Розробка якісного законопроекту неможлива без врахування думок та оцінок тих, кого він прямо стосується, тих хто буде втілювати прописані в ньому механізми та може заздалегідь вказати на слабкі сторони або «підводні камені». В рамках проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» громадянська Мережа ОПОРА підготувала серію публікацій про роботу та функції парламентських комітетів та провела дослідження про те, в який спосіб до їх діяльності залучаються зацікавлені сторони, так звані стейкхолдери, до котрих можуть входити представники бізнесу, громадських організацій, органів місцевої та державно влади, тощо. Дане дослідження мало на меті, в тому числі, дізнатись про регіональний аспект піднятого питання. Для чого було проведено низку обговорень та опитувань до яких залучались народні депутати та стейкхолдери в усіх областях України.

В яких комітетах представлені депутати мажоритарники Харківської області

Загалом область представлена 14 депутатами-мажоритарниками. 7 в області та 7 в місті Харкові, котрі входять до складу 8 комітетів:

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу – до складу якого входить Марія Мезенцева, Дмитро Любота.           

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності – Олександр Куницький, Олександр Бакумов.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики – Андрій Одарченко, Олексій Красов.

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування – Олександр Літвінов, Дмитро Микиша.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики – Вікторія Кінзбурська.

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки – Юрій Здебський.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування – Олександр Фельдман.

Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг – Євген Пивоваров.

Не входять до складу будь-якого комітету – Дмитро Шенцев, Юлія Світлична.

Слід зазначити, що більшість депутатів-мажоритарників Харківщини є активними користувачами соціальних мереж, де через доступні їм канали комунікації висвітлюють діяльність Комітетів до складу котрих входять. При цьому детальність поданої інформації відрізняється вже в залежності від кожного окремого депутата та питання котре стоїть на порядку денному. Подекуди депутати можуть в такий спосіб роз’яснювати виборцями які правки пропонуються до законопроекту і чим вони викликані, а подекуди можуть використовувати інструмент інформування для того аби ретранслювати в соціальні мережі свою позицію та посилювати вагу власного голосу.

Форми взаємодії між народними депутатами, комітетами та стейкхолдерами характерні для Харківської області

Варто зазначити, що форми взаємодії окремих депутатів можуть відрізнятись в залежності від активності самого депутата, його роботи в окрузі, а також і від географічного розташування округу. Враховуючи те, що половина округів знаходиться в обласному центрі, а інша – розподілена по області, виборцям та стейкхолдерам набагато легше сконтактувати з народним депутатом, який представляє місто Харків у Верховній Раді України. Проте, пандемія Covid-19 та розвиток соціальних мереж значно спростили механізми взаємодії, адже з більшістю народних обранців можна сконтактувати безпосередньо в мережі Facebook. 

В цілому ж, можна виділити такі форми взаємодії депутатів, виборців та стейкхолдерів :

1. Звернення до депутатської приймальні – найбільш поширений спосіб комунікації, використовується переважно виборцями, проте залежить від логістичних питань. Також пряме звернення до депутата за допомогою контактних даних, вказаних на сайті Верховної Ради України або за допомогою соціальних мереж;

2. Участь в громадських слуханнях чи обговореннях, організованих Комітетом. До пандемії COVID-19 цей вид комунікації був доступний переважно мешканцям столиці, оскільки саме там відбувалась більша кількість подібних заходів. Втім, карантинні обмеження, котрі перевели значну частину робочих процесів в онлайн формат, дозволили розширити охоплення стейкхолдерів, котрі долучаються до діяльності комітетів через веб-трансляції та Zoom-обговорення. Також стала можлива участь у виїзних засіданнях комітетів, які вже декілька разів проводились в Харківській області.

3. Звернення до депутата або до комітету за допомогою сторонніх інституцій, як приклад, загальнонаціональні обговорення законопроєктів, що розглядаються Верховною Радою України. Подібні обговорення досить часто влаштовують організації, до профільної діяльності яких входять питання, що розглядаються парламентом.  

4. Звернення до депутата, комітету або до парламенту за допомогою органів місцевого самоврядування. Досить часто міські та обласні звертаються з проблемними питаннями до парламенту, самі питання також можуть надходити від представників громадського сектору, бізнесу або від звичайних виборців.

