Одним з найважливіших органів Верховної Ради України є комітети, в яких першочергово розглядаються проєкти законів та постанов, обговорюються поправки до законодавчих актів. Відповідно до законодавства комітети у рамках своєї законопроєктної функції мають вивчати громадську думку, а також проводити слухання для залучення широких кіл громадськості для визначення політики держави та розбудови демократичного суспільства.

ОПОРА дослідила, чи миколаївські мажоритарники залучають регіональних стейкхолдерів до своєї законопроєктної діяльності.

Депутати в комітетах

Народним депутатом від округу № 127 є Олександр Пасічний (фракція «Слуга народу»), член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Ініціатор або співавтор 31 законопроєкту, з яких стали чинними актами 8, та 70 поправок до 23 законопроєктів, з яких враховано 28, частково враховано 5, враховано з редакцією 11. Олександр Пасічний активно інформує про свою діяльність на сторінці в соціальній мережі Facebook та зазначає про співпрацю із регіональними стейкхолдерами в питанні підготовки пропозицій до розподілу субвенції регіонального розвитку, наприклад КП «Миколаївська центральна районна лікарня», зі слів Пасічного, отримала за рахунок державної субвенції нове обладнання та відносно інших заходів за своєї участі.

Депутат від округу №128 Олександр Гайду (фракція «Слуга народу») є Головою підкомітету з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Є ініціатором або співавтором 29 законопроєктів, з яких стали чинними актами 9, та 120 пропозицій поправок до 15 законопроєктів, з яких враховано 10, частково враховано – 7, враховані з редакцією – 6. Зі сторінки Олександра Гайду в соціальній мережі Фейсбук відомо, що він проводить зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування, зокрема 8 квітня відбулася зустріч з Миколаївським міським головою Олександром Сєнкевичем з питань збільшення надходжень до місцевого бюджету.

Народний депутат по округу №129 Ігор Копитін (фракція «Слуга народу») є головою підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Ініціатор або співавтор 45 законопроєктів з яких стали чинними актами 13 та 714 пропозицій поправок до 11 законопроєктів, з яких враховано 640, а частково враховано 25, враховано з редакцією – 11, відхилено – 38. Про співпрацю з регіональними стейкхолдерами, наприклад, із керівниками комунальних підприємств та громадськими організаціями Ігор Копитін повідомляє на своїй сторінці в Фейсбук, яка наразі налічує понад 119 тисяч підписників.

Ігор Копитін є ініціатором законопроєкту № 3822, який визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Державного концерну «Укроборонпром» в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром» – у господарські товариства, управління і розпорядження їх майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави». Як відомо, в Миколаївській області розташовано 7 об’єктів «Укроборонпрому», з яких ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (колишня назва завод імені 61 комунара) має заборгованості по зарплатні та є збитковим підприємством. Крім того, депутат повідомляв про візит на Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», що також є об’єктом Укроборонпрому в Миколаївській області.

«Цей законопроект був розроблений на центральному рівні, але розуміючи, що ряд підприємств знаходяться у скрутному стані і для того, щоб їм допомагати, щоб вони могли реформуватися і проводити це за спрощеним шляхом, розробляється цей законопроект. Враховуючи те, які підприємства включені в цей перелік, ми тісно контактуємо з «Укроборонпромом», який є органом управління, тим не менше під час кожної поїздки на округ Ігор Копитін зустрічається із представниками цих підприємств, для того щоб розуміти, що там відбувається і що потрібно зробити не тільки на законодавчому рівні, а й на урядовому», - зазначив помічник депутата Сергій Жук.

Він також додав, що Ігор Копитін активно проводить зустрічі із представниками новостворених громад, комунальних та державних установ, які знаходяться на території 129 виборчого округу, що сприяє подальшому налагодженню взаємозв’язків та вирішенню питань округу.

