Opora

Бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій і кандидатів, належить до найнебезпечніших порушень стандартів виборчого процесу. Адже зловживання таким різновидом адміністративного ресурсу нерідко відбувається без порушень формально встановлених вимог законодавства, але несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів. Політики маніпулюють зацікавленістю виборців та територіальних громад отримати належний рівень фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету. Вже сьогодні масштабне охоплення значних територій невеликими соціально-економічними проектами, з однієї сторони, дає змогу чинним народним депутатам та їхнім партіям здобути певні потенційні електоральні переваги на найближчих виборах, проте з іншої, унеможливлює досягнення довготривалого, а головне – сталого ефекту від державних програм та заходів.

Субвенція – це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі

У 2019 році Україну чекають резонансні вибори Президента та Верховної Ради. У цьому контексті дуже важливо забезпечити дійсно конкурентні вибори, гарантуючи кожному кандидату рівні права і можливості у виборчому процесі.

З цією метою довготермінові спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА розпочали моніторинг активностей, що можуть бути пов’язаними із використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації.

Предмет та особливості моніторингу

У межах дослідження ОПОРА здійснила моніторинг та відслідковування ймовірних випадків використання народними депутатами та політичними партіями бюджетних ресурсів у цілях дочасної непрямої агітації. Зокрема, предметом дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, кошти Державного фонду регіонального розвитку та Дорожнього фонду, а також інші бюджетні програми і ресурси.

Проте, зважаючи на не до кінця зрозумілі та непрозорі механізми виділення бюджетних ресурсів, політизованість та кулуарність процесу, а також безпосередню участь у виділені коштів народних депутатів, головним предметом моніторингу стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій.

Так, у 2017 році при Міністерстві фінансів була створена спеціальна Комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції. Відповідно до Постанови КМУ № 106 до її складу входять члени Бюджетного комітету за рішенням зазначеного комітету (чисельністю не менше 50% складу такої комісії) та представники Мінфіну. На даний момент до складу Комісії входить 16 осіб: 14 народних депутатів та 2 представники Міністерства фінансів. Таким чином, народні депутати мають абсолютну більшість у складі Комісії, що може негативно вплинути на підготовку пропозицій щодо розподілу субвенцій. Особливо зважаючи на факт, що рішення Комісією приймаються більшістю голосів від присутніх, а не від її загального складу.

Що стосується партійного представництва, то найбільше депутатів у Комісії входять до фракції “Блоку Петра Порошенка” (7 осіб). “Народний фронт”, який також належить до коаліції, має 3 представники у складі Комісії. По одному – Радикальна партія, ВО “Батьківщина”, група “Воля народу”, а також позафракційні. Не представлені у складі Комісії депутати з “Опозиційного блоку”, “Самопомочі” та групи “Партія “Відродження”.

На думку ОПОРИ, робота даної Комісії є недостатньо прозорою. Наприклад, у відкритому доступі немає її персонального складу, відсутні протоколи засідань (ОПОРІ вдалося їх отримати лише після серії інформаційних запитів). Не анонсується інформація про час та місце засідань.

Субвенція – це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі. Щоразу така грошова допомога закладається в Державний бюджет України, але сума та перелік державних субвенцій із року в рік можуть змінюватися. У бюджеті зазвичай передбачені наступні види субвенцій:

  • медична;
  • освітня;
  • на формування інфраструктури ОТГ;
  • на погашення різниці між фактичною вартістю комунальних послуг, що постачалися населенню;
  • на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості;
  • на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій;
  • на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Крім того, існує Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), звідки також активно залучаються кошти на місця.

Так, у 2016 та 2017 роках Кабінетом Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток був здійснений розподіл майже 8 мільярдів гривень. Уже цього року український уряд направив ще 3 мільярди гривень на розвиток територій. Натомість ще 2 мільярди гривень досі залишаються нерозподіленими. Проте чи вдалося завдяки цим коштам досягти сталого, ефективного, а головне – збалансованого розвитку регіонів?