Виїзні засідання комітетів Верховної Ради України

Протягом 9 скликання Верховної Ради України, в Харкові пройшло декілька виїзних засідань парламентських комітетів та комітетських слухань.

8 листопада 2019 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів виїзні слухання у Харкові на тему «Соціальна політика на 2020-2024 роки» за участю народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, представників центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування. Також участь слуханнях взяла голова постійної комісії з питань бюджету Харківської обласної ради Людмила Немикіна, депутати обласної ради, представники регіональних установ, підприємств та громадських організацій.  На думку членів Комітету, проведення виїзних слухань є актуальними з огляду на можливість напрацювання за його результатами передумов для формування та реалізації регіональної соціальної політики, спрямованої на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. До того ж, учасники слухань взяли участь у засіданні круглого столу щодо обговорення проєкту нового Трудового кодексу України, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального захисту ветеранів та учасників бойових дій, проблемних питань пенсійного забезпечення громадян.

Також комітет провів виїзне засідання за підсумками слухань та «круглого столу». У заході взяли участь представники ХОДА та ГУ Держпраці. Основною темою засідання було обговорення прожиткового мінімуму для громадян.

27 листопада 2019 року Комітет з питань антикорупційної політики провів виїзне засідання в приміщенні Харківської обласної державної адміністрації. Серед питань порядку денного були: розслідування правопорушень у сфері лісового господарств; можливі розтрати та привласнення бюджетних коштів, передбачених на ремонтно-будівельні роботи на дорогах та об'єктах інфраструктури області; ефективність використання бюджетних коштів для відновлення інфраструктури Балаклії після вибухів боєприпасів.

Ключовими стейкхолдерами заходу були представники обласної державної адміністрації, зокрема голова Олексій Кучер, прокуратура, національна поліція, народні депутати.

13 березня 2020 року Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики також провів виїзне засідання в м. Харкові. Предметом розгляду стало обговорення податкової та митної реформ. Участь в засіданні приймали заступник голови ХОДА Олександр Скакун, представники митної та фіскальної служб, Національної поліції, народні депутати.

Позиція стейкхолдерів регіону стосовно доцільності співпраці з депутатами та комітетами

В рамках обговорення та опитування, які організовувала ОПОРА, абсолютно всі стейкхолдери, котрі брали в них участь, були одностайними у необхідності комунікації з Комітетами та народними депутатами для забезпечення якісного законотворення. В той же час, частина учасників зазначали те, що на їхню думку, ця комунікація відбувається в недостатній мірі. Зокрема, політологиня Юлія Біденко зазначила, що взаємодія є ефективною, проте рівень залучення академічної спільноти є низьким. Комітети доволі рідко залучають університетські інституції, які можуть якісно опрацьовувати законопроєкти. Замість комітетів, університетську спільноту в багатьох випадках залучають представники неурядового сектору під час своїх обговорень законодавчих актів.

Проте досвід співпраці є не лише позитивним. Так, за словами голови Асоціації приватних роботодавців Олександра Чумака, їх неодноразово запрошували на засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, проте на одне з засідань їхню представницю просто не допустили, при тому, що в неї була критика законопроєктів по фіскалізації. Зараз же Асоціація разом з комітетом шукає механізми вирішення того конфлікту. Все ж у представників організації є і досить позитивний досвід співпраці з народними депутатами. Разом з народною депутаткою Марією Мезенцевою було підготовано законопроєкт №3824, мета якого – продовження пільгового періоду для підприємців на червень 2020 року. Законопроєкт було зареєстровано, проте через півроку в лютому 2021 року знято з розгляду. Ідея проєкту закону належала Асоціації, саме з ним вони звернулись до народної депутатки, яка підтримала ініціативу.

Рекомендації:

Внаслідок обговорення та опитування проведених ОПОРОЮ, можна виокремити наступні рекомендації як для стейкхолдерів, так і для парламентарів та комітетів:

  1. Залучати до роботи над законопроєктами профільні НУО, які в свою чергу можуть контактувати з більшою кількістю стейкхолдерів.
  2. Відновити консультацій з представниками бізнесу, особливо в сфері мікро- та малого бізнесу. Повне перезавантаження Ради підприємців, яка раніше функціонувала при Кабміні і яка розробляла законопроєкти на рівні Кабміну.
  3. Залучати академічний сектор до співпраці з комітетами. Створення відкритого електронного реєстру стейкхолдерів

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.