Попри активне використання політичними партіями та кандидатами соціальних мереж як інструменту для поширення агітаційних матеріалів, закон про вибори народних депутатів не виокремлює рекламу в Інтернеті, як окрему форму передвиборної агітації. Окрім цього, не визначено окремих кодів для класифікації реклами в інтернеті загалом та зокрема в соціальних мережах у постанові ЦВК від 14 червня 2019 року № 1010, якою затверджено форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій та кандидатів у народні депутати. У НАЗК також відсутня спеціальна методика для відслідковування реклами в глобальній павутині. Таким чином, за відсутності прямо визначених законом заборон притягнути до відповідальності особу за розміщення передвиборної агітації в Інтернеті та соціальних мережах за рахунок витрат поза виборчим фондом неможливо. З іншого боку, закон забороняє використання власних коштів партій, кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому  числі з ініціативи виборців, таким чином оплата третіми особами реклами в соціальних мережах не є допустимою формою агітації. 

Одним з єдиних відкритих джерел інформації про агітацію в інтернеті, зокрема у соціальній мережі Facebook, є Бібліотека політичної реклами, створена компанією з метою підвищення прозорості і підзвітності розміщення реклами та запобігання іноземному втручанню у вибори в різних країнах світу. Нові правила розміщення політичної реклами запровадили ряд вимог, зокрема рекламодавець повинен підтвердити свою особистість, а також вказати додаткову інформацію (адресу, телефон, імейл, вебсайт), а в рамках запобігання іноземному втручанню у вибори Facebook заборонив розміщувати рекламу іноземним громадянам. Тепер вся політична реклама потрапляє до Бібліотеки політичної реклами, де зберігається протягом 7 років та відкрита для громадськості. Скориставшись цими даними Громадянська мережа ОПОРА оцінила наскільки активно суб’єкти виборчої кампанії користуються політичною рекламою у Facebook та чи фінансуються ці рекламні кампанії з виборчих фондів.

Під час активної стадії виборчої кампанії з 24.05.2019 по 15.07.2019 в соціальній мережі Facebook опубліковано 40 427 рекламних дописів політичного характеру. Кількість опублікованих рекламних дописів зростає з наближенням до дня виборів, а 72% публікацій припадає на липень. 

Такий розподіл кількості рекламних повідомлень зумовлений не лише активізацією агітаційних кампаній партій та кандидатів, а й з процесам ідентифікації політичної реклами соціальною мережею Facebook. Так, на старті виборчої кампанії більшість політичної реклами публікувалась як звичайна, та лише з середини червня Facebook розпочав блокування політичної реклами, розміщеної без відповідного маркування.

Загалом на політичну рекламу у Facebook протягом 24.05.2019 – 15.07.2019 за даними Звіту бібліотеки реклами витрачено більше 1 млн. 800 тисяч доларів США.  Найбільша кількість переглядів політичної реклами припадає на м. Київ – 14,5%, Львівську область – 9,28% та Дніпропетровську область – 7,61%. Найменшу кількість політичної реклами у Facebook бачили жителі Луганської – 0,71% та Херсонської областей. Варто зазначити, що соціальна мережа Facebook не поширює українську політичну рекламу на жителів АР Крим та міста Севастополь. 

Найбільше коштів – близько 230 тисяч доларів на агітацію у Facebook витратила політична партія «Голос», розмістивши у соцмережі 470 рекламних записів. Партія найчастіше таргетувала свою рекламу на жителів м. Львів – майже 11% від усіх переглядів, та у м. Київ. Найменшу кількість рекламних публікацій бачили в себе виборці Донецької та Луганської областей. Варто зазначити що у віковій структурі аудиторія партії Голос - наймолодша, окрім цього це єдина партія агітаційні матеріали якої з’являлись у громадян молодше 18 років. У проміжному звіті партія зазначила витрати на рекламні послуги в соцмережі у розмірі 1,5 мільйона гривень (близько 57 тисяч доларів).

Політична партія «Європейська Солідарність» за період з 23.05.2019 по 15.07.2019 розмістила у соціальний мережі Facebook 250 рекламних дописів на суму більше 209 780 $. Партія найчастіше таргетувала свої рекламні повідомлення на жителів м. Київ та Львівську область, натомість меншу увагу зосереджувала на агітацію жителів східних та південних областей. У проміжному звіті партії відсутні витрати на розміщення агітаційних матеріалів у соціальних мережах. 

Політична партія «Сила права» витратила на публікацію 66 агітаційних повідомлень більше 136 тисяч доларів. Найбільше рекламних повідомлень партії було показано виборцям м. Києва та Львівської області. За інформацією Facebook, політичну агітацію партії оплачено громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання Спільна Справа» та Всеукраїнським громадським рухом «Сила права». Згідно з проміжним фінансовим звітом, у партії відсутні надходження та витрати виборчого фонду.

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» розмістила у Facebook 76 рекламних повідомлень загальною вартістю більше 72 тисяч доларів. Найбільшу кількість переглядів агітаційних повідомлень здійснили жителі м. Києва та Львівської області. Згідно з інформацією Facebook, агітаційні матеріали партії оплачували ТОВ «Сучасні рекламні рішення» та громадська організація «Я за Тимошенко». У проміжному фінансовому звіті партії вказаний один платіж до ТОВ «Сучасні рекламні рішення» на суму 100 тисяч гривень за статтею 1400 «Інші витрати на передвиборну агітацію».