Згідно з результатами попередніх досліджень Громадянської мережі ОПОРА, механізм державних субвенцій усе більше стає способом взаємодії політиків з територіальними громадами, коли велика кількість виборців охоплена численними, але не значними за фінансовими розмірами проектами.  Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат фактично унеможливлює досягнення якісного ефекту від державних субвенцій. Якщо у 2016 р. 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тисяч гривень, то в минулому році таких проектів було вже 26%. Вже цього року, у рамках розпорядження Кабінету Міністрів від 13 червня № 423-р таких об’єктів також близько 23%. Відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів навряд відповідає принципам сталого розвитку регіонів, але повністю вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців.

Таким чином, з метою недопущення використання бюджетних ресурсів народними депутатами та політичними партіями для здобуття електоральних переваг, спостерігачі ОПОРИ розпочали спеціальний моніторинг. Об’єктом якого стала публічна активність політичних гравців, що може бути пов’язана із використанням бюджетних коштів для здійснення непрямої агітації виборців.

У рамках нашого моніторингу ми використовували наступні шляхи збору інформації:

  • Особисті відвідування публічних заходів у регіонах.
  • Аналіз офіційних сторінок/сайтів народних депутатів та парламентських партій.
  • Моніторинг контенту місцевих ЗМІ, у тому числі телеканалів.
  • Аналіз сайтів/офіційних сторінок органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.
  • Моніторинг матеріалів політичної реклами, звітів народних депутатів тощо.

Перший етап дослідження здійснювався в період червня – жовтня 2018 року в усіх регіонах України з метою охоплення всіх 198 виборчих округів.

Форми та види використання бюджетних ресурсів

ОПОРА зафіксували 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів України та/чи політичних партій.

У період червня – жовтня 2018 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів України та/чи політичних партій. У 75% (560) зафіксованих подій для таких цілей, імовірно, була використана субвенція на соціально-економічний розвиток територій, у 7% (52) – Дорожній фонд та у 2% (17) – Державний фонд регіонального розвитку. Натомість ще у 16% (119) випадків з метою здобуття потенційних електоральних переваг були використані бюджетні кошти, приналежність яких не вдалося остаточно встановити, а також, меншою мірою, медичні чи освітні державні програми.

updatedOpora Budget Abuse 1 Ukr

Згідно з результатами моніторингу, непряму дочасну агітацію здійснювали здебільшого самі народні обранці – 69%(512) випадків, у 12%(92) зафіксованих подій – помічники парламентарів, у 8% (59) – засоби масової інформації, у 7% (53) – органи місцевого самоврядування і державної влади або їхні посадові особи та у 4% (32) – представники політичних партій.

updatedOpora Budget Abuse 2 Ukr

Загалом можна виділити два основні типи ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації: публічні заходи – 49% (364) та активність у ЗМІ/соціальних мережах – 44% (331). Незначна частина випадків також пов’язана із офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 7% (53).

Непряма агітація під час публічних заходів із ймовірним використанням бюджетних ресурсів. Зазвичай така активність пов’язана з участю у заходах з відкриття новозбудованих чи реконструйованих об’єктів інфраструктури (школи, дитячі садочки, майданчики, спортивні споруди, ФАПи тощо), передачі закупленої техніки або обладнання (комплекти меблів, мультимедійне та комп’ютерне обладнання, музична апаратура тощо) чи інспекції стану виконання робіт. Як уже було зазначено вище, у більшості випадків (75%) такі заходи ймовірно були профінансовані за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій. Громадянською мережею ОПОРА загалом було зафіксовано 364 випадки такої форми публічної активності у період червня – жовтня 2018 року.