«Під час виборчої кампанії та після неї Ігор Копитін зустрічався із представниками громадської організації ветеранів внутрішніх справ України в Миколаївській області, адже було багато звернень щодо того, що пенсії ветеранам міліції нараховуються із порушенням, або у зменшеному розмірі. Тобто ветерани міліції отримують менше пенсійне забезпечення, ніж ветерани поліції, хоча функціональне навантаження було приблизно рівним. Тож було прийнято рішення підтримати законопроєкт 2141 «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону», яким частково відновлюється права ветеранів. «Асоціація міст України» зверталася за підтримкою законопроекту №2194, щодо дерегуляції системи земельних відносин, змістом якого є забезпечення можливості надання громадам повноважень в користуванні землями, які знаходяться на їхній території. В свій час був підтриманий законопроєкт, який розроблявся на центральному рівні, але стосується об’єктів малої приватизації, і того, щоб 10% коштів від неї залишалося громадам на території яких знаходяться ці об’єкти. Раніше всі 100% коштів від малої приватизації йшли в Державний бюджет України, зараз частина з них залишається в громадах. Також були звернення від Миколаївської обласної та міської рад відносно необхідності внесення змін у законодавство відносно посилення відповідальності за порушення екологічного законодавства, враховуючи те, що дане питання не стосується діяльності Комітету з нацбезпеки та оборони, то його було пере направлено до профільного Комітету, але готові включитися до розробки відповідного законодавчого акту. Ігор Володимирович (ред. І.В.Копитін) розуміючи важливість даного питання, зокрема, на його окрузі особисто відвідав всі проблемні місця, які стосуються цих проблемних питань разом із керівником екологічного управління області для того, щоб ці питання не були упущені. Також було підтримано звернення до уряду, щодо повернення пільг для населення, яке мешкає біля Південноукраїнської АЕС, яке було ініційоване народним депутатом України Максимом Дирдіним (Миколаївська область 130 ВО). На Урядовому рівні ми займаємося питання крейсеру «Україна», який знаходиться на території Миколаєва, на заводі, який є банкрутом і щомісячно збільшує боргове навантаження на бюджет. З цього питання до нас звернулися представники області і ми підключилися, щоб на рівні уряду  вирішувати дане питання. Важливим є врахування потреб територіальних громад при розподілі субвенцій соціально-економічного розвитку регіонів. Це робиться виключно на підставі консультацій із керівниками тер громад і органами влади на місцях для того щоб найбільш повно врахувати ці потреби. Звичайно прохань дуже багато, коштів не так багато, тому необхідно знаходити «золоту середину».

130 ВО Ігор Негулевський  член депутатської фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань автомобільного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Ініціатор або співавтор 54 законопроєктів, з яких стали чинними актами 8 та 151 пропозицій поправок до 4 законопроєктів, з яких враховано 46, частково враховано 22. На сторінці в соціальній мережі Фейсбук Ігор Негулевський повідомляє про законопроєкту діяльність та роботу на окрузі. Наприклад, в повідомленні від 7 квітня надана інформація про засідання підкомітету з питань автомобільних доріг та дорожнього господарства, під час якого розглянуто законопроєкт  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» реєстр. № 3742 від 25.06.2020, поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г, Негулевським І.П. та іншими, підготовленого до другого читання. Зазначимо, що від Миколаївської області існує запит на врегулювання вантажних перевезень та чисельна кількість звернень.

131 ВО Артем Чорноморов, член депутатської фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Ініціатор або співавтор 34 законопроєктів, з яких стали чинними актами 7 та  418 пропозицій поправок до 20 законопроєктів, з яких враховано 60, а частково враховано 43. На своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук Артем Чорноморов повідомив про те, що 5 квітня разом із народними депутатами (Сергій Бунін, Олександр Гайду, Тетяна Грищенко, Сергій Литвиненко, Артем Нагаєвський, Маргарита Шол) провели виїзне засідання на Державному підприємстві «Реконструкція», одному з найбільших державних аграрних підприємств України. Відомо, що до народних депутатів України протягом останніх скликань звертаються стейкхолдери з Березнегуватського район (на сьогоднішній день це частина Баштанського району Миколаївської області) відносно неможливості розпаювання земель ДП «Реконструкція». Таку зустріч можна вважати прямою взаємодією народних депутатів України з регіональними стейкхолдерами і напрацьований законопроєкт 3012-2 від 29.05.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)» є її результатом.

132 ВО Максим Дирдін , член депутатської фракції «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Ініціатор або співавтор 74 законопроєктів, з яких стали чинними актами 15 та 208 поправок до 28 законопроєктів, з яких враховано 47, а частково враховано 24. Максим Дирдін про свою поточну діяльність повідомляє на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук. Наприклад, 4 квітня відбулася зустріч з регіональними стейкхолдерами, а саме з трудовим колективом ДП «ХЛІБНА БАЗА-76», 7 квітня за ініціативи народного депутата проведена спільна зустріч з представником Міністерства економіки, представниками трудового колективу «Хлібної бази-76» та заступником голови Первомайської РДА, разом вони провели зустріч з керівництвом Державного агентства резерву України.

