Історія виборів: скільки рекордів поставила президентська кампанія 2019 року?

Цим матеріалом ми завершуємо цикл історичних флешбеків до президентських виборчих кампаній незалежної України. Нинішнього Президента українці обирали в 2019 році  — серед рекордної кількості кандидатів, з рекордним результатом у другому турі перемогу здобув Володимир Зеленський. 

Законодавство, особливості політичної ситуації, реєстрація кандидатів

Вибори 2019 році — чергові, які були призначені Верховною Радою на 31 березня 2019 року. Напередодні офіційного початку виборчого процесу парламентарі прийняли рішення про запровадження воєнного стану в частині областей з 26 листопада, який завершився за 5 днів до офіційного старту виборчого про­цесу. Тому не мав впливу на підготовку виборів.

Регулював процес підготовки та проведення президентських виборів так само  закон «Про вибори Президента Украї­ни» 1999 року. Але до нього неодноразово вно­силися зміни. На той час він вже мав 34 редакції. Найсуттєвіші зміни стосувалися запобігання та протидії політичній корупції; порядку дер­жавної реєстрації громадських формувань; засудження комуністично­го та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні; функціонування української мови як державної.

Внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, окремих районів Донецької та Лу­ганської областей не було можливості провести голосування по всій території України, тому було організовано 199 з 225 виборчих округів. Враховуючи, що ці вибори, як і попередні відбувалися за умови  військової операції із протидії зовнішній агресії Росії, Центральна виборча комісія створила 80 спеціальних виборчих дільниць для голосування військовослужбовців.

Офіційно виборчий процес розпочався 31 грудня 2018 року, але неофіційні агітаційні кампанії потенційних кан­дидатів стартували ще влітку того року. Як зафіксували громадські спостерігачі ОПОРИ, за 3 – 4 місяці до офіційного старту виборів політичні лідери витрачали значні кошти на різні форми агітації. Тому ЦВК вперше вдалася до офіційного попередження кандидатів про неприпустимість дочасної агітації. Але, на жаль, воно було декларативним, оскільки юридичні ін­струменти для заборони агітації до реєстрації кандидатів відсутні в українському законодавстві. 

До ЦВК свої документи подали 92 потенційні претенденти, з них реєстрацію пройшли 44. Це ре­кордна кількість претендентів на найвищу посаду в державі. Так, н виборах 2014 року було зареєстро­вано 23 кандидати, у 2010 році ― 18, у 2004 році ― 26, у 1999 році ― 15, у 1991 році ― лише 6.

Основною підставою для відмови в реєстрації стало невнесення грошової застави у розмірі 2,5 млн гривень. Після скасування реєстрації Андрія Садового, Дмитра Добродомова, Євгена Мураєва, Сергія Кривоноса, Дмитра Гнапа, які подали звернення до ЦВК із заявою про відмову від балотування, до виборчого бюлетеня було включено 39 осіб. Серед зареєстрованих кандидатів було лише 4 жінки. Приблизно дві рівні групи складали кандидати за визначенням суб’єкта висування: 24 особи висунуті пар­тіями, 20 осіб ― шляхом самовисування. Наприклад, як самовисуванець брав участь у виборах і чинний на момент голосування Президент України Петро Порошенко.

На чергових виборах Президента України рекордна кількість громад­ських організацій звернулась до ЦВК за дозволом вести спостережен­ня ― 152, з яких 139 отримали позитивне рішення комісії. Примітно, що 85 з 139 або 61% громадських організацій не мали попереднього досвіду спостереження за вибора­ми. Також Верховна Рада ухвалила рішення про законодавчу за­борону громадянам країни-агресора бути міжнародними спостерігачами на виборах Президента України. 

За даними Державного реєстру виборців, під час першого туру тимчасо­во змінили місце голосування 315 725 осіб, на другому турі цією можливістю скористалися 325 604 громадян. А близько 75 тис. громадян із виборчою адресою на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму змінили місце голосування перед кожним з двох турів голосування. 