Так, депутат-мажоритарник Олександр Жолобецький («Блок Петра Порошенка») 11 вересня відвідав загальноосвітню школу в селі Шевченкове, що на Миколаївщині. Парламентар особисто передав смарт-телевізор та мікроскоп для кабінету хімії. У мережі Facebook нардеп зазначив, що подарунки були придбані за рахунок державної субвенції на соціально-економічний розвиток, «яка була залучена ним на округ».

У свою чергу, 10 червня у селі Махнівці Львівської області відбулося відкриття дитячого майданчика. На заході були присутні представники органів місцевої влади, священики місцевого храму, які освятили майданчик та подякували народному депутату Тарасу Батенку (позафракційний) за те, що він сприяв у залученні коштів на його спорудження. Згодом на порталі Золочів.нет з’явилася публікація про цей захід. Зокрема, у ній зазначено, що у 2017 році у Золочівському районі виділено кошти для встановлення 52 дитячих ігрових та спортивних майданчиків на суму 2 мільйони 158 тисяч гривень за кошти Державного бюджету на звернення народного депутата Тараса Батенка.

Натомість 1 червня депутат-мажоритарник з Черкаської області Сергій Рудик відвідав святкування 45-річчя ДНЗ «Віночок». Згодом у Facebook депутат поділився враженнями від заходу та зазначив, що ряд змін в садочку відбулися за його сприяння. «Символічно, що сьогодні у Міжнародний день захисту прав дітей своє 45-річчя святкує садочок "Віночок", що у Косарах Кам'янського району. Здається що тепер здивувати колектив закладу завдання не з простих. Адже в декілька етапів тут, не без моєї участі, замінені вікна, встановлено сучасний дитячий майданчик, а працівників закладу відзначено Грамотою Верховної Ради України, яку особисто вручив директорові ДНЗ Олені Безніс!»– написав народний депутат.

Зазвичай під час таких публічних заходів наголошується, що кошти для реалізації того чи іншого проекту були залучені «за сприяння», «за ініціативи» чи «за підтримки» того чи іншого народного обранця. В одних випадках, на цьому може наголошувати сам парламентар, а в інших – члени його команди, представники місцевої влади або керівники закладів, до яких було спрямовано фінансування. Варто відзначити, що згідно з результатами моніторингу, переважна більшість випадків непрямої дочасної агітації під час публічних заходів відбулась у вересні – 133 (37%).

Непряма агітація в соціальних мережах та ЗМІ із ймовірним використанням бюджетних ресурсів. Така форма активності зазвичай проявляється в декількох формах. По-перше, народні депутати та/або члени їхньої команди публікують на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про залучені за сприяння парламентаря бюджетні кошти для реалізації того чи іншого проекту. По-друге, це матеріали у засобах масової інформації, де робиться акцент на тому, що кошти на певний інфраструктурний об’єкт були залучені за сприяння народного депутата. По-третє, це так звані «листи подяки», які зазвичай публікуються на сайтах місцевих інтернет-ресурсів від вдячних виборців, працівників бюджетних закладів, на розвиток яких були залучені  бюджетні кошти за сприяння парламентаря.

Так, 6 вересня у газеті «Позиція» з’явилася новина про святкування дня знань у одній із Запорізьких шкіл. Зокрема, у ній йдеться, що під час святкової лінійки депутат Запорізької міської ради Сергій Лоцман від імені народного депутата В’ячеслава Богуслаєва (група «Воля народу») вручив подарунковий сертифікат на придбання інтерактивного комплексу, який включає в себе ноутбук, проектор та інтерактивну дошку. Також у матеріалі йдеться, що до Дня знань 23 учбові заклади Шевченківського району Запоріжжя отримали від В’ячеслава Богуслаєва, депутатів обласної і міської ради партії «Нова політика» в подарунок такі ж інтерактивні комплекси. Варто відзначити, що на дані придбання, ймовірно, була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 1,7 мільйона гривень. Про що також писали місцеві ЗМІ.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували 331 випадок непрямої дочасної агітації такого типу