31 березня зареєстровано законопроєкт «Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України з вимогою на встановлення для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, пільги за спожиту електричну енергію, у розмірі 30 відсотків від рівня діючого тарифу за обсяг, спожитий до 500 кВт/год електроенергії на місяць (включно)». Його співавторами, в тому числі, є народні депутати від Миколаївської області Максим Дирдін (132 ВО), Ігор Копитін (129 ВО), Ірина Аллахвердієва (багатомандатний округ список ПП «Слуга народу»). Відомо, що в контексті проєкту Постанови розглядається ситуація стосовно Південноукраїнської АЕС, яка розташована на території Вознесенського району Миколаївської області (відповідно до адміністративно-територіального устрою від 2019 року) і місцеві мешканці (виборці) неодноразово висловлювалися проти підняття тарифів в 30 км зоні. Виборці зверталися до посадових осіб і народних депутатів задля сприяння у вирішенні даного питання, тому даний законопроєкт є результатом співпраці виборців та народних депутатів України із неособистих питань.

Що думають стейкхолдери?

Модераторка обговорення Анна Цимбал поділилась власним позитивним досвідом звернень до Комітетів Верховної Ради з неособистих питань, а саме відносно проханням внести 200-річчя з дати заснування Миколаївської астрономічної обсерваторії до Постанови про відзначення пам’ятних дат і подій у 2021 році. Листування з Комітетом з гуманітарної та інформаційної політики, як було зазначено, тривало з травня 2020 по листопад 2020, в грудні була опублікована Постанова із внесеною цією пропозицією.

В свою чергу, докторка політичних наук, професорка, керівниця Навчально-наукового аналітичного центру дослідження гібридних загроз національній безпеці на півдні України Наталія Ніколаєнко під час регіонального обговорення, організованого ОПОРОЮ, зазначила, що питання взаємодії народних депутатів зі стейкхолдерами потребує більше уваги:

«На сьогодні наша держава не є тією країною, яка демонструє високий рівень ефективності роботи парламенту і президента. Якщо ми говоримо в цілому, то є величезна проблема не тільки просвітницька, але і в логіці роботи наших інституцій у взаємодії та комунікації з населенням. Тому, як для населення, для пересічного громадянина народний депутат України, помічник народного депутата України – це «пожежник», який має прибігти і виконати певні вимоги, і це не ініціація законодавчої діяльності. У населення немає розуміння, що народний депутат і взагалі Верховна Рада України – це той орган, який формує законодавче поле діяльності всієї країни, а не має вирішувати життєві або майнові проблеми конкретної людини. Хочу зазначити, що рівень комунікації з регіональними стейкхолдерами є надзвичайно актуальною проблемою, та потребує подальшого дослідження та напрацювання механізмів взаємодії».

Під час обговорення було наведено інформацію про досвід взаємодії регіональних стейкхолдерів із депутатами минулих скликань та взаємодію ОМС із Верховною Радою України.

Наприклад, народний депутат попереднього скликання Андрій Вадатурський повідомляв, що імплементація закону №2360 від 20 березня (законопроєкт №6693) значно полегшив життя малим виноробам. За два роки на шляху розвитку виноробства в Україні прийнято два закони: перший відмінив окрему ліцензію на торгівлю виробленими з власної сировини винами і медовими напоями, вартість якої становила 500 тисяч гривень, другий усунув бюрократичні перепони, знизивши кількість необхідних для запуску бізнесу документів.

«Відтепер, замість атестату виробництва, який потребував майже 140 документів та довгих років їх отримання, достатньо зареєструвати декларацію протягом трьох робочих днів з дня подання. Це заощадить майбутнім виноробам час і гроші, які вони зможуть вкласти у виробництво».

В якості регіональних стейкхолдерів виступила родина виноробів Молчанові, які співпрацювали з народними депутатами під час процедур підготовки законопроєкту, і в результаті були першими, хто отримав ліцензію, про що вони повідомили на сайті підприємства  «Родина Молчанових заснувала сімейну виноробню з метою виготовлення місцевих натуральних вин». У 2016 році винороби отримали перший врожай та перше вино, а в 2018 році отримали першу в Україні ліцензію для крафтових виноробів, що стало можливим завдяки закону Андрія Вадатурського та Роберта Говарта.

Висновки та рекомендації

Взаємодія народних депутатів, обраних від Миколаївщини, має ситуативний характер і відсутня системність. Також потрібно забезпечити профільність звернень. Крім того, необхідно активізувати взаємодію між стейкхолдерами та народними депутатами і парламентськими комітетами через інформування обох сторін про публічні заходи.  

В рамках заходу напрацьовані наступні рекомендації щодо взаємодії з стейкхолдерами на регіональному рівні:

  • Потенційно актуальним є створити єдиний портал регіональних стейкхолдерів, скориставшись яким комітети/НДУ зможуть познайомитися із експертами та налагодити співпрацю.
  • Необхідно проводити якісну інформаційну кампанію щодо законопроєктної роботи та можливості залучення до неї стейкхолдерів.
  • Популяризувати перспективи взаємодії Комітетів/НДУ із регіональними стейкхолдерами.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.