Передвиборна агітація: традиційна та онлайн

До початку виборчого процесу не менше 20 потенційних кандидатів розпочали неофіційну агітацію, найбільше  — на зовніш­ніх рекламних носіях та у ЗМІ. Найактивнішими у політичному піарі перед офіційним стартом кампанії були: Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Олег Ляшко.  Менш масштабною була дочасна агіта­ція Сергій Тарути, Анатолія Гриценка, Олександра Шевченка. Водночас, за оцінками ОПОРИ, і після старту передвиборчої кампанії більше половини політиків, чиї імена були представлені у бюлетені, не проводили помітну передвиборчу кампанію.

Масштабні загальнонаціональні агі­таційні кампанії, які охоплювали всі сегменти агітації (від політич­ної реклами у ЗМІ до вуличних зустрічей) та всі регіони України, під час усього виборчого процесу здійснювали Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко і Володимир Зеленський. також активними були: Руслан Кошулинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Шевченко, Юрій Дерев’янко, Сергій Тарута, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Олександр Соловйов, Віктор Кривенко, Ігор Смешко, Віктор Бондар і до відмови від ба­лотування навіть Андрій Садовий та Євген Мураєв. 

Виборча кампанія супроводжува­лась резонансними повідомленнями про грошовий підкуп виборців. Зокрема, Генеральна прокуратура України та Служба безпеки Украї­ни повідомляли про спробу підкупу кандидата Юрія Тимошенка із метою схиляння його до відмови від балотування. За даними Національної поліції України, під час виборів було розпоча­то 62 кримінальні провадження щодо можливого підкупу виборців.  

За три місяця активної агітації кандидати особисто здійсни­ли понад 390 візитів у регіони України: Петро Порошенко — у 20 областей, Юлія Тимошенко — 19, Руслан Кошулинський і Олег Ляшко — 18. А от Володимир Зеленський фактично не проводив агітаційних зустрічей з виборцями, він брав участь у регіональних концертах творчої студії «Квартал 95», які формально не були пов’язані із передвиборчою кампанією. А на телеканалі 1+1 транслювався серіал за участі Володимира Зеленського у ролі Президента  під назвою «Слуга народу». Ця фраза постійно використовувалася у передвиборчій кампанії реального кандидата. Більше того 27 березня 2019 року на екрани вийшла прем'єра третього сезону  серіалу. 

Але найбільше про кандидатів виборці дізнавалися все ж із білбордів, сітілайтів, банерів.  Такий вид реклами використовували 12 кан­дидатів у президенти, а саме: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Володимир Зеленський, Руслан Кошулинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Шевченко, Юрій Дерев’ян­ко, Олександр Соловйов, Сергій Каплін. Контент агітаційної продукції регулярно оновлювався у Володимира Зеленського і Олександра Шев­ченка. 

В останні тижні кампанії Петро Порошенко почав масово використовувтив партійні намети Блоку Петра Порошенка, де розповсюджувалася, наприклад,  агітація у вигляді паспорта громадянина України, повітряні кульки з написом «Ми йдемо своїм шляхом. Петро Порошенко»). Також було реалізовано кілька хвиль кампанії від дверей до две­рей, у межах якої волонтери ГО «Солідарність» особисто відвідували ви­борців, які заповнювали раніше анкети з нагадуванням про необхідність проголосувати 31 березня за кандидата Петра Порошенка. Поширювалися листи від Ради регіонального розвитку в рамках збору рекомендацій щодо Перспективних планів розвитку тери­торій через поштові скриньки; розсилалися смс-повідомлень «Успіх 2019» з нага­дуванням про досягнення чинної влади на номери телефону, отримані в рамках кампанії зі збору підписів на підтримку інтеграції України в НАТО та ЄС.  А попередні білборди з гаслом «Реальні справи, а не брехливі обіцянки» були замінені на нові ― «Кан­дидатів багато ― Президент один». Приїздили в регіони агітувати за Порошенка Оксана Білозір, Ірина Геращенко, Ірина Луценко, Дмитро Павличко, гурти «Козак Систем» та «Плач Єремії».