Інший цікавий матеріал було опубліковано 8 вересня на порталі черкаського видання «Нова Доба» від імені голови комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань соцеконом розвитку, планування бюджету та фінансів Наталії Симоненко. У статті, зокрема, йдеться про те, що народний депутат від 196 округу Геннадій Бобов (група «Партія «Відродження») протягом трьох останніх років залучив із різних джерел на розвиток міста понад 33 мільйони гривень. У матеріалі перераховані об’єкти, на які депутат залучив бюджетні кошти. Варто відзначити, що у період моніторингу ще 8 подібних матеріалів розміщено у даному виданні. Подяку парламентарю висловлювали виборці, фельдшер, секретар сільської ради тощо.

Загалом спостерігачі ОПОРИ зафіксували 331 випадок непрямої дочасної агітації такого типу. Найбільш інтенсивно вона відбулася у липні – 28% від загальної кількості зафіксованих подій.

Непряма агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів за участі державних органів влади та їхніх посадових осіб. Зазвичай така активність проявляється у двох формах. У частині випадків посадовці беруть участь у публічних заходах з відкриття/інспекції об’єктів, на котрі були залучені кошти державних субвенцій, під час яких наголошують, що кошти на реалізацію заходу були залучені завдяки «ініціативі» чи «підтримці» народного депутата. Натомість інша частина випадків – публікації на сайтах органів місцевої влади матеріалів, у яких також наголошується, що саме за сприяння конкретного парламентаря були залучені бюджетні кошти на інфраструктурний об’єкт.

Так, 26 жовтня народний депутат з Тернопільщини Тарас Юрик («Блок Петра Порошенка») взяв участь у відкритті відділення анестезіології та інтенсивної терапії з операційним блоком у м. Підгайці, що на Тернопільщині. На даному заході виступав сам депутат, а також голова РДА Анна Колодницька, яка зазначила, що даний проект реалізувався за підтримки Тараса Юрика.

Натомість у жовтні на сайті Олешківської міської ради Херсонської області була розміщена новина про реконструкцію міського стадіону «Старт». У повідомленні наголошується, що «велика заслуга в цьому належить народному депутату України Миколі Паламарчуку («Блок Петра Порошенка» ред. ОПОРА), який довгі роки оберігає цей стадіон».

Загалом протягом червня – жовтня було зафіксовано 53 випадки такої форми непрямої дочасної агітації. Проте варто відзначити, що згідно з підрахунками ОПОРИ, близько 30% випадків непрямої агітації відбулись за формальної присутності посадовців різних рівнів. З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА вкотре звертає увагу посадових осіб органів влади всіх рівнів на необхідність неухильного дотримання вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів під час виборів. У Міжнародному кодексі поведінки державних посадових осіб, ухваленому Генеральною Асамблеєю ООН у 1996 році, вказується на особливість участі державних службовців у політичному процесі. Ця активність має здійснюватися відповідно до законів та адміністративних положень таким чином, щоб не підірвати віру громадськості в неупередженому виконанні ними своїх функцій і обов’язків. Державні посадові особи не мають права користуватися коштами, власністю, послугами або інформацією для здійснення діяльності, не пов’язаної з виконанням ними службових функцій. Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, у свою чергу, вимагає від держав-учасниць дотримуватися «чіткого розмежування між державою та політичними партіями, зокрема, що політичні партії не будуть зливатися з державою».

Непряма агітація з використанням маніпулятивних технологій. Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала низку випадків, які містять ознаки використання недоброчесних технологій з боку народних депутатів, членів їхніх команд чи політичних партій. В окремих випадках бюджетні ресурси позиціонувалися як власні або ж кошти депутатського фонду. Під час таких публічних заходів парламентарі або члени їхніх команд вручають подарункові сертифікати на придбання обладнання для закладів бюджетної сфери, «забуваючи» вказати при цьому, що воно, ймовірно, було придбано не за власні кошти, а за бюджетні.