Політична партія «Слуга народу» витратила на розміщення політичної реклами у Facebook більше 47 тисяч доларів. Найбільше переглядів політичної реклами припадає на виборців Львівської області та м. Києва, найменше – Луганської області. У проміжному фінансовому звіті відображено 10 платежів за рекламу в мережі Інтернет на суму 45900 гривень, проте більшість з них сплачена за розміщення реклами в інтернет ЗМІ. 

Політична партія «Опозиційна платформа – За Життя» розмістила у Facebook 2 350 рекламних публікацій на суму більше 47 тисяч доларів. Найбільша кількість агітаційних матеріалів партії публікувалася зі сторінки «Бойко - Премьер». Цільовою аудиторією рекламних дописів стали виборці, старше 35 років, що проживають у південних та східних областях України. Більшість рекламних записів партії оплачено Громадським рухом «Бойко Прем’єр». У фінансовому звіті відсутні витрати на рекламу в інтернеті та соціальних мережах.

Політична партія Шарія витратила більше 44 533 доларів на розміщення 1 607 рекламних дописів у Facebook. Найбільшу кількість разів політичну агітацію партії бачили виборці м. Києва та Дніпропетровської області, найменшу – Чернівецької області. У проміжному фінансовому звіті партії наявні три платежі за передвиборчу агітацію у мережі Інтернет на суму 1,3 мільйона гривень.

Політична партія «Самопоміч» розмістила у Facebook 199 рекламних оголошень на суму більше 38 тисяч доларів. Найбільшу кількість разів їхню агітацію бачили жителі м. Києва та Львівської області. Близько 14 тисяч доларів за агітацію політичної партії сплатила ГО «Твій вибір». У проміжному звіті партії є один платіж за розміщення реклами у мережі Інтернет на суму 50 тисяч гривень.

Політична партія «Опозиційний блок» за розміщення 336 агітаційних матеріалів у Facebook заплатила більше 36 тисяч доларів. Найбільшу кількість рекламних публікацій побачили мешканці Дніпропетровської та Харківської областей, найменше – Волинської. У проміжному фінансовому звіті партії відсутні платежі за розміщення реклами у мережі Інтернет та соціальних мережах.

Політична партія «Українська стратегія Гройсмана» на розміщення 103 рекламних дописів у Facebook витратила більше 30 тисяч доларів. Найбільше переглядів політичної агітації здійснили виборці м. Києва та Львівської області, найменше – Луганської та Донецької. У проміжному звіті партії відсутні платежі за розміщення реклами в інтернеті.

Загалом політичні партії та лідери виборчих списків, що беруть участь у виборах до ВРУ витратили більше 1 мільйона доларів на рекламні оголошення політичного характеру, натомість згідно з проміжними фінансовими звітами партій сукупні витрати на рекламу в інтернеті з моменту відкриття виборчих до фондів до 10 липня 2019 року становили трохи більше 3 мільйонів гривень, або ж трохи більше 110 тисяч доларів. Кандидати в одномандатних округах витратили близько 500 тисяч доларів, що вдвічі менше за витрати політичних партій.

Дані щодо витрат політичних партій на рекламу у соціальній мережі Facebook

Партія

Витрачено коштів ( USD)

Кількість рекламних оголошень

Голос

232344

470

Європейська Солідарність

209780

250

Сила Права

136915

66

Слуга народу

69576

560

Батьківщина

72888

76

Партія Шарія

44533

1607

Оппозиційна платформа

46970

2350

Самопоміч

38039

199

Українська стратегія Гройсмана

30200

103

Оппозиційний блок

36286

336

Соціальна справедливість

21326

479

Аграрна партія

9182

55

Рух нових сил

7617

24

Радикальна партія

6526

17

Громадянська позиція

4452

40

Незалежність

3828

24

Факел

2639

20

Поряд з активним використанням соціальних мереж політичними партіями та кандидатами в агітаційних цілях також збільшилась кількість рекламних публікацій з елементами «чорного піару», проте здебільшого дані матеріали поширювалися проти кандидатів в одномандатних округах. Одним з єдиних прикладів ціленаправленого «чорного піару» на загальнонаціональному рівні є публічна сторінка «Тільки правда», яка опублікувала 11 рекламних повідомлень, 10 з яких дискредитували одну з партій. Проте, попри правила розміщення політичної реклами, дані оголошення відображались без відповідного маркування, та не містили інформації про платника. Варто відмітити, що один з адміністраторів даної сторінки проживає в Російській Федерації.

ОПОРА позитивно відзначає ініціативу соціальної мережі Facebook, яка взяла на себе соціальну відповідальність регулювати використання політичної реклами.  Попри це ми закликаємо Facebook впровадити необхідні зміни та удосконалити механізми розміщення та ідентифікації політичної реклами, щоб уникнути використання політичної реклами як інструменту для поширення дезінформації та неправдивої інформації для виборців.

Також ми зауважуємо, що внаслідок загальної тенденції щодо зміни форм та засобів агітації, законодавчі механізми контролю та звітності за рекламою в мережі Інтернет та у соціальних мережах потребують зміни, а також визначення чітких заборон для можливості притягнення до відповідальності суб’єктів виборчого процесу.