Практично не поступалася за масштабністю та різновидами форм актив­ності передвиборча діяльність команди Юлії Тимошенко. До агітаційних заходів кандидатки було залучено велику кількість ВІП-агітаторів, традиційно організовувалися масові концерти. Наприклад, спостерігачі ОПОРИ неодноразово фіксували в регіонах присутність Івана Крулька, Олександра Пономарьова, Леоніда Кравчука, Анастасії При­ходько, Олександри Кужель, Ніни Матвієнко, Павла Зіброва, Володимира Яворівського, Світлани Тарабарової, Бориса Тарасюка. Друкована рекламна продукція Тимошенко пестріла такими меседжами: «Зниження ціни на газ у 2 рази ― це реально! Новий курс України» й «Новий курс України. Нова соціальна доктрина», «Юлія Тимошенко 2019».  В останній місяць кампанії візуальна політична реклама Тимошенко змінювалася двічі ― на початку мі­сяця залишалися матеріали з гаслом «Новий курс України. Зміни, на які всі чекають! Юлія Тимошенко 2019», всередині місяця з'явились матері­али із гаслом «Україна обирає зміни! Юлія Тимошенко» та новим зобра­женням кандидатки. Партійні газети «Вечірні вісті» і «У кожну скриньку», зосереджувалися як на агітацій, так і на антиагітації щодо конкурентів.

Агі­таційна кампанія Володимира Зеленського була так само масштабною, але не включала вуличні заходи та розповсюдження друкованих матеріалів. Вище ми вже згадували про участь кандидата в гастрольному турне творчої студії «Квартал 95», а також трансляцію серіалу «Слуга народу» на загальнонаціональному каналі. До речі, на тому ж каналі Зеленський у перший день виборчого процесу оголосив про свій намір взяти участь у виборах. Телеканал «1+1» пустив привітання Зеленського до Нового Року в час, коли традиційно на телеканалах транслюють привітання від президента. Привітання голови держави Петра Порошенка на каналі пустили вже після опівночі. «Зробимо їх разом», «Весна покаже, хто де крав», «Весна прийде ― саджати будемо» і «Все буде Зе!шибісь!» - такими гаслами супроводжувалися агітаційні матеріали Володимира Зе­ленського. А от у  березні вони змінились на нові: «Ні обіцянок, ні пробачень. Зе!Президент ― слуга народу» і «Здай корупціонера ― отримай 10%. Зе!Президент ― слуга народу». 

Спостерігачі ОПОРИ на виборах 2019 року зафіксували масовість порушення кандидатами на пост Президента України правил ведення передвиборної агітації. Цей висновок підтверджується і даними Національної поліції України. Адже більше 70%  складених протоколів про адміністративні правопору­шення стосувались виготовлення або розміщення агітаційних матеріалів без вихідних даних. 

Агітаційна кампанія з повторного голосування була короткотривалою, але більш конфліктною. Володимир Зеленський і Пе­тро Порошенко майже не відвідували регіони із особистими візитами, натомість гучно заявляли про себе у політичній рекламі в ЗМІ та ін­тернеті.  Кампанії «чорного» піару були анонімними або проводились від імені третіх осіб. До прикладу, 11 квітня поліція відкрила кримінальне провадження через ролик із вантажівкою та Зеленським з метою перевірки можливої наявності погрози життю та здоров’ю кандидата через розповсюджений відеоролик, де його нібито збиває вантажівка. На сайті штабу Петра Порошенка також з'явилось повідомлення, що він не має відношення до цього ролика.

Регіональні передвиборчі штаби Порошенка по­ширювали друковану агітаційну продукцію (до прикладу, газети) через мережу агіта­торів. Перед другим туром змінився  зміст політичної реклами, з'явилися нові гасла, ак­тивно використовувалася прихована агітації. Зокрема, білборди без вихідних даних із зображенням постаті, що нагадує Петра Порошенка, з написом «Кінець», які оформлені в стилістиці агітаційної продукції Петра Порошенка; різноманітні публікації та друковані ма­теріали з ознаками чорного піару проти Володимира Зеленського, які поширювалися на регіональному рівні.