Так, 16 червня на своїй сторінці у Facebook помічниця народного депутата Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка») Оксана Слободзян, зокрема, написала, що за «кошти, виділені народним депутатом із свого фонду, відремонтовано клуб у Зелені». Проте варто зазначити, що на ремонт були закладені кошти субвенції на соціально-економічний розвиток у 2017 році загальним обсягом 113 тисяч гривень.

5 12 2018 subv pryklad Ianitskij

Натомість 28 червня народний депутат Олександр Колода («Народний фронт») під час велопробігу в місті Ніжині Чернігівської області до Дня Конституції вручив сертифікати для придбання 23 велосипедів для Ніжинської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. Для придбання цих велосипедів були передбачені кошти субвенції на соціально-економічний розвиток у 2018 році у розмірі 190 тисяч гривень.

5 12 2018 subv pryklad Kodola

У свою чергу, 27 вересня на офіційній сторінці у Facebook нардеп Петро Юрчишин («Блок Петра Порошенка») опублікував привітання депутата з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. «Привітав усіх, хто дотичний до бібліотечної справи, відзначив провідних бібліотекарів краю відповідними Подяками, а також передав від всієї моєї родини Юрчишиних Сертифікат на 10 тис. грн Куманівецькій сільській бібліотеці для придбання фотоапарату»,зазначено в повідомленні. Проте на придбання фотоапарату саме для цієї бібліотеки було передбачено субвенцією 2018 року 10 тисяч гривень.

5 12 2018 subv pryklad Urchyshyn

На даний момент спостерігачами ОПОРИ зафіксована незначна кількість випадків, які можуть мати ознаки використання недоброчесних технологій. Проте для забезпечення рівних прав, умов та можливостей усім кандидатам напередодні загальнонаціональних виборів 2019 року надзвичайно важливим є неухильне дотримання норм чинного законодавства та недопущення використання бюджетних ресурсів для здобуття електоральних переваг.

Масштаб поширення, партійна складова та тематика

Географія поширення

Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала випадки непрямої агітації з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у всіх регіонах України. Найбільше таких випадків спостерігачі ОПОРИ виявили у Волинській (83), Черкаській (82), Полтавській (62), Львівській (52) та Івано-Франківській (45) областях. Натомість найменшу кількість таких подій булозафіксовано на Закарпатті (9), Донеччині (8), у Києві (6) та на Луганщині (4).

updatedOpora Budget Abuse 3 Ukr

Переважно випадки непрямої агітації були спрямовані на села – 52%, меншою мірою на міста – 36% та селища – лише 12% випадків. Загалом, за підрахунками ОПОРИ, таким чином було охоплено 645 різних населених пунктів у всіх регіонах України (один випадок міг стосуватися одразу декількох населених пунктів).

Варто відзначити, що випадки непрямої агітації з ймовірним залученням бюджетних ресурсів зафіксовані серед 114 депутатів-мажоритарників та 17 парламентарів, що були обрані за списком партії. Інциденти були зафіксовані у межах 128 виборчих округів, що становить 65% від загальної кількості або ж 71% від тих округів, які, за підрахунками ОПОРИ, регулярно отримують субвенції з державного бюджету.

Партійна складова

Згідно з результатами моніторингу, у період червня – жовтня непряма дочасна агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь наступних народних обранців: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 60 випадків, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка», Полтавська область) – 49, Сергія Рудика («Блок Петра Порошенка», Черкаська область) – 28, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 27, Олеся Довгого (група «Воля народу», Кіровоградська область) – 23, Віктора Шевченка (позафракційний, Івано-Франківська область) – 22 та Антона Яценка (група «Партія «Відродження», Черкаська область) – 21.

updatedOpora Budget Abuse 5 Ukr

Серед депутатів-списочників найбільшу активність у цьому контексті проявляли Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 9 випадків та Олег Ляшко (Радикальна партія) – 8.

