ФОТО: BEATA ZAWRZEL/REPORTER/EAST NEWS
Демонстрація солідарності з Україною. Краків, 15 листопада 2022 року

 

2023 рік в Україні мав бути роком виборів — у жовтні мали б відбутися чергові вибори народних депутатів.

Однак сценарій політичного життя країни змінила повномасштабна агресія Росії. Вона також зупинила низку виборчих процесів у 2022 році та призвела до того, що місцева влада теж потребує оновлення.

Тож перші післявоєнні вибори будуть чи не найскладнішими за всю нашу історію.

Серед викликів, спричинених російською агресією, — безпека виборчого процесу, відновлення виборчої інфраструктури та забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і біженців.

При цьому повномасштабна війна призвела до того, що українці за кордоном більше прагнуть брати участь у виборах порівняно з активністю на парламентських виборах 2019 року.

Багато переселенців за умов належної безпеки готові і їхати на великі відстані до виборчих дільниць, і голосувати онлайн. 

Про це свідчать дані соціологічного дослідження Громадянської мережі ОПОРА серед біженців у Польщі. Адже саме в цій країні наразі проживає найбільше українських біженців від війни.

В умовах, коли так багато громадян перебувають за кордоном, потрібно вивчати їхню поведінку, основні канали комунікації та намір брати участь у виборах. Саме тому мережа ОПОРА провела унікальне дослідження серед українців, які після 24 лютого 2022 року знайшли прихисток у Польщі. 

Дослідження було проведене за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). Воно складалося з двох частин: щоденникове онлайн-опитування 200 респондентів і 15 глибинних інтерв’ю, та тривало з 26 жовтня по 30 листопада 2022 року в Польщі. Виконавцями польової частини дослідження стали представники Київського міжнародного інституту соціології.

Переселенці за кордоном тримають у фокусі Україну: більше половини респондентів цікавляться українською політикою (13% дуже цікавляться нею, 49% — цікавляться помірно). Вони зберігають значний зв’язок із Батьківщиною і відчувають до неї більшу прихильність, ніж до Європи. Ці показники демонструють, що державі варто підтримувати цей зв’язок, зокрема через надання можливості кожному реалізувати свої виборчі права.

Тут і далі – інфографіка Громадянської мережі ОПОРА

Серед опитаних українських біженців у Польщі 85% планують повернутися в Україну, але тільки 10% думають зробити це найближчим часом. 39% планують повернутися, коли місцевість, у якій вони жили до війни, буде безпечною, а 27% — коли такою буде ситуація на всій території України. Ще 9% респондентів планують після війни залишитися у Польщі на кілька років, а кожен десятий не визначився зі своїми подальшими планами. Головний бар’єр для повернення — небезпека для життя, основними ж причинами повернення в Україну є робота, житло, родинні й дружні стосунки.

Допоки в країні діятиме правовий режим воєнного стану, проведення виборів буде неможливим.

Водночас масштабне переміщення громадян буде суттєвим викликом для адміністрування виборчих процесів, і над пошуком рішень треба працювати вже сьогодні.

ОПОРА поцікавилася в українців у Польщі готовністю прийти на вибори.

Так, більшість учасників дослідження — 82% — мають намір взяти участь у виборах, якщо такі відбуватимуться під час їхнього перебування у Польщі.

Порівняно з активністю на останніх загальнонаціональних виборах в Україні (парламентські вибори в липні 2019 року), нині респонденти більше прагнуть брати участь у голосуванні.

 

Респонденти також по-різному цікавляться участю в голосуванні залежно від типу виборів. У пріоритеті — президентські вибори.

Як визнають і в Центральній виборчій комісії, голосування на закордонних виборчих дільницях було проблемою навіть раніше, коли поза межами країни перебувало значно менше українців.

На попередніх виборах явка зазвичай була досить низькою — через обмежену кількість дільниць, черги та складну логістику.

Як показує дослідження ОПОРИ, думки потенційних учасників виборів щодо зручності різних форм участі у них розділилися.

27% із них хотіли б голосувати особисто шляхом відвідування дільниці закордонного округу в Польщі, 28% надають перевагу цифровому голосуванню з підтвердженням особистості.

Найпоширенішою відповіддю було визнання обох форм однаково зручними — так вважають 42% переселенців, які планують взяти участь у голосуванні.

Втім, частина респондентів висловили занепокоєння щодо чесності онлайн-виборів через можливі фальсифікації, втручання у голосування чи хакерські атаки.

"Час, відстань для мене не мають значення. А чому не цифрове? Тому що в мене якось більше довіри є до того, що я власноруч це зроблю (посміхнулась)... Тому що до електронного в мене зараз якби не дуже є [довіра]… Що можуть підробити зараз все, що хочеш", — розповіла біженка (36 років, Одеська область → Вроцлав).

Прихильники особистого голосування сподіваються на відкриття достатньої кількості дільниць у Польщі, щоб уникнути великого натовпу. 

"Я пам’ятаю, що мої друзі, які були у Польщі й голосували на останніх виборах, [розповідали, що] це була якась така пригода на цілий день. Треба було кудись їхати, стояти в чергах… Якби це можна було зробити безпечно, без якихось втручань, якби була якась хороша система, то так, я б із задоволенням голосував електронно", — висловив свою думку інший респондент (чоловік, 37 років, Київ → Вроцлав).

Разом із тим, 56% потенційних учасників виборів готові витратити на них стільки часу, скільки буде потрібно.

Від півтори години до понад двох годин готові витратити 11%, від 1 до 1,5 години — також 11%, від 30 хвилин до 1 години — 6,5% і менш ніж пів години — 9% опитаних. 

"Відстань? У мене взагалі немає такого питання, як відстань. Наприклад, я живу в Кракові, і якщо це буде в Кракові, це буде супер. Якщо це буде у Варшаві, це буде нормально також. Якщо для цього потрібно поїхати в Україну, то, в принципі, це також не проблема. Бо до України мені їхати п’ять годин", — оптимістично відповіла українка (36 років, Харків → Краків).

 

Разом з тим деякі переселенці відверто кажуть, що не можуть дозволити собі значних витрат на участь у виборах через брак грошей, часу або за станом здоров’я.

"Якщо це буде відбуватися в місті, десь там у центрі міста, навіть на околиці, то так, звичайно, можна поїхати. Якщо це буде відбуватися тільки у Варшаві, то вже питання постане, що, напевно, не буду їхати аж так далеко. …Думаю, що якщо це буде займати 1,5 години, то це ще не проблема, а якщо це займатиме, як, наприклад, до Варшави — 4 години, то тут вже скоріше, що ні", — міркує ще одна респондентка (20 років, Донецька область → Бидгощ).

Багаторічними зусиллями ми домоглися того, що вибори в Україні є демократичними.

Наскільки безконфліктними будуть перші повоєнні вибори, серед інших факторів, визначатиме також те, чи буде забезпечене право голосу кожного. Зокрема, й українців за кордоном, які, за даними дослідження ОПОРИ, готові взяти активну участь у голосуванні.

Державі ж важливо вже сьогодні розпочати реагувати на виклики щодо відновлення демократичного виборчого процесу на рівні планів, проєктів рішень та законодавчих актів.

Спеціально для Європейська правда

Повні результати дослідження доступні за посиланням.

Ця ініціатива реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені у тексті, належать ОПОРІ і не обов’язково відображають погляди Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.