердому паливі не вирішено, судова справа щодо такої котельні, розташованій на вулиці Київській, ще триває, із позовною заявою до суду зверталась тернополянка Юлія Мамчак (кандидатка у народні депутати у 2019 році) ще у грудні 2017 року.

Підняття тарифів для проїзду в громадському транспорті викликало ще одну хвилю протестів у Тернополі. Причиною обурення стало рішення міськвиконкому, відповідно до якого з 1 листопада 2018 року  вартість проїзду в тролейбусах становитиме 5 гривень для мешканців, які скористаються персоніфікованою «Карткою тернополянина», 6 гривень при сплаті неперсоніфікованим електронним проїзним квитком або безконтактною банківською карткою та 8 гривень –  при готівковому розрахунку. У маршрутках – 6, 7 та 9 гривень відповідно. Розмір цих тарифів був чи ненайвищими серед обласних центрів України, а якість послуг, на думку місцевих мешканців, їм не відповідала. 4 листопада на центральній площі міста зібралось близько двох тисяч протестувальників, які згодом, рухаючись по пішохідних переходах центральної частини міста, перекрили рух транспорту. Наступного дня, у понеділок, 5 листопада, тернополяни протестували вже під стінами міської ради. Через таку реакцію місцевих мешканців виконком 15 листопада затвердив нові (тимчасові) тарифи на проїзд у громадському транспорті Тернополя – у тролейбусах 5 грн, а в маршрутних таксі та автобусах – 6 грн. Проте у грудні вартість проїзду знову ж таки зросла, було запроваджено диференційовані тарифи – з електронним персоніфікованим квитком «Карткою тернополянина» у тролейбусі – 5 грн, без цієї картки – 6 грн. У маршрутних таксі та автобусах вартість проїзду для власників «Картки тернополянина» складе 6 грн, а без пред’явлення картки – 7 грн. Окремі активісти звертались до суду щодо вартості проїзду, але рішення судів на зниження тарифів не вплинули.

У 2018 році виник конфлікт між Тернопільською міською радою (управлінням освіти та науки) та батьками дітей, які відвідують місцеві садочки, але не мають тернопільської прописки. Для цієї категорії дітей було введено додаткову плату в розмірі приблизно 1 200 грн. Пізніше із частиною об’єднаних територіальних громад було заключено договори, за якими ОТГ компенсовували витрати за відвідування садочків дітей, які мали їхню реєстрацію. У листопаді 2018 року Тернопільський окружний адміністративний суд скасував наказ міського управління освіти щодо запровадження такої доплати. Було подано апеляцію, але Львівський апеляційний суд її відхилив. Відповідно до повідомлення на сайті Тернопільської міської ради від 19 лютого 2019 року, тернопільські заклади дошкільної освіти відвідує близько 650 іногородніх дітей, за навчання більшої половини яких (понад 400 дошкільнят) оплату здійснюють органи місцевого самоврядування, де вони зареєстровані: Байковецька, Залозецька, Великогаївська, Білецька ОТГ, а також Тернопільська районна рада. За відвідування ще майже 200 осіб – укладено відповідні договори з їх батьками.

Протягом останніх років активісти виступали проти декількох забудов у місті. У жовтні 2017 року ініціативна група тернополян виступала проти будівництва «Вуличної академії» у парку Національного відродження. За проєктом площа забудови – 758,23 м2. Мешканці прилеглих будинків біля ПК «Березіль» теж висловлювали незадоволення проти будівництва багатоповерхівки. 

Тернопільські активісти часто долучались і до всеукраїнських акцій. 18 травня відбулась акція «Тернопіль питає – Хто замовив Катю Гандзюк?». У листопаді взяли участь у акції «Рік без Каті», на якій у річницю смерті Катерини Гандзюк нагадали владі, що не знайдено замовників її вбивства. У жовтні на Театральному майдані відбулось віче «Ні капітуляції». Учасники акції таким чином висловили свою позицію проти виведення українських військ зі сходу держави. 

Ольга Галушка, координаторка спостереження ОПОРИ за виборами у Тернопільській області