Окремо варто відзначити, якщо для депутатів-мажоритарників активності, в тому числі із ймовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, є доволі традиційними, то участь парламентарів-списочників у таких процесах є достатньо новою. Так, спостерігачами ОПОРИ зафіксовані випадки активності Ігоря Кононенка («Блок Петра Порошенка») у межах виборчого округу № 94 у Київській області, Марії Іонової («Блок Петра Порошенка») у ВО № 80 у Запорізькій області, Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») у ВО № 90 у Київській області, Романа Заставного («Народний фронт») у ВО №163 на Тернопільщині, Олександра Горбунова («Народний фронт») у межах міста Кіровограда тощо.

Згідно з результатами дослідження, така діяльність усіх депутатів-списочників становить 6% від усіх випадків, що були зафіксовані спостерігачами ОПОРИ і які можуть мати ознаки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації.

За період моніторингу спостерігачі ОПОРИ зафіксували ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації серед представників усіх парламентських фракцій та депутатських груп, окрім «Об’єднання «Самопоміч».

Найбільшу кількість таких активностей було зафіксовано з боку народних депутатів, які є членами «Блоку Петра Порошенка» – 372 випадки та «Народного фронту» – 142. На позафракційних припало 89 випадків, нардепів з групи «Воля народу» – 78, а членів групи «Партія «Відродження» – 60. У свою чергу, менше 10 випадків потенційного використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації було зафіксовано зі сторони депутатів-членів Радикальної партії Олега Ляшка (8), ВО «Батьківщина» (6) та  «Опозиційного блоку» (2).

updatedOpora Budget Abuse 4 Ukr

Проте Громадянська мережа ОПОРА зазначає, що в контексті зафіксованих активностей у розрізі фракцій та депутатських груп парламенту, необхідно звертати увагу на різну кількість депутатів, зокрема мажоритарників, які входять до складу цих об’єднань у парламенті. Крім того, різні округи та регіони України фактично отримують різний обсяг фінансування та субвенцій із державного бюджету, що в свою чергу може впливати на зафіксовану кількість випадків у рамках дослідження.

Активність, що пов’язана з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації у розрізі депутатів по фракціях

Фракція/група

Кількість депутатів, на користь яких була зафіксована

непряма агітація

«Блок Петра Порошенка»61
«Народний фронт»18
«Позафракційні»16
група «Партія«Відродження»15
група «Воля народу»15
ВО «Батьківщина»3
«Опозиційний блок»2
Радикальна партія Олега Ляшка1

Як уже було зазначено вище, кількість депутатів, що входять до складу фракції, може впливати на кількість зафіксованих випадків у рамках моніторингу. Проте варто відзначити, що, незважаючи на відсутність депутатів-мажоритарників у складі фракції Радикальна партії, спостерігачами ОПОРИ було зафіксовано 8 випадків, що пов’язані з ймовірним використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь цієї політичної сили. Усі вони були пов’язані із лідером фракції. Так, 29 вересня Олег Ляшко відвідав Запорізький онкодиспансер. Під час заходу парламентар наголосив, що кошти на встановлення лінійного прискорювача при Запорізькому онкодиспансері почали надходити на його вимогу, тендер на закупівлю обладнання проведено, а у наступному році лінійний прискорювач буде відкрито. А вже наступного дня, 30 вересня, Олег Ляшко у Приморському районі Маріуполя разом з міським головою Вадимом Бойченком вручив сертифікати на нові квартири для 6 сімей вимушених переселенців з окупованих територій Донбасу. Реконструкція цього будинку під житло відбулася за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток.

Тематика випадків

95 випадків стосувалися відкриття дитячих та спортивних майданчиків

У рамках моніторингу Громадянська мережа ОПОРА також встановила тематику бюджетних ресурсів (у розрізі спрямування субвенцій на соціально-економічний розвиток), що ймовірно були використані депутатами в цілях непрямої агітації. У більшості випадків тематика заходів стосувалася закладів освіти (515 об’єктів), значно менше сфери ЖКГ, благоустрою та розвитку інфраструктури (113) і медичних закладів (111). У 95 випадках спрямовані субвенції були пов’язані із соціально-культурною сферою та лише у 34 з ремонтами дорожнього покриття.

updatedOpora Budget Abuse 6 Ukr 1

У контексті зафіксованої непрямої агітації, 95 випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків.