Команда Петра Порошенка в межах усієї України розмістила білборди із зображенням кандидата та президента Росії Володимира Путіна (а також без нього) з новим гаслом «21 квітня ― вирішальний вибір». Інший тип поширених кандидатом біл­бордів містив гасло «Головне ― не втратити країну». Також випускалися агітаційні матеріали із написом «Думай». З боку команди Володимира Зеленського протягом останнього місяця в різних областях України поширювалися сітілайти з новими гаслами: «Кінець епохи брехні», «Кінець епохи жадібності» та «Кінець епохи бід­ності». 

Володимир Зеленський відмовився від участі в офіційних де­батах із конкурентом. Але претенденти на посаду Президента провели спільний захід передвиборної агітації на НСК «Олімпійський», який однак не повною мірою відповідав законодавчим вимогам до офіційних теледебатів. 

Оскільки президентська кампанія 2019 року була першою, яка засвідчила, що соціальні мережі перетворилися на вагомий майданчик для політичного піару, то зупинимося більш детально на огляді онлайн-агітації, зокрема у Facebook. За час виборчої кампанії у соціальній мережі Facebook було опубліковано 845 постів з агітацією за Володимира Зеленського, які містили зображення, та 558 з відеоматеріалами. На офіційній сторінці «Команда Зеленського» під час виборчого процесу декілька разів на тиждень публікувалися відеоблоги з рубриками: «НЕПРОЄВИБОРИ» (в якій виходили ролики, присвячені безпосередньо виборчому процесу) та «Зе!Президент» (розмови із Володимиром Зеленським та членами його команди).  Найрейтинговішим є відео на сторінці «Команди Зеленського», у якому Володимир Зеленський приймає запрошення на дебати від Петра Порошенка та вимагає провести їх на стадіоні НСК «Олімпійський». Характерним для агітаційних постів на користь Володимира Зеленського було використання позитивних образів кандидата та апеляція до емоцій. Значна частка постів стверджувала, що Володимир Зеленський — чесна і порядна людина. При цьому майже не приділялася увага програмним пунктам кандидата у Президенти. Прикметно, що більшість сторінок на підтримку Володимира Зеленського були створені або в період повідомлення про участь у виборчих перегонах, або на початку січня 2019 року, більшість з них вже видалені. Перед другим туром на офіційній сторінці «Команди Зеленського» майже 75% всіх постів дискредитували Петра Порошенка. Частина публікацій з агітацією за Володимира Зеленського розміщувалася як політична реклама. 

Уся політична реклама на цих сторінках була оплачена однойменною громадською організацією «Команда Зеленського» (код ЄДРПОУ — 42892769), яка була заснована 18 березня 2019 року Михайлом Федоровим. Він був куратором Інтернет-кампанії Володимира Зеленського, а після обрання Зеленського став його радником з digital-напряму. Якщо поглянути на остаточний фінансовий звіт Володимира Зеленського на сайті НАЗК, то безпосередньо на рекламу в Інтернеті кандидат витратив 259 197 грн двома платежами ТОВ «МЕГОГО». Однак орієнтовна вартість політичної реклами у Facebook, яка була оплачена ГО «Команда Зеленського», становить від 934 000 до 9 227 000 грн, що як мінімум у три рази більше суми вказаної в офіційному фінансовому звіті кандидата. Окрім цього, не дивлячись на те, що Закон України «Про вибори Президента України» прямо забороняє агітацію з 24 години останньої п’ятниці, що передує дню виборів чи дню повторного голосування (ч. 17, ст. 64), на сторінці «Команда Зеленського» з 30 по 31 березня на сторінці було опубліковано 168 рекламних публікацій, а з 20  по 21 квітня – 1170 публікацій.

