Спеціально для інформаційного порталу "Четверта влада" підготувала регіональний прес-секретар житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Олена Чудінович
Ніхто не дбатиме про власний будинок краще, ніж його співвласники. Форма управління ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) дозволяє мешканцям самостійно управляти житлом та робити його комфортнішим.
Чимало прикладів ОСББ, які, завдяки своєму багаторічному досвіду, домоглися неперевершених результатів. Однак, є й такі, які за короткий термін свого існування зробили не менше. Серед них ОСББ «Венера Плюс», розташоване по вул. Фабрична, 5а у Рівному.
Голова правління Тетяна Андрійчук охоче поспілкувалась з Громадянською мережею ОПОРА, аби поділитися історією успіху свого об’єднання.
Найважливіше – утеплення
ОСББ «Венера Плюс» створене 1 липня 2015 року. І лише з 1 січня2016 року об’єднання офіційно «вийшло» з ЖЕКу і півроку як живе на самостійних коштах.
За цей час зроблено багато. Перш за все, співвласники «знесли» три гаражі, які розміщувались поруч з будинком. На їх місці планують з допомогою міста збудувати новий дитячий майданчик.
Далі було озеленення території: мешканці змайстрували клумби з машинних шин. Приводом стала постійна парковка машин біля під’їздів та на майданчику. Однак виглядає це вирішення проблеми досить просто та сучасно.
Задля економії у будинку провели ряд заходів.
– По-перше, лампочки замінили на світлодіодні, енергозберігаючі. Одразу втричі скоротилися витрати на освітлення поверхів. По-друге, встановили світильник, який реагує на тінь – також для економії, – розповіла пані Тетяна.
Наступним важливим кроком у проведенні енергоефективних заходів було залучення для їх реалізації місцевих коштів.
Так, в рамках Муніципальної програми сталого розвитку міста Рівного співвласники «Венера Плюс» отримали фінансову допомогу на встановлення у під’їздах енергозберігаючих вікон та на утеплення будинку.
Після заміни вікон одразу стало тепло. Крім цього, практично у всіх квартирах також встановлені металопластикові вікна.
– Усі боряться за енергозбереження, щоб було тепло, – додає голова правління.
Утеплення проводилось у два етапи: одну частину утеплили восени минулого року, решту – навесні цьогоріч.
У 2015 році фінансування згідно Програми здійснювалось у співвідношенні 75% – муніципалітет і 25% – кошти громади. Так, сума капітального ремонту становила майже півмільйона (499 251,78 грн): з них муніципалітет – 374 439,00 грн. та громада – 124 812,78 грн.
У 2016 році внесок громади збільшився до 30%, а міста – 70% відповідно. Тоді, загальна вартість утеплення житлового будинку складала 437 123,86 грн, з них кошти міста –305 986 грн.
ОСББ допомогло неплатоспроможним мешканцям квартир
У будинку об’єднання 67 квартир: дво-, три- та чотирикімнатні. Оскільки більшість співвласників – пенсіонери (70% квартир отримують субсидії), не всі спроможні платити на утеплення помешкання.
Так, у будинку дві чотирикімнатні квартири не змогли одразу повністю оплатити внесок. Тому співвласники вирішили допомогти матеріально, надавши їм власний кредит.
– Ми надали матеріальну допомогу з коштів, які були на рахунку. На зразок кредиту. А вони нам поступово виплачують: по 300-400 гривень щомісячно, – пояснила Тетяна Андрійчук.
Насамперед – економія
Проведення капітального ремонту фасаду допомогло співвласникам не тільки відчути тепло у помешканнях, а й заощадити на квартплаті.
Однак економію відчули лише мешканці одного під’їзду, квартири яких були утепленні ще восени. Решта співвласників побачать економію з початку нового опалювального сезону.
– У різні місяці економія за тарифом складала 50-60%, – акцентує голова правління. Крім цього, задля економії майже щоденно пані Тетяна «прикручувала лічильник», регулюючи подачу води.
Лічильник співвласники придбали за власні кошти ще до створення ОСББ. Приладу вже 8 років, тому він потребує заміни.
Як говорить сама голова об’єднання:
– Хотілось би не просто замінити лічильник, а зробити індивідуальний тепловий вузол. Сама заміна лічильника нічого не дасть. Якщо ж немає збалансованої подачі води на два під’їзди, то буде один краще забезпечуватись, а інший – гірше.
Цей приклад показує, що цілком реально, навіть із більшістю малозабезпечених мешканців, залучити кошти на покращення якості житла.