Так, 16 липня на офіційному сайті ВО «Батьківщина» з’явилася новина, у якій йдеться про те, «що завдяки зверненню народного депутата України Юрія Одарченка Кабмін виділив кошти на побудову нового спортивного майданчика зі штучним покриттям у селі Правдиве». У матеріалі також зазначається, що «за три минулих роки завдяки Херсонській «Батьківщині» відкрито три спортивних майданчики».

Натомість 3 вересня у м. Володимир-Волинський відбулось офіційне відкриття спортивного майданчика зі штучним покриттям. На заході був присутній народний депутат Ігор Гузь («Народний фронт»). Як згодом повідомила прес-служба народного депутата, «мільйон гривень – саме стільки коштів із державного бюджету залучив нардеп для облаштування об’єкта». Статті із цією інформацією згодом з’явились у декількох волинських ЗМІ.

5 12 2018 subv pryklad Guz

Таким чином, як і сама субвенція на соціально-економічний розвиток, випадки із ймовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації стосувалися абсолютно різних за своєю суттю та проблематикою проектів: від встановлення дитячих майданчиків та передачі меблів у школи до реконструкції та оновлення лікарень. Це, у свою чергу, знову ставить під сумнів ефективність сталого соціально-економічного розвитку регіонів у результаті використання субвенції та вкотре доводить необхідність затвердження прозорого механізму оцінки та відбору пропонованих проектів, а також запровадження практики середньотермінового планування державних витрат.

Перспективи та рекомендації

Загалом протягом червня –жовтня 2018 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували 748 випадків ймовірного зловживання бюджетними ресурсами у цілях непрямої агітації. 560 з них, за нашими підрахунками, стосувалися субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій, тому ці випадки нам вдалося прив’язати до конкретних об’єктів чи заходів. Загалом у межах дослідження нам вдалося встановити 969 субвенцій (один випадок міг стосуватися декількох об’єктів), що могли бути використані у цілях непрямої агітації, загальною вартістю 665 мільйонів гривень.

З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА вкотре наголошує на важливості зміни механізму виділення державних субвенцій, на необхідності підвищення рівня прозорості та зрозумілості виділення коштів та на дотриманні принципів рівномірності, системності й пріоритетності розподілу бюджетних ресурсів між різними регіонами України. Для цього ОПОРА підготувала ґрунтовні рекомендації, що будуть надіслані всім зацікавленим сторонам, у тому числі Кабінету Міністрів України.

Крім того, з метою недопущення використання бюджетних ресурсів у цілях агітації на користь певних кандидатів та/чи політичних партій, Громадянська мережа ОПОРА й надалі буде відслідковувати публічні активності, що можуть бути пов’язані із використанням державних коштів. Натомість кількість таких державних програм лише збільшується.

Так, 23 листопада український парламент ухвалив Бюджет на 2019 рік. У ньому з’явилися нові державні програми для фінансування, яких не було у кошторисі минулого року, серед них: субвенція на підвищення якості освіти (1,5 мільярда гривень),  Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм (1 мільярд гривень) та низка субвенцій на ремонти басейнів, мультифункціональних майданчиків та спорткомплексів загальним обсягом понад півмільярда гривень. Також, уже традиційно, в українському бюджеті передбачено майже 5 мільярдів гривень на соціально-економічний розвиток територій. З огляду на це, важливо забезпечити не лише якісне освоєння та цільове використання цих коштів, але й недопущення використання даних бюджетних ресурсів у цілях дочасної непрямої агітації потенційними майбутніми суб’єктами виборчого процесу.

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018