Всього впродовж виборчого періоду сторінками на підтримку Петра Порошенка було опубліковано 7644 дописи. Окрім того на президентських виборах для агітації використовувалися офіційні сторінки ОДА, що є залученням адміністративного ресурсу. Основними темами у виборчій онлайн-кампанії Порошенка стали: антиросійська тематика, дискредитація Володимира Зеленського, підтримка ЄС та НАТО. Це відобразилося в найпопулярніших дописах  - найрейтинговіше теж стало відео Петра Порошенка щодо дебатів. Воно містить кілька меседжів: власне агітацію за Петра Порошенка, зображення Володимира Зеленського у негативному світлі, ствердження європейського зовнішньополітичного курсу України. Крім звичайних дописів, у виборчій кампанії Петра Порошенка в Facebook було також використано платну рекламу. Більша її частина — 109 дописів — була опублікована на офіційній сторінці кандидата. Вартість цих дописів становить від 90 100 $ до 395 991$. У фінансовому звіті кандидата вказано, що на «розміщення реклами в мережі Інтернет» було витрачено 4 141 818 гривень (близько  155 000 $). Охоплення деяких дописів сягало 1 млн переглядів. Вартість 4 найдорожчих публікацій склала від 10 000$ до 50000$. 

\

Результати голосування

За результатами голосування на виборах Президента 31 березня 2019 року переможця у першому турі виборів визначено не було — жоден з 39-ти кандидатів не отримав абсолютної підтримки ви­борців. Найбільшу кількість голосів виборців (5 714 034 або 30,24% з тих виборців, які взяли участь в голосуванні) отримав Володимир Зеленський. Він переміг у 19-ти (з 24) областях і місті Києві, продемонструвавши вищий результат у центральних та південних регіонах України. Найменшу підтримку Зеленський здобув у Львівській (12%) та Тернопільській (14,7%) областях, найбільшу ― в рідній для себе Дніпропетровській області, де за нього проголосувало 45,3% виборців. 

За чинного Президента Петра Порошенка проголосували 15,95% (або 3 014 609) виборців, які взяли участь у голосуванні, а найбільший рівень підтримки він отримав у західних областях України. Зокрема, Петро По­рошенко за результатами голосування 31 березня лідирував у Львівській (35,32%), Тернопільській (24,4%) областях, а також у межах закордонно­го виборчого округу (38,9%). Найменшу підтримку (6,6%) він отримав у Луганській області. 

Крім вищезгаданих, ще двоє кандидатів отримали підтримку більш ніж 10% виборців у масштабі всієї України. Це Юлія Тимошенко, за яку про­голосувало 13,4% (або 2 532 452) виборців, і Юрій Бойко, за якого про­голосувало 11,68% (або 2 206 216) виборців. При цьому він став лідером у Донецькій (36,9%) та Луганській (44%) областях, продемонструвавши водночас відсутність підтримки з боку виборців західних регіонів Украї­ни. Тоді як Юлія Тимошенко, хоча і не отримала більшості голосів вибор­ців у жодній з областей України. Тридцять кандидатів, які балотувалися на виборах Президента 31 березня 2019 року, отримали менше 1% голосів.

21 квітня проходило повторне голосування на виборах Президента України. ЦВК склала та оголосила протокол про підсумки голосування у вівторок, 30 квітня. Так, за Володимира Зеленського проголосували 13 мільйонів 541 528 виборців, що складає 73,22% голосів, а за Петра Порошенка – 4 мільйони 522 тисячі 450 голосів, що складає 24,45%. 

Паралельний підрахунок голосів виборців, який провела ОПОРОЮ, по­казав перемогу кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського за результатами повторного голосування та його ж електо­ральну перевагу під час першого туру виборів. Співпала з даними ЦВК і обрахована ОПОРОЮ активність виборців, яка під час першого та другого ту­рів голосування становила 63,2% та 61,6% відповідно. 

20 травня після інавгурації Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду України. Цього року українців чекала ще одна кампанія ― позачергові парламентські вибори.